Рішення № 138544213, 28.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Львівсправа № 380/8444/26

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивачка/ ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач/ ІНФОРМАЦІЯ_3 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України (третя особа-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (третя особа-2/ ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в якому просить:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо повернення документів для усунення недоліків за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01 грудня 2025 року.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка полягає у нездійсненні заходів щодо самостійного розшуку та витребування відсутніх документів військової частини та витягу з постанови штатної військово-лікарської комісії, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01 грудня 2025 року.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 , викладені у листах від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274, про повернення документів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для усунення недоліків.

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняти до розгляду та належним чином опрацювати заяву ОСОБА_1 від 01 грудня 2025 року, забезпечити збір (витребування шляхом направлення відповідних запитів) відсутніх документів, визначених Додатком 5 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, та за результатами опрацювання надіслати заяву з повним пакетом документів до ІНФОРМАЦІЯ_7 для підготовки висновку та подальшого направлення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для розгляду Комісією Міністерства оборони України з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000,00 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що є вдовою загиблого захисника України солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання бойового завдання. У момент смерті ОСОБА_2 був тверезий, алкогольних чи наркотичних речовин у його організмі не виявлено.

01 грудня 2025 року позивачка подала до ІНФОРМАЦІЯ_9 заяву про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000,00 грн. До заяви позивачка додала повний пакет документів, передбачених Додатком 2 до Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 (далі - Порядок № 45). Однак листом від 03 грудня 2025 року № 18420 відповідач відмовив у розгляді документів та повернув їх «на доопрацювання» з вимогою надати документи. У зв`язку із цим 16 січня 2026 року позивачка подала до ІНФОРМАЦІЯ_9 заяву щодо необґрунтованості вимог про усунення недоліків, у відповідь на яку відповідач надіслав лист від 16 лютого 2026 року № 2274, у якому, попри фактичне визнання свого обов`язку (повідомлення про надіслання запиту до 16-ї Регіональної ВЛК), знову вдався до формалізму та зазначив: «з огляду на викладене повертаються документи для усунення недоліків відповідно до вимог порядку».

Позивачка не погоджується із такою поведінкою відповідача та зазначає, що обов`язок щодо збору документів військового та медичного характеру, а також розшуку відсутніх матеріалів (згідно з пунктом 4.2 Порядку № 45) покладається саме на районний ТЦКСП, а обов`язок щодо перевірки справи, засвідчення копій та подання висновку - на обласний ТЦКСП (пункти 4.2 та 4.3 Порядку № 45). Недотримання цієї ієрархічної процедури та протиправна вимога до позивачки самостійно надати документи, збір яких згідно з Додатком 5 до Порядку № 45 покладено на органи Міністерства оборони України, свідчить про свідоме ігнорування відповідачем своїх управлінських функцій, що робить неможливим подальший рух справи. Відповідач у своєму листі від 16 лютого 2026 року № 2274 фактично визнав наявність у нього цього обов`язку, повідомивши про самостійне надіслання запиту до 16-ї Регіональної ВЛК ще у травні 2025 року. Проте, діючи всупереч закону, відповідач, замість прийняття заяви до розгляду, вдруге повернув документи позивачці, штучно перекладаючи на неї власні управлінські функції та затягуючи процес реалізації її права на соціальний захист.

Позивачка відзначає, що відповідно до алгоритму, встановленого нормами Порядку № 45, відповідач (районний ТЦКСП) не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про повернення документів на доопрацювання на етапі їх прийняття. Діючи всупереч встановленій процедурі, ІНФОРМАЦІЯ_3 самовільно «зупинив» розгляд справи позивачки на початковій стадії. Замість виконання обов`язку щодо розшуку відсутніх документів (пункт 4.2 Порядку № 45) та подальшої передачі справи за підпорядкованістю для прийняття рішення Міністерством оборони України, відповідач вдався до незаконної практики «самостійного» повернення документів листами від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274. Відповідач не має права повертати документи листами «для усунення недоліків», він зобов`язаний або прийняти їх або надати офіційну відмову. Листування, замість прийняття рішення за заявою, є формою ухилення від виконання владних повноважень, а у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 120/17960/23 суд визнав протиправною практику повернення документів заявнику з вимогою надати папери, збір яких покладено на органи Міністерства оборони України.

З огляду на наведене просить суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач, належно повідомлений про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі та про своє право на подання відзиву на позовну заяву, а також доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 06 травня 2026 року, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказане, враховуючи неподання належно повідомленим відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, суд вирішує цю справу за наявними матеріалами.

Третя особа-1 подала пояснення, що позову, в яких зазначає, що позивачка не пов`язана з Міністерством оборони України прямими правами і обов`язками, а саме: особисто до Міністерства оборони України зі скаргами, заявами та зверненнями не зверталася; ніхто з посадових осіб Міністерства оборони України її права та свободи не порушував; позивачка у своїй позовній заяві не зобов`язує Міністерство оборони України до вчинення певних дій. До того ж, як слідує зі змісту позовної заяви: позивачка жодних вимог до Міністерства оборони України не заявляє; на яких підставах належить залучити до участі у справі Міністерство оборони України позивачка не вказує. А тому третя особа-1 вважає, що залучення Міністерства оборони України до участі у цій справі як третьої особи є передчасним.

З огляду на вказане просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Третя особа-2 подала пояснення, що позову, в яких наводить обставини звернення позивачки із заявами щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000,00 грн у зв`язку із загибеллю її чоловіка-військовослужбовця, а також норми законодавчих актів, що регулюють підстави її виплати та порядок звернення. Також пояснює, що в матеріалах справи відсутні висновки Регіональної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку смерті солдата ОСОБА_2 . Інші матеріали справи вказують, що смерть солдата ОСОБА_3 є наслідком порушення ним Правил дорожнього руху України, а також вимог безпеки під час експлуатації транспорту. Окрім цього, Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві листом від 25 лютого 2026 року № 10600-26/15-02-3/6220-26/п повідомило, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170030000001 від 01 січня 2025 року за частиною першою статті 415 Кримінального кодексу України триває. Водночас у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутні висновки Регіональної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку смерті та матеріали досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні, тож відсутні підстави щодо надіслання заяви та пакету документів до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Тому ІНФОРМАЦІЯ_3 не допустив бездіяльності в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги.

З огляду на вказане просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 05 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_10 до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; клопотання представника позивачки про витребування доказів задоволено частково; витребувано у відповідача докази вжиття заходів відповідно до Порядку № 45 щодо розгляду заяви позивачки від 01 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивачки від 19 травня 2026 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та виклик сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивачки від 29 червня 2026 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та виклик сторін (повторне) з урахуванням додаткового клопотання від 02 липня 2026 року відмовлено.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 26 грудня 1998 року ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Згідно із Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 09 січня 2025 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У лікарському свідоцтві про смерть від 02 січня 2025 року № 5пв, виданому Державною спеціалізованою установою «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи», вказано, що хворобами, які призвели до смерті ОСОБА_2 , є: набряк речовини головного мозку, перелом основи черепа, відкрита черепно-мозкова травма. Загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в с. Олефірівка, Синельниківського району.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 02 січня 2025 року № 2, солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини та знято зі всіх видів забезпечення. Зазначено, що смерть не пов`язана із захистом Батьківщини.

Згідно з Актом проведення спеціального розслідування по факту нещасного випадку, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_4 14 березня 2025 року, смерть солдата ОСОБА_3 є наслідком порушення ним Правил дорожнього руху України, а також вимог безпеки під час експлуатації транспорту.

На запит ІНФОРМАЦІЯ_9 Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві листом від 25 лютого 2026 року № 10600-26/15-02-3/6220-26/п повідомило, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170030000001 від 01 січня 2025 року за частиною першою статті 415 Кримінального кодексу України триває.

01 грудня 2025 року позивачка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою, в якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_8 її чоловіка - солдата ОСОБА_2 .

До цієї заяви позивачка долучила такі документи (перелічені у заяві):

- заяву про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) від 01 грудня 2025 року;

- копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_2 ;

- копію паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , виданого Ленінським РВ УМВС України у м. Донецьку 18 березня 1999 року;

- копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 ;

- копію довідки від 04 лютого 2020 року № 1308-5000263700 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ;

- копію свідоцтва про смерть військовослужбовця серії НОМЕР_3 , виданого 09 січня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західнго міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого Кіровським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька 26 грудня 1998 року;

- довідку про відсутність судимості у ОСОБА_1 ;

- згоду на обробку персональних даних.

Листом від 03 грудня 2025 року № 18420 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивачку про те, що у наданому нею пакеті документів відсутній документ, який розкриває причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та відсутня постанова відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті, як це передбачено пунктом 10 Порядку № 975 від 25 грудня 2013 року (у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця).

19 січня 2026 року позивачка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою щодо необґрунтованості вимог про усунення недоліків, в якій просила:

- здійснити належний розгляд її заяви від 01 грудня 2025 року (реєстр. № 29671 від 01 грудня 2025 року) та забезпечити збір необхідних внутрішніх документів (витягів з наказів в/ч, матеріалів розслідування, постанови ВЛК) шляхом надіслання відповідних запитів, керуючись вимогами законодавства;

- у встановлений термін надіслати справу до обласного ТЦКСП для прийняття рішення.

Листом від 16 лютого 2026 року № 2274 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивачку про те, що у наданому нею пакеті документів відсутній документ, який розкриває причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та відсутня постанова відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті, як це передбачено пунктом 10 Порядку № 975 від 25 грудня 2013 року (у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця). Пакет документів для встановлення причинного зв`язку смерті солдата ОСОБА_2 був скерований на адресу 16 Регіональної військово-лікарської комісії за вихідним № 7062 від 29 травня 2025 року. З огляду на викладене повертаються документи для усунення недоліків відповідно до вимог порядку.

Позивачка, вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо неналежного розгляду її заяви та документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та повернення документів для доопрацювання, звернулася з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232, в редакції, чинній станом на час виконання спірних правовідносин).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011, в редакції, чинній станом на час виконання спірних правовідносин).

Пунктом 1 статті 16 Закону № 2011 встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 статті 16 Закону № 2011 визначені підстави призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно із підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону № 2011 визначено перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 1 статті 16-1 Закону № 2011 у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті, зокрема вдова (абзац третій пункту 4).

Статтею 16-2 Закону № 2011 визначено розміри одноразової грошової допомоги.

Згідно з пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011 розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

Статтею 16-3 Закону № 2011 визначено порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 16-3 Закону № 2011 одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Згідно з пунктом 6 статті 16-3 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

За змістом пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до пункту 10 статті 16-3 Закону № 2011 порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Також статтею 16-4 Закону № 2011 передбачені підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1), який надалі було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та діє й на сьогодні.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168, в редакції, чинній станом на час виконання спірних правовідносин).

Положеннями пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн гривень.

У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені, зокрема у пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особам, зазначеним, зокрема у пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень абзаців четвертого і п`ятого цього пункту.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975, в редакції, чинній станом на час виконання спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За змістом пункту 9 Порядку № 975 до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належить, зокрема вдова.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників (пункт 12 Порядку № 975).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 975 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

У разі подання заяви в паперовій формі до неї додаються копії документів разом з оригіналами (для посвідчення цих копій), а у разі подання заяви засобами електронної пошти заява та копії документів подаються з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Також пунктом 20 Порядку № 975 визначений перелік документів, які додаються до заяви про отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.

Строки подання рішення розпорядника бюджетних коштів уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги, а також строки видання наказу про виплату уповноваженим органом одноразової грошової допомоги встановлюються міністерствами та державними органами.

Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів.

Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (в редакції, чинній станом на час виконання спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку № 45 цей Порядок визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168 (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку № 45 ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

Згідно з пунктом 1.3 розділу І Порядку № 45 сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 Постанови № 168 виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до пункту 1.4 розділу І Порядку № 45 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 Постанови № 168, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пунктом 1.7 розділу І Порядку № 45 передбачено, що ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД визначені розділом ІІІ Порядку № 45.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку № 45 районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 45 обласний (Київський міський) ТЦКСП: є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин; проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи.

Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, визначені розділом IV Порядку № 45.

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку № 45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

За змістом пункту 4.2 розділу IV Порядку № 45 районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Аналіз наведених норм вказує, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на період дії воєнного стану, для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, Постановою № 168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000,00 грн.

Право на отримання такої одноразової грошової допомоги члени сім`ї загиблих (померлих) військовослужбовців, передбачені у пункті 4 статті 16-1 Закону № 2011, реалізують у спосіб звернення до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації, із заявою та документами, перелік яких зазначений в додатку 2 до Порядку № 45.

Районний (міський) ТЦКСП, до якого звернувся член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, приймає від нього надані документи, засвідчує їх копії та не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

У разі ж відсутності необхідних документів, на відповідний районний (міський) ТЦКСП, до якого звернувся член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 45, покладений обов`язок здійснювати розшук відсутніх документів у спосіб надіслання запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Водночас повноваженнями повертати надані документи для усунення недоліків чи доопрацювання районний (міський) ТЦКСП ні Порядком № 45, ні іншими законодавчими актами, які регулюють спірні правовідносини та наведені судом вище, не наділений.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач, як районний ТЦКСП, до якого звернулася позивачка із заявою від 01 грудня 2025 року та документами щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) її чоловіка - солдата ОСОБА_2 , повернувши вказану заяву та документи для усунення недоліків листами від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274, діяв із грубим порушенням приписів Порядку № 45, оскільки таким повноваженням він не наділений.

Варто відзначити, що згідно з пунктом 4.5 розділу IV Порядку № 45 правом ухвалювати рішення про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) наділений виключно головний розпорядник бюджетних коштів - Міністерство оборони України, а відповідний районний (міський) ТЦКСП відповідно до пункту 4.6 розділу IV Порядку № 45 лише уповноважений повідомити заявника про ухвалене головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Тобто фактично у розглядуваній ситуації відповідач перебрав на себе повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, що, з огляду на приписи статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є неприпустимим.

У своїх листах від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274 відповідач покликається на відсутність документу, який розкриває причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, та постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті.

Однак, у такому разі відповідач, ураховуючи приписи пункту 4.2 розділу IV Порядку № 45, мав імперативний обов`язок самостійно здійснити розшук відсутніх документів у спосіб надіслання відповідних запитів до передбачених цим пунктом органів, а не повертати заяву та документи про виплату одноразової грошової допомоги для усунення недоліків позивачці, тим самим перекладаючи на неї власні управлінські функції. Адже за змістом положень Додатку 5 до Порядку № 45 документи, які підтверджують загибель військовослужбовця, надаються військовою частиною, а витяг з постанови штатної військово-лікарської комісії про підтвердження смерті військовослужбовця - штатною військово-лікарською комісією на підставі документів, надісланих районним (міським) ТЦКСП. Водночас позивачка, як член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, має обов`язок надати документи, визначені Додатком 2 до Порядку № 45, і жодних зауважень стосовно неповноти наданих позивачкою разом із заявою від 01 грудня 2025 року документів відповідач не висловив.

Суд звертає увагу також і на те, що листом від 16 лютого 2026 року № 2274 відповідач повідомив позивачку про те, що пакет документів для встановлення причинного зв`язку смерті солдата ОСОБА_2 був надісланий на адресу 16 Регіональної військово-лікарської комісії за вихідним № 7062 від 29 травня 2025 року.

Тобто, як слідує з наведеного, відповідач визнає за собою обов`язок, передбачений пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 45, щодо самостійного здійснення розшуку відсутніх документів, ба більше, навіть частково реалізував такий обов`язок, однак, безпідставно не прийняв надані позивачкою документи та повернув їх для усунення недоліків листами від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274.

Отже, суд констатує, що всупереч встановленій Порядком № 45 процедурі відповідач учинив протиправну бездіяльність, яка полягає у недотриманні обов`язку, передбаченого пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 45, щодо здійснення розшуку відсутніх документів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги позивачці, а також протиправні дії щодо повернення позивачці заяви від 01 грудня 2025 року та документів для виплати одноразової грошової допомоги листами від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274.

Беручи до уваги викладене, суд визнає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійснення відповідно до вимог пункту 4.2 розділу IV Порядку та умов, затверджених наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, розшуку відсутніх документів, необхідних для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, згідно з поданою нею заявою від 01 грудня 2025 року та визнає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення листами від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274 документів для усунення недоліків за заявою ОСОБА_1 від 01 грудня 2025 року. Отже, вищевказані позовні вимоги суд задовольняє повністю у належний спосіб, наведений вище.

Що ж стосується позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, викладених у листах від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274, про повернення документів позивачці для усунення недоліків, то вказану позовну вимогу суд не задовольняє, оскільки зазначені листи не є рішеннями у розумінні приписів Порядку № 45, адже, як зазначено вище, правом ухвалювати рішення про повернення документів на доопрацювання наділений виключно головний розпорядник бюджетних коштів, яким відповідач не є. Водночас, вище суд визнав протиправними дії відповідача щодо повернення позивачці листами від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274 документів для усунення недоліків за її заявою від 01 грудня 2025 року, що, на переконання суду, є належним способом захисту порушених прав позивачки з огляду на встановлені обставини та їх правове регулювання.

За змістом пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З метою належного та ефективного захисту порушеного права позивачки, адекватного допущеному суб`єктом владних повноважень порушенню, заявлену позовну вимогу зобов`язального характеру належить задовольнити частково, а саме зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 прийняти заяву ОСОБА_1 від 01 грудня 2025 року з доданими документами, здійснити відповідно до вимог пункту 4.2 розділу IV Порядку та умов, затверджених наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, розшук відсутніх документів та після їх надходження надіслати заяву від 01 грудня 2025 року з відповідним пакетом документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 для опрацювання згідно з пунктом 4.3 розділу IV вищевказаних Порядку та умов.

Позовну вимогу зобов`язального характеру в частині надіслання заяви з повним пакетом документів до ІНФОРМАЦІЯ_7 «для підготовки висновку та подальшого направлення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для розгляду Комісією Міністерства оборони України з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000,00 грн» суд не задовольняє з огляду на таке.

Відповідно до положень абзаців першого - третього пункту 4.3 розділу IV Порядку № 45 обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Аналіз наведеної норми вказує, що складення висновку та його подальше надіслання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України здійснюється відповідним обласним ТЦКСП лише після опрацювання ним надісланих районним (міським) ТЦКСП документів, чого у розглядуваних правовідносинах ще не відбулося, тому така вимога є поза межами предмету розглядуваного спору та заявлена позивачкою передчасно.

Згідно з частиною першою статті 245 КАС України під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачувала, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, то такі, з огляду на зроблену позивачкою заяву в позовній заяві (щодо надання відповідних доказів їх понесення протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду), розподілятимуться судом із урахуванням положень частини сьомої статті 139, статті 252 КАС України.

Керуючись ст.ст.72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України (проспект Повітряних сил України, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо здійснення відповідно до вимог пункту 4.2 розділу IV Порядку та умов, затверджених наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, розшуку відсутніх документів, необхідних для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, згідно з поданою нею заявою від 01 грудня 2025 року.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення листами від 03 грудня 2025 року № 18420 та від 16 лютого 2026 року № 2274 документів для усунення недоліків за заявою ОСОБА_1 від 01 грудня 2025 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 прийняти заяву ОСОБА_1 від 01 грудня 2025 року з доданими документами, здійснити відповідно до вимог пункту 4.2 розділу IV Порядку та умов, затверджених наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, розшук відсутніх документів та після їх надходження надіслати заяву від 01 грудня 2025 року з відповідним пакетом документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 для опрацювання згідно з пунктом 4.3 розділу IV вищевказаних Порядку та умов.

В решті позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 28 липня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна