Рішення № 138567520, 29.07.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/182/26

Провадження № 2/743/298/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір № 2043712 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 19 600 гривень шляхом перерахування на банківську картку

№ НОМЕР_1 .

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 01.02-41/25, укладеного 22.10.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 70 755,98 гривень: тіло кредиту - 19 599,98 гривень, прострочені проценти - 41 356 гривень, пеня - 9 800 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.04.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 08.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.06.2026.

30.06.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з відсутністю мережі інтернет.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Ухвалою від 29.07.2026 суд постановив розглянути справу заочно на підставі наявних доказів відповідно до частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

24.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 2043712 про надання споживчого кредиту в електронній формі - шляхом обміну електронними повідомленнями з підписанням одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Ідентифікацію та верифікацію відповідача при укладенні договору здійснено, зокрема, з використанням системи BankID Національного банку України.

За умовами кредитного договору сума кредиту становить 19 600 гривень; строк кредитування - 360 днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна

ставка - 1 % в день, що застосовується в межах строку кредиту; знижена процентна ставка - 0,85 % в день за умов участі позичальника в програмі лояльності; мета кредиту - споживчі (особисті) потреби.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало позичальнику кредитні кошти в сумі 19 600 гривень шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем при оформленні кредиту, що підтверджується документом надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК».

22.10.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-41/25. Відповідно до витягу з Додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-41/25 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 2043712 складає 70 755,98 гривень. Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2043712 у тому обсязі, який існував на момент переходу цього права, у розмірі 70 755,98 гривень, а саме: 19 599,98 гривень - заборгованість по кредиту, 41 356 гривень - заборгованість по відсотках, 9 800 гривень - пеня.

Відповідач здійснив часткові платежі в погашення заборгованості (зокрема 4 998 гривень - 23.02.2025 та 5 880,01 гривень - 25.03.2025), які згідно з розрахунком позивача зараховані в погашення процентів; заборгованість за тілом кредиту становить 19 599,98 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 22.10.2025 заборгованість за кредитним договором № 2043712 становить: тіло кредиту - 19 599,98 гривень, проценти за користування кредитом - 41 356 гривень, пеня - 9 800 гривень, а загалом 70 755,98 гривень. Проценти за користування кредитом нараховані за фіксованою ставкою в межах 360-денного строку кредитування. Пеня нарахована за прострочення виконання грошового зобов`язання, допущене відповідачем у 2025 році.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, підписаного відповідно до статті 12 цього Закону. Моментом підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (частина 1 статті 12 Закону).

Факт підписання договору одноразовим ідентифікатором підтверджується матеріалами справи. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що номер телефону НОМЕР_2 не належить відповідачу або що ідентифікатор С029 було використано іншою особою.

Додатково суд враховує, що ідентифікація відповідача при укладенні договору здійснена через систему BankID Національного банку України з використанням реквізитів банківського рахунку відповідача - поряд з підписанням договору одноразовим ідентифікатором. Цей метод ідентифікації передбачено Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і підвищує достовірність встановлення особи позичальника в електронних правовідносинах.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Проценти за користування кредитом нараховані позивачем за фіксованою ставкою

1 % в день у межах 360-денного строку кредитування, передбаченого договором. Договірна денна процентна ставка не перевищує граничного розміру денної процентної ставки, встановленого законодавством для договорів про споживчий кредит. За таких обставин нарахування процентів за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону, а вимога позивача про їх стягнення у розмірі 41 356 гривень є обґрунтованою.

Водночас позивачем заявлено до стягнення пеню (неустойку) у розмірі 9 800 гривень. Відповідно до статей 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 системно роз`яснив застосування цієї норми. Зокрема, ВС вказав, що пункт 18 поширюється на договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; період особливих правових наслідків - період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення; правовий наслідок прострочення в цей період - позичальник звільняється від відповідальності за частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Цей висновок послідовно застосовується Верховним Судом - зокрема, в постановах від 28 листопада 2024 року у справі № 756/8788/22 і від 27 листопада 2024 року у справі № 759/4324/23.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 і триває з його неперервним продовженням Верховною Радою України відповідними законами.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, заявлена до стягнення пеня у розмірі 9 800 гривень нарахована за прострочення виконання грошового зобов`язання, допущене відповідачем у 2025 році, тобто в період дії воєнного стану в Україні. За цих обставин на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки за період дії воєнного стану, а нарахування позивачем пені за цей період суперечить наведеній нормі.

Відповідно пеня у розмірі 9 800 гривень, нарахована за період дії воєнного стану, стягненню не підлягає. У задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Таким чином, розмір нарахованих позивачем тіла кредиту та процентів за користування ним відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону, натомість пеня у розмірі 9 800 гривень стягненню не підлягає.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, право грошової вимоги за кредитним договором № 2043712 перейшло від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до позивача на підставі договору факторингу. Позивач набув це право в обсязі, який існував на момент його переходу, у розмірі 70 755,98 гривень.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подала, наявність та розмір заборгованості не оспорила, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростувала. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надала. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подала.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростував, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 331/7975/13-ц.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і відповідачем виникли кредитні правовідносини, у межах яких ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Право грошової вимоги за цим кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент його переходу, набув позивач. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконав.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.01.2025 № 2043712 є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 60 955,98 гривень з мотивів, наведених вище в розділі IV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 9 800 гривень слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2 662,40 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 70 755,98 гривень, з яких задоволено 60 955,98 гривень, що становить 86,15 % від заявлених вимог (60 955,98 / 70 755,98 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 293,66 гривень (2 662,40 ? 86,15 %).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8) заборгованість за кредитним договором від 24.01.2025 № 2043712 у розмірі 60 955 (шістдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 293 (дві тисячі двісті дев`яносто три) гривні 66 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 29.07.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