Рішення № 138543970, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/13479/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 3; код ЄДРПОУ - 40329345) з вимогами:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області N 134550025695 від 29.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в поновленні призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»;

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком N2 періоди моєї роботи на Львівському мотозаводі (ВАТ «Львівський мотозавод», ДП «Мото-вело-сервіс» ВАТ «Львівський мотозавод») з 06.03.1989 по 23.06.1999;

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати, призначити та поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, з часу звернення із заявою про виплату пенсії з 12.11.2023 із врахуванням вже виплаченої пенсії за період з 12.11.2023 по 31.05.2024 в сумі 27 846,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 26.07.1983 позивачка з 15.10.1985 прийнята на роботу у Львівський мотозавод ученицею штампувальниці, з 10.02.1986 переведена в цьому ж цеху штампувальником першого розряду, з 11.07.1987 переведена в металлозаготовочний цех майстром, з 01.12.1987 переведена в тому ж цеху комплектовщиком з розряду, з 01.11.1988 переведена в покрасочний цех учнем маляря, з 06.03.1989 переведена малярем по металу фарбувального цеху 1 розряду, з 07.02.1990 переведена малярем по металу фарбувального цеху 2 розряду, з 23.04.1990 - малярем по металу з емалевими і нітрофарбами фарбувального цеху 2 розряду та 23.06.1999 звільнена з роботи по статті 40 п. 1 КЗПП України у зв`язку із скороченням штатів. Також згідно записів трудової книжки зазначено, що наказом № 17 від 28.02.1995 Львівський мотозавод перереєстровано на ВАТ «Львівський мотозавод». Наказом № 26 від 24.04.1997 на базі цього підрозділу створено БТ-1 ДП «Мото-вело-сервіс». Тобто відповідно до записів трудової книжки № 8823938 від 26.07.1983 позивачка з 06.03.1989 по 23.06.1999 працювала малярем по металу та малярем по металу фарбувального цеху з емалевими і нітрофарбами фарбувального цеху у Львівському мотозаводі (ВАТ «Львівський мотозавод». ДП «Мото-вело-сервіс»). 29.05.2025 відділом перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розглянуто мою заяву від 21.05.2025 про перегляд рішення про відмову в призначенні пенсії за віком та 29.05.2025 винесло рішення № 134550025695 від 29.05.2025 про відмову в поновленні призначеної пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону 1058, мотивуючи тим, що не проатестовані робочі місця на яких позивач працював. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що при опрацюванні наданих позивачем документів страховий стаж особи становить 36 років 10 місяців 6 днів. Пільговий стаж особи становить 3 роки 9 місяців 12 дні. Згідно із записами трудової книжки від 26.07.1983 НОМЕР_3 заявниця з 06.03.1989 переведена маляром по металу фарбувального цеху, з 23.04.1990 маляр по металу з елементами і нітрофарбами фарбувальго цеху Львівського мотозаводу. Відповідно до уточнюючої довідки від 06.02.2024 № 5 заявниця з 06.03.1989 по 28.02.1997 працювала маляром, зайнятим на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, як передбачено Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 № 162. До матеріалів електронної пенсійної справи долучено висновок № 488 Державної експертизи про результати експертизи атестації робочих місць за умови праці на ВАТ «Львівський мотозавод», яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2, зокрема, маляру фарбувального цеху, зайнятого на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки. Однак, наказом від 16.12.1994 № 188 по Львівському мотозаводу затверджено Перелік робіт і професій, відповідно до якого право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 мають, зокрема, маляр по приготуванню фарби та маляр на лінії статполя. Враховуючи вищенаведені факти та норми чинного законодавства вважаємо, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача. Головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, ухвалою судді від 07.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, за наявними у справі доказами.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 26.07.1983 позивачка з 15.10.1985 прийнята на роботу у Львівський мотозавод ученицею штампувальниці, з 10.02.1986 переведена в цьому ж цеху штампувальником першого розряду, з 11.07.1987 переведена в металлозаготовочний цех майстром, з 01.12.1987 переведена в тому ж цеху комплектовщиком з розряду, з 01.11.1988 переведена в покрасочний цех учнем маляря, з 06.03.1989 переведена малярем по металу фарбувального цеху 1 розряду, з 07.02.1990 переведена малярем по металу фарбувального цеху 2 розряду, з 23.04.1990 - малярем по металу з емалевими і нітрофарбами фарбувального цеху 2 розряду та 23.06.1999 звільнена з роботи по статті 40 п. 1 КЗПП України у зв`язку із скороченням штатів. Також згідно записів трудової книжки зазначено, що наказом № 17 від 28.02.1995 Львівський мотозавод перереєстровано на ВАТ «Львівський мотозавод». Наказом № 26 від 24.04.1997 на базі цього підрозділу створено БТ-1 ДП «Мото-вело-сервіс».

Рішенням від 14.02.2024 № 134550025695 позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону 1058 з 12.11.2023. Пенсію обчислено при загальному страховому стажі 36 років 10 місяців 06 днів (зараховано по 27.11.2022), в тому числі 07 років 11 місяців 26 днів робота за списком № 2. Розмір пенсії з 12.11.2023 склав 4190,62 грн. За період з 12.11.2023 по 31.05.2024 нараховано та виплачено пенсію в сумі 27846,02 грн.

22.05.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області за листом Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області № 1300-5302-9/43917 від 18.03.2024 переглянуто рішення та прийнято рішення № 134550025695 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону 1058 з 12.11.2023, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

21.05.2025 позивачка звернулась із письмовою заявою до органів Пенсійного фонду України в місті Львові про перегляд рішення № 134550025695 від 29.05.2024 про зупинення виплати пенсії та поновленням раніше призначеної пенсії.

Відповідач у рішенні про відмову у призначенні пенсії, зокрема зазначив, що пільговий стаж особи становить 3 роки 9 місяців 12 днів.

Не погоджуючись із вказаним рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір суд керувався таким.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону N 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно- правового характеру за умови сплати страхових внесків.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема, у Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічна за змістом норма статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В рішенні відповідачем зазначено, що до при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 з урахуванням положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442. У випадку підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після вводу в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації і періоди роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 Порядку.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд зазначає про таке.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності в ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, спеціальний стаж підтверджується уточнюючою довідкою підприємства, установи, організації або їх правонаступників. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №302/757/17-а.

Суд вказує на те, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці, а так само за допущені роботодавцем недоліки в оформленні документів про атестацію. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19), згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; проведення атестації робочих місць за умовами праці та її своєчасність не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Окрім цього, в рішенні відповідачем зазначено, що згідно із записами трудової книжки від 26.07.1983 НОМЕР_2 заявниця з 06.03.1989 переведена маляром по металу фарбувального цеху, з 23.04.1990 маляр по металу з емалевими і нітрофарбами фарбувального цеху Львівського мотозаводу. Відповідно до уточнюючої довідки від 06.02.2024 № 5 заявниця з 06.03.1989 по 28.02.1997 працювала маляром, зайнятим на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, як передбачено Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 № 162. До матеріалів ЕПС долучено висновок № 488 Державної експертизи про результат експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці на ВАТ "Львівський мотозавод", яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2, зокрема, маляру фарбувального цеху, зайнятого на роботах із застосуванням шкідливих речовин 3 класу небезпеки. Однак наказом від 16.12.1994 № 188 по Львівському мотозаводу затверджено Перелік робіт і професій, відповідно до якого право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 мають, зокрема, маляр про приготуванню фарби та маляр на лінії статполя.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд зазначає про таке.

Як встановив суд, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 26.07.1983 позивачка з 15.10.1985 прийнята на роботу у Львівський мотозавод ученицею штампувальниці, з 10.02.1986 переведена в цьому ж цеху штампувальником першого розряду, з 11.07.1987 переведена в металлозаготовочний цех майстром, з 01.12.1987 переведена в тому ж цеху комплектовщиком з розряду, з 01.11.1988 переведена в покрасочний цех учнем маляря, з 06.03.1989 переведена малярем по металу фарбувального цеху 1 розряду, з 07.02.1990 переведена малярем по металу фарбувального цеху 2 розряду, з 23.04.1990 - малярем по металу з емалевими і нітрофарбами фарбувального цеху 2 розряду та 23.06.1999 звільнена з роботи по статті 40 п. 1 КЗПП України у зв`язку із скороченням штатів. Також згідно записів трудової книжки зазначено, що наказом № 17 від 28.02.1995 Львівський мотозавод перереєстровано на ВАТ «Львівський мотозавод». Наказом № 26 від 24.04.1997 на базі цього підрозділу створено БТ-1 ДП «Мото-вело-сервіс».

Суд відхиляє посилання відповідача на наказ від 16.12.1994 № 188, оскільки пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності в ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, спеціальний стаж підтверджується уточнюючою довідкою підприємства, установи, організації або їх правонаступників. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №302/757/17-а.

Відповідно до уточнюючої довідки від 06.02.2024 № 5 заявниця з 06.03.1989 по 28.02.1997 працювала маляром, зайнятим на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, як передбачено Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений постановою КМУ від 11.03.1994 № 162.

Водночас, суд вказує на те, що позивачка працювала маляром, зайнятим на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, по 23.06.1999, тобто до моменту звільнення без зміни посади, що вказує на її право зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 06.03.1989 по 23.06.1999.

Відтак, суд встановив, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про трудову діяльність, ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження страхового стажу позивача, а недоліки на які послався відповідач носять формальний характер.

З метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 134550025695 від 29.05.2025 про відмову в призначенні пенсії.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періоду роботи з 06.03.1989 по 23.06.1999.

Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії, то суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV умови призначення пенсії є досягнення пенсійного віку та наявність відповідного страхового стажу.

Оскільки загальний розмір страхового стажу позивача буде встановлено пенсійним органом після зарахування спірного періоду на виконання цього рішення, то позовні вимоги в частині зобов`язання призначити пенсію є передчасними та задоволенню не підлягають.

З метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача належить зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відповідача № 134550025695 від 29.05.2025 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоду роботи з 06.03.1989 по 23.06.1999 на Львівському мотозаводі (ВАТ «Львівський мотозавод», ДП «Мото-вело-сервіс» ВАТ «Львівський мотозавод») та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 про перерахунок, призначення та поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, з часу звернення із заявою про виплату пенсії з 12.11.2023 із врахуванням вже виплаченої пенсії за період з 12.11.2023 по 31.05.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (адреса: Чернівецька область, місто Чернівці, площа Центральна, буд. 3 ,58002; код ЄДРПОУ - 40329345) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна