Рішення № 138578375, 29.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/35458/25

2/760/1960/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Фіцай О.Л. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Позивач КП «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що у зв`язку з невиконанням Відповідачами своїх обов`язків щодо оплати спожитих послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії та постачання гарячої води, за ними рахується заборгованість у загальному розмірі 91497,02 грн.

На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просив стягнути з Відповідачів заборгованість солідарно в судовому порядку, а також понесені судові витрати.

19.12.2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

29.04.2026 року представником Відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Маламуж-Корнієнко Т.С. подано до суду пояснення (відзив), в яких Відповідач проти позову заперечує, просить застосувати наслідки спливу позовної давності до всіх заявлених вимог та відмовити у задоволенні позову, а також посилається на недоведеність розміру та походження заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи Відповідача ОСОБА_2 , суд встановив наступні обставини.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 1 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року, у зв`язку зі зміною законодавства, є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, а правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води - Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII та відповідними правилами, затвердженими постановами КМУ від 21.08.2019 №830 та від 11.12.2019 №1182.

Відповідно до вимог наведених нормативно-правових актів послуги надаються споживачеві згідно з договорами, що оформляються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

На виконання вимог законодавства КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі типових договорів підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085), а типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води оприлюднено на офіційному веб-сайті виконавця.

Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг Споживачем.

Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями Відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира за вказаною адресою під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, а отже Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 - послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Відповідачі від послуг у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін, а саме: Позивач надає послуги та щомісячно надсилає споживачам платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а Відповідачі споживають надані послуги та зобов`язані оплатити їх вартість.

Відповідно до ст. 20 Закону, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Проте Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, у результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2025 складає, зокрема: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 279,63 грн (інфляційна складова 47,82 грн, 3% річних 12,57 грн) та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 724,34 грн (інфляційна складова 131,11 грн, 3% річних 38,04 грн); за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35033,45 грн (інфляційна складова 5175,65 грн, 3% річних 1537,25 грн, пеня 1870,32 грн) та заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 36763,02 грн (інфляційна складова 4458,06 грн, 3% річних 1309,36 грн, пеня 1593,05 грн).

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг, а згідно зі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води включає в себе також плату за абонентське обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, у Відповідачів також існує заборгованість за період з 01.11.2021 з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1639,35 грн та з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 884,00 грн.

Крім того, Позивач на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», набув право вимоги до Відповідачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн та послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.

Загальний розмір заборгованості станом на 31.10.2025 складає 91497,02 грн та підтверджується розрахунком заборгованості, складеним та завіреним Позивачем.

Вирішуючи клопотання представника Відповідача Полежаки М.В. про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин на всій території України було встановлено з 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 та неодноразово продовжувано; його дію відмінено 30 червня 2023 року.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупинявся на строк дії такого стану. Зазначений пункт 19 виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.

Частиною 3 ст. 263 ЦК України встановлено, що від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Приймаючи до уваги те, що карантин на всій території України було відмінено 30 червня 2023 року, а перебіг позовної давності було зупинено до прийняття Закону № 4434-IX від 14.05.2025, суд вважає, що Позивач, звернувшись з позовом до суду у грудні 2025 року, не пропустив строк позовної давності, у тому числі й за вимогами за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 та за період з 01.11.2021, а тому клопотання Відповідача ОСОБА_2 про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.

Доводи Відповідача ОСОБА_2 про недоведеність розміру та походження заборгованості суд відхиляє, оскільки розмір заборгованості та нарахованих 3% річних, інфляційних втрат і пені підтверджується розрахунком заборгованості, складеним та завіреним Позивачем, який відповідає вимогам закону, є арифметично правильним та Відповідачем належними і допустимими доказами не спростований. При цьому відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє особу, яка фактично споживає теплову енергію, від обов`язку оплатити її вартість (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачі порушили свої зобов`язання щодо оплати за спожиті послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, яка залишається непогашеною, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути її в примусовому порядку.

Також у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання суд вважає правомірною вимогу Позивача про стягнення з Відповідачів 3% річних, індексу інфляції та пені, що унормовано положеннями ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок виникає у випадках, встановлених договором або законом. За правилами частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. З огляду на наведене, заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги підлягає стягненню з Відповідачів солідарно.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач надані ним вимоги довів належними та допустимими доказами, тоді як Відповідачі наведених Позивачем обставин не спростували.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з Відповідачів на користь Позивача підлягають понесені ним судові витрати, що складаються з суми судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 530, 541, 543, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 91497,02 грн.

2. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» компенсацію понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, у розмірі суми судового збору 3028,00 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», адреса: м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ: 40538421;

Відповідачі: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: О.Л. Фіцай