Рішення № 138540138, 02.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21536/18

Провадження № 2/752/52/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

02.06.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

за участю секретаря - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття осіб з реєстрації місця проживання, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2018 року позивач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», в особі представника Лемеш І.В., звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття осіб з реєстрації місця проживання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.03.2013 між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 150102043578023, згідно з умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію та встановив ліміт у розмірі 350000,00 грн., на строк з 04.03.2013 року по 04.03.2018 року.

Банк свої зобов?язання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальнику кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

02 грудня 2013 між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов?язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Астра Банк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Астра Банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов?язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за № 1539 від 02.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінова T.В.).

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 150102043578023 від 04.03.2013 року.

3 метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним Договором № 150102043578023 від 04.03.2013 іпотекодавець ОСОБА_2 за договором іпотеки від 04.03.2013 передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 60,6 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м.

Позичальником зобов?язання не виконані, у зв?язку з чим, станом на 28.07.2015 за відповідачем наявна заборгованість у сумі 484627,08 грн. з яких: тіло кредиту - 345204,47 грн.; відсотки - 139382,02 грн.; комісія за ведення кредиту - 40,59 грн.

04.09.2015 до Голосіївського районного суду м. Києва була подана позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» заборгованості за договором іпотеки № 150102043578023 від 04.03.2013 з ОСОБА_2 , шляхом передачі Іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що має загальну площу 60,60 кв.м., житлову площу 31,50 кв.м.

08.06.2016 позов АТ «Дельта банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки був задоволений.

Згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2016 вирішено: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 150102043578023 від 04.03.2013 звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом визнання права власності на неї за ПАТ «Дельта Банк».

На підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна № 139821771 в розділі актуальна інформація про право власності, номер запису про право власності: 21444152 від 12.07.2017 власником майна за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 60,60 кв.м., житловою площею 31,50 кв.м., і складається з двох житлових кімнат зазначено ПАТ «Дельта Банк» на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2016 по справі 752/14577/15-ц.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про реєстрацію осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані громадяни: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 26.09.2001; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована 07.09.2004; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована 07.09.2004; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована 27.11.2007; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована 27.11.2007.

Таким чином, відповідачі не мають права на користування цим жилим приміщенням, оскільки ПАТ «Дельта Банк» є власником квартири АДРЕСА_4 .

ПАТ «Дельта Банк» вважає що наявність зазначених підстав, та неможливість розпоряджатися своїм майном, що фактично унеможливлюють продаж і подальшу роботу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині реалізації зазначеного задоволення вимог кредиторів, створюючи перешкоди, що призводять до перешкоджання здійснення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладених на нього законом функцій, у тому числі дотримання процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк».

Просив визнати осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 60,60 кв.м., житлову площу

31,50 кв.м. Зняти осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , з реєстрації місця проживання, за адресою: АДРЕСА_2 . Судові витрати по справі стягнути з відповідачів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.10.2018 відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жигловим приміщенням та зняття осіб з реєстрації місця проживання.

У січні 2019 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначене наступне.

Відповідач, ОСОБА_1 заперечує проти позову, вказує, що 18.04.1991 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) був укладений шлюб, який зареєстрований у відділі ЗАГС Московського РВК м. Києві, актовий запис № 485.

ОСОБА_2 займався підприємницькою діяльністю та для забезпечення якої, скориставшись авторитетом та зловживаючи довірою, обіцяюч самостійно здійснювати погашення заборгованості перед банком, використовуючи шоденний моральний та психологічний тиск на дружину, постійно наголошуючи на можливості вирішення у такий спосіб матеріальних проблем та позбавлення страху перед майбутнім, використовуючи те, що дружина матеріально та морально перебувала в залежному становищі від останнього, погрожуючи залишити сім?ю та залишити її та неповнолітніх дітей без засобів на існування, незважаючи на справжню волю дружини, спонукав останню взяти кошти у кредит.

У зв?язку з цим, внаслідок застосування чоловіком до дружини психологічного тиску 04.03.2013 між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) був укладений кредитний договір № 150102043578023, відповідно до якого банк відкрив відновлювальну кредитну лінію та встановив ліміт в розмірі 350000,00 грн. на строк з 04.03.2013 по 04.03.2018.

Зазначений кредитний договір був забезпечений іпотечним договором, укладеним між банком та ОСОБА_2 04.03.2013, відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру загальною площею 60,6 кв.м, житловою площею 31,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

При укладанні зазначеного Договору ОСОБА_2 не надав жодної інформації банку, а банк не перевірив відомості про те, що у сторони укладеного Договору наявні неповнолітні діти.

ОСОБА_2 набув право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу № AEB 219352 від 17.08.2001 та був зареєстрований за зазначеною адресою з 25.09.2001, проте квартира була придбана під час шлюбу, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ).

Члени сім?ї, а саме: колишня дружина ОСОБА_2 . ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) 07.09.2004 була зареєстрована за вказаною адресою, доньки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 зареєстровані 27.11.2007.

Звертала увагу суду, що на даний момент у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , неповнолітні діти ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Просила відмовити у задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні квартири шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття осіб з реєстрації місця проживання, - повністю.

В січні 2019 до суду надійшли пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, в якій згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, що передбачає, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На підставі викладеного Служба у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації проти задоволення позову заперечує та просить прийняти рішення з якнайкращим забезпеченням прав і законних інтересів малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Від представника відповідача ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) - ОСОБА_11 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2019 зупинено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття осіб з реєстрації місця проживання до набрання законної сили судового рішення у справі № 752/10019/17 за позовом ОСОБА_12 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Голосіївського району, ПАТ «Астра Банк» про визнання договору іпотеки недійсним.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2025 поновлено провадження за вказаною позовною заявою та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

У квітні 2026 представником позивача ПАТ «Дельта Банк» - Мізунським Андрієм Івановичем в системі «Електронний суд» сформовано заяву про залучення до участі у справі та заміну процесуального правонаступника.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2026 клопотання представника позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Мізунського Андрія Івановича про заміну сторони позивача правонаступником у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття осіб з реєстрації місця проживання - задоволено. Замінено у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття осіб з реєстрації місця проживання - позивача Публічне акціонере товариство «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 38618785, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12).

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Враховуючи, що належним чином повідомлені відповідачі в судове засідання не з`явилися, тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.03.2013 між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 150102043578023, згідно з умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію та встановив ліміт у розмірі 350000,00 грн., на строк з 04.03.2013 року по 04.03.2018 року.

Банк свої зобов?язання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальнику кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

02 грудня 2013 між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов?язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Астра Банк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Астра Банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов?язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за № 1539 від 02.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою T.В.).

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 150102043578023 від 04.03.2013.

3 метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним Договором № 150102043578023 від 04.03.2013 іпотекодавець ОСОБА_2 за договором іпотеки від 04.03.2013 передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 60,6 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м.

Позичальником зобов?язання не виконані, у зв?язку з чим, станом на 28.07.2015 за відповідачем наявна заборгованість у сумі 484627,08 грн. з яких: тіло кредиту - 345204,47 грн.; відсотки - 139382,02 грн.; комісія за ведення кредиту - 40,59 грн.

04.09.2015 до Голосіївського районного суду м. Києва була подана позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» заборгованості за договором іпотеки № 150102043578023 від 04.03.2013 з ОСОБА_2 , шляхом передачі Іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ «Дельта банк» на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що має загальну площу 60,60 кв.м., житлову площу 31,50 кв.м.

Рішенням Голосіївського районного суду від 08.06.2016 позов ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність майна, - задоволений частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 150102043578023 від 04.03.2013 в сумі 484627 (чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн. 08 коп., з яких тіло кредиту - 345204 (триста сорок п?ять тисяч двісті чотири) грн. 47 коп., відсотки - 139382 (сто тридцять девять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 02 коп., комісія за ведення кредиту - 40 (сорок) грн. 59 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору від 04.03.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 60,6 кв.м, житловою площею 31,5 кв.м, шляхом визнання права власності на неї за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб?єктом оціночної діяльності, що становить 1331555 (один мільйон триста тридцять одна тисяча п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн.

Відповідно ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Що стосується неповнолітній дітей, які прописані в квартирі АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6 . Таким чином на день винесення заочного рішення вказані діти досягли 22 років та 20 років відповідно. Що підтверджує, що на день постановлення заочного рішення всі особи, які зареєстровані за вказаною адресою є повнолітніми.

Разом з тим судом встановлено, що 02.10.2023 в рамках здійснення процедури неплатоспроможності ПАТ «Дельта Банк» у відповідності з вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.06.023 № 746 «Про деякі питання ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та рішення Фонду від 08.09.2023 № 795/23 «Про затвердження умов продажу активів ПАТ «Дельта Банк» - було проведено електронний аукціон № GFD001-UA-20230911-84294 відповідно до якого було здійснено продаж, активу банку (майна) / лота (склад лота): двокімнатна квартира, реєстраційний № 16830180000, загальною площею 60,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» (ідентифікаційний код: 38618785).

31.10.2023 на підставі вказаного Протоколу, між Публічним акціонерним товариством

«Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна № GL22N024911, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куліковою Я.В. за реєстровим № 13.

Відповідно до п. 1.2. Договір купівлі-продажу нерухомого майна № GL22N024911 предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне нерухоме майно: квартира загальною площею 60,6 кв.м. житловою площею 31,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

З наведеного слідує, що відповідно до зазначеного договору власником нерухомого майна з 30.10.2023 є Товариство з обмеженою відповідальністю «202 ФІНАНС».

Згідно Акту приймання-передачі від 30.10.2023 передача зазначеного майна відбулась в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов?язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, суд долучає до участі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Ст. 41 Конституції України та ст .1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1 - 2 ст. 321 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших осіб або прав державних і громадських організацій.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч. 2 ст. 405 ЦК України).

Ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 521/5887/17 (провадження № 61-7894св20) зроблено висновок про те, що: «аналіз норм ст.ст. 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: не проживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин не проживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів».

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені ст. 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року в справі № 203/1665/19-ц (провадження № 61-11593св21).

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого житла, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999).

У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 753/72/17 (провадження № 61-18178св20) Верховний Суд зазначив, що вимога про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, у разі її задоволення має фактичним наслідком позбавлення відповідачів права на житло та, відповідно, виселення їх.

Проте таке позбавлення права має ґрунтуватися не лише на вимогах закону, але й бути виправданим, необхідним для захисту прав позивача та співмірним із тим тягарем, який у зв`язку із втратою житла покладається на сторону відповідача, оскільки позбавлення житла будь-якої особи є крайнім заходом втручання у право на житло.

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2008 року у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», заява № 19009/04, пункт 50).

«Втручання держави є порушенням ст. 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у п. 2 ст. 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 42, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine»), рішення від 02 грудня 2010) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло, а відтак визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, буде порушенням принципу пропорційності, що у свою чергу спричинить порушення балансу інтересів сторін у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у своїй постанові № 755/13349/16-ц від 24.11.2021 зауважує, що зміст «трискладового тесту» для оцінки відповідності втручання у право особи європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність вручання (згідно із законом); 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом); 3) дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою, тобто необхідність в демократичному суспільстві.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ втручання держави становитиме порушення ст. 8 Конвенції у випадку, якщо воно не переслідує законну мету і не є необхідним у демократичному суспільстві. Особа, якій загрожує виселення, має право на оцінку пропорційності цього заходу судом та оцінку її аргументів у зв`язку з цим.

В силу ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Також, у спорах щодо визнання особи такою, що втратила право користування житлом, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту відсутності відповідача понад встановлені строки у жилому приміщенні без поважних причин.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст.ст. 77, 78 та 80 ЦПК України вказують на те, що докази повинні бути належними, допустимими та достатніми.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, для задоволення вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позивач повинен довести сукупність обставин, а саме: факт непроживання особи у спірному житлі понад встановлений законом строк, відсутність поважних причин такої відсутності, припинення зв`язку особи зі спірним житлом та вибуття її на інше постійне місце проживання.

Разом із тим, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачі фактично продовжують проживати у спірній квартирі та користуватися нею.

Факт проживання відповідачів у квартирі не заперечувався представником позивача.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі вибули із житла, не проживають у ньому тривалий час або втратили зв`язок із спірним приміщенням.

Позивачем не надано суду актів обстеження квартири, довідок житлово-експлуатаційної організації, показань свідків, доказів проживання відповідачів за іншою адресою чи інших доказів, які б підтверджували факт непроживання відповідачів у квартирі понад строки, визначені житловим законодавством.

Сам по собі факт переходу права власності на квартиру до ПАТ «Дельта Банк» на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2016 по справі 752/14577/15-ц не є безумовною підставою для визнання зареєстрованих осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Суд враховує, що право користування житлом є самостійним житловим правом, а його припинення можливе лише за наявності передбачених законом підстав, які у даній справі позивачем не доведені.

Таким чином, судом встановлено, що належних та допустимих доказів втрати ними права користування квартирою матеріали справи не містять, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за своєю правовою природою застосовується у випадках, коли особа фактично припинила користування житлом, тривалий час у ньому не проживає, втратила зв`язок із житловим приміщенням та вибула на інше постійне місце проживання.

Суд також враховує, що право користування житлом не може бути припинене виключно з підстав переходу права власності на квартиру до іншої особи без встановлення факту припинення користування житлом або наявності інших передбачених законом підстав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги фактично спрямовані на припинення проживання відповідачів у квартирі, однак обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин та встановленим судом фактичним обставинам справи.

При цьому суд зазначає, що за наявності факту проживання осіб у житловому приміщенні захист прав власника може здійснюватися шляхом пред`явлення вимог про виселення, усунення перешкод у користуванні майном або в інший спосіб, передбачений законом, але не шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом за відсутності факту вибуття із нього.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою.

Щодо позовних вимог про зняття відповідачів з реєстраційного обліку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що власником квартири відповідно до п. 1.2. Договір купівлі-продажу нерухомого майна № GL22N024911 предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне нерухоме майно: квартира загальною площею 60,6 кв.м. житловою площею 31,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС».

Водночас у вказаній квартирі зареєстровані відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтва про смерть;

- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених ч. 11 ст. 6 цього Закону.

Порядок проведення реєстрації та зняття з реєстрації визначають також Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року.

Згідно з п. 26 вказаних Правил зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні); підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 та ч. 1 ст. 11 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника житла. Більш того, абзацом другим ч. 3 ст. 9 вказаного Закону чітко визначено, що у разі перебування житла в іпотеці, для реєстрації місця проживання обов`язково подається письмова згода іпотекодержателя.

З моменту переходу права власності до іпотекодержателя, право користування житлом колишнього власника та членів його сім`ї припиняється.

Оскільки позивач, як новий власник, не надавав згоди на реєстрацію відповідачів у належному йому майні, наявність записів про реєстрацію місця проживання відповідачів у Державному реєстрі територіальної громади створює для позивача перешкоди у реалізації його прав, як власника (зокрема, щодо розпорядження майном).

Враховуючи, що право власності позивача є абсолютним, а реєстрація відповідачів за відсутності згоди нового власника суперечить вимогам Закону «Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання», суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом зняття відповідачів з реєстраційного обліку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» задоволено частково, а саме: в частині зняття осіб з реєстраційного обліку , а в частині визнання осіб такими, що втратили право користування відмовлено, суд, керуючись принципом розумності та пропорційності, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 881,00 грн.

Керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття осіб з реєстрації місця проживання - задовольнити частково.

Зняти з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 : ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ не відомий); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ); ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ не відомий); ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ не відомий); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ не відомий).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ не відомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38618785, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) судовий збір у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38618785, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) судовий збір у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ не відомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38618785, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) судовий збір у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ не відомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38618785, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) судовий збір у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ не відомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38618785, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) судовий збір у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Текст рішення виготовлений 15.07.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур