Рішення № 138573890, 20.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Справа № 926/2127/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

від позивача: Бузовська В.М.

від відповідача: Коробейник А.В.

розглянувши матеріали

у справі за позовом Комунального підприємства "Чернівціводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 19 198, 68 грн

І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.

Комунальне підприємство "Чернівціводоканал" (надалі КП «Чернівціводоканал») звернулося до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 16.01.2021 та №2 від 25.02.2021 до договору про закупівлю природного газу №508 від 31 грудня 2020 року та стягнення 19 198, 68 грн (з урахуванням заяв про зміну позовних вимог та зменшення позову).

Позов обґрунтовано тим, що за результатами проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області ревізій окремих питань фінансово-господарської діяльності КП "Чернівціводоканал" встановлено ряд порушень, зокрема додатковими угодами №1 від 16.01.2021 та №2 від 25.02.2021 до договору про закупівлю природного газу №508 від 31 грудня 2020 року було збільшено ціну за 1 куб.м. природного газу.

Позивач вважає, що оскільки в договорі №508 від 31 грудня 2020 року відсутнє «Цінове застереження», тож відсутня обґрунтована і документально підтверджена підстава для збільшення ціни за одинцю природного газу.

Відповідач у відзиві на позов не визнає позовні вимоги повністю, вважає доводи позивача хибними та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Підписанням сторонами договору та додаткових угод підтверджується, що при їх укладенні досягнуто згоди з усіх істотних умов, включаючи ціну, порядок її зміни та припинення дії договору.

Договір № 41AP587-758-20 від 31.12.2020 та додаткові угоди №1 та №2, були укладені сторонами у повній відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII року, Законом України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015, правилами постачання природного газу, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем та іншими нормативними документами, які регламентують постачання та розподіл природного газу, та не містять ознак нікчемності.

В цей же час, позивачем заявлена позовна вимога про визнання додаткових угод №1 від 16.01.2021 та №2 від 25.02.2021 до договору № 41AP587-758-20 від 31.12.2020 недійсними.

Приписами ст. 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Доказами фактичного обсягу природного газу споживачу, поставленого його постачальником є акти приймання-передачі природного газу, а доказами виконання зобов`язань в частині оплати за поставлений природний газ є відповідний акт звірки розрахунків, який складений на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу, здійснену споживачем на підставі актів приймання-передачі природного газу за відповідний 49 період та платіжних документів.

Підписанням сторонами договору підтверджується, що при його укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи ціну та порядок її зміни.

Таким чином, договір №41AP587-758-20 від 31.12.2020 укладений сторонами у відповідності до вимог Закону України «Про ринок природного газу» та містить умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду договору, які визначені п.1 розділу ІІ Правил постачання природного газу.

3 огляду на вищенаведені обставини та розуміючи застосування правових наслідків в результаті визнання судом недійсності договору, позивач свідомо не заперечує дійсність всього договору на підставах, встановлених законом, а тільки висловлює свою незгоду з окремими його умовами, викладених в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору, як на підставу своїх доводів щодо задоволення позовних вимог.

Договір є виконаним, оскільки його дія фактично була припинена в червні 2021 року, а звіт про його виконання сформований 05.08.2021 та розміщений на веб-сайті «Prozorro».

Вказана обставина підтверджує необґрунтованість та безпідставність звернення позивача до суду із позовними вимогами.

Більше того, на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Висновки позивача про те, що додаткові угоди до договору нібито укладені з порушенням вимог ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є безпідставними та не ґрунтуються на нормах права, а посилання позивача на подібність правовідносин у справі 927/491/19, як на підставу для застосування вказаних правових позицій для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу.

Посилання позивача на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3304-04/54265-06 від 11.12.2018, як на підставу задоволення позовних вимог, є необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу, а позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод №1 від 16.01.2021 та №2 від 25.02.2021 до договору № 41AP587- 758-20 від 31.12.2020 недійсними, є необґрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню.

Позивач у відповіді на відзив заперечує доводи відповідача викладені у відзиві, оскільки договір №41 AP587-758-20 (№508) та додаткові угоди до нього укладалися за результатом проведення спрощеної закупівлі.

Порядок проведення спрощеної закупівлі встановлюється ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі», пунктом 13 якої встановлено вичерпний перелік підстав для відхилення замовником (КП «Чернівціводоканал») пропозиції учасника, а саме: замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:

1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;

2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю

4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Жодної з перелічених підстав для відхилення пропозиції відповідача у КП «Чернівціводоканал» не було, що і стало підставою для укладання договору №41 AP587-758-20 (№508) від 31.12.2020.

КП «Чернівціводоканал» як замовник жодним чином не може впливати на хід аукціону та на розмір пропозиції учасників, оскільки розмір пропозиції встановлюється самим учасником при подачі пропозиції, а електронний аукціон відбувається між учасниками, які приймають рішення про пониження ціни під час аукціону чи залишення пропозиції незмінною відповідно до правил, встановлених у ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Замовник протоколом тільки визначає переможця спрощеної закупівлі та/або відхиляє пропозицію з підстав, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі».

Підстави вважати договір №41 АР587-758-20 (№508) від 31.12.2020 нікчемним в силу ст. 43 ЗУ «Про публічні закупівлі» також відсутні.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив зазначив, що додаткові угоди до договору, які позивач просить визнати недійсними, не укладалися за результатом проведення спрощеної закупівлі.

На момент вчинення оспорюваного правочину позивачем не пред`являлися до суду вимоги про визнання додаткових угод №1 від 16.01.2021 та №2 від 25.02.2021 до договору №41AP587-758-20 від 31.12.2020 недійсними.

В цей же час, матеріали справи №926/2127/23 не містять жодних доказів порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідач у відзиві на позов (з урахуванням зміни предмету позову) вважає, що нові позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивача 25 934,04 грн є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Позивачем не було надано жодних доказів, які підтверджували наявність розбіжностей та намагання позивача врегулювати ці розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого ним природного газу у спосіб, встановлений договором розподілу природного газу.

Крім того, наразі відсутнє судове рішення по справі, учасниками якої є позивач та оператор ГРМ, предметом якої є врегулювання розбіжностей об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу.

Враховуючи те, що позивач не звертався до оператора ГРМ або суду щодо врегулювання розбіжностей у частині визначення об`єму розподіленого природного газу у спосіб, встановлений договором розподілу природного газу або в судовому порядку, визначенні оператором ГРМ обсяги природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.

При цьому, постачальник (позивач по справі) для проведення нарахування за газ всім споживачам керується виключно інформацією щодо обсягів спожитого газу споживачами, яка надається йому оператором ГРМ.

Таким чином, відповідач, як постачальник, зобов`язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного оператором ГРМ об`єму газу та зазначати його в рахунках на оплату.

Правомірність використання постачальником інформації оператора ГРМ щодо використаних споживачами об`ємів природного газу підтвердив також і Верховний Суд у своїй постанові від 08.08.2018 у справі №296/6536/17-ц.

Відповідач у відповідності до умов договору поставив позивачу оплачений ним товар (природний газ) в повному обсязі, а позивач оплатив його.

Вищенаведені обставини підтверджуються актом звіряння взаємних розрахунків від 30.06.2021.

Більше того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач передав позивачу меншу кількість природного газу, або сплату позивачем вартості природного газу, який йому не був поставлений.

Отже, у позивача відсутні правові підстави вимагати передання кількості нібито недопоставленого товару, так і вимагати сплати грошових коштів за нього.

На момент вчинення оспорюваного правочину, позивачем не пред`являлися до суду вимоги про визнання додаткових угод №1 від 16.01.2021 та №2 від 25.02.2021 до договору №41 AP587-758-20 від 31.12.2020 недійсним.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №3 від 24.05.2021 до договору №41AP587-758-20 від 31.12.2020, сторони дійшли згоди про розірвання договору. Останнім днем дії договору є 17.06.2021.

Крім того, на веб-сайті «Prozorro» за № UA-2020-12-08-008331-с розміщений звіт про виконання договору про закупівлю, сформований 05.08.2021.

Таким чином, договір є виконаним, оскільки його дія фактично була припинена в червні 2021 року, а звіт про його виконання сформований 05.08.2021 року та розміщений на веб-сайті «Prozorro».

Більше того, позивач одночасно з вимогою про визнання недійсними додаткових угод до договору не заявляє вимоги про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, зокрема про реституцію.

Враховуючи те, що у позивача відсутній природний газ, він мав би відшкодувати відповідачу його вартість за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, зважаючи на те, що вартість природного газу за 1000 куб. м. для юридичних осіб на день звернення до суду є значно вищою, ніж під час дії договору позивачу були б завдані значні збитки.

Позивач у відповідь на відзив зазначив, що у період з січня по червень 2021 року за природний газ загальним об`ємом 30 958,45 м3 розрахувався на загальну суму 196 205,51 грн з ПДВ.

Внаслідок укладення додаткових угод № 1 та 2, ціну за 1 куб. м природного газу збільшено 3 5,5 грн. до 6,52599 грн з ПДВ, тобто на 1,02599 грн. або на 15,72 % від ціни, визначеної у договорі, в зв`язку з чим обсяг постачання природного газу зменшувався із 56 070 куб. м (згідно договору № 508) до 47 254 куб. м. (додаткова угода № 2), тобто на 8816 куб. м або на 15,72%.

Визнання недійсності додаткових угод № 1 та 2 до договору 508, згідно початкових позовних вимог, означатиме, що зобов`язання сторін регулюються договором № 508. Тому і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору за яким відповідач повинен був поставити позивачу природний газ за ціною 5,5 грн. з ПДВ за 1 м. куб.

Позивач відповідно до ціни газу, зазначеної у договорі № 508, повинен був сплатити за поставлений природний газ кошти у розмірі 170 271,48 грн. (30958,45 м3 х 5,5 грн.) згідно поставленого об`єму природного газу по актам приймання-передачі за період з січня по червень 2021 року, натомість сплатив 196205,51 грн, а отже, розмір надмірно сплачених коштів становить 25 934,04 грн.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (з урахуванням зміни предмету позову) зазначив, що позивачем ні в заяві про заміну предмету позову, ні в доповненні до заяви, ні у відповіді на відзив, не було надано належного обґрунтування нових позовних вимог, та не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження заявлених вимог.

Згідно з п.11.2. договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менш ніж за один календарний місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії.

При цьому, сторони можуть внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк у разі необхідності такої зміни. При цьому, дія договору була продовжена на 2019-2021 роки.

Доказів здійснення постачання природного газу позивачу в січні 2021 року матеріали справи не містять.

