Рішення № 138578376, 29.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20855/25

Провадження №2-др/760/205/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Тесленко І.О., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Скіць С. М., про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18 червня 2026 року у справі №760/20855/25, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових кошті, - задоволено; Ухвалено розірвати договір № 76-2509/2021-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 25 вересня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35393445) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) фактично сплачені кошти за договором № 76-2509/2021-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 25 вересня 2021 року в розмірі 1 405 397,80 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35393445) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 11 243,00 грн.

15 липня 2026 року (вихідна дата документу 22 червня 2026 року) до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Скіць С. М., про стягнення судових витрат, яка обгрунтована наступним. 18 червня 2026 року Солом`янським районним судом міста Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 760/20855/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів. Вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішенням суду розірвано договір № 76-2509/2021-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 25 вересня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», а також стягнуто з відповідача на користь позивача фактично сплачені кошти за договором у розмірі 1 405 397,80 грн. Разом з тим рішенням суду не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу. У позовній заяві представником позивача Скіць С.М. було заявлено про попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, який становить 100 000 грн. 20 липня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Скіць Станіславом Миколайовичем укладено договір про надання правничої допомоги. Відповідно до п. 1.1. Предметом цього Договору є надання Адвокатом Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складання, підписання та подача заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення та здійснення представництва інтересів (захисту) Клієнта у цивільній справі № 760/20855/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів. Відповідно до п. 4.1. Договору, сторонами узгоджено, що вартість послуг Адвоката (гонорар) встановлюється у фіксованому розмірі за професійну правничу допомогу, надану Адвокатом у кожній судовій інстанції окремо та сплачується на підставі оформленого між Сторонами Акту наданих послуг. Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Надання послуг з професійної правничої допомоги позивачу ОСОБА_1 підтверджуються ордером, що знаходиться в матеріалах справи, а також договором про надання правничої допомоги від 20 липня 2025 року. Розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджуються такими доказами: копією квитанції до прибуткового касового ордера про оплату витрат на професійну правничу допомогу від 19.06.2026; 2. копією акту наданих послуг № 1 від 19.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 20.07.2025; 3. детальним описом робіт (наданих послуг) від 19.06.2026; 4. копією договору про надання правничої допомоги від 20.07.2025. В акті наданих послуг № 1 від 19.06.2026 та в детальному описі робіт (наданих послуг) деталізовано послуги, які надавалися позивачу його представником. Отже, загальний розмір витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, становить 100 000 (сто тисяч) грн. Правнича допомога, надана позивачу у зв`язку з розглядом даної справи, включала проведення консультацій клієнта, вивчення та аналіз наданих документів, правовий аналіз обставин спору, договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 76-2509/2021-1 від 25.09.2021 та правовідносин між сторонами, дослідження законодавства, що регулює спірні правовідносини, аналіз судової практики, формування та узгодження з клієнтом правової позиції у справі, збір, систематизацію та аналіз доказів, необхідних для обґрунтування позовних вимог, підготовку, оформлення та подання до суду позовної заяви про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів з доданими до неї документами, аналіз відзиву відповідача, підготовку та подання відповіді на відзив, а також інших заяв, клопотань і процесуальних документів у ході розгляду справи, правовий супровід справи, ознайомлення з матеріалами справи та представництво інтересів ОСОБА_1 як позивача у Солом`янському районному суді міста Києва у справі № 760/20855/25. Зазначений розмір витрат є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, характером спірних правовідносин, ціною позову, яка становила 1 405 397,80 грн, необхідністю аналізу спеціального законодавства у сфері фінансово-кредитних механізмів та управління майном при будівництві житла, а також результатом розгляду справи - задоволенням позовних вимог позивача у повному обсязі. Оскільки рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. На підставі викладеного просив ухвалити у справі № 760/20855/25 додаткове рішення; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (ЄДРПОУ 35393445) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом цивільної справи № 760/20855/25, у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.

16 липня 2026 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані судді Тесленко І.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2026 року заяву прийнято до розгляду без виклику учасників справи та надано строк на подання заперечень, міркувань та доказів до початку розгляду заяви.

20 липня 2026 року від представника відповідача - Пугач С.В. до суду надійшла заява про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та про зменшення витрат на правничу допомогу, яка обґрунтована наступним. Позивачем подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000, 00 грн. Про вказані витрати ним зазначалося в позовній заяві і відповідач в відзиві на позов додатково повідомив заявою про невідповідність заявлених витрат та просив зменшити витрати на правничу допомогу. Зазначає, що Відповідач у зв`язку із поданою Позивачем заявою вважає такий розмір судових витрат та взагалі понесені витрати Позивача ( 100 000,00 грн), не обґрунтованим з наступних причин У заяві та доданих до заяви додатках (акт наданих послуг, договір про надану правничу допомогу від 20.07.2025р., детальний опис робіт, та квитанцію до прибуткового касового ордера від 19.06.2026р. ) Позивач вказує, що правова допомога, за якою він звернувся до адвоката, включає: консультації, роз`яснення, складання заяви, спільна зустріч з Відповідачем, складання позовної заяви та ін. З огляду на викладене слід відзначити, що складові правничої допомоги, на які вказує Позивач, зокрема «консультації» та «роз`яснення», по суті є тотожними за своїм змістом, оскільки обидва терміни стосуються усного або письмового надання правової інформації, тлумачення норм права та оцінки правової ситуації. Включення їх до переліку як окремих правничих дій (послуг) є фактично дублюванням однієї й тієї ж послуги, що не може вважатися обґрунтованим при визначенні обсягу та вартості юридичної допомоги. Крім цього, вказана Позивачем послуга - «складання заяви» - є неконкретизованою та не дає змоги з`ясувати, про який саме документ ідеться, також в надані послуги включено послуга із складання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу що є неприпустимим. Відсутність чіткої інформації про зміст, призначення та необхідність цієї заяви у контексті даної справи не дозволяє об`єктивно оцінити доцільність витрат на її складання та включення до загального обсягу правничої допомоги. У зв`язку з цим вказана послуга не може вважатися належно обґрунтованою при розрахунку судових витрат. Наданий документ який підтверджує сплату послуг (Квитанція до прибуткового касового ордера не є документом що підтверджує здійснення оплати послуг. Також слід зазначити, що в договорі про надання правничої допомоги в п. 1.1. зазначено номер справи по якій надаються послуги підписання договору 20 липня 2025р. . Хоча на момент справа не перебувала в суді номеру судової справи №760/20855/25 не було. Позов зареєстровано в системі Електронний суд 29.07.2025р. Ухвала про відкриття провадження у справі за позовом Кривошея взагалі «22» серпня 2025 року Це свідчить про неналежність доказів наданого до суду (договору про надання правничої допомоги від 20 липня 2025р., акт№1 від 19.05.2026р. до договору про правничу допомогу від 20.07.2025р., детальний опис робіт до договору, квитанція д прибуткового касового ордеру ). Окремо звертає увагу на копію прибуткового касового ордеру який наданий як підтвердження оплати послуг адвоката. Квитанція до прибуткового касового ордеру не підтверджує факт оплати послуг адвоката (факт понесених витрат на правничу допомогу) . Отже сума, заявлена до відшкодування витрат на правничу допомогу не підтверджена документально до прийняття додаткового рішення, оскільки жодних документів, які підтверджують факт оплати гонорару позивачем до суду не надано. У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019р. по справі №727/4597/19 колегія суддів скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції про стягнення витрат на правову допомогу зазначила, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано квитанцію відповідно до якої адвокатом отримано від позивача грошові кошти за надання правової допомоги. Однак Позивачем не надано суду доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу . Відтак, адвокат позивача не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів . Тому суд зазначає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити точної вартості отриманих позивачем послуг, а також факт оплати вказаних послуг. Відтак, суд вважає заявлені позивачем витрати на правничу допомогу документально не підтвердженими, а отже відсутні підстави для відшкодуванні таких витрат. Отже, з аналізу судової практики вбачається, що квитанція до прибуткового касового ордеру не є тим документом який підтверджує сплати адвокату коштів і є підстави для відмови у стягнення витрат учасника справи на професійну правничу допомогу оскільки є факт недоведеності учасником справи факту понесення учасником справи витрат на послуги адвоката та їх розміру. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку . Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат». У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України). Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони (Постанова (додаткова) Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №824/152/21 (провадження №61 17005ав21)). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04). У разі недотримання вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. На підставі критеріїв співмірності, реальності та розумності витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що дана справа не належить до категорії складних справ, Відповідач вважає за доцільне зменшити розмір заявлених витрат на правничу допомогу до обґрунтованого рівня. Відповідач вважає, що обґрунтованим розміром витрат Позивача на професійну правничу допомогу є 3000 грн. (три тисячі гривень) Із урахуванням вищенаведеного просив відмовити в задоволенні заяви позивачеві про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 100 000 грн., у зв`язку із їх недоведеністю; у випадку задоволення заяви зменшити витрати на правничу допомогу до 3000,00 грн.

20 липня 2026 року від представника позивача до суду надійшли заперечення на заяву відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які обґрунтовані наступним. Представником відповідача подано заяву, в якій останній просить відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а у разі її задоволення - зменшити розмір таких витрат до 3 000 грн. Доводи відповідача не спростовують факту надання позивачу професійної правничої допомоги, не підтверджують неспівмірності понесених витрат та не містять належних доказів на підтвердження заявлених вимог. Факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується договором про надання правничої допомоги, актом приймання-передачі наданих послуг, детальним описом виконаних робіт та квитанцією про оплату. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Таким чином, витрати не лише погоджені сторонами договору, а й фактично сплачені позивачем, що повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 137 ЦПК України. Договір про надання правничої допомоги був укладений сторонами 20.07.2025 року та фактично виконувався з цієї дати. Ордер адвоката також виданий 20.07.2025 року саме на підставі цього договору. Посилання відповідача на зазначення у договорі номера судової справи не спростовує факту укладення та виконання договору про надання правничої допомоги. Вказаний реквізит не змінює змісту погоджених сторонами умов договору, не впливає на його предмет, права та обов`язки сторін і сам по собі не може свідчити про відсутність договірних правовідносин чи ненадання правничої допомоги. Відповідач не заперечує факту представництва інтересів позивача адвокатом, підготовки та подання процесуальних документів і здійснення інших дій у межах цієї справи. Фактично відповідач лише висловлює власне суб`єктивне бачення вартості наданої правничої допомоги. Відповідач також не ставить під сумнів дійсність ордера адвоката, не заперечує факт участі представника позивача у справі та не оспорює виконання ним професійної правничої допомоги. Фактично заперечення відповідача зводяться виключно до припущень щодо оформлення окремих реквізитів договору та власної оцінки вартості наданих послуг. Посилання відповідача на нібито дублювання консультацій, роз`яснень та інших послуг є формальним. Правнича допомога надавалася комплексно та включала аналіз договору про участь у ФФБ, Правил ФФБ, платіжних документів і матеріалів щодо стану будівництва, дослідження спеціального законодавства та судової практики, формування правової позиції, підготовку позовної заяви, аналіз відзиву, підготовку відповіді на відзив, складання інших процесуальних документів і представництво інтересів позивача під час судового розгляду. Гонорар був погоджений сторонами у фіксованому розмірі за комплекс професійної правничої допомоги в суді першої інстанції. Тому штучне виокремлення відповідачем окремих складових наданої допомоги не спростовує факту виконання адвокатом усього погодженого обсягу робіт та не є самостійною підставою для зменшення гонорару. Твердження відповідача про незначну складність справи не відповідає фактичним обставинам. Справа потребувала аналізу спеціального законодавства щодо фондів фінансування будівництва, розмежування правового статусу управителя та забудовника, дослідження умов договору і Правил ФФБ, формування позиції щодо істотного порушення договору, аналізу значного обсягу, у тому числі суперечливої, судової практики щодо спорів із ТОВ «ФК «Житло-Капітал», а також спростування заперечень відповідача щодо процедури виходу з ФФБ та механізму повернення коштів. За результатами розгляду справи суд повністю погодився з правовою позицією позивача та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1 1 405 397,80 грн. Саме результат розгляду справи свідчить про ефективність та належний обсяг наданої професійної правничої допомоги. Заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 100 000 грн становлять лише близько 7,1% від присудженої судом суми 1 405 397,80 грн. Такий розмір витрат є співмірним із ціною позову, значенням справи для позивача, тривалістю її розгляду та фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи. Запропонований відповідачем розмір витрат у сумі 3 000 грн визначений довільно. Заява відповідача не містить жодного розрахунку чи належного обґрунтування, яке б пояснювало, чому саме така сума відповідає критеріям співмірності, визначеним ст. 137 ЦПК України. Будь-яких доказів того, що обсяг виконаної адвокатом роботи був меншим, ніж зазначено в акті приймання-передачі правничої допомоги, відповідач суду не надав. Так само не подано жодного альтернативного розрахунку, який би відповідав критеріям співмірності, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Зменшення витрат до 3 000 грн фактично означало б ігнорування підготовки позовної заяви, відповіді на відзив, інших процесуальних документів, аналізу законодавства та судової практики, а також представництва інтересів позивача під час судового розгляду. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Сам по собі факт незгоди відповідача з розміром погодженого сторонами гонорару не є підставою для його зменшення. Відповідач повинен довести конкретну неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи, обсягом виконаної роботи, витраченим часом або значенням справи для сторони. Таких доказів відповідачем не надано. Фактично доводи відповідача зводяться до незгоди з розміром погодженого сторонами гонорару. Водночас процесуальне законодавство не надає суду підстав переглядати домовленість сторін лише з мотивів того, що інша сторона вважає її завищеною. Для зменшення витрат необхідно довести їх неспівмірність належними та допустимими доказами, чого відповідачем зроблено не було. Таким чином, відповідач не виконав покладений на нього ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності заявлених витрат. Усі подані ним доводи мають характер припущень, не підтверджені належними та допустимими доказами і не можуть бути підставою для відмови у стягненні витрат або їх зменшення. На підставі викладеного, просив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» про відмову у стягненні та зменшення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити; заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» на користь ОСОБА_1 100 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18 червня 2026 року у справі №760/20855/25, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових кошті, - задоволено; Ухвалено розірвати договір № 76-2509/2021-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 25 вересня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35393445) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) фактично сплачені кошти за договором № 76-2509/2021-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 25 вересня 2021 року в розмірі 1 405 397,80 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35393445) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 11 243,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві представником позивача було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом судом справи становить 100 000,00грн.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору.

З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».

Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представником позивача надано суду договір про надання правничої допомоги від 20 липня 2025 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 19 червня 2026 року, Акт надання правничої допомоги від 20.07.2025 року, датований 19 червня 2026 року, Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним втрат необхідних для надання професійної правничої допомоги Кривошея Роману Васильовичу у справі №760/20855/25 від 19.06.2026 року

Відповідно до п.4.1. вказаного договору, вартість послуг адвоката (гонорар) встановлюється у фіксованому розмірі за професійну правничу допомогу, надану адвокатом у кожній судовій інстанції окремо та сплачується на підставі оформленого між сторонами Акту наданих послуг.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 100 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зробила такі висновки: "... 141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). 142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. 143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. 144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. 146. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. 147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо...."

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідно до ч. ч. 5 - 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зважає на те, що представником відповідача було заявлено відповідне клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд враховує, що представником позивача було прийнято участь в трьох судових засіданнях у справі (27.11.2025 року, 17.04.2026 року, 07.05.2026 року), підготовлено позовну заяву, відповідь на відзив, інші процесуальні документи пов`язані з розглядом справи в суді.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу послуг у даній цивільній справі, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представником процесуальних документів, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку, суд дійшов висновку, що заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та справедливості, за таких обставин суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 50 000,00 грн. Вказаний розмір на думку суду є обґрунтованим та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Скіць С. М., про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35393445) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

В іншій частині заяви, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 35393445);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС» (місцезнаходження: 08129, Бучанський р-н, Київська обл., село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Черкаська, будинок 26 офіс 1, код ЄДРПОУ 30349245).

Суддя І. О. Тесленко