Рішення № 138572918, 28.07.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/469/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д.

за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ - 42399676, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ,

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ - 42399676, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , з позовними вимогами стягнення з відповідача на свою користь боргу у загальній сумі 6025.42 грн, у тому числі: основний борг у сумі 5759.84 грн; пеня у сумі 241.44 грн; три проценти річних у сумі 24.14 грн.

Обґрунтування позовних вимог:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.

1) Відповідачем було направлено листа №25/41 від 30 жовтня 2025 позивачу у справі, в якому він повідомляє позивача про приєднання до умов договору на постачання природного газу, розміщеного за відповідним посиланням, на період з листопада по грудень 2025 (включно) та відповідно надіслано заяву приєднання до договору постачання природного газу від 30.10.2025 та інші необхідні для цього документи.

30.10.2025 позивачем надано згоду на приєднання до договору постачання природного газу, повідомлено, що між сторонами укладений договір постачання природного газу від 30.10.2025 №06-11044/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов договору, розміщеного за відповідним постиланням, з врахуванням умов та інформації, зазначені споживачем в заяві - приєднання до договору постачання природного газу від 30.10.2025 року. Дата набрання чинності договору - 30.10.2025 року.

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1. договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідачем перед позивачем складає 5759.84 грн.

Розмір нарахованої пені складає 241.44 грн. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 29.14 грн.

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 6025.42 грн.

На адресу суду 25.05.2026 надійшла відповідь на відзив від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/4946/26 від 25.05.2026 року). В такій відповіді на відзив позивач вказує, що заперечення відповідача жодним чином не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Позивач вважає, що посилання відповідача на застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ позбавлене належного врегулювання, оскільки даний пункт стосується кредитних правовідносин, які складаються між сторонами. Між учасниками спору у даній справі склались правовідносини з постачання природного газу відповідним договором.

Правова позиція відповідача у справі.

На адресу суду 19.05.2026 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/4754/26 від 19.05.2026 року), в якому відповідач вказав, що вважає такі позовні вимоги необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Відповідач вказує у своєму відзиві також, що його заборгованість виникла внаслідок неналежного фінансування, зумовленого активними воєнними діями. Стягнення з нього пені та 3 % річних від простроченої суми не буде відповідати меті позову (відновлення порушених прав позивача) та буде для нього надмірним обтяженням. Відповідач просив врахувати, що являється військовою частиною та виконує завдання з оборони України під час дії правового режиму воєнного стану.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.

В матеріалах справи міститься заява приєднання до договору постачання природного газу вих. №25/41 від 30.10.2025, відповідно до якої відповідач надає письмову заяву на приєднання до договору постачання природного газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Запланований початок споживання - листопад 2025 року. Кінець споживання - 31 грудня 2025 року. Замовлений обсяг природного газу - листопад 2025 року - 3.90000; грудень 2025 року - 0.00000. Всього - 3.90000.

Додатком до заяви долучений ЕІС КОД споживача - 56XS0000X364400G.

У відповідь, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надало згоду на приєднання до договору постачання природного газу від 30.10.2025 року. В такій згоді, позивач зазначив, що між учасниками спору укладений договір постачання природного газу від 30.10.2025 №06-11044/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов договору постачання природного газу, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві приєднання до договору постачання природного газу від 30.10.2025 №25/41. Дата набрання чинності договором - 30.10.2025 року. Договір діє до 31 грудня 2025 року (включно). Період постачання з 01 листопада 2025 року до 31 грудня 2025 року (включно). Дана згода та заява є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 1.1. договору постачання природного газу (далі - договір) передбачено, що постачальник (позивач) зобов`язується поставити споживачеві (відповідач), який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності, природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Такий договір є договором приєднання у відповідності до статті 634 ЦКУ та може бути укладений лише шляхом приєднання споживача до всіх його умов в цілому (п. 1.5. договору).

Згідно з п. 3.5. договору, приймання - передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Пунктом 3.5.2. договору передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та направляє Споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання - передачі природного газу за відповідний розрахунковий період для його підписання споживачем.

Споживач протягом 2 - ох робочих днів з дати одержання акта зобов`язується підписати акт уповноваженим представником споживача (п. 3.5.3. договору).

Відповідно до п. 3.5.4. договору, у випадку не підписання споживачем акта до 15 - го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим договором становить 17 052.60 грн.

Споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника відповідно до акту приймання - передачі - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору) .

Підпунктом 4 п. 6.2. договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені пунктом 5.1. цього договору.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1. та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Такий договір набуває чинності з дати, зазначеної в письмовій Згоді на приєднання до договору постачання природного газу постачальника, надісланої Споживачу відповідно до пункту 1.7. Договору, але в будь - якому випадку не раніше 1 травня 2025 року, та діє до дати, зазначеної у Згоді на приєднання до договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В матеріалах справи містяться підписані сторонами у сервісі "Вчасно" акти приймання - передачі природного газу, а саме:

- акт приймання - передачі природного газу за листопад 2025 року від 10.12.2025 на загальну суму 26 632.92 грн;

- акт приймання - передачі природного газу за грудень 2025 року від 12.01.2026 на загальну суму 45 632.06 грн;

Загальна вартість переданого природного газу позивачем відповідачу за вказаний період становить 72 264.98 грн.

Платіжною інструкцією №2689 від 12.12.2025 підтверджується сплата відповідачем на користь позивача 26 632.92 за поставлений природний газ.

Платіжною інструкцією №2809 від 24.12.2025 підтверджується сплата відповідачем на користь позивача 39 872.22 грн за поставлений природний газ.

Залишок несплаченого основного боргу відповідачем на користь позивача складає - 5759,84 грн.

Додатково позивачем нараховані відповідачу: пеня у сумі 241,44 грн; три проценти річних у сумі 24,14 грн.

Загальна сума боргу складає - 6025.42 грн, яка складається з: 5759.84 грн - основний борг; 241.44 грн - пеня та 24.14 грн - 3 % річних.

Мотивувальна частина.

Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положеннями ст. 11 ЦКУ передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦКУ, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; зміна правовідношення; припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.202 ЦК).

Статтею 204 ЦКУ передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 статті 214 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Згідно положень ст. 509 ЦКУ, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦКУ).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 604 ЦКУ передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст. 615 ЦКУ, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Згідно ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Нормою ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 651 ЦКУ передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ст. 653 ЦКУ).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Частиною 1 ст. 634 ЦКУ передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.

В матеріалах справи міститься заява приєднання до договору постачання природного газу вих. №25/41 від 30.10.2025, відповідно до якої відповідач надає письмову заяву на приєднання до договору постачання природного газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Запланований початок споживання - листопад 2025 року. Кінець споживання - 31 грудня 2025 року. Замовлений обсяг природного газу - листопад 2025 року - 3.90000; грудень 2025 року - 0.00000. Всього - 3.90000.

Додатком до заяви долучений ЕІС КОД споживача - 56XS0000X364400G.

У відповідь, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надало згоду на приєднання до договору постачання природного газу від 30.10.2025 року. В такій згоді, позивач зазначив, що між учасниками спору укладений договір постачання природного газу від 30.10.2025 №06-11044/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов договору постачання природного газу, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві приєднання до договору постачання природного газу від 30.10.2025 №25/41. Дата набрання чинності договором - 30.10.2025 року. Договір діє до 31 грудня 2025 року (включно). Період постачання з 01 листопада 2025 року до 31 грудня 2025 року (включно). Дана згода та заява є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 1.1. договору постачання природного газу (далі - договір) передбачено, що постачальник (позивач) зобов`язується поставити споживачеві (відповідач), який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності, природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.5. договору, приймання - передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Пунктом 3.5.2. договору передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та направляє Споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання - передачі природного газу за відповідний розрахунковий період для його підписання споживачем.

Споживач протягом 2 - ох робочих днів з дати одержання акта зобов`язується підписати акт уповноваженим представником споживача (п. 3.5.3. договору).

Відповідно до п. 3.5.4. договору, у випадку не підписання споживачем акта до 15 - го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим договором становить 17 052.60 грн.

Споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника відповідно до акту приймання - передачі - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору) .

Підпунктом 4 п. 6.2. договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені пунктом 5.1. цього договору.

Такий договір набуває чинності з дати, зазначеної в письмовій Згоді на приєднання до договору постачання природного газу постачальника, надісланої Споживачу відповідно до пункту 1.7. Договору, але в будь - якому випадку не раніше 1 травня 2025 року, та діє до дати, зазначеної у Згоді на приєднання до договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В матеріалах справи містяться підписані сторонами у сервісі "Вчасно" акти приймання - передачі природного газу, а саме:

- акт приймання - передачі природного газу за листопад 2025 року від 10.12.2025 на загальну суму 26 632.92 грн;

- акт приймання - передачі природного газу за грудень 2025 року від 12.01.2026 на загальну суму 45 632.06 грн;

Загальна вартість переданого природного газу позивачем відповідачу за вказаний період становить 72 264.98 грн.

Платіжною інструкцією №2689 від 12.12.2025 підтверджується сплата відповідачем на користь позивача 26 632.92 за поставлений природний газ.

Платіжною інструкцією №2809 від 24.12.2025 підтверджується сплата відповідачем на користь позивача 39 872.22 грн за поставлений природний газ.

Залишок несплаченого основного боргу відповідачем на користь позивача складає - 5759,84 грн.

Відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів того, що ним не було отримано природний газ за вказаним договором/доказів повної оплати товару; матеріали справи не містять доказів оспорювання дійсності вказаного правочину. Відповідачем не долучено до матеріалів справи також і власного контррозрахунку позовних вимог.

Крім того, суд зазначає, що у своєму відзиві відповідачем не заперечувалась наявність неоплаченого основного боргу у розмірі 5759.84 грн.

Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 5759.84 грн повністю, яка підтверджена належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Додатково позивачем нараховані відповідачу: пеня у сумі 241,44 грн; три проценти річних у сумі 24,14 грн.

Загальна сума боргу складає - 6025.42 грн, яка складається з: 5759.84 грн - основний борг; 241.44 грн - пеня та 24.14 грн - 3 % річних.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

Належне виконання зобов`язання є одним із фундаментальних принципів цивільного права. Зміст цього принципу полягає в тому, що виконання має бути проведене: 1) належними сторонами; 2) щодо належного предмету; 3) у належний спосіб; 4) у належний строк (термін); 5) у належному місці.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штрафу, пені); відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК).

Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків характеризуються загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та / або умов договору.

Частиною 1 ст. 549 ЦКУ передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1. та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Здійснивши самостійний арифметичний розрахунок пені та 3% річних, суд зазначає, що такий проведений коректно.

Відповідно, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 241.44 грн та 24.14 грн - 3 % річних.

Щодо посилання відповідача у своєму відзиві на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, то суд зазначає наступне.

Даним пунктом передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Цей пункт стосується кредитних правовідносин, які складаються між сторонами. Між учасниками спору у даній справі склались правовідносини з постачання природного газу відповідним договором. Відповідно, пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ не підлягає застосуванню у даному випадку.

Висновки суду.

Суд висновує, що матеріалами справи підтверджується, що загальна вартість переданого природного газу позивачем відповідачу за вказаний період становить 72 264.98 грн.

Платіжною інструкцією №2689 від 12.12.2025 підтверджується сплата відповідачем на користь позивача 26 632.92 за поставлений природний газ.

Платіжною інструкцією №2809 від 24.12.2025 підтверджується сплата відповідачем на користь позивача 39 872.22 грн за поставлений природний газ.

Залишок несплаченого основного боргу відповідачем на користь позивача складає - 5759,84 грн. Суд висновує, що вказані позовні вимоги є правомірними та такими, які підлягають до повного задоволення судом.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662.40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ - 42399676, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, суму боргу у загальному розмірі 6025.42 грн (шість тисяч двадцять п`ять гривень 42 копійок), з яких: 5759.84 грн (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять гривень 84 копійок) - сума основного боргу; 241.44 грн (двісті сорок одна гривня 44 копійок) - пеня та 24.14 грн (двадцять чотири гривні 14 копійок) - 3% річних.

3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.

4. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ - 42399676, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, сплачений судовий збір у розмірі 2662.40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 28.07.2026 року.

Суддя Пригуза П.Д.