Рішення № 138538967, 28.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/491/26

Господарський суд Чернігівської області у складі Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД КОМФОРТ",

вул. Нагірна, буд. 22, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 42029603,

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ ГРУПА ПЛЮС",

вул. Елеваторна, 4Б/35, м. Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ 44099688,

Предмет спору: про стягнення 30 000,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД КОМФОРТ" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ ГРУПА ПЛЮС" про стягнення 30 000,00 грн безпідставно утриманих коштів, сплачених як авансовий платіж.

У прохальній частині позову позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного провадження.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Ухвала суду від 02.06.2026 доставлена учасникам справи до їх Електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС 02.06.2026 о 20:09, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Останнім днем для подання відповідачем відзиву на позов є 18.06.2026 включно.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов?язань за Договором №19 про надання послуг з монтажу блискавкозахисту від 23.08.2024 в частині виконання робіт у встановлені Договором строки. Оскільки, сплачена позивачем сума авансового платежу відповідачем не повернута, позивачем заявлено вимогу про стягнення 30 000,00 грн попередньої оплати на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений судом процесуальний строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом процесуальний строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

23.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛ ГРУПА ПЛЮС" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД КОМФОРТ" (замовник) укладено Договір № 19 про надання послуг з монтажу блискавкозахисту (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов?язується виконати за дорученням замовника та у відповідності до умов Договору послуги з монтажу пристроїв блискавкозахисту: «Капітальний ремонт пошкодженого внаслідок військової агресії даху будівлі Старобілоуського ліцею Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Старий Білоус, вул. Київська, 2».

Згідно з п. 4.1-4.3. Договору загальна сума Договору становить 110 000 грн. Договірна сума є твердою.

Розрахунки з виконавцем здійснюються замовником за попередньою оплатою в розмірі 50 % вартості наданих послуг протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору. Решта коштів сплачується протягом 3 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

Підтвердженням оплати вартості робіт є примірник платіжного документа, який надається виконавцю.

За умовами п. 5.1-5.3. Договору виконавець зобов?язується розпочати виконання робіт з монтажу блискавкозахисту, протягом 10 робочих днів з моменту підписання даного Договору.

Виконавець зобов?язується закінчити виконання робіт, які є предметом даного Договору, протягом 20 робочих днів з моменту їх початку.

Після закінчення виконання послуг виконавець зобов?язується повідомити замовника про готовність виконання робіт до здачі.

Здача-приймання виконаних послуг здійснюється сторонами за Актом здавання- приймання виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність виконаних робіт до здачі (п. 6.1. Договору).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що в разі порушення своїх обов`язків за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2024, але за умови повного виконання сторонами взятих на себе зобов?язань по цьому Договору (п. 7.5. Договору).

Позивач платіжною інструкцією №423 від 30.08.2024 перерахував відповідачу 30 000,00 грн, призначення платежу: «аванс влаштування блискавкозахисту договір №19 від 23.08.2024», що підтверджується також банківською випискою по рахунку за 30.08.2024.

Позивач стверджує, що відповідач у встановлені Договором строки до виконання робіт не приступив, жодних доказів фактичного виконання робіт, повідомлення про готовність робіт до здачі або належним чином оформленого Акта здавання-приймання виконаних робіт не надав, у зв?язку з чим позивач був вимушений забезпечити виконання робіт іншим виконавцем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/7874/25, яке набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ ГРУПА ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД КОМФОРТ" про стягнення 80 000,00 грн основного боргу, 6 943,25 грн штрафних санкцій та інфляційних втрат за Договором № 19 про надання послуг з монтажу блискавкозахисту від 23.08.2024, у задоволенні позову відмовлено.

24.03.2026 позивач надіслав відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією претензію про повернення авансового платежу від 24.03.2026 з вимогою не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання претензії повернути 30 000,00 авансового платежу, як таких, що безпідставно утримуються без фактичного виконання робіт, на підставі ст. 1212 ЦК України. Зазначена претензія отримана відповідачем 31.03.2026, що підтверджується трекінгом Укрпошти (ШКІ 0410600761173).

За доводами позивача, фактичне невиконання відповідачем робіт у погоджені строки, відсутність будь-якого результату робіт, а також втрата інтересу позивача у подальшому виконанні Договору зумовили припинення правової підстави, на якій відповідач отримав авансовий платіж, тому грошові кошти, отримані відповідачем як попередня оплата, підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановив суд, 23.08.2024 між ТОВ "МЛ ГРУПА ПЛЮС" та ТОВ "РЕМ БУД КОМФОРТ" був укладений Договір № 19 про надання послуг з монтажу блискавкозахисту, який за своєю правовою природою є договором підряду.

На виконання умов п. 4.2. Договору позивач платіжною інструкцією №423 від 30.08.2024 перерахував відповідачу 30 000,00 грн, призначення платежу: «аванс влаштування блискавкозахисту договір №19 від 23.08.2024», що підтверджується також банківською випискою по рахунку за 30.08.2024.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.4., 6.1., Договору сторони погодили, що виконавець зобов?язується розпочати виконання робіт з монтажу блискавкозахисту, протягом 10 робочих днів з моменту підписання даного Договору, закінчити виконання робіт - протягом 20 робочих днів з моменту їх початку, після чого повідомити замовника про готовність виконання робіт до здачі, оформивши здачу-приймання виконаних послуг Актом здавання-приймання виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність виконаних робіт до здачі.

Отже, сторони у Договорі погодили строки та порядок приймання наданих послуг, а підписанню відповідного Акту передує повідомлення виконавця про готовність.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/7874/25, яке набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ ГРУПА ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД КОМФОРТ" про стягнення 80 000,00 грн основного боргу, 6 943,25 грн штрафних санкцій та інфляційних втрат за Договором № 19 про надання послуг з монтажу блискавкозахисту від 23.08.2024, яким відмовлено у задоволенні позову, суд дійшов висновку, що ТОВ "МЛ ГРУПА ПЛЮС" не надано доказів здачі-прийняття наданих послуг в передбаченому договором порядку, належними та допустимими доказами не доведено ним виконання своїх зобов?язань за Договором та права, як виконавця, на отримання плати за послуги.

За частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

За висновком суду, обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/7874/25, яке набрало законної сили, є преюдиціальними при вирішенні даного спору за участю тих самих сторін.

Згідно з ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 631 Цивільного кодексу України передбачає, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У пункті 7.5. Договору сторони зазначили, що договір діє до 31.12.2024, але за умови повного виконання сторонами взятих на себе зобов?язань по цьому Договору.

Надіславши 24.03.2026 відповідачу претензію про повернення авансового платежу з повідомленням про виконання обумовлених договором робіт іншим підрядником, оскільки відповідачем такі роботи не були розпочаті у визначений строк, позивач по суті відмовився від договору підряду та вимагав відшкодування збитків у виді сплаченого авансу, що підпадає під дію ч. 2 ст. 849 ЦК України.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частини друга, третя цієї ж статті передбачають, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 1212 ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених стаття 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 цього Кодексу звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Сторона, яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам), і згодом відмовилася від договору, може вимагати від іншої сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 754/13893/19.

Оскільки, відповідач суму попередньої оплати позивачу не повернув, вимога позивача про повернення 30 000,00 грн попередньої оплати підлягає задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову, судовий збір в сумі 3328,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ ГРУПА ПЛЮС" (вул. Елеваторна, 4Б/35, м. Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ 44099688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ БУД КОМФОРТ" (вул. Нагірна, буд. 22, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 42029603, п/р НОМЕР_1 , банк АТ «ПУМБ» в м. Києві, МФО 334851, ІПН 420296026596) 30 000,00 грн попередньої оплати та 3328,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун