Рішення № 138540139, 14.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16596/25

Провадження № 2/752/1539/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

14.05.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та скасування Свідоцтва про право власності на житло, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , звернулись до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та скасування Свідоцтва про право власності на житло.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ордеру на жиле приміщення № 7241 серії Б від 03.11.1997 року були вселені до квартири АДРЕСА_1 , де були зареєстровані з 18.11.1997 та проживають в ній до цього часу.

У червні 2025 року позивачі звернулись до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації з заявою, щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 та отримали 19.06.2025 відповідь, що ОСОБА_1 з родиною вже приймала участь в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_2 , але при цьому нею не проведено розрахунок житловими чеками за попередню приватизацію житла, що не дає можливості Відділу провести доприватизацію квартири АДРЕСА_1 на залишки житлових чеків.

Проте, ОСОБА_1 та її син, ОСОБА_2 , не приймали участі у приватизації квартири АДРЕСА_3 .

Так, у період з 10.10.1989 по 01.07.1997 ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_4 .

В подальшому їй з сином була надана квартира АДРЕСА_3 , де вона, з сином була зареєстрована в період з 03.07.1997 року по 13.11.1997 року, але вона відмовилась від даної квартири і не завершувала процедуру приватизації, так як їй на сім`ю з двох осіб, було видано 03.11.1997 року ордер № 7241 серії Б на підставі Розпорядження Московської районної у місті Києві державної адміністрації № 1270 від 03.11.1997 на квартиру АДРЕСА_1 , де позивачі зареєстровані та проживають з 18.11.1997 року по сьогодні.

Відповідно на квартиру АДРЕСА_3 Московською районною у місті Києві державною адміністрацією було видано ордер ОСОБА_3 , який зареєстрований за даною адресою.

Просила позовну заяву задовольнити, визнати недійсним розпорядження органу приватизації Московської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.09.1997 № 15762 про передачу у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_3 та скасувати Свідоцтво про право власності на житло на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2025 відкрито провадження по справі, судом встановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2025 клопотання представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , про витребування доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та скасування Свідоцтва про право власності на житло - задоволено. Витребувано від відділу приватизації житлового фонду Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 42):

- належним чином засвідчену копію Розпорядження органу приватизації Московської райдержадміністрації від 29.09.1997 № 15762 про передачу у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних долях квартири АДРЕСА_3 та копії документів, що стали підставою для винесення розпорядження;

- належним чином засвідчену копію свідоцтва про право власності на житло виданого Московською районною в м. Києві державною адміністрацією 29.09.1997 на ім?я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних долях на квартиру АДРЕСА_3 ;

- належним чином засвідчену копію Розпорядження Московської районної в м. Києві державної адміністрації № 1270 від 03.11.1997 про надання житла та видачу ордеру на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) та копії документів, що стали підставою для винесення розпорядження;

- належним чином засвідчену копію Розпорядження Московської районної у місті Києві державної адміністрації від 1997 про надання житла та видачу ордеру на квартиру АДРЕСА_3 та копії документів, що стали підставою для винесення розпорядження.

Витребувано від КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4 - А):

- належним чином засвідчену копію свідоцтва про право власності на житло виданого Московською районною в м. Києві державною адміністрацією 29.09.1997 на ім?я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних долях на квартиру АДРЕСА_3 та належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для реєстрації в бюро права власності.

На виконання ухвали витребувані документи надійшли на адресу суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2025 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ордеру на жиле приміщення № 7241 серії Б від 03.11.1997 року були вселені до квартири АДРЕСА_1 , де зареєстровані з 18.11.1997 та проживають до цього часу, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 28.04.2025 та 07.05.2025, а також копіями паспортів позивачів з відміткою про місце прописки.

У червні 2025 року позивачі звернулись до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації з заявою щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 та отримали 19.06.2025 відповідь, що ОСОБА_1 з родиною вже приймала участь в приватизації житла за адресою: АДРЕСА_2 , але при цьому нею не проведено розрахунок житловими чеками за попередню приватизацію житла, що не дає можливості Відділу провести доприватизацію квартири АДРЕСА_1 на залишки житлових чеків.

У період з 10.10.1989 по 01.07.1997 позивачі були зареєстровані та проживали за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 12.05.2025.

В подальшому позивачам була надана квартира АДРЕСА_3 , де вони були зареєстровані в період з 03.07.1997 року по 13.11.1997 року, але вони відмовились від даної квартири і не завершували процедуру приватизації, так як їм, було видано 03.11.1997 ордер № 7241 серії Б на підставі Розпорядження Московської районної у місті Києві державної адміністрації № 1270 від 03.11.1997 на квартиру АДРЕСА_1 , де позивачі зареєстровані та проживають з 18.11.1997 року по сьогодні. Вказане підтверджується інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 13.05.2025 та копією ордера від 03.11.1997 № 7241 серії Б.

На підтвердження того факту, що ОСОБА_1 була відсутня в списках на приватизацію за адресою АДРЕСА_2 в період з 3.07.1997 року по 13.11.1997 року, Державним ощадним банком України видано довідку від 11.05.2018 року.

Також, з усіх відповідей стало відомо, що в усіх документах по батькові сина позивачки, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , вказано з помилкою. Замість « ОСОБА_7 » помилково вказано « ОСОБА_6 », в тому числі і в ордері на жиле приміщення № 7241 серії Б від 03.11.1997 року на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Ч.ч. 2, 4 ст. 9 Житлового кодексу визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації (далі - квартири (будинки)) належать: квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму; незаселені квартири, частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їх будівництва, реконструкції, ремонту та поточного звільнення. Приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом 2 ст. 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло на момент введення в дію цього Закону.

Згідно з положенням ст. 64 Житлового Кодексу члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, умовою для здійснення приватизації житла є обов`язкова письмова згода всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, яка оформляється спільною заявою, а тимчасово відсутні дають письмове підтвердження.

Наслідком порушення вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» є визнання приватизації недійсною.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 463/5150/15-ц (провадження № 61-43297св18).

Процедура передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян визначена Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення).

Згідно п. 4 Положення передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (п. 13 Положення).

За приписами п. 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Перелік документів, надання яких є обов`язковим для здійснення приватизації, визначає п. 18 Положень (в редакції, чинній на час приватизації спірної квартири).

До таких документів, зокрема, належать довідка про склад сім`ї та займані приміщення, та заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Згідно із п. 19 Положень, довідка про склад сім`ї та займані приміщення береться громадянином на підприємстві (організації), що обслуговує жилий будинок, гуртожиток. У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які зареєстровані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

З аналізу змісту наведених норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» можна дійти висновку, що право на приватизацію житла мають лише особи, які фактично проживають у займаних квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитках, кімнатах у комунальних квартирах, за згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в зазначених приміщеннях, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що процедура приватизації спірної квартири не відповідає вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Ч. 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21)).

Оскільки, розпорядження органу приватизації та Свідоцтво про право власності на житло є актами індивідуальної дії та порушують права та інтереси позивачів, отже повинні бути скасовані судом в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вказане позовні вимоги позивачів підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та скасування Свідоцтва про право власності на житло - задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження органу приватизації Московської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.09.1997 № 15762 про передачу у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_3 .

Свідоцтво про право власності на житло на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Текст рішення виготовлений 15.07.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур