Рішення № 138597251, 29.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 Справа №607/11524/26 Провадження №2/607/5489/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №L1419884 від 14.02.2019 у розмірі 21272.37 грн, що складається із заборгованості за кредитним договором, 3 % річних та інфляційних втрат.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 14.02.2019 в електронній формі уклали кредитний договір №L1419884.

ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» виконав умови договору та перерахував на рахунок відповідача кошти, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») 01.07.2019 уклали договір факторингу №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право вимоги до ряду боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №L1419884 від 14.02.2019 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзиву на позов не надав. Суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 14.02.2019 в електронній формі уклали договір №L1419884 кредитної лінії, відповідно до умов договору, потенційний ліміт кредитної лінії:: 20,000 грн, надана сума кредиту: 5,500 грн, загальна вартість кредиту: 6,155 грн, реальна річна відсоткова ставка: 306.00 %, дата повного погашення: 28.02.2019, штраф, якщо є: 50 %.

Крім того, ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 19.02.2019 уклали Додаткову угоду № AM4435555 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №. AG5279888, відповідно до умов якої потенційний ліміт кредитної лінії: 20,000 грн, надана сума кредиту: 7700 грн, Загальна вартість кредиту: 8554 грн, Реальна річна відсоткова ставка: 361.60 %, дата повного погашення: 28.02.2019, штраф, якщо є: 50 %.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, позичальник (ПІБ) ОСОБА_2 була ідентифікована в системі, прийняла та підтвердила умови Договору, його підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (далі - otp-пароль) відповідно до вимог частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII, а також були перераховані грошові кошти в сумі 5500 грн 14.02.2019 15:06:09 та 2200.00 19.02.2019 10:39:07 на карту НОМЕР_1 .

Факт отримання коштів, належності банківської карти та фінансового номера телефону відповідача підтверджується інформацією АТ «КБ «Приватбанк» наданої на запит суду.

Відповідно до розрахунку позивача, станом на дату відступлення вимоги заборгованість за договором №L1419884 становить: 16254,00 грн., яка складала з тіла кредиту в розмірі 7 700,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 8 554,00 грн

ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») 01.07.2019 уклали договір факторингу, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених договором (п.2.1.).

Право вимоги переходить від клієнта до Фактора в день підписання ними відповідного акту прийому передачі (п.6.2.3).

Також, як видно із реєстру прав вимоги від 01.07.2019 до Договору відступлення прав вимоги № 01072019 від «01» липня 2019 року право вимоги до ряду боржників, в тому числі до ОСОБА_1 , за договором про надання фінансового кредиту № L1419884 від 14.02.2019 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», заборгованість за тілом кредиту 7 700,00 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 854,00 грн.

Відповідно до протоколу №1706 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» від 25.07.2024, найменування товариства змінено на ТОВ «Він Фінанс».

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 14.02.2019 в електронній формі уклали договір №L1419884, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», надав відповідачу позику у сумі 7700 грн до 28.02.2019.

Факт видачі кредиту підтверджується інформацією первісного кредитора та АТ «КБ «Приватбанк», які досліджені судом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Встановлено, щодо до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором до від 14.02.2019 №L1419884 на підставі договору факторингу від 01.07.2019 , що підтверджується змістом договору, реєстрами прав вимог, які досліджені судом.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правова позиція, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, постанові Верховного Суду від 21 червня 2024 року у справі № 134/743/22).

Так, умовами договору передбачено відсотки за весь строк кредитування у розмірі 854 грн. Саме такий розмір відсотків зазначений у реєстрі боржників, від 01.07.2019 до Договору відступлення прав вимоги № 01072019 від «01» липня 2019 року.

Разом із тим при підписанні реєстру, допущено помилку при сумуванні тіла кредиту (7700 грн) та відсотків (854 грн), та зазначено замість 8554 грн, загальну заборгованість на суму 16254 грн.

Тому, позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 1 464,20 грн та інфляційні збитки у розмірі 3554,17 грн згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за період з 01.03.2019 по 23.02.2022 виходячи із суми боргу 17860 грн, яка включає тіло кредиту, проценти, штрафи і пеню.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Як видно із умов договору, прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором у розмірі 8554 виникло з 28.02.2019.

Отже, виходячи із суми боргу 8554 грн за період прострочення грошового зобов`язання з 01.03.2019 по 23.02.2022, інфляційні втрати будуть становити 1 870,46 грн (8554,00 x 1.21866444 - 8 554,00), та 3% річних - 766,34 (8554 ? 3 % ? 1091 / 365).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, серед іншого, сплата неустойки.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості основного боргу - 7700 грн, сума боргу за процентами - 854 грн, разом - 8554 грн, їх слід стягнути із відповідача в користь позивача.

Крім того, зважаючи на вище викладене, у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання відповідачем підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі 1870,46 грн та 3% річних - 766,34 грн.

Всього слід стягнути 11 190,80 (8554 +1870,46 +766,34) грн.

Тому, позов слід задовольнити частково.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн зі сплати судового збору та у розмірі 5000 грн на правову допомогу, що підтверджуються актом від 20.04.2026, детальним описом, договором про надання правової допомоги від 25.04.2024, додатковою угодою від 25.04.2024, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, разом - 7662,40 (2662,40 +5000) грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, а саме 11 190,80 грн із 21272,37 грн, що становить 52,61 %, в силу статті 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути 4031,19 (52,61 % від 7662,40) грн судових витрат, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 11190 гривень 80 копійок заборгованості за Кредитним договором №L1419884 від 14.02.2019 та 4031 гривень 19 копійок судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», ел. пошта ecourt@dgfinance.com.ua, тел. 380671510087, адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, 04112, ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк