Рішення № 138539446, 24.07.2026, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/714/26

Провадження №2/471/430/26

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" липня 2026 р.Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Жили Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капіта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_2 укладено Договір № 5257814 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Договір), відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умоввх строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту кредит, сума кредиту - 5200 грн; строк кредиту 360 днів: з 19.01.2025 року по 14.01.2026 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. На підставі погоджених умов, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 5200 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Договір був укладений в електронній формі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору у нього перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» утворилася заборгованість.

30.10.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №30/10/2025 (далі Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 5257814 від 19.01.2025 року на загальну суму заборгованості 18 566,97 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту 5199,95 грн, заборгованість за процентами 10767,02 грн, штрафні санкції - 2600,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору строк кредиту 360 днів: з 19.01.2025 р. по 14.01.2026р.. Станом на дату укладення Договору факторингу строк дії Кредитного договору не закінчився. А тому, в межах дії Кредитного договору, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» (Первісний кредитор) та відповідачем, позивачем - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 31.10.2025 року по 14.01.2026 року (76 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 3754,40 грн.

До укладення Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, у період з 19.01.2025 по 30.10.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 3309,31 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,05 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами в розмірі 3309,26 грн. Таким чином, відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за Кредитним договором загальною сумою 22 321,37 грн, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту 5199,95 грн, нарахованих процентів Первісним кредитором 10767,02 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 76 календарних днів 3754,40 грн, штрафних санкцій 2600 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 22321,37 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленям (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, надісланими йому рекомендованими листами з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, однак листи повернулися на адресу суду з зазначенням на конвертах причини повернення - "адресат відсутній", що відповідно до пункту 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення повісток в день проставлення у поштовому повідомленні таких відміток (а.с.№ 83, 96). За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Відповідач відзив на позов не подав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; в судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позовну заяву, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у вищевказаній цивільній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 19.01.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 525814 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» зобов`язується надати відповідачу грошові кошти в гривні (ередит) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а. с. № 59-62).

Згідно п.1.2, п. 1.3, п. 1.4 Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) - 5200,00 грн; строк кредитування 360 днів, періодичність платежів кожні 15 днів; комісія за надання кредиту 520 грн, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка - 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Згідно п. 9.3 Кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідне відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача за реквізитами платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні доручення» за вих № 1-0311 від 03.11.2025 р. успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» 19.01.2025 р. на суму 5200,00 грн (а.с. № 53).

Також перерахування вказаних коштів на платіжну карту відповідача підтверджується листом АТ КБ«ПриватБанк» за вих №. 20.1.0.0.0./-260528/109992-БТ від 03.06.2026 (а.с. № 89)

Отже, ТОВ «ЛІНЕРА УКРАЇНИ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 5200 грн.

В свою чергу відповідач належним чином зобов`язання за Кредитним договором не виконав у зв`язку з чим утворилася заборгованість за Кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, здійсненого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ», заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 30.10.2025 складає 18566,97 грн, з яких:

- заборгованість з тіла кредиту 5199,95 грн;

- заборгованості за процентами 10767,02 грн;

- штраф/пеня - 2600,00 грн.(а. с. № 46-47).

30.10.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (Фактор) укладено Договір факторингу №30/10/2025, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а. с. № 39-40).

Згідно Витягу з Реєстру боржників від 30.10.2025 р. ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5257814 від 19.01.2025 р. на загальну суму заборгованості 18 566,97 грн (а. с. № 51-52).

Первісним кредитором - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» на адресу відповідача було надіслано лист щодо повідомлення боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами, в якому відповідачу повідомлялося про відступлення ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором та про зобов`язання погашати заборгованість новому кредитору 0 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а. с. № 44).

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору строк кредиту 360 днів: з 19.01.2025 р. по 14.01.2026 р.. Станом на дату укладення Договору факторингу строк дії Кредитного договору не закінчився, а тому, в межах дії Кредитного договору, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» (Первісний кредитор) та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 31.10.2025 року по 14.01.2026 року (76 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 3754,40 грн.

В період з 19.01.2025 по 30.10.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 3309,31 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,05 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами в розмірі 3309,26 грн. Таким чином, відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за Кредитним договором.

За розрахунками, наданими позивачем, загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» складає 22 321,37 грн, з яких:

- сума заборгованості з тіла кредиту 5199,95 грн;

- нараховані проценти Первісним кредитором 10767,02 грн;

- нараховані проценти ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 76 календарних днів 3754,40 грн;

- штрафні санкції 2600 грн.(а. с. № 46-47)

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.

Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦУ України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань за Кредитним договором та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем, заперечень щодо розрахунку суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідачем порушені умови Кредитного договору та вимоги чинного законодавства України, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Кредитним договором, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту 5199,95 грн, нарахованих процентів Первісним кредитором 10767,02 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 76 календарних днів 3754,40 грн.

Пунктом 6.3 Кредитного договору, передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товаристо має право нарахувати штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та /або неналежно виконаного грошового зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки(штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком.

Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу за невиконання та/або неналежне виконанняним своїх зобов`язань за договором, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язаннь.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 2600 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №2221 від 22.03.2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2662,40 гривень (а. с. № 14).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати позивача на професійну правничу становлять 10 000 гривень, що підтверджується Заявкою № 16634 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, 23.02.2026 р., Договором №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, Актом №16634 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) та їхньої вартості, Рахунком на оплату №16634-23/03-2026 від 23.03.2026 р., копії яких надані представником позивача (а.с. № 21-22, 45, 50, 55-56).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (88,35%) до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2352,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8835 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 44559822) суму заборгованості за Договором №525814 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.01.2025 року в розмірі 19721,37 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня тридцять сім копійок), з яких:

- сума кредиту -5199,95 гривень;

- сума процентів за користування кредитом 10767,02 гривень;

- нараховані позивачем проценти за 76 календарних днів 3754,40.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 44559822) судовий збір в сумі 2352,23 грн (дві тисячі триста п`ятдесят дві гривні двадцять три копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8835 (вісім тисяч вісімсот тридцять п`ять) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережна-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Жила Н. М.