Документально підтверджується здійснення постачання природного газу позивачу в січні 2021 року саме на виконання умов договору №41APChrZ88-18. Доводи позивача про те, що постачання природного газу позивачу в січні 2021 року здійснювалось на підставі договору про закупівлю природного газу від 31.12.2020 №41AP587-758-20 є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджені жодним належним, допустимим та достовірним доказом.

Жодних доказів здійснення оплат позивачем грошових коштів за поставлений природний газ по договору №41AP587-758-20 від 31.12.2020 матеріали справи не містять.

Таким чином, доводи позивача про те, що на виконання умов договору №41АР587-758-20 від 31.12.2020 позивач здійснив оплату грошових коштів в загальній сумі 196205,51 грн є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджені жодним належним, допустимим та достовірним доказом.

Доводи позивача про те, що внаслідок укладання додаткових угод, вартість природного газу збільшувалась на 15,72 %, а обсяг постачання природного газу зменшувався є неправдивими, безпідставними, необґрунтованими та не підтверджені жодним належним, допустимим та достовірним доказом.

Позивачем заявлена позовна вимога про визнання додаткових угод №1 від 16.01.2021 саме та №2 від 25.02.2021 до договору № 41AP587-758-20 від 31.12.2020 недійсними на підставі ст. 215 ЦК України.

Наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

В цей же час, на момент вчинення оспорюваного до суду правочину, позивачем не пред`являлися вимоги про визнання додаткових угод №1 від 16.01.2021 та №2 від 25.02.2021 до договору №41AP587-758-20 від 31.12.2020 недійсним, а сам договір є виконаним, оскільки його 05.08.2021 дія фактично припинена в червні 2021, а звіт про його виконання сформований на веб-сайті «Prozorro».

Представник позивача у додаткових поясненнях зазначив, що в подібних правовідносинах щодо визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення коштів, враховуючи принцип правової визначеності, позиція Верховного Суду є сталою та послідовною.

Представник відповідача у додаткових поясненнях зазначив, що у разі задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними вищенаведених правочинів, суду слід врахувати висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2024 року по справі №918/1043/21 щодо застосування наслідків недійсності правочину, зобов`язавши Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» вартість спожитого за договором №41НВ587-758-20 від 31.12.2020 року природного газу в сумі 189 724,81 грн (311 841,48 грн. вартість газу станом на 27.11.2024р. - 122 116,67 грн. кошти, які підлягають поверненню відповідачем позивачу).

Представник позивача у додаткових поясненнях зазначив, що за результатами проведеної спрощеної закупівлі за № UA-2020-12-08-008331- c між Комунальним підприємством «Чернівціводоканал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» укладено договір про закупівлю природного газу від 31.12.2020 №41 АР587-758-20 (№508) (далі - договір №508).

На момент підписання договору позивачем та відповідачем були погоджені всі істотні умови: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Усього у період з лютого по червень 2021 року відповідач поставив позивачу природний газ загальним об`ємом 18 712,36 куб. м.

Додаткова угода № 1 від 16.01.2021 та № 2 від 25.02.2021 до договору № 41АР587-758-20 (508) від 31.12.2020, якими збільшено ціну за одиницю товару на 18 % до ціни, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами проведення спрощеної закупівлі суперечить вимогам законодавства, зокрема ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положенням ст. 203 ЦК України, а тому мають бути визнані судом недійсними на підставі ст.215 ЦК України.

Таким чином, грошові кошти в сумі 19 198,68 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Представник відповідача в поясненнях по справі (з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог) звернув увагу суду, що представником позивача не були враховані умови договору № 41АР587-758-20 від 31.12.2020 в частині, що стосуються порядку та строків проведення розрахунків, а також законодавства, яким встановлений порядок здійснення перерахунку коштів та вимоги до платіжних документів.

Підписаним договором сторонами погоджено його істотні умови, в тому числі порядок та умови проведення розрахунків.

Надані представником позивача платіжні інструкції не можуть бути доказом виконання своїх зобов`язань позивачем по спірному договору, оскільки з реквізитів «Призначення платежу» вказаних платіжних інструкцій вбачається сплата позивачем грошових коштів за зобов`язаннями по іншому договору, який укладався сторонами ще до здійснення закупівлі за спірним договором, а також сплата відповідачем переплати на виконання іншого договору, що також не стосуються предмету спору.

При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що після списання коштів на виконання умов договору, позивач звертався до надавача платіжних послуг із відповідними заявами щодо уточнення інформації реквізитів «Призначення платежу», матеріали справи не містять.

Більше того, в наданому представником позивача розрахунку оплат відсутнє посилання на будь-які платіжні документи, якими позивач обґрунтовував би здійснення оплат саме за природний газ за договором № 41АР587-758-20 від 31.12.2020.

Таким чином, доводи представника позивача в цій частині є необґрунтованими, безпідставними не відповідають фактичним обставинам справи, наявним в матеріалах справи доказам та такими, що не заслуговують на увагу, в зв`язку із чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

ІІ. Рух справи у суді

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.05.2022 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 23.05.2023 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.06.2023.

У судовому засіданні 13.05.2023 оголошено перерву до 05.07.2023.

Ухвалою суду від 05.07.2023 відкладено підготовче судове засідання на 09.08.2023, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

08.08.2023 від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просить змінити предмет позовних вимог шляхом доповнення початкових позовних вимог новими позовними вимогами, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" на користь КП "Чернівціводоканал" 25 934,04 грн.

У судовому засіданні 09.08.2023 оголошено перерву до 11.08.2023.

Ухвалою суду від 11.08.2023 задоволено заяву про зміну предмету позову, закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 15.08.2023.

14.08.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позов (з урахуванням зміни предмету позову).

У судовому засіданні 15.08.2023 оголошено перерву до 05.09.2023.

18.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (з врахуванням змінених позовних вимог).

18.08.2023 від відповідача надійшли заперечення на позов (з урахуванням зміни предмету позову).

У судовому засіданні 05.09.2023 оголошено перерву до 19.09.2023.

Ухвалою суду від 19.09.2023 розгляд справи по суті відкладено на 27.09.2023.

У судовому засіданні 27.09.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 05.10.2023.

02.10.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

04.10.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 05.10.2023 постановлено повернутися до розгляду справи № 926/2127/23 у підготовчому провадженні, підготовче засідання призначено на 01.11.2023.

Ухвалою суду від 01.11.2023 зупинено провадження у справі №926/2127/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верхового Суду судового рішення у справі №918/1043/21.

05.12.2024 представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі №926/2127/24, у зв`язку з тим, що 18.09.2024 справа №918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду розглянута.

Ухвалою суду від 16.12.2024 провадження у справі №926/2127/23 поновлено та призначено підготовче судове засідання на 21.01.2025.

17.12.2024 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

20.01.2025 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в обґрунтування якої останній зазначає, що у зв`язку з помилковим розрахунком розміру коштів, що підлягають стягненню з відповідача, а саме включенню до розрахунку суми поставленого природного газу згідно акту приймання-передачі від 31.01.2021 № ЧЦ381001711 відповідно до якого приймання-передача природного газу відбувалася по договору від 12.02.2018 № 41APChrZ88-18, а отже не стосується предмету спору, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.01.2021 № ЧЦ381001711 та актом звіряння взаємних розрахунків за договором № 41АР587-758-20 від 31.12.2020 від 30 червня 2021.

Протокольною ухвалою від 21.01.2025 суд постановив задовольнити заяву про зменшення позовних вимог Комунального підприємства "Чернівціводоканал", у зв`язку із чим слухається спір про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 19198, 68 грн.

У підготовчому судовому засіданні 21.01.2025 оголошено перерву до 05.02.2025.

03.02.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення з урахуванням зменшення позовних вимог.

Крім того, від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі від 03.02.2025.

Ухвалою суду від 05.02.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 25.02.2025.

У судовому засіданні 25.02.205 та 13.03.2025 оголошувались перерви відповідно до 13.03.2025 та 10.04.2025.

07.03.2025 представник відповідача звернувся з заявою про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до розгляду Великою палатою верховного Суду справи №920/19/24.

У судовому засіданні 10.04.2025 оголошено перерву до 06.05.2025.

Ухвалою від 06.05.2025 суд повернувся до розгляду справи № 926/2127/23 у підготовчому провадженні, задовольнив клопотання про зупинення провадження у справі та зупинив провадження у справі №926/2127/23 до розгляду Великою Палатою Верхового Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення у справі №920/19/24.

24.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №920/19/24, тобто усунені обставини, які викликали зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.04.2026 поновлено провадження у справі №926/2127/23, призначено підготовче судове засідання на 07.05.2026.

Ухвалою суду від 07.05.2026 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 09.06.2026.

Ухвалою суду від 05.06.2026 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" про участь в судовому засіданні 09.06.2026 та всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції.

04.06.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 926/2127/23 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою суду від 09.06.2026 у зв`язку з неявкою представника позивача розгляд справи відкладено на 01.07.2026.

01.07.2026 від представника відповідача надійшло доповнення до клопотання про зупинення провадження справі та врахування під час розгляду вищевказаної заяви судової практики яка склалася в подібних правовідносинах.

У судовому засіданні 01.07.2026 оголошено перерву до 07.07.2026.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 04.05.2026 про зупинення провадження у справі №926/2127/23 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) та оголошено перерву до 20.07.2026.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2026 позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ст. 240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У судовому засіданні 20.07.2026 проголошено скорочене рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

08.12.2020 за № UA-2020-12-08-008331-с. оприлюднено в мережі інтернет на веб- сайті «Prozorro» оголошення про проведення спрощеної закупівлі Комунальним підприємством «Чернівціводоканал» у 2020 році природного газу на 2021 рік за ДК 021:2015:09120000-6 в обсязі - 56070 метрів кубічних, з очікуваною вартістю 505 000,00 грн. Кінцевий строк подання пропозицій встановлений до 17.12.2020

Протоколом від 28.12.2020 №77 переможцем закупівлі «Природний газ», ідентифікаційний номер - UA-2020-12-08-008331-с визначено ТзОВ «Чернівцігаз Збут».

31.12.2020 за результатами проведеної спрощеної закупівлі за № UA-2020-12-08-008331-с між Комунальним підприємством «Чернівціводоканал» (далі - позивач, КП «Чернівціводоканал», споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (далі - відповідач, ТОВ «Чернівцігаз Збут», постачальник) укладено договір про закупівлю природного газу від №41 AP587-758-20 (№508) (надалі - договір №508).

Згідно п 1.1. договору ТзОВ «Чернівцігаз Збут» зобов`язується поставити (передати у власність) споживачу у 2021 році природний газ, код ДК 021:2015 - 09120000-6: Газове паливо, (відповідний код та назва номенклатурної позиції - 09123000-7 природний газ) (далі - газ, товар) належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а підприємство зобов`язується прийняти і оплатити газ в розмірах, строки та порядку, визначених договором. куб.м.

Згідно п. 1.2. договору №508 річний плановий обсяг постачання газу становить до 56070 куб.м.

Пунктом 3.1. визначено, що розрахунки за поставлений підприємству газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між ТзОВ «Чернівцігаз Збут» та підприємством.

Ціна за 1 куб. метр природного газу становить 5,5 грн. з ПДВ. (пункт 3.2. договору)

Ціна, зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору у випадках, передбачених в пункті 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. (пункт 3.3. договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (пункт 3.4. договору).

Пунктом 3.6. визначено, що загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і становить 308 385,00 грн, в тому числі ПДВ 51 397,50 грн.

Розрахунковий звітній період згідно п. 4.1 договору становить один календарний місяць.

Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів 01.01.2021 в інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктами 10.5.-10.7 договору №508 визначено: - істотними умовами цього договору відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України вважаються: предмет, сума в договорі (ціна) і строк дії договору. Вказані умови можуть бути змінені тільки відповідно до частини п`ятої ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; -збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми договору можлива лише при наданні постачальником підтверджуючих документів, виданих Торгово-промисловою палатою України. Зміни, доповнення та розірвання договору здійснюються за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, за виключенням випадків, визначених п. 5.4.7. цього договору. Додаткова угода є невід`ємною частиною договору.

16.01.2021 сторони уклали додаткову угоду №1, згідно якої керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.3.3, 10.5, 10.6 договору №508 сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни на ринку та без збільшення загальної вартості договору, що підтверджується експертним висновком Чернівецької Торгово-промислової палати №7 від 05.01.2021.

Пунктом 3 вищевказаної додаткової угоди викладено пункт 3.2. договору в наступній редакції: «Ціна за 1 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість становить 5,04167 грн, податок на додану вартість становить 1,00833 грн, всього з податком на додану вартість становить 6,05 грн».

Згідно пункту 4 додаткової угоди №1 викладено пункт 3.6. договору в наступній редакції «Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і становить 308 380,60 грн, в тому числі ПДВ 51 396,77 грн.

Згідно пункту 8 додаткової угоди №1 умови угоди застосовуються до відносин, що виникли до її укладання, а саме з 01.01.2021, тобто ціну збільшено першого дня постачання природного газу за договором №508.

Підставою для збільшення ціни відповідачем надано листа від 14.01.2021 за № 587-Сл184-0121, адресованого КП «Чернівціводоканал», згідно якого задля приведення умов постачання газу до ринкових, ТзОВ «Чернівцігаз Збут» просило підписати додаткову угоду до договору №508 та додало копію довідки Чернівецької Торгово-промислової палати.

У довідці Чернівецької Торгово-промислової палати від 05.01.2021 №7 наведено данні з офіційного веб-сайту ТБ «Українська енергетична біржа» про приведену вартість природного газу на європейському газовому хабі TTF до кордону України, яка станом на 17.12.2020 становила - 8475,07 грн. за тис.куб.м. та станом на 31.12.2020 - 9909,13 грн. за тис.куб.м., а також зазначено, що коливання приведеної вартості за 31.12.2020 в порівнянні з 17.12.2020 становить +16,92%.

Згідно рекомендацій Мінекономіки від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06, зміна ціни на природний газ у публічних закупівлях в додатковій угоді врегульовується за допомогою формули, яка враховує котирування хабу NCG контракту Month+1 та середньозважені ціни місячних ресурсів природного газу на Українській енергетичній біржі.

Як вбачається скріншоту «калькулятора вартості газу», що розміщений на сайті Української енергетичної біржі (https://www.ueex.com.ua/auctions/gas-cost-calculator) ціна газу між датою укладання договору (31.12.2020) та датою підписання додаткової угоди № 1 (16.01.2021) мала бути зменшена до 5,43013 грн. з ПДВ за 1 куб.м.

25.02.2021 сторони уклали додаткову угоду №2, згідно якої керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.3.3, 10.5, 10.6 договору №508 сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни на ринку та без збільшення загальної вартості договору , що підтверджується експертним висновком Чернівецької Торгово-промислової палати №210 від 23.02.2021.

Пунктом 3 вищевказаної додаткової угоди викладено пункт 3.2. договору в наступній редакції: «Ціна за 1 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість становить 5,43833 грн, податок на додану вартість становить 1,08766 грн, всього з податком на додану вартість становить 6,52599 грн».

Згідно пункту 4 додаткової угоди №2 викладено пункт 3.6. договору в наступній редакції «Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і становить 308 379,13 грн, в тому числі ПДВ 51 396,52 грн.

Згідно пункту 8 додаткової угоди №1 умови угоди застосовуються до відносин, що виникли до її укладання, а саме з 09.02.2021, тобто ціну збільшено першого дня постачання природного газу за договором №508.

Підставою для збільшення ціни був лист відповідача від 17.02.2021 за № 587-Сл1603-0221, адресований КП «Чернівціводоканал», згідно якого задля приведення умов постачання газу до ринкових, ТзОВ «Чернівцігаз Збут» просило підписати додаткову угоду до договору №508 та додало копію довідки Чернівецької Торгово-промислової палати.

У довідці Чернівецької Торгово-промислової палати від 23.02.2021 №210 наведено данні з офіційного веб-сайту ТБ «Українська енергетична біржа» про приведену вартість природного газу на європейському газовому хабі NCG до кордону України, яка станом на 01.01.2021 становила - 9644,39 грн. за тис.куб.м., станом на 09.02.2021 - 10403,98 грн. за тис.куб.м.

Згідно наявних в матеріалах справи Актів приймання-передачі природного газу до договору від 31.12.2020: у січні 2021 року ТзОВ «Чернівцігаз Збут» передало КП «Чернівціводоканал» - 12246,09 м3 природного газу на загальну суму 67353,50 грн, у лютому 2021 13333,9 м3 на загальну суму 87016,90 грн, у березні 2021 року - 5336,12 м3 на 34 823,46 грн, у квітні 2021 року - 21,51 м3 на загальну суму 140,38 грн, у червні 2021 року - 14,76 м3 на загальну суму 96,32 грн, у червні 2021 - 6,07 м3 на 39,61 грн.

Усього у період з лютого по червень 2021 року відповідач поставив позивачу природний газ загальним об`ємом 18 712,36 куб. м.

Позивач перерахував відповідачу кошти за поставлений природний газ на загальну суму 132 005,62 грн. з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, зокрема: платіжними дорученнями № 5487 від 11.03.2021 року на суму 32 005,62 грн з ПДВ, № 5518 від 12.03.2021 року на суму 10 000,00 грн. з ПДВ, № 5532 від 15.03.2021 року на суму 10 000,00 грн. з ПДВ, № 5559 від 16.03.2021 року на суму 10 000,00 грн. з ПДВ, № 5566 від 17.03.2021 року на суму 30 000,00 грн. з ПДВ, № 5576 від 18.03.2021 року на суму 40 000,00 грн. з ПДВ

Платіжним дорученням № 1510 від 09.07.2021 відповідач повернув переплату у сумі 9 888,95 грн. з ПДВ.

Згідно наявних в матеріалах справи підписаних сторонами актів звірки взаємних розрахунків позивачем в період з 28.02.2021 по 30.06.2021 поставлено природній газ на 122116,67 грн та в період з 11.03.2021 по 18.03.2021 позивачем здійснювались оплати відповідачу на 132005,62 грн.

14.05.2021 ТзОВ «Чернівцігаз Збут» звернулось листом до КП «Чернівціводоканал», в якому повідомило про стрімке підвищення цін природнього газу та неможливість здійснення постачання природнього газу за цінами, що значно нижче закупівельних, у зв`язку з чим просило розірвати договір постачання природнього газу з 17.06.2026.

24.05.2021 сторони підписали додаткову угоду №3, згідно пункту 1 якої дійшли згоди про дострокове розірвання договору на умовах додаткової угоди. Останній день дії договору - 17.06.2021.

06.01.2023 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області внаслідок проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Чернівціводоканал» встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії № 03-33/1.

Зокрема, відповідно до додаткової угоди від 16.01.2021 №1, підписаної начальником підприємства Максимюком Б.Г. та директором ТзОВ «Чернівцігаз Збут» Параскою К., керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону №922 та п.3.3, 10.5, 10.6 договору №508 сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни на ринку та без збільшення загальної вартості договору №508, що підтверджується експертним висновком Чернівецької торгово-промислової палати від 05.01.2021 року №7.

Враховуючи вищезазначене збільшено ціну за 1 куб.м. природного газу з 5,5 грн. до 6,05 грн. з ПДВ, або на 10% та зменшено загальний обсяг постачання газу з 56 070 куб.м. до 50 792 куб.м.

Згідно пункту 8 додаткової угоди від 16.01.2021 №1 умови угоди застосовуються до відносин, що виникли до її укладання, а саме з 01.01.2021.

Як підставу для збільшення ціни надано листа адресованого підприємству, згідно якого задля приведення умов постачання газу до ринкових, ТзОВ «Чернівцігаз Збут» просить підписати додаткову угоду до договору №508 та додає копію довідки Чернівецької Торгово-промислової палати.

В наданій до ревізії ціновій довідці Чернівецької Торгово-промислової палати від 05.01.2021 року №7 наведено данні з офіційного веб-сайту ТБ «Українська енергетична біржа» про приведену вартість природного газу на європейському газовому хабі TTF до кордону України, яка станом на 17.12.2020 становила - 8475,07 грн. за тис.куб.м. та станом на 31.12.2020 - 9909,13 грн. за тис.куб.м., а також зазначено, що коливання приведеної вартості за 31.12.2020 в порівнянні з 17.12.2020 становить +16,92%.

Проте, данні зазначені в ціновій довідці Чернівецької Торгово-промислової палати від 05.01.2021 №7 відображають коливання ціни до моменту укладання договору та не містять даних щодо коливання ціни після його укладання.

При цьому, додатковою угодою від 16.01.2021 №1 ціну збільшено з першого дня постачання природного газу за договором №508.

Внаслідок укладення додаткової угоди від 16.01.2021 року №1 до договору №508 з порушенням п.2 ч.5 ст. 41 Закону №922 наступною додатковою угодою від 25.02.2021 №2 (3 09.02.2021 року) збільшено ціну за 1 куб.м. природного газу до 6,52599 грн. за 1 куб.м. з ПДВ, або на 18,7% у порівняння з ціною договору №508 (5,5 грн. за 1 куб.) та зменшено загальний обсяг постачання газу з 50 792 куб.м. до 47 254 куб.м., тобто ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % у порівнянні з ціною встановленою договором №508, чим порушено умови п.2 ч.5 ст. 41 Закону №922.

Ревізією проведення оплати по договору №508 встановлено, що згідно актів приймання передачі природного газу підприємством спожито у період з 01.01.2021 по 30.06.2021 природного газу у кількості 30 958,45 куб.м. за який оплачено ТзОВ «Чернівцігаз Збут», згідно платіжних доручень та оборотно-сальдової відомості 196 205,51 гривень.

Відтак, проведеним розрахунком, з урахуванням фактичного обсягу спожитого природного газу, встановлено, що внаслідок укладання всупереч законодавству додаткових угод №1,2 до договору №508 на збільшення ціни підприємством недоотримано природного газу (активів) у період з 01.01.2021 по 30.06.2021 у кількості 4715,28 куб.м. та понесено зайві витрати коштів на загальну суму 25 934,04 грн., чим завдано підприємству шкоди на вказану суму.

13.03.2023 КП «Чернівціводоканал» звернулось з претензією до ТзОВ «Чернівцігаз Збут», в якій в 10 денний термін з дня її отримання просило передати недопоставлений за договором №508 від 31.12.2020 природний газ у кількості 4715,28 куб.м. або повернути сплачені за нього кошти на суму 25934,04 грн.

Докази надіслання вищевказаної претензії в матеріалах справи відсутні.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку позивачем з урахуванням фактичного обсягу спожитого природного газу, безпідставно сплачено відповідачу коштів на загальну суму 19198,68 грн (122116,67 грн (сума сплачена за договором) - (18712,36 м3 (фактично поставлено за договором) х 5,5 грн (вартість за договором) = 102 917,98 грн) = 19198,68 гривень.

IV. Позиція суду по суті спору

Стаття 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст. 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

З аналізу положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 1 цього Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У частині першій статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедурі закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Згідно Висновку Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

"ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку."

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначено:

"- норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII (п.150 постанови);

- інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої (п. 151 постанови);

- укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII (п.152 постанови);

- окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників (пункти 153-154 постанови)".

Судом встановлено, що згідно пункту 3.2 договору №508 про закупівлю природного газу - ціна за 1 куб. метр природного газу становить 5,5 грн. з ПДВ.

Ціна, зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору у випадках, передбачених в пункті 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до додаткової угоди від 16.01.2021 року №1, керуючись п. 2 ч.5 ст.41 Закону №922 та п.3.3, 10.5, 10.6 договору №508 сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни на ринку та без збільшення загальної вартості договору №508.

Враховуючи вищезазначене збільшено ціну за 1 куб.м. природного газу з 5,5 грн. до 6,05 грн. з ПДВ, або на 10% та зменшено загальний обсяг постачання газу з 56 070 куб.м. до 50 792 куб.м.

Згідно пункту 8 додаткової угоди від 16.01.2021 №1 умови угоди застосовуються до відносин, що виникли до її укладання, а саме з 01.01.2021, тобто ціну збільшено першого дня постачання природного газу за договором №508.

Як підставу для збільшення ціни відповідачем надано листа від 14.01.2021 за № 587-Сл184-0121, адресованого КП «Чернівціводоканал», згідно якого задля приведення умов постачання газу до ринкових, ТзОВ «Чернівцігаз Збут» просив підписати додаткову угоду до договору №508 та додає копію довідки Чернівецької Торгово-промислової палати.

В довідці Чернівецької Торгово-промислової палати від 05.01.2021 №7 наведено данні з офіційного веб-сайту ТБ «Українська енергетична біржа» про приведену вартість природного газу на європейському газовому хабі TTF до кордону України, яка станом на 17.12.2020 становила - 8475,07 грн. за тис.куб.м. та станом на 31.12.2020 - 9909,13 грн. за тис.куб.м., а також зазначено, що коливання приведеної вартості за 31.12.2020 в порівнянні з 17.12.2020 становить +16,92%.

Тобто, довідка Чернівецької Торгово-промислової палати від 05.01.2021 №7 не містить інформації, чи відбувалося коливання цін на природній газ в період між датою укладення договору № 508 (31.12.2020) та датою укладення додаткової угоди № 1 (16.01.2021), а дані про вартість станом на 17.12.2020 (дата кінцевого строку подання пропозицій) стосуються періоду до укладання договору та не можуть слугувати підтвердженням коливання ціни на ринку в періоді між датою укладення договору № 508 та датою укладення додаткової угоди № 1.

Відповідно до рекомендацій Мінекономіки від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06, зміна ціни на природний газ у публічних закупівлях в додатковій угоді врегульовується за допомогою формули, яка враховує котирування хабу NCG контракту Month+1 та середньозважені ціни місячних ресурсів природного газу на Українській енергетичній біржі.

Додатковою угодою від 25.02.2021 №2 (з 09.02.2021 року) збільшено ціну за 1 куб.м. природного газу до 6,52599 грн. за 1 куб.м. з ПДВ, або на 18,7% у порівняння з ціною договору №508 (5,5 грн. за 1 куб.) та зменшено загальний обсяг постачання газу з 50 792 куб.м. до 47 254 куб.м., тобто ціну за одиницю товару більше ніж на 10% у порівнянні з ціною встановленою договором №508, чим порушено умови п.2 ч.5 ст. 41 Закону №922.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Вносячи зміни до істотних умов договору щодо підвищення ціни за одиницю товару додатковою угодою № 1 від 16.01.2021 та додатковою угодою №2 від 25.02.2021 при відсутності документів, що підтверджують коливання ціни на ринку, сторонами договору порушено вимоги п. 2 ч.5 ст. 41 Закону № 922 в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку.

