Рішення № 138573275, 27.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2026Справа № 910/1118/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву

Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909)

до

1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» (04073, місто Київ, вулиця Рилєєва, будинок 12 А; ідентифікаційний код 32041844)

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Представники:

від позивача: Хуторянець О.В.;

від відповідача-1: Горда В.В.;

від відповідача-2: не з`явилися;

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк»/позивач/банк) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» (далі - ТОВ «Полісся-2002»/відповідач-2) про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, зазначений на плані літерою «А», загальною площею 407,9 кв.м., житлова площа 153,9 кв.м., басейн (літ. Б), навіс (літ. В), сарай (літ. Г), погріб (літ З), спорудження №1-6,І, та земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:85:242:0001, площа 0,0822 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та належать на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), шляхом продажу зазначеного майна на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Полісся-2002» за кредитним договором № 010/190-2/167 від 27.01.2021 в сумі 135 987,98 доларів США та за Кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021 в сумі 72 516,04 доларів США, що укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018, а всього 208 504,02 доларів США.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.02.2026 позовну заяву АТ «Райффайзен Банк» прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.03.2026.

12.03.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

16.03.2026 у підготовче засідання не з`явився представник ТОВ «Полісся-2002», внаслідок чого суд відклав підготовче засідання на 20.04.2026.

17.03.2026 через систему «Електронний суд» АТ «Райффайзен Банк» подало відповідь на відзив відповідача-1.

15.04.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про об`єднання справ №910/756/26 та №910/11418/26 в одне провадження.

19.04.2026 через систему «Електронний суд» АТ «Райффайзен Банк» подало заперечення на клопотання ОСОБА_1 про об`єднання справ.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.04.2026 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об`єднання справ №910/1118/26 та №910/756/26 в одне провадження.

20.04.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на11.05.2026.

05.05.2026 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 подав клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку про вартість майна ТОВ «Полісся-2002» з додатками.

07.05.2026 через систему «Електронний суд» АТ «Райффайзен Банк» подало заперечення на клопотання відповідача-1 про приєднання до матеріалів справи висновку про вартість майна ТОВ «Полісся-2002» з додатками.

11.05.2026 суд протокольною ухвалою прийняв до розгляду та приєднав до матеріалів справи висновок про вартість майна ТОВ «Полісся-2002» з додатками від 22.04.2026, внаслідок чого оголосив перерву у судовому засіданні до 22.06.2026.

22.06.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 22.06.2026 повідомив сторін про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 27.07.2026.

27.07.2026 у судове засідання з`явилися представники АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1

Представник ТОВ «Полісся-2002» вчетверте у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Так, у судовому засіданні представник АТ «Райффайзен Банк» позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник ОСОБА_1 , у свою чергу, проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог АТ «Райффайзен Банк» зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань за укладеним між банком та ТОВ «Полісся-2002» Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018 та кредитних договорів №010/190-2/167 від 27.01.2021 та №010/190-2/393 від 18.11.2021, між банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір від 28.03.2018.

З огляду на неналежне виконання ТОВ «Полісся-2002» зобов`язань за кредитними договорами №010/190-2/167 від 27.01.2021 та №010/190-2/393 від 18.11.2021, що укладені в рамках Генерального договору №010/150-2/810 від 27.03.2018, у ТОВ «Полісся-2002» утворилась заборгованість у розмірі 208 504,02 доларів США, у зв`язку з чим банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна.

Позиція відповідача-1.

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення позову, посилаючись на положення ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», та зазначає, що банк не надав доказів на підтвердження того, чи проводилось погашення заборгованості коштами або майном ТОВ «Полісся-2002», або чи є будь-яке виконавче провадження відносно цього боржника.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

27.03.2018 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» (далі - позичальник) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810, відповідно до якого кредитор зобов`язався здійснити на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3. Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту кредитної операції, Генерального договору, Умов та договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

В подальшому, між банком та ТОВ «Полісся-2002» укладено додаткові угоди №1 від 10.07.2018, №2 від 26.03.2019, №3 від 10.06.2019, №6 від 18.11.2021, №7 від 15.12.2021, №8 від 28.09.2022 та №9 від 27.03.2024.

Згідно з п. 1.2. Генерального договору (в редакції додаткової угоди №8 від 28.09.2022) загальний ліміт становить 550 000,00 доларів США; останній день строку дії загального ліміту - 26.03.2025 або інша дата, визначена відповідно до статті 9 Генерального договору.

У відповідності до п. 2.1. Генерального договору кредитні операції, передбачені в п. 1.3. Генерального договору, здійснюються на умовах, визначених Генеральним договором та Умовами, на підставі укладеного між кредитором та позичальником відповідного договору. Договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема, в частині ліміту кредитної операції, валюти, строків та умов погашення заборгованості. Договір може містити інші положення та графік погашення заборгованості.

Кредитна операція здійснюється в межах встановленого договором ліміту кредитної операції, який у свою чергу, встановлюється в межах невикористаного субліміту, встановленого для кредитних операцій відповідного виду. Субліміт вважається використаним в розмірі, що відповідає розміру основної заборгованості позичальника за кредитними операціями щодо здійснення документальних операцій, факторингового фінансування та кредитування (окрім овердрафту), разом із сумою ліміту кредитної операції щодо надання овердрафту за всіма договорами, що укладені в межах відповідного субліміту. Кредитна операція здійснюється після підписання договору, якщо її проведення не призводить до перевищення ліміту кредитної операції, субліміту та загального ліміту (п. 2.2 Генерального договору).

Відповідно до п. 3.1. Генерального договору при укладенні договору сторони можуть домовитись про інший розмір процентної ставки або комісії, ніж передбачені Генеральним договором. В такому випадку зміни до Генерального договору не вноситься, а до кредитної операції застосовується розмір процентної ставки /комісії визначений договором.

За умовами п. 3.2. Генерального договору проценти та/або комісії при здійсненні кредитних операцій позичальник сплачує в порядку, визначеному Умовами, на рахунки, що зазначаються в Генеральному договорі або в договорах, або на інші рахунки, повідомлені кредитором позичальнику.

Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Генеральним договором та договорами, не пізніше відповідного останнього дня строку дії ліміту кредитної операції, а зобов`язання щодо сплати комісії за обслуговування загального ліміту - не пізніше останнього дня строку дії загального ліміту (п. 6.1. Генерального договору).

27.01.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Полісся-2002» укладено кредитний договір №010/190-2/167 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810, відповідно до якого кредитор надає позичальнику кредит у формі відновлювального ліміту з видачею кредитних коштів однією сумою/траншем з лімітом кредитної операції у розмірі 141 680,10 доларів США, на фінансування витрат пов`язаних з поточною діяльністю, останній день строку дії ліміту кредитної операції - 26.03.2025 (п. 1.1 - п. 1.5. кредитного договору №010/190-2/167 в редакції додаткової угоди №010/190-2/167/4 від 27.03.2024).

Згідно з п. 1.4. кредитного договору №010/190-2/167 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 4,5% річних. Позичальник зобов`язаний сплатити 4,5% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору №010/190-2/167 в редакції додаткової угоди №010/190-2/167/3 від 28.09.2022 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 5,2% річних. Позичальник зобов`язаний сплатити 5,2% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору №010/190-2/167 в редакції додаткової угоди №010/190-2/167/4 від 27.03.2024 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 6,2% річних. Позичальник зобов`язаний сплатити 6,2% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Пунктом 1.11 кредитного договору №010/190-2/167 в редакції додаткової угоди №010/190-2/167/4 від 27.03.2024, визначено порядок погашення: частинами відповідно до графіку зменшення ліміту (додаток №1 до договору).

18.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Полісся-2002» укладено кредитний договір №010/190-2/393 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018, відповідно до якого кредитор надає позичальнику кредит у формі відновлювального ліміту з видачею кредитних коштів траншами з лімітом кредитної операції у розмірі 75 551,38 доларів США, на фінансування витрат пов`язаних з поточною діяльністю, останній день строку дії ліміту кредитної операції - 26.03.2025 (п. 1.1 - п. 1.5. кредитного договору №010/190-2/393 в редакції додаткової угоди №010/190-2/393/2 від 27.03.2024).

Згідно з п. 1.4. кредитного договору №010/190-2/393 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 4,5% річних. Позичальник зобов`язаний сплатити 4,5% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору №010/190-2/393 в редакції додаткової угоди №010/190-2/393/1 від 28.09.2022 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 5,2%. Позичальник зобов`язаний сплатити 5,2% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору №010/190-2/393 в редакції додаткової угоди №010/190-2/393/2 від 27.03.2024 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 6,2%. Позичальник зобов`язаний сплатити 6,2% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Пунктом 1.11 кредитного договору №010/190-2/393 в редакції додаткової угоди №010/190-2/393/2 від 27.03.2024, визначено порядок погашення: частинами відповідно до графіку зменшення ліміту (додаток №1 до договору).

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018, між АТ «Райффайзен Банк» (далі - іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (далі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір від 28.03.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хильою О.В. та зареєстрований за № 288.

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступне нерухоме майно:

- об`єкт нерухомості №1 - житловий будинок, зазначений в плані за літерою «А», загальною площею 407,9 кв.м., житлова площа 153,9 кв.м., басейн (літ. Б), навіс (літ. В), сарай (літ. Г), погріб (літ. З), спорудження №1-6,І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Документ, що підтверджує права власності є договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений між ОСОБА_2 та іпотекодавцем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гурак О.В. 20.07.2015 за реєстровим №429, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 472277780000, номер запису права власності №10474761. За згодою сторін вартість об`єкту нерухомості №1 станом на момент укладання договору складає 5 476 900,00 грн;

- об`єкт нерухомості №2 - земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер: 8000000000:85:242:0001, площа 0,0822 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Документ, що підтверджує права власності є договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та іпотекодавцем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гурак О.В. 20.07.2015 за реєстровим №433, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 472300180000, номер запису права власності №10474846. Вартість об`єкту нерухомості згідно експертної грошової оцінки ТОВ «Консалт Юніон» від 26.02.2018 становить 3 238 000,00 грн. За згодою сторін вартість об`єкту нерухомості №2 складає 1 527 400,00 грн.

Пунктом 1.2. іпотечного договору передбачено, що предмет іпотеки перебуває в іпотеці відповідно до іпотечного договору разом з усіма його невідокремлюваними приналежностями та поліпшеннями, у тому числі тими, що будуть здійснені після укладення іпотечного договору (незалежно від факту належного оформлення (реєстрації) таких приналежностей та поліпшень). Без необхідності внесення змін до іпотечного договору, предметом іпотеки також вважаються результати капітального ремонту об`єкту нерухомості, що є предметом іпотеки.

Згідно з п. 1.3. іпотечного договору вартість предмету іпотеки на момент укладення іпотечного договору відповідає його ринковій вартості та становить 7 004 300,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору іпотека відповідно до іпотечного договору забезпечує повне виконання грошових зобов`язань позичальника, що виникають та/або виникнуть у майбутньому з генерального договору. Відповідно до умов генерального договору кредитор (іпотекодержатель) може здійснювати на користь позичальника кредитні операції в межах загального ліміту в розмірі 550 000,00 доларів США в гривні, в доларах США за курсом, визначеним відповідно до умов генерального договору, а позичальник зобов`язаний перед кредитором (іпотекодержателем) здійснити погашення основної заборгованості, сплатити проценти, комісії, неустойки та інші платежі, а також виконати всі інші обов`язки, що витікають зі змісту кредитних операцій не пізніше останнього строку дії загального ліміту в розмірі, порядку та в строки, передбачені генеральним договором.

За умовами п. 2.3. іпотечного договору, іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки всі свої забезпечені іпотекою вимоги, зокрема щодо:

- відшкодування витрат, спричинених пред`явленням вимоги за генеральним договором (або всіма чи окремими частинами) та/або зверненням стягнення (в тому числі в шляхом позасудового врегулювання) на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору, включаючи витрати на проведення оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, отримання витягів відповідних державних реєстрів щодо предмета іпотеки, обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, тощо;

- відшкодування витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки;

- сплати неустойки, пені, штрафів відповідно до генерального договору;

- сплати процентів та комісій за кредитом відповідно до умов генерального договору;

- погашення основної заборгованості відповідно до умов генерального договору;

- відшкодування витрат кредитора, а також сплати позичальником інших платежів, передбачених генеральним договором;

- відшкодування витрат та збитків, завданих порушенням умов генерального договору та/або договору.

У відповідності до п. 6.1. іпотечного договору, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, а в разі їх невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадках, зокрема, у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов`язань, що забезпечені іпотекою згідно зі ст. 2 іпотечного договору, та в інших випадках, передбачених генеральним договором.

За змістом пункту 6.2. іпотечного договору, у випадках, передбачених п. 6.1. цієї статті іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю (та позичальнику за генеральним договором, якщо він є відмінним від іпотекодавця) письмову вимогу про усунення відповідного порушення протягом 30 календарних днів з моменту отримання іпотекодавцем (та позичальником за генеральним договором, якщо він є відмінним від іпотекодавця) цієї вимоги. Якщо протягом встановленого 30-тиденного строку вимога іпотекодержателя залишається невиконаною, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Положення частини першої цього пункту не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду або звернути стягнення на предмет іпотеки без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричини знищення, пошкодження або втрату предмета іпотеки, а також у випадку порушення провадження у справі про банкрутство іпотекодавця (в разі, якщо іпотекодавець є фізичною особою-підприємцем).

Згідно з п. 6.3. іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, за рішенням суду про звернення стягнення у встановленому законодавством порядку або набуття у власність предмету іпотеки (п. 6.3.1. іпотечного договору).

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, скріплення печаткою та нотаріального посвідчення (п. 8.1. іпотечного договору).

Іпотека за іпотечним договором припиняється, а договір втрачає силу в таких випадках: повне виконання вимог іпотеко іпотекодержателя за генеральним договором; за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до іпотечного договору і підлягає нотаріальному посвідченню; продаж (реалізація) предмета іпотеки відповідно до ст. 6 іпотечного договору та/або вимог чинного законодавства України; повне знищення предмета іпотеки за умови, що він не підлягає відновленню; в інших випадках, прямо передбачених законодавством України (п. 8.2. іпотечного договору).

Позивач свої зобов`язання за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018 виконав у повному обсязі, надавши ТОВ «Полісся-2002» кредитні кошти у розмірі 219 000,00 доларів США за кредитним договором №010/190-2/167 від 27.01.2021 та 75 985,00 доларів США за кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, ТОВ «Полісся-2002» зобов`язання щодо погашення кредиту не виконало, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 208 504,02 доларів США, у тому числі за кредитним договором №010/190-2/167 від 27.01.2021 у розмірі 135 987,98 доларів США та за кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021 у сумі 72 516,04 доларів США.

15.01.2026 банк направив на адреси позичальника та іпотекодавця вимогу про усунення порушення та погашення заборгованості від 15.01.2026 за вих. №188/2/894, в якій вимагав протягом 30-ти днів з дати отримання даної вимоги погасити заборгованість за укладеними в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018 кредитними договорами, а саме: за кредитним договором №010/190-2/167 від 27.01.2021 в сумі 135 987,98 доларів США та за кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021 в сумі 72 516,04 доларів США.

Проте, ця вимога залишена відповідачами без задоволення.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «Полісся-2002» зобов`язань з повернення кредиту, АТ «Райффайзен Банк» звернулося до суду з цим позовом до відповідачів -1 та -2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, зазначений на плані літерою «А», загальною площею 407,9 кв.м., житлова площа 153,9 кв.м., басейн (літ. Б), навіс (літ. В), сарай (літ. Г), погріб (літ З), спорудження №1-6,І, та земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:85:242:0001, площа 0,0822 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, та належать на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), шляхом продажу зазначеного майна на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Полісся-2002» за кредитним договором № 010/190-2/167 від 27.01.2021 в сумі 135 987,98 доларів США та за Кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021 в сумі 72 516,04 доларів США, що укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018, а всього 208 504,02 доларів США.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, судом вище встановлено, ТОВ «Полісся-2002» порушило договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018 та кредитними договорами, укладеними до нього, внаслідок чого у ТОВ «Полісся-2002» виникла заборгованість за кредитом у розмірі 135 987,98 доларів США за кредитним договором №010/190-2/167 від 27.01.2021 та у розмірі 72 516,04 доларів США за кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021.

Судом встановлено, що позивач направив на адреси відповідачів -1 та -2 вимогу про усунення порушення та погашення заборгованості від 15.01.2026 за вих. №188/2/894, в якій вимагав протягом 30-ти днів з дати отримання даної вимоги погасити заборгованість за укладеними в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018 кредитними договорами, а саме: за кредитним договором №010/190-2/167 від 27.01.2021 в сумі 135 987,98 доларів США та за кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021 в сумі 72 516,04 доларів США.

Проте, ця вимога залишена відповідачами без задоволення.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За умовами статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено судом вище, у ТОВ «Полісся-2002» внаслідок неналежного виконання ним зобов`язань за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018 та кредитними договорами, укладеними до нього, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду цієї справи по суті не погашена.

За змістом частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку" визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41 - 47 Закону України "Про іпотеку") - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України "Про іпотеку") - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили.

Отже, у зв`язку із порушенням ТОВ «Полісся-2002» основного зобов`язання за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018 та кредитними договорами, укладеними до нього, банк має право вимагати від іпотекодавця сплати заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

У відповідності до частини 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

За змістом частини 2 статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про іпотеку", якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Як зазначено судом вище, позивач звертався до відповідача-1, як іпотекодавця, та відповідача-2, як позичальника, з вимогою про погашення заборгованості, однак докази виконання грошових зобов`язань за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №010/150-2/810 від 27.03.2018 та кредитними договорами №010/190-2/167 від 27.01.2021 в сумі 135 987,98 доларів США та за кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021 в сумі 72 516,04 доларів США, відповідачі суду не надали.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» (04073, місто Київ, вулиця Рилєєва, будинок 12 А; ідентифікаційний код 32041844) за кредитним договором №010/190-2/167 від 27.01.2021 в сумі 135 987 (сто тридцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) доларів США 98 центів та за Кредитним договором №010/190-2/393 від 18.11.2021 в сумі 72 516 (сімдесят дві тисячі п`ятсот шістнадцять) доларів США 04 цента, що укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 010/150-2/810 від 27.03.2018, а всього 208 504 (двісті вісім тисяч п`ятсот чотири) доларів США 02 центів, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, зазначений на плані літерою «А», загальною площею 407,9 кв.м., житлова площа 153,9 кв.м., басейн (літ. Б), навіс (літ. В), сарай (літ. Г), погріб (літ З), спорудження №1-6,І, та земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:85:242:0001, площа 0,0822 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, та належать на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), шляхом продажу зазначеного майна на аукціоні (публічних торгах) за ціною, визначеною відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) 42 025 (сорок дві тисячі двадцять п`ять) грн 80 коп. - судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-2002» (04073, місто Київ, вулиця Рилєєва, будинок 12 А; ідентифікаційний код 32041844) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) 42 025 (сорок дві тисячі двадцять п`ять) грн 80 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 29.07.2026.

Суддя Віта БОНДАРЧУК