Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 471/1013/25
Провадження №2/471/69/26
Номер рядка звіту 40
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року Братський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Жили Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Холоденко І.Ю.,
представника відповідача Тодирець А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3172514593/224405 (далі - Кредитний договір, Договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, що був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов кредитного договору, ТОВ «ГОУФІНГОУ» надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 3500,00 гривень, дата надання кредиту - 29.01.2020 року, строк кредиту 28 днів, валюта кредиту - UAH, відсоткова ставка - 1,85 % (процентів) на добу. 29.01.2020 р. на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3500,00 грн за реквізитами платіжної картки № 4149-62хх-хххх-2322, вказаної відповідачем.
31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Кредитним договором №3172514593/224405 від 29.01.2020 року, укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно умов Договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за Кредитним договором №3172514593/224405 від 29.01.2020 року до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у зв`язку з чим останнє набуло права грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 11529,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3500,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 8029,00 грн.
29.10.2025 року представником позивача було подано до суду заяву про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи (а. с. № 48-50).
На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за Кредитним договором №3172514593/224405 від 29.01.2020 року в сумі 11529,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3500,00 грн; прострочена заборгованість за процентами -8029,00 грн, а також судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 10 500 грн.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 12 вересня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленям (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві та у відповіді на відзив від 16.06.2026 р. просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача (а. с. № 90-96).
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що Кредитний договір був підписаний відповідачем та що він погоджувався з його умовами, на які посилається позивач; не доведено факт перерахування кредитних коштів саме відповідачу, виписка з особового рахунку по кредитному договору, відповідь на адвокатський запит від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», витяг з реєстрів до договорів факторингу не є належним та допустимими доказами здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу або наявності у нього будь-якої заборгованості, ці документи не є первинними бухгалтерськими документами, не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки; заявлена позивачем заборгованість не відповідає навіть умовам типового (шаблонного)договору, на який посилається позивач. Правову позицію представник відповідача виклав у відзиві на позовну заяву, письмових додаткових поясненнях. Також в судовому засіданні та в заяві від 16.06.2026 року просив суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у вказаній справі до 2 000 грн у разі, якщо суд дійде висновку про часткове задоволення позовних вимог та не прийме повністю доводи відповідача, наведені на спростування аргументів позивача.
Представником позивача була подана відповідь на відзив.
Під час розгляду справи по суті встановлено, що 29.01.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №3172514593/224405 (далі Кредитний договір, Договір), який був підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а. с. № 17-20).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2, п. 1.3, п. 1.5 Кредитного договору кредит надається строком на 28 днів, тобто до 25.02.2020, строк дії договору 28 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором; за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 675,25 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,185 % (процентів) на добу, тип процентної ставки фіксована; датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
В п. 1.6 Кредитного договору зазначено, що невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства https://www.gofingo.com.ua/.
Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства ( п.6.8 Кредитного договору).
Згідно п. 6.9. Кредитного договору клієнт підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену частині другій ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
В розділі 7 «Реквізити та підписи Сторін» Кредитного договору вказані реквізити та підписи сторін, зокрема вказаний рахунок позичальника ОСОБА_1 : № 4149-62хх-хххх-2322.
Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору сторона несе повну відповідальність за правильність вказаними ними у Договорі реквізитів.
ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ «ГОУФІНГОУ», акцепт договору позичальником здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі www.gofingo.com.ua (а. с. № 12).
На виконання п. 1.4 Кредитного договору 29.01.2020 р. ТОВ «ГОУФІНГОУ» було здійснено перерахування коштів в сумі 3500 грн через платіжного провайдера ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», яке надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, на банківський рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-2322, наданої відповідачем (зворотня сторона а. с. № № 31).
Таким чином, ТОВ «ГОУФІНГОУ» виконало свої зобов`язання за Кредитним договором.
Відповідач належним чином зобов`язання за Кредитним договором не виконав у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за Кредитним договором.
31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (Фактор) укладено Договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості). (а. с. № 21-24).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №3172514593/224405 від 29.01.2020 року в сумі 11529,00 грн (а. с. № 11).
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» (Кредитор) та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відповідно до умов якого Кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Права вимоги за Кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Кредитора як сторону кредитора у Кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. Новий кредитор сплачує Кредитору вартість Права вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором (а. с. № 13-14).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 1-03/06/21 від 03.06.2021 р. ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №3172514593/224405 від 29.01.2020 року в сумі 11529,00 грн (а. с. № 10).
Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №3172514593/224405 від 29.01.2020 р. станом на 26.05.2025 року (включно) складає 11529,00 грн, з яких:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3500,00 грн;
- прострочена заборгованість за процентами - 8029,00 грн (а. с. № 9).
Позивачем 27.05.2025 року на адресу ОСОБА_1 була надіслана Вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій відповідач повідомлявся про відступлення ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» права вимоги за його заборгованістю з зазначенням розміру заборгованості відповідача за Кредитним договором 11529,00 грн та з вимогою у строк до 30 днів з дати отримання цієї Вимоги, сплатити суму боргу за Кредитним договором (а. с. № 8).
Однак, заборгованість за Кредитним договором відповідачем не сплачена.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.
Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З Кредитного договору вбачається, що сторони узгодили істотні умови договору.
Таким чином, Кредитний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В постанові від 23.10.2024 року у справі № 753/25081/21 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на доводи зазначені в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву, натомість на підтвердження своїх доводів та заперечень не надав доказів, не звертався з клопотаннями про витребування доказів, не надав доказів, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1,ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. .
Відповідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 9033 від 14.08.2025 р. при поданні до суду з вищевказаного позову позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень (а. с. № 26).
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати позивача на професійну правничу становлять 10 500 гривень та складаються з наступного:
- зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості - 2000,00 грн;
- складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики - 5000,00 грн;
- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг розгляду справи - 3000,00 грн;
- канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн., на підтвердження чого представником позивача надано копію Договору №11/07/2025 про надання правової допомоги від 11 липня 2025 року; копію Акту про отримання правової допомоги від 20.10.2025 р., рахунок № 20.10.2025-34 від 20.10.2025, копію платіжної інструкції кредитного переказу №9623 від 20.10.2025 р. про оплату правничої допомоги згідно Договору про надання правової допомоги від 11.07.2025, згідно рахунку 20.10.2025-34 (а.с. № 15-16, 52, 53, 55).
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04,2020 року у справі №199/3934/18-ц витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумного їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тож суд вважає за необхідне зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, так як обсяг робіт і час, витрачених у зв`язку з розглядом справи, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт. Крім того, дана справа відноситься до категорії малозначних справ, справа розглядалася в порядку спрощеного провадження, а тому враховуючи особливості розгляду справи, її значення для учасників справи, обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та складністю справи, а також виходячи з конкретних обставин справи та матеріального становища сторін, суд приходить до висновку, що розмір судових витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача підлягає зменшенню до 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 205, 207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 633, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ЄДРПОУ: 44243120, юридична адреса: 01042, Україна, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №3172514593/224405 від 29.01.2020 року в сумі 11 529,00 грн (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень 00 копійок), яка складається з:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок);
- прострочена заборгованість за процентами - 8029,00 грн (вісім тисяч двадцять дев`ять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ЄДРПОУ: 44243120, юридична адреса: 01042, Україна, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», ЄДРПОУ: 44243120, юридична адреса: 01042, Україна, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Жила Н.М.
Судове рішення № 138500592, Братський районний суд Миколаївської області було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 471/1013/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: