Рішення № 138577022, 29.07.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/545/26

Провадження № 2/168/382/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.

за участю: секретаря судового засідання Сулеви Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу за позовом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не викликалися,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Сахарова О.І. звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 9106121 від 31 травня 2025 року в розмірі 25 445,45 грн., судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. Представник позивача просила розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відсутності представника позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 31травня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9106121 на суму 10 000,00 грн. За допомогою одноразового ідентифікатора відповідачем було підписано кредитний договір. Позивач шляхом переказу на карту відповідача надав йому кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн., які відповідач зобов`язувався повернути та сплатити проценти за користування кредитом.

29 січня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 29012026, відповідно до ТОВ «ФК «Авентус Україна» передало ( відступило) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 30 445,45 грн.

Відповідач свого зобов`язання не виконав, повністю заборгованість не погасив. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем в розмірі 30 445,45 грн. З яких 9 602,04 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 15 843,41 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями. А тому представник позивача звернулася до суду за захистом порушених прав.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надала: договір про надання споживчого кредиту № 9106121 від 31 травня 2025 року, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, вимогу про дострокове повернення кредиту, повідомлення про заборгованість, графіки платежів, інформаційне повідомлення споживача, правила надання коштів у кредит, довідку ТОВ «Пейтек», інформація щодо боржника, договір факторингу від 29 січня 2026 року №29012026, реєстр боржників, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості, виписку з особового рахунку, договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року та додаткову угоду до договору від 20 квітня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність установчі документи на ТОВ «ФК «Ейс».

Заяви (клопотання) учасників справи.

В позовній заяві представник позивача просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відсутності представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач будь-яких заяв та клопотань не подавав.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 29 червня 2026 року суд відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Витребував в АТ «ОщадБанк» інформацію щодо підтвердження переказу коштів та їх зарахування на банківську карту відповідача. Повідомив відповідача про розгляд справи в суді в тому числі шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади.

Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 04 липня 2026 року. Що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень до суду не надійшло.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Фактичні обставини встановлені Судом.

Судом встановлено, що 31 травня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 9106121 (надалі- Договір) на суму 10 000,00 грн. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора А8736. Що є способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор 31 травня 2025 року переказав на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. Що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» та випискою з особового рахунку відповідача, наданою АТ «ОщадБанк» в судове засідання.

Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів кожні 15 днів. Знижена процента ставка 0,95 % в день. Стандартна процента ставка 1,00 % в день.

Відповідачем було частково здійснено погашення заборгованості: 14 червня 2025 року сплачено 1 425,00 грн. процентів, 01 липня 2025 року 1,00 грн. тіла кредиту та 1600,00 грн. процентів, 15 липня 2025 року 99,99 грн. тіла кредиту та 1 399,86 грн. процентів, 27 липня 2025 року 296,97 грн. тіла кредиту та 1 187,88 грн. процентів.

ТОВ «Авентус Україна» скористалося своїм правом на дострокове стягнення боргу та направив відповідачу офіційну вимогу від 09 грудня 2025 року із кінцевим строком виконання 08 січня 2026 року. Направлення такої вимоги про дострокове повернення коштів змінило строк виконання основного зобов`язання. Тому фактичний строк дії договору завершився саме 08 січня 2026 року, що чітко зафіксовано в самій Картці обліку заборгованості (після цієї дати нові відсотки не нараховувалися).

29 січня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 29012026, відповідно до ТОВ «ФК «Авентус Україна» передало ( відступило) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 30 445,45 грн., з яких 9 602,04 грн. заборгованість по тілу кредиту, 15 843,41 грн. заборгованість по процентах, 5 000,00 грн. штрафні санкції.

Оцінка Суду

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до пункту шостого частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положення частини 1 статті 1078 ЦК України передбачають, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитного договору відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В порушення вимог статей 526, 530, 1054 ЦК України та умов Договору відповідач неналежно виконав договірні зобов`язання. Прострочив платежі, згідно з умовами договору та не повернув кредитні кошти.

Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за договором щодо повернення фактично отриманих сум кредитних коштів та процентів. А тому порушене право позивача в цій частині підлягає судовому захисту.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 5000,00 грн. за договором задоволенню не підлягають.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., представник позивача надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року та додаткову угоду до договору від 20 квітня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Що узгоджується з позицією Верховного Суду (постанова від 03 жовтня 2019 року справа № 922/445/19, додаткова постанова від 16 червня 2022 року справа № 873/244/21).

Враховуючи наведене, клопотання представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу слід задовольнити. Стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі до суду позову сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. з врахуванням коефіцієнта 0,8.

Тому, з відповідача, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (83,58%) в сумі 2 225,23 грн. (2 662,40 грн.* 83,58% /100 %=2 225,23 грн.).

Керуючись статтями 76 - 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

на підставі статей 509, 525, 526, 610, 628, 629, 634, 1048 ЦК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов директора товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 9106121 від 31 травня 2025 року в розмірі 25 445,45 (двадцять п`ять тисяч чотириста сорок п`ять гривень 45 копійок) гривень, з яких 9 602,04 (дев`ять тисяч шістсот дві гривні 04 копійок) гривень - заборгованість по тілу кредиту, 15 843,41 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок три гривні 41 копійка) гривень заборгованість по процентах.

В задоволенні решти позову- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 225,23 (дві тисячі двісті двадцять п`ять гривень 23 копійки) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень.

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення ухвалене та надруковане в нарадчій кімнаті 29 липня 2026 року в єдиному екземплярі.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», 02090, м.Київ, вул. Алматинська,8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Малюта