Рішення № 138540137, 27.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9542/22

Провадження № 2/752/215/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.05.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва

головуючого судді - Мазура Ю.Ю.,

при секретарі судових засідань - Бєляєвій К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Айті», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Айті», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.09.2022 зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Айті», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири, до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.

Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 1225 від 14.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв?язку зі звільненням судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О.

У грудні 2023 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.

У квітні 2025 від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надійшла відповідь на звернення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.03.2025, в якій зазначено, що солдата ОСОБА_2 було виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2025 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Айті», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири, - поновлено.

В червні 2025 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про визнання доказів недопустимими від відповідача ОСОБА_3 .

До Голосіївського районного суду м. Києва від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, надійшли письмові пояснення по суті справи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.09.2025 підготовче провадження - закрито. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Айті», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири - призначено до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ОСОБА_1 , позивач, проживає у квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві приватної власності.

02 серпня 2021 року о 19:00 годині позивач виявила, що кухня її квартири залита водою, на стінах та стелі кухні спостерігалися мокрі бурі плями та здуття на гіпсокартоні підвісної стелі, штукатурці, водоемульсійному покритті та шпалерах.

06 серпня 2021 року комісією, утвореною за фактом залиття квартири позивача у складі майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря сантехніка було проведено обстеження з метою виявлення причини і розміру заподіяної їй вищезгаданим залиттям шкоди.

Згідно з висновком експерта про об?єкт незалежної оцінки від 15.11.2021, складеним експертом Приватного підприємства «Експертзабезпечення» Л.Н. Фастовським, ринкова вартість матеріального збитку від залиття квартири позивача становить 28800,00 грн. без ПДВ.

Квартира потребує відновлювального ремонту.

За проведення експертизи позивачем було сплачено 3000,00 грн.

Відповідачі добровільно відшкодовувати завдану майнову шкоду не бажають попри неодноразові звернення позивача.

13 травня 2022 року мало місце повторне залиття помешкання позивача.

24.05.2022 комісією у складі працівників структурного підрозділу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 після залиття.

Просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ТОВ «Дрім Айті» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 31800,00 грн.; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ТОВ «Дрім Айті» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ТОВ «Дрім Айті» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 судові витрати в даній справі, а саме - судовий збір у розмірі 1040,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8250,00 грн.

У вересні 2022 від відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» до суду надійшов відзив, в якому представник Латанюк Н. проти позовних вимог заперечує, вказує, що будинок АДРЕСА_3 належить співвласникам. Приміщень комунальної власності в будинку немає. КП КК позбавлено повноважень, прав та обов`язків, як балансоутримувача так і виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Вказувала на відсутність вини Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» та того, що докази позовних вимог ґрунтуються на припущеннях. Заперечувала проти висновку Звіту про оцінку ринкової вартості права вимоги відшкодування збитку, з огляду на те, що експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок.

Просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

17.06.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про визнання доказів недопустими. Вказував, що Акт залиття квартири не підписан потерпілою та винною стороною, а висновок експерта, який не повідомлений про кримінальну відповідальність є неналежним та недопустимим доказом. З огляду на вказане просив визнати ці документи недопустимими доказами.

В судове засідання позивач не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Надала до суду заяву, в якій зазначила, що просить провести розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивач, проживає у квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Відділом приватизації житла Голосіївської районної державної адміністрації згідно з розпорядження № 34577 від 06.10.2008, договором дарування 1/3 частини квартири від 25.03.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М. і зареєстрованим в реєстрі за № 667, витягом про реєстрацію в державному реєстрі правочинів від 25.03.2010 № 8368053, реєстраційним посвідченням від 09.04.2010 № 022438, договором дарування 1/3 частини квартири від 17.01.2017, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сторожевою О.Ю. і зареєстрованим в реєстрі за № 14, інформаційною довідкою з державного речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкту нерухомого майна від 17.01.2017 № 78280787.

02 серпня 2021 року о 19:00 годині позивач виявила, що кухня її квартири залита водою, на стінах та стелі кухні спостерігалися мокрі бурі плями та здуття на гіпсокартоні підвісної стелі, штукатурці, водоемульсійному покритті та шпалерах.

06 серпня 2021 року комісією, утвореною за фактом залиття квартири позивача у складі майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря сантехніка було проведено обстеження з метою виявлення причини і розміру заподіяної їй вищезгаданим залиттям шкоди.

Згідно з актом комісії про залиття, затвердженим начальником Житлово-експлуатаційної дільниці № 110 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (копія акту комісії додається до позовної заяви):

- виявлено сліди залиття на стелі та на стінах на кухні у квартирі позивача № 13 буд. 16 - А на пр-ті Науки у м. Києві;

- у квартирі АДРЕСА_4 , яка знаходиться поверхом вище над квартирою позивача, витікань з внутрішньоквартирних інженерних комунікацій не виявлено, на підлозі кухні виявлені сліди вологості, встановити дійсну причину залиття немає можливості.

Згідно з висновком експерта про об?єкт незалежної оцінки від 15.11.2021, складеним експертом Приватного підприємства «Експертзабезпечення» Л.Н. Фастовським, ринкова вартість матеріального збитку від залиття квартири позивача становить 28800,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до вказаного звіту внаслідок залиття квартири позивачу було завдано майнової шкоди, а саме пошкоджено:

штукатурку стелі (плями, здуття на площі 6,9 кв.м); гіпсокартонний водостійкий підвісний каркас на металевому профілі (плями, здуття на площі 6,9 кв.м); водоемульсійну фарба (плями, тріщини площі 6,9 кв.м); 5 світильників (іржа); штукатурку стін з фарбуванням водоемульсійною фарбою (плями, тріщини на площі 3,8 кв.м); штукатурку з наклеяними пофарбованими шпалерами (плями, здуття на площі 14,7 кв.м).

Квартира потребує відновлювального ремонту.

За проведення експертизи позивачем було сплачено 3000,00 грн., що підтверджується договором № 1353 від 08.11.2021 про проведення незалежної оцінки, актом здавання-прийняття виконаних робіт № 1353 від 22.11.2021, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 116 від 22.11.2021.

Відповідачі добровільно відшкодовувати завдану майнову шкоду не бажають попри неодноразові звернення позивача.

Суд, оцінюючи вказані докази, бере до уваги, що ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже системний аналіз норм чинного законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить про те, що предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, є обставини щодо факту залиття квартири, особи - завдавача шкоди, причинного зв`язку між діями завдавача та наслідками у виді шкоди, вини завдавача шкоди у завданні збитків, розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207 (далі - «Правила»), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (п. 2.3.6 Правил). У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; дата аварії, її характер та причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття та про обсяг робіт для усунення його наслідків.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов`язковою. Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи - прізвище, ім`я, по батькові - підписувати складений акт відмовилися з таких - то причин). З наведеного слідує, що на підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивачі повинні надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття їх квартири з вини відповідача, зокрема, комісійний акт, який складено із додержанням вищевказаних вимог Правил, у якому містяться відомості про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення. Разом з цим надані позивачем Акт від 06.09.2021 та Акт від 24.05.2022 не містять висновків про винну особу та обсяги робіт, необхідні для усунення наслідків залиття; у актах відсутні відомості про обстеження квартири відповідачів. Не вказано в актах і про присутність під час їх складання заінтересованих осіб з боку винної та потерпілої сторони, а також відсутні відомості про відмову мешканців чи власників квартири № 17 від підпису складених актів. Зі змісту Акту від 06.09.2021 слідує, що дійсну причину залиття встановити не можливо.

Докази того, що власник чи мешканці квартири № 17 були належним чином повідомлені про дату комісійного обстеження, але відмовилися прийняти в ньому участі або не надали доступу до своєї квартири чи відмовилися підписати складені комісією акти в матеріалах справи відсутні.

Отже матеріалами справи підтверджено, що комісійне обстеження та складання відповідних актів проведено без участі власника чи мешканців квартири № 17 та без їх належного інформування про проведення комісійного обстеження. У зв`язку з цим суд критично оцінює акти від 06.08.2021 та від 24.05.2022, оскільки комісія, зробила лише припущення про халатне відношення мешканців квартири № 17 до сантехнічного обладнання та недотримання правил користування житлових будинків. Крім того в цих актах відсутні висновки комісії про особу, що заподіяла шкоду, обсяг робіт, необхідний для усунення наслідків залиття.

Дослідивши вказані документи, враховуючи норми чинного законодавства та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2018 р. у справі № 2-1974/11, суд приходить до висновку, що акти від 06.08.2021 та від 24.05.2022 не можуть бути належними та допустимими доказами заподіяння відповідачами майнової шкоди. Інших доказів неправомірності дій відповідачів щодо залиття належної позивачам квартири матеріали справи не містять.

Стосовно висновку експерта про об?єкт незалежної оцінки від 15.11.2021, поданого позивачем для підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям їх квартири, то при визначенні величини збитку, нанесеного нерухомому майну, що належить позивачу, оцінювачем був використаний акт комісійного обстеження, складені працівниками ЖЕД 110 від 06.08.2021, що не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачами майнової шкоди, оскільки складені з порушенням Правил.

Доказів того, що пошкодження майна, відображені у висновку експерта про об?єкт незалежної оцінки від 15.11.2021, виникли по вині відповідачів, суду не надано. За таких обставин наданий позивачем висновком експерта про об?єкт незалежної оцінки від 15.11.2021 не може достовірно підтверджувати розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу. Інших доказів, які б підтверджували вартість ремонтно - відновлювальних робіт, розмір фактично понесених позивачем витрат на усунення пошкоджень майна, суду не надано.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідачів щодо залиття квартири позивачів, як не доведено як факту спричинення позивачу матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири по вині відповідачів, а також розміру цієї шкоди. За таких підстав суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Айті», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири у зв`язку з недоведеністю таких вимог.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то для обґрунтування таких вимог у позові зазначено, що позивач зазнала негативних емоцій та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, вказувала на зростання інфляційних втрат.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

При цьому на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди, нею не надано суду жодного доказу. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено спричинення моральної шкоди внаслідок даного залиття, а тому вимога про стягнення з відповідачів 20000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою та не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст.ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Щодо решти доводів позивача суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У випадку відмови судом в задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Айті», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Текст рішення виготовлений 08.07.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур