Рішення № 138543968, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/11222/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

На розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі також відповідач, Головне управління) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії, зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи та здійснити перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 28.12.2022 отримує пенсію по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва. 17.03.2025 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (визначеного за принципом екстериторіальності) із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням періодів роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.04.2021 по 06.07.2024 та на ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» з 08.07.2024 по 28.02.2025, а також заробітної плати за ці періоди. До заяви позивач додав довідку ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» від 05.03.2025 № 1-10/78 та довідку ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» від 04.03.2025 № 3/1.6-03/295 про нарахування і сплату єдиного соціального внеску.

Позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 133950010975 від 24.03.2025 йому відмовлено в перерахунку пенсії «Допризначення в зв`язку з наданими додатковими документами» у зв`язку з відсутністю в системі СПОВ (персоніфікованого обліку) даних про сплату страхових внесків за вказаний період. Спірні періоди роботи з квітня 2021 року по лютий 2025 року до страхового стажу позивача не враховано.

Позивач наполягав на протиправності такої відмови, посилаючись на те, що обов`язок щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також відповідальність за їх несплату або несвоєчасну сплату законом покладено на страхувальника (роботодавця), а не на працівника. На його переконання, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків через невиконання цього обов`язку підприємством не може бути підставою для незарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу та для відмови у перерахунку пенсії, оскільки працівник не повинен нести негативні наслідки неналежного виконання роботодавцем своїх обов`язків. На підтвердження своєї позиції позивач послався на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 01.03.2021 у справі № 423/757/17, від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а та від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 133950010975 від 24.03.2025 про відмову в перерахунку пенсії; зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.04.2021 по 06.07.2024 на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» та з 08.07.2024 по 28.02.2025 на ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля», врахувати заробітну плату за ці періоди; зобов`язати відповідача здійснити з 17.03.2025 перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням зазначених періодів роботи та заробітної плати.

Ухвалою від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Наполягав на правомірності оскаржуваного рішення, зазначивши, що відповідно до статей 24, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж за період починаючи з 1 липня 2000 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а страховим стажем є період, за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформація про сплату страхових внесків за період з квітня 2021 року по лютий 2025 року відсутня, Головне управління дійшло висновку про відсутність підстав для зарахування спірних періодів до страхового стажу та для перерахунку пенсії.

Відповідач також зазначив, що зарахування страхового стажу для обчислення пенсії можливе лише у разі сплати відповідних страхових внесків, а будь-які зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб можуть бути внесені страхувальником або його правонаступником. Послався на те, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії, наділений дискреційними повноваженнями щодо прийняття відповідних рішень, у зв`язку з чим суд не може підміняти пенсійний орган. За доводами відповідача, оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені законом, а належним способом захисту у разі задоволення позову є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 28.12.2022 отримує пенсію по інвалідності третьої групи, причина інвалідності трудове каліцтво (професійне захворювання), відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із записами трудової книжки та індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) позивач у період з 01.04.2021 по 06.07.2024 працював на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», а з 08.07.2024 по 28.02.2025 на ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля». Факт перебування позивача у трудових відносинах із зазначеними підприємствами та нарахування йому заробітної плати за спірні періоди відповідачем не заперечується.

17.03.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії «Допризначення в зв`язку з наданими додатковими документами» з урахуванням періодів роботи на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» з 01.04.2021 по 06.07.2024 та на ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» з 08.07.2024 по 28.02.2025, а також з урахуванням заробітної плати за вказані періоди. Розгляд заяви за принципом екстериторіальності здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

До заяви позивачем додано довідку ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» від 05.03.2025 № 1-10/78, згідно з якою за період з 01.04.2021 по 05.07.2024 заборгованості по заробітній платі та нарахуванню і сплаті ЄСВ немає (у наведеній помісячній таблиці відображено нараховані та виплачені суми ЄСВ по шахті), а позивача включено до відповідної звітності про суми нарахованої заробітної плати та єдиного внеску. Також додано довідку ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» від 04.03.2025 № 3/1.6-03/295, згідно з якою за період з 08.07.2024 по 28.02.2025 позивачу нарахована та виплачена заробітна плата в повному розмірі, одночасно з повним нарахуванням та сплатою ЄСВ за цей період (за винятком лютого 2025 року, оскільки строк виплати ще не настав).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 133950010975 від 24.03.2025 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії «Допризначення в зв`язку з наданими додатковими документами» у зв`язку з відсутністю в системі СПОВ даних про сплату страхових внесків за вказаний період. У рішенні зазначено, що страховий стаж заявника до перерахунку врахований по 31.12.2022 та становить 37 років 11 місяців 08 днів (з урахуванням додаткового стажу), а період роботи з квітня 2021 року по лютий 2025 року до страхового стажу не враховано.

На звернення позивача від 03.04.2025 Головне управління листом від 28.04.2025 № 5679-4290/С-02/8-0200/25 надало роз`яснення, повторно зазначивши, що оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформація про сплату страхових внесків за період з квітня 2021 року по лютий 2025 року відсутня, період роботи з квітня 2021 року по лютий 2025 року до страхового стажу не враховано.

Із наявних у справі індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5, дата формування 17.03.2025) слідує, що за спірні періоди роботи роботодавцями нарахована заробітна плата, однак відомості про сплату страхових внесків за ці періоди в системі персоніфікованого обліку відсутні. Водночас довідками страхувальників, наданими до заяви про перерахунок, підтверджується нарахування (а частково і сплата) страхових внесків за спірні періоди.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою цієї статті визначено критерії, за якими адміністративні суди перевіряють рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, зокрема на предмет того, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.

Правовідносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

За визначенням статті 1 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески. Згідно з частиною дванадцятою статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Частиною десятою статті 20 Закону № 1058 передбачено, що у разі якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях; неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Разом із тим, вирішуючи питання про можливість зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача, суд виходить із того, що обов`язок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також відповідальність за їх несвоєчасну або не в повному обсязі сплату закон покладає саме на страхувальника (роботодавця), а не на застраховану особу (працівника).

Так, з 01.01.2016 у зв`язку зі змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI працівник виключений з кола платників єдиного внеску та фактично позбавлений можливості самостійно забезпечити сплату сум єдиного внеску. Платниками єдиного внеску за найманих працівників є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору та здійснюють нарахування і сплату єдиного внеску із заробітної плати таких працівників. Отже, працівник не має ні обов`язку, ні реальної можливості вплинути на своєчасність та повноту сплати роботодавцем страхових внесків.

За таких умов застрахована особа не повинна нести негативні наслідки неналежного виконання роботодавцем-страхувальником свого обов`язку щодо нарахування та сплати страхових внесків. Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків, зумовлена невиконанням цього обов`язку роботодавцем, за наявності підтверджених трудових відносин та факту нарахування заробітної плати сама по собі не є підставою для незарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу та для відмови у перерахунку пенсії.

Наведене узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду. Так, у постанові від 01.03.2021 у справі № 423/757/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки саме воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи; внаслідок невиконання підприємством обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України особа позбавляється соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на такому підприємстві, що є неприпустимим і суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту. Аналогічні висновки викладені у постанові від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а та у постанові від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а, згідно з якими наявність заборгованості підприємства зі сплати страхових внесків не може бути підставою для неврахування при призначенні (перерахунку) пенсії періодів роботи та заробітної плати застрахованої особи, оскільки працівник не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює.

Ця правова позиція є особливо релевантною у цій справі з огляду на те, що спірні періоди стосуються роботи позивача на підприємствах вугільної галузі (відокремлених підрозділах державного підприємства «Львіввугілля»), тобто на державних підприємствах, а зазначені висновки Верховного Суду формувалися саме у подібних спорах за участю працівників вугледобувних підприємств.

Суд ураховує, що відповідно до частини восьмої статті 9 та частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або ілюзорні, а конкретні та ефективні права. Тлумачення норм національного законодавства у спосіб, який покладає на працівника негативні наслідки протиправної поведінки роботодавця, на яку працівник об`єктивно не може вплинути, суперечило б засадам ефективного захисту права на соціальне забезпечення.

Досліджуючи наявні у справі докази, суд встановив, що факт перебування позивача у трудових відносинах з ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» та ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» у спірні періоди, а також нарахування йому заробітної плати підтверджуються записами трудової книжки, індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) та довідками зазначених підприємств, і відповідачем не спростовані. Наведеними довідками страхувальників підтверджується, зокрема, нарахування заробітної плати та єдиного внеску, а щодо частини періодів і його сплата. Єдиною підставою для відмови у перерахунку пенсії відповідач визначив відсутність в системі персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків, тобто обставину, що перебуває поза межами контролю позивача та зумовлена діями (бездіяльністю) страхувальника.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у перерахунку пенсії позивача з мотивів відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків за періоди роботи позивача, підтверджені належними доказами, є протиправною, а оскаржуване рішення № 133950010975 від 24.03.2025 підлягає скасуванню.

Обов`язок доведення правомірності свого рішення у справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень покладено на відповідача (частина друга статті 77 КАС України). Такого обов`язку відповідач у цій справі не виконав та не довів наявності передбачених законом підстав для незарахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.

Щодо доводів відповідача про недопустимість втручання суду у дискреційні повноваження Пенсійного фонду суд зазначає таке. Повноваження пенсійного органу щодо обчислення страхового стажу та здійснення перерахунку пенсії за наявності визначених законом підстав не є дискреційними у тому сенсі, який виключав би судовий контроль за їх реалізацією: за встановлення судом протиправності відмови та наявності підтверджених доказами періодів роботи належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії, спрямовані на поновлення права. Водночас обрахунок конкретного розміру пенсії з урахуванням заробітної плати за спірні періоди є компетенцією пенсійного органу, який здійснюється ним у передбаченому законом порядку.

Ураховуючи наведене, з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди роботи та здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням цих періодів і заробітної плати за них. Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 перерахунок пенсії у зв`язку з поданням додаткових документів здійснюється з дати звернення за перерахунком, а тому перерахунок пенсії позивача належить здійснити з 17.03.2025 дати звернення позивача із відповідною заявою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04) зазначив, що національні суди мають викладати мотиви, на яких ґрунтуються їхні рішення, однак ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може бути різним залежно від характеру рішення і має визначатися з урахуванням обставин справи. Суд, вирішуючи спір, надав відповідь на ті доводи учасників справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; решта доводів не спростовує наведених судом висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позову сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 74, 77, 90, 139, 241 246, 255, 257 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 133950010975 від 24.03.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.04.2021 по 06.07.2024 на відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» та період роботи з 08.07.2024 по 28.02.2025 на відокремленому підрозділі «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля», врахувати заробітну плату за вказані періоди.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 17.03.2025 перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням зарахованого до страхового стажу періоду роботи з 01.04.2021 по 06.07.2024 на відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» та періоду роботи з 08.07.2024 по 28.02.2025 на відокремленому підрозділі «Шахта «Відродження» Державного підприємства «Львіввугілля», з урахуванням заробітної плати за вказані періоди та з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код за ЄДРПОУ 13322403) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна