Ухвала суду № 138538969, 23.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

23 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/597/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заявиза позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради (код 34339125) 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНАР-ЛЮКС» (код 34653957) 14033, м. Чернігів, вул. Стрілецька, 88, офіс 4про стягнення 3 504 577 грн 94 коп.

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В підготовчому засіданні 23.07.2026 прийняв участь прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури Бугрим М.П.

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2026 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕНАР-ЛЮКС про стягнення 2 279 335,84 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 966 334,53 грн інфляційних втрат та 258 907,57 грн трьох процентів річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач ухилився від виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до дати прийняття об`єкта (житлового багатоквартирного будинку по вул. Льотній, 37 у м. Чернігові) в експлуатацію, внаслідок чого місцевий бюджет міста Чернігова недоотримав належні йому кошти для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.06.2026 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 23 липня 2026 року о 14:30 год;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

викликати для участі в судовому засіданні заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури та представника Чернігівської міської ради в якості позивача;

викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕНАР-ЛЮКС в якості відповідача.

Ухвала суду від 29.06.2026 була направлена сторонам та прокурору до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 29.06.2026 19:54, 19:59.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 29.06.2026 є такою, що отримана учасниками справи 30.06.2026.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 23.07.2026 підготовчого засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористалися.

В підготовчому засіданні 23.07.2026, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2026 справу № 922/2047/25 за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до фізичної особи підприємця Кононенка Володимира Митрофановича про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України з тих підстав, що колегія суддів Касаційного господарського суду (судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності) вважає за необхідне:

- відступити від висновку у застосуванні, зокрема положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX та статті 1212 ЦК України, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 914/169/25, згідно з яким пайовий внесок має розраховуватися саме на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент початку будівництва;

- уточнивши при цьому правовий висновок щодо моменту, з якого фіксується розмір пайової участі замовника будівництва, що: 1) на момент виникнення обов`язку замовника звернутися до органу місцевого самоврядування для визначення її розміру у зв`язку з початком будівництва; 2) на момент початку будівництва; 3) на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати.

При цьому, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 10.06.2026 зазначила про існування різної судової практики Верховного Суду у подібних правовідносинах з огляду на наявність висновків, сформульованих у подібних із цією справою правовідносинах у постановах Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 922/2053/25, від 28.05.2026 у справі № 922/1993/25, згідно з якими пайовий внесок має розраховуватися на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент введення його в експлуатацію, та які протилежні тим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 914/169/25, що зумовило необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з порушеного згідно з касаційною скаргою у цій справі питання.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2026 прийнято до розгляду справу № 922/2047/25 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.06.2026 справу № 903/953/25 за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту також передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України з тих підстав, що колегія суддів Касаційного господарського суду (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів секретаріату Касаційного господарського суду) вважає за необхідне: відступити від висновку у застосуванні положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, викладеного, зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25, згідно з яким "розмір пайової участі для замовника будівництва у населеному пункті відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX має проводитись з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення об`єкта будівництва в експлуатацію".

При цьому, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 24.06.2026 зазначила про існування різної судової практики Верховного Суду у подібних правовідносинах з огляду на наявність висновку, сформульованого у подібних із цією справою правовідносинах у постанові Верховного Суду від 09.12.2025 № 914/169/25, ухваленій у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, згідно з яким визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва здійснюється саме на момент початку будівництва, що протилежний тим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25, від яких колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити. При цьому висновки, що аналогічні тим, що сформульовані у постанові Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25, від яких колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити, сформульовані також у інших постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду): від 20.03.2025 у справі № 903/601/24, від 21.05.2026 у справі № 916/67/25, від 28.5.2026 у справі № 922/1993/25, що зумовило необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з порушеного згідно з касаційною скаргою у цій справі питання.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2026 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 903/953/25 за касаційною скаргою Першого заступника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026.

Отже Верховним Судом встановлено, що на цей час у Касаційному господарському суді існує невирішена правова проблема, через протилежні правові позиції щодо визначення, за правилами положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX статті 1212 ЦК України, моменту, станом на який визначається розмір пайової участі замовника будівництва, який підлягає сплаті (на момент початку будівництва або на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати), що породжує існування у подібних правовідносинах правової невизначеності.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Слід зазначити, що у даній справі № 927/597/26 предметом судового розгляду також є безпідставно збережені кошти пайової участі, в межах розгляду справи необхідною буде і перевірка судом правильності обчислення прокурором розміру пайової участі відповідача.

Таким чином, за змістом й об`єктами спірних правовідносин відносини у справах № 927/597/26, 903/953/25, 922/2047/25 є подібними.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19) та від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-166цс20)

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у cправі № 918/302/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін подібні правовідносини може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін подібні правовідносини, зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у cправі № 917/53/21.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, дослідивши зміст позовної заяви заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про існування підстав для зупинення провадження у справі № 927/597/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 903/953/25 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/2047/25, оскільки правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, зокрема з точки зору правильності обрахунку прокурором коштів пайової участі.

Судом також взято до уваги, що правовий висновок Верховного Суду сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 228, 229, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 927/597/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 903/953/25 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/2047/25.

Копії цієї ухвали надіслати заступнику керівника Чернігівської обласної прокуратури та сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата набрання ухвалою законної сили 23.07.2026.

Повна ухвала складена та підписана 28.07.2026.

Суддя А.С.Сидоренко