Рішення № 138543940, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/443/26м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «РОМБ+» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних і зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «РОМБ+» (далі також - позивач, ПП «РОМБ+», Товариство) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також - відповідач-1, ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (далі також - відповідач-2, ДПС України), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13381259/40395340 від 21.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.08.2025 № 39;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП «РОМБ+» від 18.08.2025 № 39 датою її подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13381258/40395340 від 21.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.08.2025 № 40;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП «РОМБ+» від 18.08.2025 № 40 датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору генпідряду від 09.01.2020 № 09/01/20, укладеного з Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «РОЯЛ ПАРК» (код за ЄДРПОУ 40037553), Товариство виконувало роботи з нового будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. В. Великого, 3 у м. Дубляни Жовківського району Львівської області (будинок № 2 на генплані). За умовами договору замовник сплачує авансові платежі. 18.08.2025 на розрахунковий рахунок позивача надійшли авансові оплати в сумах 101 000,00 грн та 150 000,00 грн, у зв`язку з чим за правилом першої події (підпункт «а» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України) позивач склав податкові накладні від 18.08.2025 № 39 та № 40 і надіслав їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач указав, що реєстрацію обох податкових накладних зупинено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій з тих мотивів, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання та обсягу постачання. На пропозицію контролюючого органу, а згодом і на повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 14.10.2025 Товариство надало письмові та додаткові пояснення разом із копіями первинних та інших документів, що підтверджують настання першої події та зміст господарської операції, зокрема договір генпідряду з календарним графіком виконання робіт, акт надання послуг, акт звірки взаємних розрахунків, платіжні інструкції, банківські виписки, а також документи щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та залучення субпідрядників. Попри це відповідач-1 прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних із посиланням на ненадання / часткове надання додаткових пояснень і копій документів; в додатковій інформації зазначено, що подані документи не підтверджують фактичне здійснення господарської операції, оскільки не надано акт прийому-передачі будівельного майданчика, календарний графік виконання робіт та товарно-транспортні накладні на придбання будівельних матеріалів.

Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки, за його доводами, обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає після кожного отримання авансу незалежно від наявності інших первинних документів; надані ним пояснення та документи були достатніми для реєстрації; оскаржувані рішення не містять конкретизації того, які саме документи складено з порушенням законодавства та в чому полягає неповнота інформації, а приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності, оскільки така оцінка можлива лише за результатами податкової перевірки. На підтвердження своєї позиції позивач послався на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18. Просив позов задовольнити повністю та стягнути на його користь судовий збір.

Ухвалою від 14.01.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 28.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі - Головне управління ДПС у Львівській області та Державна податкова служба України проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який просили вважати спільною позицією відповідачів. Наполягали на правомірності оскаржуваних рішень, зазначивши, що реєстрацію податкових накладних зупинено у зв`язку з відповідністю операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, після чого контролюючим органом запропоновано, а надалі повідомленнями від 14.10.2025 № 13362962/40395340 та № 13362964/40395340 витребувано додаткові пояснення та копії документів (договорів з додатками, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків). На переконання відповідачів, саме платник податку, обізнаний зі змістом господарської операції, має визначити та подати документи, достатні для підтвердження реальності операції, а обов`язок довести таку реальність належними первинними документами покладено на позивача.

Відповідачі зазначили, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугувало ненадання / часткове надання додаткових пояснень і копій документів, зокрема ненадання акта прийому-передачі будівельного майданчика, календарного графіку виконання робіт та товарно-транспортних накладних на придбання будівельних матеріалів, що, на їхню думку, унеможливило встановлення фактичного здійснення господарської операції та ресурсної спроможності позивача. Наголосили, що система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) виконує запобіжну функцію та не повинна зводитися до формальної перевірки наявності первинного документа на підтвердження першої події, а має забезпечувати комплексну оцінку ступеня ризиковості операції. Послалися на судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23, від 29.07.2025 у справі № 140/1998/24, а також практику апеляційних судів.

Стосовно вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні відповідачі зазначили, що реєстрація податкових накладних належить до дискреційних повноважень контролюючого органу, а тому зобов`язання зареєструвати накладні є передчасним і належним способом захисту, на їх думку, є зобов`язання повторно розглянути питання про реєстрацію. Просили в задоволенні позову відмовити повністю, а справу розглядати з викликом учасників за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Приватне підприємство «РОМБ+» (код за ЄДРПОУ 40395340) є юридичною особою, зареєстрованою в установленому порядку, основним видом діяльності якої є організація будівництва будівель (КВЕД 41.10), та перебуває на обліку як платник податку на додану вартість з 01.06.2016.

09.01.2020 між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «РОЯЛ ПАРК» (код за ЄДРПОУ 40037553, замовник) та ПП «РОМБ+» (генпідрядник) укладено договір генпідряду № 09/01/20 про нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. В. Великого, 3 у м. Дубляни Жовківського району Львівської області (будинок № 2 на генплані). Умовами договору передбачено сплату замовником авансових платежів.

18.08.2025 замовник сплатив на користь позивача авансові оплати в сумах 101 000,00 грн (платіжна інструкція № 3241) та 150 000,00 грн (платіжна інструкція № 3240), з призначенням платежу «оплата за роботи згідно з договором генпідряду № 09/01/20 від 09.01.2020». За правилом першої події (підпункт «а» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України) позивачем складено податкові накладні від 18.08.2025 № 39 (на суму 101 000,00 грн, у тому числі ПДВ 16 833,33 грн) та № 40 (на суму 150 000,00 грн, у тому числі ПДВ 25 000,00 грн), які надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманими квитанціями реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, з тих мотивів, що обсяг постачання товару/послуги (41.00) перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (з показниками «D» = 1,2128 %, «Рпоточ» = 196471,91). Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання зазначеної пропозиції позивач подав контролюючому органу письмові пояснення № 08/10/25-1 від 08.10.2025 з копіями документів. У подальшому повідомленнями від 14.10.2025 № 13362962/40395340 та № 13362964/40395340 контролюючий орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, а саме договорів (з додатками), первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У відповідь на зазначені повідомлення позивач повідомленням від 15.10.2025 № 1 надав контролюючому органу додаткові письмові пояснення разом із копіями документів (33 додатки), зокрема: договір генпідряду № 09/01/20 від 09.01.2020, календарний графік виконання робіт, акт надання послуг № 205 від 31.08.2025, акт звірки взаємних розрахунків від 31.08.2025, платіжні інструкції № 3240 та № 3241 від 18.08.2025, дозвіл на виконання будівельних робіт та ліцензію, а також документи щодо співпраці з постачальниками й субпідрядниками (ТОВ «ГАРТЕКС», ТОВ «ДУКС ФОРТІС», ТОВ «ЄВРОМЕТА ПРО», ТОВ «РОБІТНЯ», ТОВ «РУВІТЕКС ЗАХІД ТРЕЙД», ТОВ «ТРАК ТРАНС ПЛЮС», ТОВ «ФЕРОЗІТ» тощо) і банківські виписки. Факт отримання позивачем повідомлень та факт подання ним зазначених пояснень і документів підтверджуються матеріалами справи і відповідачами не заперечуються.

За результатами розгляду поданих матеріалів контролюючим органом прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 13381259/40395340 від 21.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.08.2025 № 39 та рішення № 13381258/40395340 від 21.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.08.2025 № 40. Підставою прийняття цих рішень зазначено ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, а в додатковій інформації вказано, що подані документи не підтверджують фактичне здійснення господарської операції; не надано акт прийому-передачі будівельного майданчика, календарний графік виконання робіт та товарно-транспортні накладні на придбання будівельних матеріалів.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями ДПС України № 42680/40395340/2 та № 42796/40395340/2 від 10.11.2025 скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу пропорційності та вимоги щодо обґрунтованості й вмотивованості акта індивідуальної дії.

Правовідносини, що виникають у зв`язку зі складенням та реєстрацією податкових накладних, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню. Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165). Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій (критерії) ризиковості, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм, а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень і копій документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520). За змістом пунктів 9, 10 Порядку № 520 у разі якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків унаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації, комісія регіонального рівня дійде висновку про їх недостатність, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає перелік документів та інформації, які слід надати; невиконання платником податків вимог такого повідомлення (ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів або надання документів, складених/оформлених із порушенням законодавства) є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням у світлі наведених вимог, суд виходить із такого.

Верховний Суд у своїй практиці послідовно наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені копіями документів, складеними з порушенням законодавства, і за своїм змістом не повинно підміняти проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника на предмет їх реальності, а має аналізувати подані документи лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями; змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатами податкової перевірки (постанови Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23, від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24).

Разом із тим Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24 сформулював висновок, згідно з яким обсяг документів, які надаються платником податку з метою усунення сумнівів контролюючого органу, є унікальним та залежить від змісту й особливостей конкретної господарської операції; платник податку, який має намір скористатися правом на реєстрацію, подає не всі визначені пунктом 5 Порядку № 520 документи, а лише ті, які підтверджують сутність і зміст такої господарської операції з огляду на її специфіку, після чого контролюючий орган розглядає їх за правилами пунктів 9, 10 Порядку № 520. Крім того, у практиці Верховного Суду (постанови від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23, від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23) наголошено, що предметом дослідження у такій категорії спорів є документи, які подавалися платником безпосередньо контролюючому органу на стадії розгляду питання про реєстрацію.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що підставою для складення позивачем податкових накладних від 18.08.2025 № 39 та № 40 слугувало настання першої події - зарахування 18.08.2025 на банківський рахунок позивача авансових платежів у сумах 101 000,00 грн та 150 000,00 грн за договором генпідряду № 09/01/20 від 09.01.2020. За правилом підпункту «а» пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає за фактом отримання коштів як попередньої оплати (авансу) незалежно від наявності інших первинних документів, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду. Настання цієї обставини відповідачами не заперечується та підтверджується наявними у справі платіжними інструкціями та банківськими виписками.

Матеріалами справи підтверджується, що на пропозицію контролюючого органу, викладену у квитанціях про зупинення реєстрації, а надалі й на повідомлення від 14.10.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, позивач подав контролюючому органу письмові та додаткові пояснення разом із копіями документів (33 додатки), які розкривають зміст господарської операції та підтверджують настання першої події, зокрема договір генпідряду з календарним графіком виконання робіт, акт надання послуг, акт звірки взаємних розрахунків, платіжні інструкції та банківські виписки про надходження авансових коштів, а також документи щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та залучення субпідрядників. За таких обставин доводи відповідачів про те, що позивач проігнорував пропозицію контролюючого органу та не скористався правом на подання документів за наслідками отримання повідомлень, спростовуються матеріалами справи, не відповідають фактичним обставинам і судом відхиляються.

Оцінюючи посилання відповідачів на правові позиції, згідно з якими належне повідомлення платника про необхідність надання додаткових документів та невиконання ним такої вимоги (ненадання / часткове надання документів) є самостійною підставою для відмови в реєстрації (зокрема, висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2026 у справі № 260/224/24), суд враховує, що ці висновки сформовані у справах, у яких платник податку, будучи належним чином повідомленим, не скористався правом на подання додаткових пояснень і документів або надав їх у явно недостатньому обсязі, що не дозволяло встановити настання самої події, яка обумовила складення податкової накладної. Натомість у цій справі позивач надав пояснення та документи як на пропозицію у квитанціях, так і на повідомлення від 14.10.2025, а настання першої події (отримання авансів) підтверджено належними та допустимими доказами й контролюючим органом не спростовано. Отже, фактичні обставини цієї справи є відмінними від обставин справ, на які посилаються відповідачі, а тому наведена ними практика до спірних правовідносин не застосовна.

Дослідивши зміст оскаржуваних рішень, суд установив, що підставою відмови в реєстрації податкових накладних зазначено ненадання / часткове надання додаткових пояснень і копій документів, а в додатковій інформації - те, що подані документи не підтверджують фактичне здійснення господарської операції у зв`язку з ненаданням акта прийому-передачі будівельного майданчика, календарного графіку виконання робіт та товарно-транспортних накладних на придбання будівельних матеріалів. Разом із тим оскаржувані рішення не містять зазначення того, які саме з поданих позивачем документів складено чи оформлено з порушенням законодавства та в чому полягають такі порушення, а так само не наводять обґрунтування, у який спосіб відсутність витребуваних відповідачем документів впливає на можливість реєстрації податкових накладних, складених за фактом отримання авансу.

Суд зважає на те, що витребувані контролюючим органом акт прийому-передачі будівельного майданчика, календарний графік виконання робіт та товарно-транспортні накладні на придбання будівельних матеріалів стосуються не стільки підтвердження настання першої події (отримання авансу) за спірною операцією, скільки перевірки реальності господарської операції в цілому, фактичного виконання будівельних робіт та ресурсної спроможності позивача. Проте, як зазначено вище, під час моніторингу податкових накладних та вирішення питання про їх реєстрацію контролюючий орган не наділений повноваженнями здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності, оскільки такий аналіз є предметом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначені ПК України. Слід також ураховувати, що товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує факт перевезення товару, а не факт отримання авансу, у зв`язку з чим її відсутність не спростовує настання першої події та не може бути самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, складеної за фактом отримання попередньої оплати.

Досліджуючи подані документи виключно за зовнішніми (формальними) ознаками, відповідач-1 не встановив і в оскаржуваних рішеннях не навів жодних дефектів форми, змісту чи походження поданих позивачем документів, які б у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спричиняли втрату ними юридичної сили. Посилання відповідачів на пункт 44 Порядку № 1165 та на застосування «механізму негативної дискреції» також не свідчить про правомірність оскаржуваних рішень, оскільки відповідачами не наведено, за наслідками звірки з якими саме даними інших джерел інформації встановлено невідповідність чи недостовірність поданих позивачем документів.

Стосовно доводів відповідачів про запобіжну функцію системи СМКОР та про задіяність підприємства та/або контрагента у ризикових операціях суд враховує, що такі доводи мають загальний характер і не супроводжуються наведенням конкретних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям його статутної діяльності, їх фіктивність або спрямованість на одержання необґрунтованої податкової вигоди. Саме лише посилання на ризиковість та запобіжну мету моніторингу без конкретизації відповідних обставин не може вважатися належним обґрунтуванням акта індивідуальної дії у розумінні наведених вимог законодавства та практики Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач-1, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення, не довів належними та допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для відмови в реєстрації спірних податкових накладних, а оскаржувані рішення від 21.10.2025 № 13381259/40395340 та № 13381258/40395340 не відповідають критеріям обґрунтованості й вмотивованості, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. За таких обставин ці рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. За змістом частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі визначені законом умови і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про її реєстрацію; при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання ним законної сили.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що реєстрація податкових накладних є винятково дискреційним повноваженням, а зобов`язання її здійснити становить втручання у дискрецію контролюючого органу. За обставин, коли підстави для зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних не знайшли підтвердження, а обов`язок платника скласти й подати накладні на реєстрацію за фактом отримання авансу є встановленим, прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не передбачає права контролюючого органу діяти на власний розсуд. Тому належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, а не зобов`язання повторно розглянути це питання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних - протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з одночасним зобов`язанням Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04) зазначив, що національні суди мають викладати мотиви, на яких ґрунтуються їхні рішення, однак ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може бути різним залежно від характеру рішення і має визначатися з урахуванням обставин справи. Суд, вирішуючи спір, надав відповідь на ті доводи учасників справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; решта доводів не спростовує наведених судом висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позову сплачений позивачем судовий збір у сумі 5324,80 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 - Головного управління ДПС у Львівській області.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 74, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13381259/40395340 від 21.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства «РОМБ+» від 18.08.2025 № 39.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13381258/40395340 від 21.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства «РОМБ+» від 18.08.2025 № 40.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код за ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «РОМБ+» (код за ЄДРПОУ 40395340) від 18.08.2025 № 39 датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код за ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «РОМБ+» (код за ЄДРПОУ 40395340) від 18.08.2025 № 40 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Приватного підприємства «РОМБ+» (код за ЄДРПОУ 40395340) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код за ЄДРПОУ 43968090) судовий збір у сумі 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна