Рішення № 138563241, 27.07.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 726/1310/26

Провадження № 2/727/2689/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді Бойко М.Є.,

за участю секретаря судового засідання Васківчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ "СВЕА Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач звернувся до Садгірського районного суду м. Чернівців суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та судових витрат.

В обгрунтування таких вимог представник ТОВ «Свеа Фінанс» зазначив, що 20.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4667241 шляхом обміну ними електронними повідомленнями. Цей договір підписаний відповідачкою у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов?язання за кредитним договором виконало, та надало позичальниці грошові кошти у сумі 29900,00 грн. шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала при оформленні кредиту, натомість відповідачка не виконала свої зобов`язання.

Також, 06.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №7863739 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону

України «Про електронну комерцію».

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальниці грошові кошти у сумі 27400,00 грн. шляхом їх перерахування на картку НОМЕР_1 .

24.12.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс», а також між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-36/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором за кредитним договором №4667241 та кредитним договором №7863739.

Відповідно до додатку 1 Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-36/24 від 24.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4667241 складає 140 071,50 грн., а за кредитним договором №7863739 - 87420,00 грн.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4667241 від 20.05.2024 року у розмірі 140071,50 грн. та за кредитнми договором №7863739 від 06.05.2024 року у розмірі 87420,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2729,90 грн.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівців від 13.05.2026 року цивільну справу за позовом ТОВ "СВЕА Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 червня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження .

У судові засідання представник позивача не з`явився, однак надав суду письмову заяву, згідно якої вимоги позову підтримує в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідачки всю суму заявлених позовних вимог за кредитними договорами та судовий збір, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надала, причин своєї неявки не повідомила.

Відповідно до ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також за наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду, суд вважає за можливе на підставіст. 280 ЦПК України розглянути справу у відсутність відповідачки, на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 20.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4667241.

Відповідно до п.п. 1.2.-1.3. кредитного договору №4667241 від 20.05.2024 року Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 29 900,00 гривень. За взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору). Строк кредитування 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору №4667241 від 20.05.2024 року товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-2612 від 26.12.2024 на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 20.05.2024 року, о 18:55:23 год. було успішно перераховано кошти на суму 29900,00 гривень, номер транзакції в системі iPay.ua 402033673, призначення платежу: зарахування 29900 грн на карту НОМЕР_1 .

Також, 06.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №7863739 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону

України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п. 1.3.-1.4. Договору кредиту №7863739 сума кредиту складає: 27400,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

24.12.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс», а також між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-36/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором за кредитним договором №4667241 та кредитним договором №7863739.

Відповідно до додатку 1 Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-36/24 від 24.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4667241 складає 140 071,50 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 29900,00 грн.; заборгованість по відсотках - 95221,50 грн.; пеня, штраф - 14950,00 грн., а за кредитним договором №7863739 заборгованість ОСОБА_1 становить 87420,00 грн. та складається з: заборгованості по основному боргу - 27400,00 грн.; заборгованості по відсотках - 46320,00 грн., пені - 13700,00 грн.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Щодо розміру відсотків за користування кредитом та суми боргу за кредитним договором, яка підлягає стягненню.

Судом встановлено, що відповідачка своїх зобов`язань за укладенимим договорами не виконує, доказів протилежних обставин нею не надано, факту укладення кредитних договорів, отримання кредитних коштів та їх повернення не спростувала.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором №4667241 та кредитним договором №7863739 судом встановлено, що первісним кредитором здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитами за ставкою 1,5% (п.1.5.1 договору №7863739 та п. 1.4.1. договору №4667241). Всього за кредитним договором №4667241 від 20.05.2024 року у розмірі 95 221,50 грн. та за кредитним договором №7863739 від 06.05.2024 року у розмірі 46320, 00 грн.

Стаття 8 Закону України Про споживче кредитування доповнена Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року частиною 5, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Виходячи з вкладеного, укладаючи 06.05.2024 року та 20.05.2024 року договори, які за своєю суттю є договорами споживчого кредитування, первісний кредитор не мав права визначати проценту ставку у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

За таких обставин судом проведено власний розрахунок, за результатами якого загальний розмір заборгованості по відсотках за період, вказаний у позові, , яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 за процентною ставкою 1% за кредитним договором №7863739 від 06.05.2024 року за користування кредитом протягом 121 дня становить: 27400 грн (сума боргу) х 1% : 100 % = 274,00 грн. х 121 день = 33 154 грн., а за кредитним договором №4667241 від 20.05.2024 року за користування кредитом протягом 219 днів такий розмір становить: 29 900 грн (сума боргу) х 1% : 100 % = 299,00 грн. х 219 днів = 65 481 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне:

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №4667241 від 20.05.2024 року заборгованість за штрафними санкціями становить 14950 грн. 00 коп., а за кредитним договором №7863739 від 06.05.2024 року становить 13700, 00 грн.

Однак, суд звертає увагу на те, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

У договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, тощо.

У встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника неустойку за час прострочення повернення позики під час дії в Україні воєнного стану.

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати неустойки (пені) 4880 грн. 00 коп. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а отже у задовленні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

У зв`язку із зазначеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідачкою підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №4667241 від 20.05.2024 року у розмірі 95 381, 00 грн., яка складається з : 29 900 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 65 481, 00 грн. - заборгованість за відсотками; а за кредитним договором №7863739 у розмірі 60 554, 00 грн., яка складається з : 27400, 00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 33154, 00 грн. - заборгованість по відсотках. Всього 155 935, 00 грн.

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2729,90 гривень, з відповідачки на його користь підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку 2729,90 х 68,55 % ( відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 1871 грн. 35 коп. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) за кредитним договором №4667241 від 20.05.2024 року у розмірі 95 381, 00 грн., яка складається з : 29 900 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 65 481, 00 грн. - заборгованість за відсотками; а за кредитним договором №7863739 у розмірі 60 554, 00 грн., яка складається з : 27400, 00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 33154, 00 грн. - заборгованість по відсотках. Всього 155 935, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» понесені судові витрати у розмірі 1871 грн. 35 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Бойко М.Є.