Рішення № 138552992, 28.07.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/629/26

Єдиний унікальний №733/972/26

Рішення

Іменем України

28 липня 2026 року м.Ічня

Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Вовченко А.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») Оболонкова Ю.В. звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором (оферти) №04.07.2025-100000333 від 04.07.2025 у розмірі 19 710,00 грн., що утворилася станом на 19 червня 2026 року та судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що 04 липня 2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір (оферти) №04.07.2025-100000333, відповідно до умов якого та квитанції про перерахунок коштів ТОВ «Споживчий центр» надав кредит позичальнику ОСОБА_1 . Додатковими угодами за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшено суму кредиту, у зв`язку з чим внесено зміни до договору №04.07.2025-100000333 від 04.07.2025 року.

ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свій обов`язок щодо надання відповідачу кредиту, однак, останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, внаслідок утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 710,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 25.06.2026 року відкрито провадження по цивільній справі, судовий розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Жодна із сторін клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляла. Відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що 04 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №14.07.2025-100000333 від 04.07.2025.

Відповідно до вказаного договору, ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит в сумі 2 000,00 грн., строком на 217 днів з терміном повернення 05.02.2026.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, що складає 1 %.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми 3-го траншу, що дорівнює 180,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту встановлюється у розмірі 180,00 грн. , починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом.

09.07.2025 та 10.07.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додаткові договори за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли наступні зміни до договору: строк на який надається кредит - 211 днів з дати його надання.

Згідно п. 3.1. Договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-3562 (п.4.1 Договору).

Відповідно до п.6.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

ТОВ «Споживчий центр» виконав свої зобов`язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 6000,00 грн., шляхом перерахування коштів на електронний платіжний засіб споживача, що підтверджується повідомленням від 15.06.2026 за вих. №1838-1506 про перерахунок коштів.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором №04.07.2025-100000333 від 04.07.2025 року в розмірі 19 710,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 000,00 грн., проценти 9090,00 грн., неустойка 3000,00 грн., комісії 540,00 грн. та додаткової комісії 1080,00 грн. що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором.

Відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються

положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина 1статті 1048 ЦК України).

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, відповідач правом на подання відзиву не скористався.

З огляду на загальні правила доказування негативних фактів, враховуючи не спростування відповідачем твердження позивача про неповернення боргу за кредитним договором, а також відомості, що містяться в розрахунку заборгованості, суд встановив обставину неповернення 6000,00 грн. кредиту, 9090,00 грн. процентів.

Вимога позивача про стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 3000,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом установлено також, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за

прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Щодо стягнення додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 1080,00 грн. та комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в сумі 540 грн., то суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 15 090 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (76,6 %) в розмірі 2 039,40 грн.

Позивач зазначає, що докази понесення судових витрат на оплату правничої допомоги у відповідності до ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України будуть надані ним протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Щодо заявлених у позовній заяві витрат пов`язаних надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі у розмірі 152,58 грн, то такі за своєю суттю не є судовими витратами у розумінні ст.133 ЦПК України, це є процесуальним обов`язком позивача, який подає позов через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим фактично й передбачена зменшена ставка судового збору у такому випадку з коефіцієнтом 0,8. Відтак, для стягнення таких витрат суд не вбачає підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 627, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 12, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №04.07.2025-100000333 від 04 липня 2025 року в розмірі 15 090,00 грн . та судовий збір в сумі 2039,40 грн., а всього 17 129 (сімнадцять тисяч сто двадцять дев`ять ) грн.40 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2026 року.

Суддя А. В. Вовченко