При цьому, укладення додаткової угоди № 1, призвело до збільшення ціни за 1 кВт електричної енергії на 10%, а додаткової угоди №2 на 18,7% до ціни за 1 кВт електричної енергії визначеної основним договором, чим порушено п.2 ч.5 ст. 41 Закону № 922 в частині збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.

Суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Тобто, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

Параграфом 1 глави 5 розділу І Господарського процесуального кодексу України унормовані основні положення про докази. При цьому, суд виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації, так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І Господарського процесуального кодексу України .

Довідки ТПП України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім, судам у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

Наданими постачальником довідками Чернівецької торгово-промислової палати від 05.01.2021 №7 та від 23.02.2021 №210 не підтверджується факт коливання ціни на природний газ саме на ринку: вказані довідки містить лише інформацію про ціни, встановлені самою торгово-промисловою палатою як суб`єктом господарювання для власних потреб, і не містить жодних відомостей про дослідження ринкової кон`юнктури, динаміку біржових цін чи інші об`єктивні показники коливання ринкових цін на природний газ. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, згідно з якою довідка торгово-промислової палати не може вважатися належним і достатнім підтвердженням коливання ринкової ціни товару за відсутності в ній підтвердження проведених досліджень ринку, джерел інформації та методології визначення такого коливання.

Отже, додаткові угоди № 1 від 16.01.2021 та № 2 від 25.02.2021 укладені за відсутності визначених законом підстав для зміни істотних умов договору, а саме без належного підтвердження факту та розміру коливання ринкової ціни на природний газ, та з перевищенням встановленого пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» гранично допустимого сукупного збільшення ціни за одиницю товару.

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач був обізнаний і погодився з істотними умовами договору, у тому числі зі ціною товару.

Окрім того, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик, тому, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).

У той час, як можливість зміни ціни договору внаслідок дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

Натомість, метою прийняття Закону України "Про публічні закупівлі" було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу", коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

Враховуючи, що сторонами договору, всупереч інтересів держави та зі зловживанням правом, без будь-яких належних на те підстав та жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни у відповідний період, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень договору, укладено додаткові угоди, згідно яких збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації, суд виснує, що додаткові угоди від 16.01.2021 № 1 та від 25.02.2021 № 2 до договору про закупівлю природного газу №508 від 31.12.2020, суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягають визнанню недійсними.

Щодо стягнення коштів в сумі 19198,68 грн суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що на спірні правовідносини поширюються вимоги ст. 1212 ЦК України. Так, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови). Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати. У постанові від 26.09.2019 у справі № 520/4210/18 Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Верховний Суд у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 виснував, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ефективним способом захисту права є такий, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок, згідно з яким, в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Таким чином, у разі задоволення судом першочергової вимоги щодо визнання оспорюваних додаткових угод недійсними, вбачаються всі підстави для задоволення похідної вимоги щодо стягнення незаконно отриманих відповідачем коштів, що дозволить поновити порушені права позивачів як розпорядників коштів.

За спірними додатковими угодами не було набуто додаткового майна порівняно з тим, що було передбачено договором про закупівлю природного газу №508 від 31.12.2020, тому у Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" не виникає права на повернення будь-якого майна (двосторонньої реституції) або ж отримання відшкодування за нього, оскільки воно не передавало додаткових кубів природного газу порівняно з умовами договору, а навпаки загальний обсяг отриманого природного газу було зменшено із збільшенням вартості за одиницю товару і тому не підлягає застосуванню двостороння реституція. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 927/68/23.

З урахуванням викладеного, твердження відповідача про необхідність застосування двосторонньої реституції не відповідає характеру спірних правовідносин та положенням чинного законодавства. Оскільки позовна вимога про стягнення грошових коштів є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод, правовою підставою для повернення спірних коштів виступає саме відсутність законної підстави для їх набуття, що прямо регулюється статтею 1212 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, з урахуванням фактичного обсягу спожитого природного газу, судом встановлено, що споживачем безпідставно сплачено коштів на загальну суму 19198,68 грн (122116,67 грн (сума сплачена за договором) - (18712,36 м3 (фактично поставлено за договором) х 5,5 грн (вартість за договором) = 102 917,98 грн) = 19198,68 гривень.

Таким чином, враховуючи визнання недійсними додаткових угод від 16.01.2021 № 1 та №2, від 25.02.2021 до договору про закупівлю природного газу №508 грошові кошти в сумі 19198,68 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними додаткову угоду від 16.01.2021 № 1 та №2, від 25.02.2021 до договору про закупівлю природного газу №508 та стягнення безпідставно сплачені кошти в сумі 19198,68 грн підлягають задоволенню.

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України", Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів справи, КП «Чернівціводоканал» при зверненні з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 5378,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16245 від 26.04.2023.

При зверненні з заявою про зміну предмету позову КП «Чернівціводоканал» сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 17934 від 01.08.2023.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог), суд покладає на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоду № 1 від 16.01.2021 та додаткову угоду № 2 від 25.02.2021 до договору про закупівлю природного газу № 508 від 31.12.2020, укладеного між Комунальним підприємством «Чернівціводоканал» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут".

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1А, код ЄДРПОУ 39584988) на користь Комунального підприємства "Чернівціводоканал" (58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 5, код ЄДРПОУ 03361780) 19198, 68 грн безпідставно сплачених коштів та 7354,95 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв