Рішення № 138596864, 29.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 359/15579/25

Провадження №2/712/3454/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липняя 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Руденко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову зазначив, що 26.07.2017 ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») кредитний договір № C16.196.73272, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позивач вказував, що у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, згідно із договором факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023 АТ «Ідея Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (далі ТОВ «ФК «Суперіум»), право вимоги до боржників, в тому числі до за кредитним договором № A74.625.70052 від 07.03.2017, в якому відповідач виступаєте позичальником.

У позовній заяві вказано, що загальна сума заборгованості відповідача у відповідності до реєстру боржників до договору факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023 станом на 15.11.2023 складає 41431,99 грн., яка складається з: заборгованість за основним боргом 15133,82 грн., заборгованість за відсотками 26298,17 грн., заборгованість за комісіями 0,00 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Суперіум» заборгованість в загальному розмірі 41431,99 гривень та стягнути судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторінта надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

24.05.2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача адвоката Захарченко Я.В., у якому він просив в позові відмовити з огляду на наступне: вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, оскільки проценти нараховані поза строком кредитування, який складає один рік. Зазначав, що надані позивачем документи не підтверджують належним чином розмір заявленої до стягнення заборгованості, проценти нараховані поза строком кредитування. Відповідачу не було нічого відомо про відступлення права вимоги, а сама вимога про досудове врегулювання була надіслана за іншою адресою. Крім того, відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.06.2026 за клопотанням представника позивача судом витребовано у первісного кредитора АТ «Ідея Банк» обґрунтований розрахунок заборгованості (помісячний розрахунок окремо по заборгованості за кредитом та відсотках із зазначенням нарахованих, сплачених коштів, періодів здійснення відповідних нарахувань) станом на 15.11.2023 (день укладення договору факторингу) за кредитним договором № С16.196.73272, який надійшов на адресу суду 07.07.2026.

У відповіді на відзив від 25.05.2026 представник позивача заперечив доводи відповідача, вказавши, що кредитний договір укладений сторонами відповідно до вимог чинного законодавства, грошові кошти були надані позичальнику, а право вимоги за спірним зобов`язанням перейшло до позивача на підставі договору факторингу. Зазначив, що відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, а всі нарахування здійснені відповідно до умов кредитного договору. Також представник позивача звернув увагу, що доводи відповідача щодо закінчення строку дії договору, неналежного повідомлення про заміну кредитора та застосування позовної давності не ґрунтуються на умовах договору, вимогах закону та не підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим просив позов задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.07.2017 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») був укладеий кредитний договір № C16.196.73272, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.Згідно умов кредитного договору Банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 14839 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його з процентними платежами і комісіями згідно умов Договору кредиту та Додатками до даного договору).

15.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір факторингу № 15/11/23.

Згідно витягу реєстру боржників до договору факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023 ТОВ «ФК «Суперіум» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № C16.196.73272 від 26.07.2017 в розмірі 41431,99 гривень, яка складається з: заборгованості за основним боргом 15133,82 грн., заборгованість за відсотками 26298,17 грн.

У досудовій вимозі від 01.04.2025, яка адресована відповідачу, вказано про необхідність сплати заборгованості в сумі 41431,99 гривень.

Згідно детального розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 15.11.2023, яка надана позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № C16.196.73272 становить 41431,99 гривень, яка складається з: заборгованості за основним боргом 15133,82 грн., заборгованість за відсотками - 26298,17 грн.

З наданих позивачем доказів убачається, що відповідач скористався кредитними коштами, однак належним чином свої зобов`язання не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.

Доводи відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений про відступлення права вимоги, суд оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до наданих позивачем доказів, після укладення договору факторингу відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та необхідність виконання грошового зобов`язання від 01.04.2025 перед новим кредитором за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , яка зазначена у кредитному договорі та є адресою, повідомленою самим відповідачем під час укладення договору.

Матеріали справи не містять доказів того, що на момент направлення зазначеного повідомлення відповідач повідомив кредитора про зміну місця проживання чи іншої адреси для листування або що кредитору було відомо про іншу адресу відповідача.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем вжито належних заходів щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги, а тому доводи відповідача про неналежне повідомлення є необґрунтованими та не спростовують факту переходу до позивача прав кредитора за спірним зобов`язанням.

Доводи відповідача щодо закінчення строку дії кредитного договору суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи. Умови кредитного договору не містять положень про визначення строку його дії, після закінчення якого припиняються права та обов`язки сторін. Натомість договором передбачено, що він є чинним до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Відповідачем не надано доказів належного виконання кредитних зобов`язань або їх припинення з інших підстав, передбачених законом чи договором.

Посилання відповідача на те, що строк кредитування становив один рік та сплив у 2018 році, суд відхиляє, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Подана до матеріалів справи Угода про відкриття кредитної лінії не містить умови про конкретний строк кредитування тривалістю один рік, а тому сам по собі такий висновок відповідача є невідповідає матеріалам справи.

Оцінюючи доводи відповідача щодо спливу позовної давності, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки.

Законом України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки позовної давності, визначені статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, Законом України № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану строки позовної давності також продовжуються на строк його дії.

Отже, під час обчислення строку звернення до суду підлягають урахуванню наведені законодавчі приписи щодо продовження перебігу позовної давності.

З урахуванням дати виникнення права вимоги, строку дії карантину та воєнного стану, а також п.6 кредитного договору № C16.196.73272, яким строк позовної давност за спорами, що випливають з цієї Угоди становить 10 років, суд доходить висновку, що на момент звернення позивача до суду позовна давність не спливла, а тому підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 267 ЦК України, відсутні.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову ТОВ «ФК «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 610, 611, 629, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити..

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість за кредитним договором № C16.196.73272 від 26.07.2017 в розмірі 41431,99 гривень та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 гривень, а всього стягнути 43 854 гривні.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 29.07.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», код ЄДРПОУ 42024152, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 23-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_2 .