Ухвала суду № 138573246, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

м. Київ

29.07.2026Справа № 910/17064/23

Господарський суд міста Києва у складі судді М.О. Лиськова розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" про відвід судді від розгляду справи

За позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк"

вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ"

вул. Зоологічна, 4А, офіс 139/2, м. Київ, 04119

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ"

вул. Зоологічна, 4А, офіс 139/2, м. Київ, 04119

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС"

вул. Кирилівська, 82, офіс 256, м. Київ, 04080

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель"

08129, Київська обл., Бучанський р-н, село Петропавлівська Борщагівка,

вул.Черкаська, будинок 26, офіс 1

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "САНШАЙН-ТРЕЙД

ЮНІТІ"

84300, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул. Стуса Василя,будинок 64

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ"

вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1, м. Київ,01103

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ

ТРЕЙД ГРУП" вул. Василя Cтуса, 64, м. Краматорськ, Донецька обл.,

Краматорський р-н, 84313

8. ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення 15 802 497,11 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ" (далі-відповідач-1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ" (далі-відповідач-2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС" (далі-відповідач3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель" (далі-відповідач-4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Селен Глас" (далі-відповідач-5) Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" (далі-відповідач-6) Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" (далі-відповідач-7) ОСОБА_1 (далі-відповідач-8) про стягнення 15 802 497,11 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/17064/23 провадження у справі №910/17064/23 за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ" Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ" Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС" Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель" Товариства з обмеженою відповідальністю "САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ" Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" ОСОБА_1 про стягнення 15 802 497,11 грн. в частині стягнення заборгованості у розмірі 550 000,00 грн. закрито; позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель", Товариства з обмеженою відповідальністю "САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП", ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість у розмірі 15 252 497, 11 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМ-ХОЛДИНГ" на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАДМАКС" на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод Стель" на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНШАЙН-ТРЕЙД ЮНІТІ" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТТ" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНСЕТ-КАРЛАЙЛ ТРЕЙД ГРУП" на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судового збору у розмірі 28 598,43 грн.

05.04.2024 на виконання рішення суду від 06.03.2024 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

20.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2026 заяву про розстрочення виконання призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2026.

29.07.2026 у день судового засідання через систему "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" Шпаком В.І. подано заяву про відвід судді Лиськова М.О. від розгляду справи №910/17064/23.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" про відвід судді Лиськова М.О. від розгляду справи №910/17064/23, приходить до висновку, що дана заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" про відвід судді Лиськова М.О. від розгляду справи №910/17064/23 сформована в системі "Електронний суд" 29.07.2026 та одержана судом 29.07.2026, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду, тобто менше, ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, яке призначено на 29.07.2026, Суд приходить до висновку, що на підставі абзацу 2 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При цьому особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Fey v. Austria" від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Wettstein v. Switzerland", №33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ;

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", від 03.05.2007 №7577/02);

- окремо від поведінки суддів необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Pullarv. United Kingdom" від 10.06.1996).

З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді/ колегії суддів.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК, адже об`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

З наведеного вище вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІКАРД» про відвід судді Лиськова М.О. від розгляду справи № 910/17064/23 мотивована тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 було змінено резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі № 910/17064/23, постановленої суддею Лиськовим М.О. При цьому заявник зазначає, що станом на момент подання заяви про відвід повний текст постанови суду апеляційної інстанції ще не був складений та оприлюднений, а її мотивувальна частина, на думку заявника, може мати вирішальне значення для розгляду поданих у справі заяв і клопотань. Незважаючи на це, суддею Лиськовим М.О. було призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та заяву про заміну сторони виконавчого провадження без матеріалів справи, які на той момент ще не були повернуті до Господарського суду міста Києва, що, на переконання заявника, свідчить про упередженість судді та наявність підстав для відводу судді.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами частини 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 5 статті 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини суду із кожним учасником судового процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді саме для виконання основного завдання судочинства - вирішення спору між учасниками процесу.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у судовому процесі, для сприяння суду під час розгляду справ їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі (учасник судового процесу) вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства.

Судом встановлено, що заявником пропущено процесуальний строк подачі заяви про відвід судді, встановлений ч. 3 статті 38 ГПК України, відповідно до якої відвід має бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Суд зауважує, що наведені ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" в заяві про відвід обставини щодо зміни постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 у справі № 910/17064/23 були відомі заявнику ще з 22.06.2026, а обставина призначення суддею Лиськовим М.О. заяв ОСОБА_1. від 20.07.2026 були відомі заявнику із моменту доставлення Ухвали про призначення заяви до розгляду до електронного кабінету ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" - 24.07.2026, та, за висновками суду, не можуть бути покладені в основу заяви про відвід судді від 29.07.2026.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені у заяві обставини про відвід судді Лиськова М.О. ґрунтуються лише на припущеннях та домислах, а отже, не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді та не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді Лиськова М.О. при розгляді даної справи.

Таким чином, незгода Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" з процесуальними рішеннями судді у даній справі, а саме з призначенням суддею заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до розгляду та заяви про заміну сторони до розгляду, не може бути підставою для відводу.

Більш того, оскільки представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД", який підписав дану заяву про відвід судді Лиськова М.О., є професійний адвокат Шпак Владислав Ігорович із 5-річним досвідом роботи адвокатом (свідоцтво Серія КС №9748/10 від 18.02.2021), йому принагідно має бути відомо, що частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, посилання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" на неможливість розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню без матеріалів справи №910/17064/23, як на підставу для відводу, судом визнається юридично неспроможним з огляду на таке.

Нормами частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Аналогічно, відповідно до частини третьої статті 334 Господарського процесуального кодексу України, заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає розгляду судом у десятиденний строк з дня її надходження. Наведена норма не ставить можливість призначення такої заяви до розгляду в залежність від повернення матеріалів справи із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

З наведеного вище випливає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" від 29.07.2026 про відвід судді Лиськова М.О. у справі №910/17064/23 на цій стадії судового провадження (в день судового засідання із розгляду заяв), подана із порушенням встановленого процесуальним законом порядку та строку її подання, є свідченням заявлення Товариством завідомо безпідставного відводу, спрямованого виключно на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду в справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду в справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).

Отже, заявником подано завідомо безпідставний відвід судді з пропуском процесуального строку на його подання, що відповідно до п. 1 ч. 2 статті 43 ГПК України може бути визнано зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства.

Враховуючи вищенаведене, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" заява про відвід судді Лиськова М.О. у справі №910/17064/23 визнається судом зловживанням процесуальними правами, яке виражається у заявлені завідомо безпідставного відводу з пропуском процесуального строку на його подання, що полягає у недобросовісному використанні заявником своїх процесуальних прав, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом для виконання завдань господарського судочинства, зокрема, і вирішення поданих заявником клопотань з процесуальних питань.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З огляду на викладене, на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" про відвід судді Лиськова М.О. у справі №910/17064/23.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 35, 38, 39, 43, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РІКАРД" про відвід судді Лиськова М.О. у справі №910/17064/23.

2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Лиськов