Постанова № 13859345, 04.01.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-4053/10/1970

"04" січня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Дудар М.В.

за участю:

представника позивача Жукевич Л.Б.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу

за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення заборогованості по податку на додану вартість за рахунок активів в сумі 16110,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція (надалі по тексту позивач або Тернопільська ОДПІ) звернулася до суду з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (надалі по тексту відповідач або СПД ОСОБА_2.) заборогованості по податку на додану вартість за рахунок активів в сумі 16110,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів викладених у позовній заяві та пояснила, що в порушення норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкових зобовязань, що призвело до виникнення заборогованості по податку на додану вартість в сумі 16110,20 грн. в тому числі 265, 70 грн. пені станом на 27.11.2007 р.

Відповідач та представник відповідача позовні вимоги не визнали, проти позову заперечили та просили відмовити у його задоволенні. Свою позицію обгрунтували тим, що податковий орган невірно визначив суму податкового зобовязання та прийняв рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування.

Крім пояснень представника позивача, відповідача та представника відповідача судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності фізична особо 09.11.2004 р. у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків і відповідно до ст. 67 Конституції України, п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»на нього покладений обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкове зобовязання нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання відповідачем повідомлення.

В порушення вказаних вище норм та п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувало узгоджені суми податкових зобовязань, що призвело до виникнення податкового боргу по податку на додану вартість, сума якого станом на 27.11.2007 року становить 16110,20 грн. в тому числі 265,70 грн. пені.

30.05.2006 р. Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000861704/0 про стягнення коштів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу.

Сума заборгованості підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: розрахунком суми позовних вимог, копіями карток особового рахунку платника податку, корінцем податкового повідомлення-рішення №0000861704 від 30.05.2006 р. та декларацією №189019 від 16.08.2007 р., розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду акта перевірки від 26.05.2006 р., карткою особового рахунку та довідкою про наявність податкового боргу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.01.2008 р. було зупинено провадження по справі за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетними та державними цільовими фондами в сумі 16110,20 грн. до набрання законної сили судового рішення по справі №14/255-3441 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000861704/0 від 30.05.2006 р.

Постановою господарського суду Тернопільської області №14/255-3441 від 14.01.2009 р. у задоволені позовних вимог за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000861704/0 від 30.05.2006 р., відмовлено.

Згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року залишено в силі постанову господарського суду Тернопільської області від 14.01.2009 р. у справі №14/255-3441.

Таким чином, судове рішення постанова господарського суду Тернопільської області №14/255-3441 від 14.01.2009 р. щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000861704/0 від 30.05.2006 р у відповідності до вимог ч.5 ст.254 КАС України, набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що факт того податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0000861704/0 від 30.05.2006 року є чинним не підлягає доказуванню, а тому судом не приймаються до уваги твердження відповідача та його представника з приводу того, що податковий орган невірно визначив суму податкового зобовязання та прийняв рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування.

Згідно п.п. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону 2181 контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 72, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) за рахунок його активів заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на додану вартість в сумі 16110, 20 грн., в тому числі 265, 70 грн. пені, які перерахувати на р/р 31110029700002 код платежу 140 10100 державного бюджету УДК у місті Тернополі, код одержувача 23588119, банк ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 січня 2011 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.