Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/741/22
пр.№ 2/464/30/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.07.2026 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судового засідання Константинова С.С.
відповідач ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
позивач звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 109 039,49 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 615/26-162, за умовами п.п.І.1 якого кредитор надав позичальникові грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 404 000 грн., зі сплатою 16,5 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених договором та додатком №1 до цього договору графіком погашення кредиту. Однак, відповідач умов кредитного договору належним чином не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість, у зв`язку із чим у позивача виникло право задовольнити свої вимоги. ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., яким 11.01.2018 вчинено виконавчий напис про стягнення з відповідачки 340 786 грн. 04 коп. заборгованості за кредитним договором. Разом з тим, відповідно до ст.625 ЦК України у позивача виникло право на вимогу у боржника сплати 3% річних та інфляційних втрат за час невиконання грошового зобов`язання. Так, станом на 29.11.2021 у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання ОСОБА_1 заборгованість становить 109 039,49 грн. та складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 30 670, 74 грн; суми заборгованості за інфляційними втратами 78 368,75 грн. Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 109 039,49 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.
Відповідачкою подано відзив на позов, у якому вона позов заперечила, зазначивщи що визнає факт укладення кредитного договору та отримання за таким суми кредиту, однак не визнає фактів невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань, наявності прострочення їх виконання, наявності будь-якої заборгованості перед позивачем, стягнення заборгованості за виконавчим написом чи у будь-який інший спосіб. 3 моменту отримання кредиту ОСОБА_1 належним чином виконувала свої зобов?язання за кредитним договором та до березня 2017 року включно вносила на погашення кредиту сплату відсотків більшу грошову суму, ніж обумовлено договором, зокрема, починаючи із вересня 2008 року позичальник сплачувала на користь банку щонайменше по 7 401, 55 грн. щомісячно, а часом й більше, що підтверджується довідкою банку №04-22-07/7098 від 15.06.2018 р. та іншими доказами, зокрема із розрахунку заборгованості банку. Як вбачається із вказаної довідки, за період із травня 2008 року по березень 2017 року, включно, ОСОБА_1 на виконання своїх зобов?язань сплатила на користь банку 791 146,95 грн. Вказаної суми, з урахуванням положень п.п.2.3., 2.3.1., 2.3.2. договору кредиту, було достатньо для виконання позичальником своїх зобов?язань в термін до 10.05.2019 року. Однак, як стало відомо позивачу із поданих банком документів (довідки про погашення заборгованості, розрахунку заборгованості, а також із документів, отриманих позивачем від банку в іншому судовому спорі №464/1328/18 довідка розрахунок заборгованості від 13.10.2017 р., яка подавалась банку приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису), ПАТ «Укрсоцбанк" не вірно здійснював облік сплачених позичальником коштів та їх зарахування на позичковий рахунок для погашення зобов`язань позичальника по кредиту та сплаті відсотків чим штучно, умисно та неправомірно сприяв виникненню заборгованості ОСОБА_1 та більше того, порушував такі свої зобов?язання, а також без будь-яких правових підстав, всупереч умовам п.п.2.8., 2.8.1., 2.8.2., 7.1., та ст.ст.651, 653, 654, 1055 ЦК України самовільно в односторонньому порядку без укладення у письмовій формі договору про внесення змін до договору кредиту збільшив відсоткову ставку з 16,0% річних до 21, 0 % річних. При цьому, заборгованість в розмірі 340 786, 04 грн., яку позивач так і не стягнув за виконавчим написом розрахована ним виходячи із незаконно піднятої відсоткової ставки в розмірі 21% річних, а не 16%, як це вказано у позовній заяві. Відтак, навіть за наявності у відповідача будь-якої заборгованості за договором кредиту, така не становить 340 786, 04 грн., а тому вимоги позивача по стягненню 30 670, 74 грн. - 3% річних та 78 368, 75 грн. інфляційних втрат розраховані не вірно, виходячи із неіснуючої бази нарахування, що буде доведено на підставі доказів. Обставина про неправомірне підвищення відсоткової ставки, а отже і про невірний облік заборгованості та погашення зобов?язань, є приюдиційною та встановлена постановою Львівського апеляційного суду від 15.07.2020 р. у цивільній справі №464/4824/18 за позовом АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили, а тому не підлягає доказуванню.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні позов заперечила з мотивів, зазначених у відзиві, просить також врахувати ухилення відповідача від участі у експертизі та неподання відповідних документів для її проведення, а також застосувати строк позовної давності, та відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення відповідачки, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке в подальшому перейменовано у Акціонерне товариство «Сенс Банк») та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 615/26-162, за умовами якого кредитор надав позичальникові грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 404 000 грн., зі сплатою 16,5 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених договором та додатком №1 до цього договору графіком погашення кредиту.
11.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу видано виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру - предмет іпотеки в погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 615/26-162 з ОСОБА_1 в розмірі 340 786 грн. 04 коп.
27.02.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким 3.В. відкрито виконавче провадження №55895581 з виконання вказаного виконавчого напису.
Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 20.10.2022 позов ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ПАТ «Укрсоцбанк» щодо порушення умов п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору щодо обліку сплачених позичальником коштів; зобов`язання АТ «Альфа-Банк» здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 коштів на виконання умов договору кредиту шляхом зарахування сплачених позичальником коштів за період з 10.09.2008 до 10.02.2013 в рахунок сплати суми кредиту; визнання припиненим зобов`язання перед АТ «Альфа-Банк» за договором кредиту №615/26-162 від 10.04.2008 щодо сплати кредиту та відсотків; визнання припиненим правовідношення АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 щодо іпотеки квартири за договором іпотеки від 10.04.2018, зареєстрованим за №1197; а також стягнення з АТ «Альфа-Банк» на корись ОСОБА_1 надміру сплачених коштів у розмірі 389359,71 грн. задоволено частково та вирішено визнати неправомірними дії ПАТ «Укрсоцбанк» щодо порушення умов пунктів 2.3.1, 2.3.2 Кредитного договору від 10.04.2008 щодо обліку сплачених позичальником коштів, зобов`язано Акціонерне товариство «Альфа-Банк» здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 коштів на виконання умов договору кредиту шляхом зарахування сплачених позичальником коштів за період з 10.10.2008 до 10.09.2009 включно в рахунок сплати суми кредиту.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 26.06.2023 вказане рішення у справі №464/8340/21 скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано неправомірними дії ПАТ «Укрсоцбанк» щодо порушення умов пунктів 2.3.1, 2.3.2 Кредитного договору від 10.04.2008 щодо обліку сплачених позичальником коштів та зобов`язано Акціонерне товариство «Альфа-Банк» здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 коштів на виконання умов договору кредиту, шляхом зарахування сплачених позичальником коштів за період з 10.10.2008 року до 10.09.2009 року включно відповідно до пункту 2.7 кредитного договору №615/26-162, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання АТ «Альфа-Банк» здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 коштів на виконання умов договору кредиту шляхом зарахування сплачених позичальником коштів за період з 10.09.2008 року до 10.02.2013 року в рахунок сплати суми кредиту; визнання припиненим зобов`язання перед АТ «Альфа-Банк» за договором кредиту №615/26-162 від 10.04.2008 року щодо сплати кредиту та відсотків; визнання припиненим правовідношення АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 щодо іпотеки квартири за договором іпотеки від 10.04.2018 року, зареєстрованим за №1197; стягнення з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 389 359,71 грн. надміру сплачених коштів та 45754,00 грн. витрат на правову допомогу відмовлено.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили надано оцінку доводам відповідача щодо неправильності здійснених нарахувань відсотків за кредитом, та встановлено, що така неправильність мала місце лише в період з 10.10.2008 року до 10.09.2009 року, включно, а тому такі обставини не підлягають доказуванню.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, після виконання перерахунку на виконання рішення суду, заборгованість відповідача станом на 29.11.2018 становила: за основною сумою кредиту - 197 207 грн. 21 коп., за нарахованими процентами 70 218 грн. 58 коп., а разом 267 425 грн. 79 коп.
Також судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного суду від 15.07.2020 в задоволенні позову Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру в рахунок погашення заборгованості відмовлено.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно із положеннями ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на зазначені положення законодавства, а також на встановлення судовими рішеннями факту неповного виконання умов договору щодо повернення кредитних коштів відповідачкою, суд вважає, що з останньої слід стягнути 3% річних та інфляційні втрати, виходячи з розміру заборгованості, визначеної позивачем після здійсненого перерахунку, в розмірі 267 425 грн. 79 коп., за період станом на 29.01.2021, як заявлено у позові. Так, розмір 3% річних за вказаний період виходячи із зазначеної суми заборгованості становить 24090 грн. 30 коп., а інфляційні втрати за вказаний період, виходячи з вказаного розміру заборгованості становить 47 083 грн. 62 коп., а разом 71173 грн. 92 коп.
При цьому, суд не бере до уваги покликання позивача на застосування наслідків ухилення позивача від участі у експертизі, оскільки зважаючи на наявність судових рішень можливим є з`ясування обставин, які підлягають доведенню.
Крім того, суд вважає, що позивачем не пропущено строку позовної давності, оскільки вимоги заявлені про стягнення сум, починаючи з 2018 року, а даний позов пред`явлений до суду 11.02.2022, тобто, в межах трирічного строку давності.
Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 481 грн.
Керуючись ст. 12, 81, 89, 142, 200, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714) кошти за невиконання грошового зобов`язання за кредитним договором №615/26-162 від 10.04.2008. а саме 3% річних у розмірі 24 090 грн 30 коп, інфляційні втрати в розмірі 47 083 грн 62 коп, а всього 71 173 грн 92 коп та 2 481 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуюча
Судове рішення № 138587879, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/741/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: