Рішення № 138538966, 28.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/486/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

За позовом: Чернігівської окружної прокуратури, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, код 02910114, в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації,

вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000, код 00022674

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",

код ЄДРПОУ 44768034, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601

до відповідачів: 1) Городнянської міської ради Чернігівського району, Чернігівської області,

вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський район, Чернігівська область, 15100, код 04061731

2) Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області,

вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035, код 04061688

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Маковій Ю.Г., представник,

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

за участю прокурора: Князева Д.В.

ВСТАНОВИВ:

Чернігівською окружною прокуратурою через підсистему "Електронний суд" подано позов в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації до відповідачів: 1) Городнянської міської ради Чернігівського району, Чернігівської області та 2) Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, у якому просить суд усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га, кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га, шляхом:

- визнання незаконним та скасувати розпорядження Городнянської районної державної адміністрації від 10.12.2013 №354 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Дроздовицької сільської ради" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га.

У прохальній частині позову прокурор просить суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", обґрунтовуючи тим, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки даного підприємства, яке є постійним користувачем земельної ділянки в межах якої знаходяться спірні земельні ділянки.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 18.06.2026 о 10:00; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Ухвала суду від 29.05.2026 була доставлена учасникам справи до їх Електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" в ЄСІТС 29.05.2026 о 14:33, 14:34, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Останнім днем для подання відповідачами відзиву на позов є 15.06.2026 включно.

У підготовче засідання 18.06.2026 прибули прокурор та повноважний представник позивача. Відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце проведення підготовчого засідання, але у підготовче засідання 18.06.2026 не з`явилися, про поважні причини неявки не повідомили.

У підготовче засідання 18.06.2026 від третьої особи з`явився представник Коваль Я.Г. та для підтвердження повноважень на представництво інтересів третьої особи надав лише довіреність без підтвердження його посадових повноважень у встановленому порядку. При цьому Коваль Ярослав Геннадійович не є адвокатом, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність у нього повноважень на представництво третьої особи у цьому провадженні.

Заяв по суті та заяв про продовження строку їх подання від учасників справи до суду не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 18.06.2025 проводилось за відсутності відповідачів та третьої особи (їх представників).

У підготовчому засіданні 18.06.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 28.07.2026 о 10:40, про що учасників справи повідомлено ухвалою суду від 19.06.2026 (доставлена учасникам справи до їх Електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" в ЄСІТС 19.06.2026 о 13:44, 13:40, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

У судове засідання 28.07.2026 прибули прокурор та повноважний представник позивача.

Відповідачі та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, але у судове засідання 28.07.2026 не з`явились, про поважні причини неявки не повідомили.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 28.07.2026 проводилось за відсутності відповідачів та третьої особи (їх представників).

У судовому засіданні 28.07.2026 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розпорядження Городнянської районної державної адміністрації від 10.12.2013 №354 видано з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в силу приписів ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовуються для ведення лісового господарства. Земельні ділянки, що охоплені матеріалами лісовпорядкування державного підприємства, що передані на підставі відповідних рішень органів влади, можуть перебувати лише у державній власності, відтак перебування їх у комунальній власності є неправомірним.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений судом процесуальний строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідачі не подали відзивів у встановлений судом процесуальний строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

09.03.2010 на підставі розпорядження Городнянської райдержадміністрації №239 від 10.08.2009 ДП "Городнянське лісове господарство" видано Державний акт серії ЯЯ №375637 на право постійного користування земельною ділянкою площею 20,91 га в межах згідно з планом землекористування, яка розташована за межами населених пунктів на території Дроздовицької сільської ради, Городнянського району Чернігівської області, для ведення лісового господарства. Додатком до державного акта є план меж земельної ділянки.

Розпорядженням Городнянської районної державної адміністрації від 10.12.2013 №354 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Дроздовицької сільської ради», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності на території Дроздовицької сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 514,7095 га.

Матеріали справи містять копію технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Дроздовицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області загальною площею 514,7095 га, додатками до якої, зокрема, є:

- технічне завдання про проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Городнянського району загальною площею 3693,7 га та складання за їх результатами документації із землеустрою;

- кадастрові плани земельних ділянок з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га та кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га з експлікаціями земельних угідь.

На підставі вказаної технічної документації серед інших земельних ділянок сформовано земельні ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га та кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га (пункти 12, 31 додатку до розпорядження Городнянської районної державної адміністрації від 10.12.2013 №354).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 не зареєстровано.

Відповідно до інформації із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельних ділянок з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 та з кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» Дроздовицька сільська рада увійшла до складу територіальної громади Городнянської міської ради.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки кадастровий номер 7421484000:04:000:0503, загальною площею 20,9089 га є Чернігівська обласна державна адміністрація, постійний землекористувач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Право постійного користування також підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до інформації із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0503, площею 20,9089 га - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, категорія земель - землі лісогосподарського призначення.

Відповідно до Проєкту організації та розвитку лісового господарства ДП "Городнянське лісове господарство" Городнянське лісництво (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків) в його користуванні перебувають земельні ділянки в межах лісових кварталів №28 та №130.

Згідно з таксаційними описами 28 та 130 кварталів ДП «Городнянське лісове господарство», земельні ділянки з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836, накладаються на землі лісогосподарського призначення, вкриті лісовою рослинністю (таксаційні характеристики: вік рослин - від 10 до 100 років, висота - від 6 до 29 метрів, діаметр - від 10 до 40 см).

За доводами прокурора, віднесення земельних ділянок до категорії земель лісогосподарського призначення підтверджується Планом лісонасаджень Городнянського лісництва ДП «Городнянський лісгосп».

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №865 припинено ДП "Городнянське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДСГП "Ліси України".

Наказом Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 25.10.2024 затверджено матеріали лісовпорядкування по філії "Городнянське лісове господарство" ДП "Ліси України".

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 18.12.2025 № 02/1965-25 з доданим фрагментом накладки на ортофотоплан межі кварталів 28, 130 Городнянського лісництва Філії «Городнянське лісове господарство та меж земельних ділянок згідно наданих кадастрових номерів 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836, вказані земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення - ділянки кварталів 28, 130 Городнянського лісництва Філії «Городнянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Матеріали справи містять поземельні книги на земельні ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га та кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га.

У листі від 16.12.2025 №10-25.0.331-6684/2-25 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повідомило Чернігівську окружну прокуратуру про те, що накази про надання у власність або у користування земельних ділянок із кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861 та 7421484000:04:000:0836 не видавались.

Філія «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України» у листі від 03.03.2026 №3386/35.7-2026 підтвердила факт накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 на земельну ділянку кадастровий номер 7421484000:04:000:0503 загальною площею 20,9089 га, цільове призначення якої 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; погодження зміни цільового призначення, припинення права користування на вказану земельну ділянку не надавалося.

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

За змістом ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації у зв`язку із невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, Чернігівська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення державної власності.

Указом Президента України "Про утворення військових адміністрацій" № 68/2022 від 24.02.2022 утворено, зокрема, Чернігівську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 7421484000:04:000:0503, власником якої є Чернігівська ОДА.

Таким чином, уповноваженою особою, яка має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою, є Чернігівська обласна державна (військова) адміністрація.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації з листом від 20.02.2026 №55-72-1532вих-26, у якому повідомив про виявлені порушення законодавства, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836.

Тобто прокурором було повідомлено позивача про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Листом № 01-01-32/3881 від 30.03.2026 Чернігівська ОВА повідомила прокурора, що відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" не наділена повноваженнями щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, у тому числі за правомірністю вибуття земель із державної до комунальної власності та встановленням відповідних фактів; не має повноважень щодо вжиття заходів, зазначених у листі прокуратури, тобто не планує вживати заходів, вказаних у листі прокурора.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив.

Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку, що він правильно визначив Чернігівську ОД(В)А позивачем, оскільки вона є компетентним органом, втім не звернулась до суду з позовом з метою захисту порушених інтересів держави.

У порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор листом №55-72-4147вих-26 від 27.05.2026 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської ОВА про усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками.

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Щодо суті позовних вимог.

У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, одними із яких є землі сільськогосподарського призначення та землі лісогосподарського призначення (ст. 19 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Прокурор стверджує, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 накладаються на землі лісогосподарського призначення - ділянки лісових кварталів 28, 130, а також накладаються на земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 7421484000:04:000:0503, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП "Ліси України", що свідчить про незаконність їх формування як об`єктів цивільного права.

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності (ч. 3 ст. 7 ЛК України).

За приписами ст. 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 57 ЗК України визначено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1 ст. 17 ЛК України).

Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З огляду на приписи ч. 1, 2, 7 ст. 20 Земельного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Зміна цільового призначення земельних ділянок, зокрема, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту наведених норм ЗК України суд доходить висновку, що зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності здійснюється на підставі рішень відповідних органів виконавчої влади за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

За приписами ч. 1, 3, 4, 9 ст. 791 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Суд встановив, що 09.03.2010 на підставі розпорядження Городнянської райдержадміністрації №239 від 10.08.2009 ДП "Городнянське лісове господарство", правонаступником якого є ДСГП "Ліси України", видано Державний акт серії ЯЯ №375637 на право постійного користування земельною ділянкою площею 20,91 га в межах згідно з планом землекористування, яка розташована за межами населених пунктів на території Дроздовицької сільської ради, Городнянського району Чернігівської області, для ведення лісового господарства. Додатком до державного акта є план меж земельної ділянки.

Розпорядженням Городнянської районної державної адміністрації від 10.12.2013 №354 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Дроздовицької сільської ради», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності на території Дроздовицької сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 514,7095 га.

На підставі вказаної технічної документації серед інших земельних ділянок сформовано земельні ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га та кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га (пункти 12, 31 додатку до розпорядження Городнянської районної державної адміністрації від 10.12.2013 №354).

Відповідно до наданого ВО «Укрдержліспроект» фрагменту накладки на ортофотоплан межі кварталів 28, 130 Городнянського лісництва Філії «Городнянське лісове господарство та меж земельних ділянок згідно наданих кадастрових номерів 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836, вказані земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення - ділянки кварталів 28, 130 Городнянського лісництва Філії «Городнянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Суд враховує, що Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання "Укрдержліспроект" засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

ВО "Укрдержліспроект" створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО "Укрдержліспроект" здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

Отже, інформація, надана ВО "Укрдержліспроект", а також доданий до неї графічний матеріал є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні статей 76 - 78 ГПК України.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16, від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 31.05.2023 у справі № 681/804/20, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21.

Крім того, Філія «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України» у листі від 03.03.2026 №3386/35.7-2026 підтвердила факт накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 на земельну ділянку кадастровий номер 7421484000:04:000:0503 загальною площею 20,9089 га, цільове призначення якої 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг.

При цьому, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 7421484000:04:000:0503 загальною площею 20,9089 га належить Чернігівській обласній державній адміністрації та перебуває у постійному користуванні ДСГП "Ліси України".

За огляду на норми ст.45, 54 Лісового кодексу України основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу; перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами; зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції регламентує процедуру їх виготовлення.

Підтвердження факту права постійного користування землями 28, 130 кварталів Городнянського лісництва Філії «Городнянське лісове господарство» ДП «Ліси України» підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування та міститься у Проєкті організації та розвитку лісового господарства, лісотаксаційних описах 28, 130 кварталів, плані лісонасаджень, плані зовнішніх меж землекористування.

Таким чином, суд доходить висновку, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 накладаються на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7421484000:04:000:0503, яка перебуває у постійному користуванні третьої особи для ведення лісового господарства і пов?язаних з ним послуг.

Доказів зміни цільового призначення спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які накладаються на земельну ділянку лісогосподарського призначення, суду не надано.

Учасники справи щодо зазначених вище обставин жодних заперечень не надали.

Відповідно до підпункту «а» пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 за Городнянською міською радою Чернігівського району Чернігівської області не зареєстровано, право власності на ці спірні ділянки до неї не перейшло, тому остання не є власником спірних земельних ділянок в силу Закону.

Враховуючи вищевикладене, доводи прокурора про те, що згідно з п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 власником та розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, розташованих на території Дроздовицької сільської ради, за межами населених пунктів, з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861 площею 5,6787 га, 7421484000:04:000:0836 площею 15,9242 га, є Городнянська міська рада, є безпідставними.

Як зазначає прокурор, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, з припиненням речових прав Городнянської міської ради, яка в силу положень пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 є власником земель сільськогосподарського призначення. При цьому скасування реєстрації земельної ділянки з припиненням прав є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки.

Зі змісту п. 3 прохальної частини позовної заяви вбачається, що Чернігівською окружною прокуратурою заявлено позовну вимогу про усунення перешкод власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га, кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га, шляхом, зокрема, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га та земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом, тобто відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і притягується до участі у справі за пред?явленими вимогами. При цьому відповідач має бути, зокрема, такою юридичною особою, за рахунок якої можливо було б задовольнити позовні вимоги. Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача. Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (п. 45 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі №902/1331/21).

Чернігівською окружною прокуратурою відповідачем-1 у цій справі зазначено Городнянську міську раду Чернігівського району Чернігівської області, проте заявлені позовні вимоги відповідачу-1 не адресовані, прохальна частина позовної заяви не містить змісту позовних вимог до відповідача-1.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено п. 24, у відповідності з яким з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема, сільськогосподарські. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Підпунктом «е» підпункту 2 пункту 5 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» ст. 126 названого закону викладено в такій редакції: «Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861 площею 5,6787 га, 7421484000:04:000:0836 площею 15,9242 га, що підтверджується інформаційними довідками №479173692, №479173989 від 27.05.2026 (а.с.16).

Згідно з ч.4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Приймаючи до уваги відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію речових прав на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 за відповідачем-1, а також враховуючи те, що відповідач-1 фактично не чинить перешкод у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836, суд доходить висновку про те, що прокурором неправильно визначено відповідача-1 у справі. Зі змісту заявлених прокурором позовних вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні зазначеними земельними ділянками не вбачається порушення відповідачем-1 - Городнянською міською радою Чернігівського району Чернігівської області прав чи інтересів держави, тобто не доведено обґрунтованості позовних вимог. Виходячи із заявленого прокурором способу захисту порушеного права, судом встановлено, що позовні вимоги не спрямовані до відповідача-1, що є самостійною підставою для відмови у позові до відповідача-1.

Вирішуючи спір та встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав. Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. За власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача. Процесуальним наслідком пред`явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього (п. 66-69 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі №902/1331/21).

Виходячи з приписів ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків щодо надання земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України районні державні адміністрації не наділені повноваженнями щодо вилучення та зміни цільового призначення земель державного лісового фонду для нелісогосподарських потреб.

Отже, розпорядження Городнянської районної державної адміністрації від 10.12.2013 №354 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Дроздовицької сільської ради" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836 є неправомірним.

При цьому суд зазначає, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці є усталеним (постанови Великої Палати Верховного Суду від від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 83), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 (пункт 53)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони". Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (пункт 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

За змістом статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини тринадцятої статті 791 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Статтею 24 Законом України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (абзац 5 частини 10).

Суд враховує, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861 площею 5,6787 га та земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0836 площею 15,9242 га з віднесенням їх до категорії земель сільськогосподарського призначення не відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи те, що зазначені земельні ділянки накладаються на земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 7421484000:04:000:0503 лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП "Ліси України", що не свідчить про їх належність до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861 площею 5,6787 га та земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0836 площею 15,9242 га, як земельних ділянок сільськогосподарського призначення у Державному земельному кадастрі порушує принципи об`єктивності, достовірності, повноти його відомостей, визначені ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Таким чином, необхідним для відновлення становища, що існувало до порушення, є скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до Переліку районних державних адміністрацій, що реорганізовані, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються» шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р, Городнянська районна державна адміністрація реорганізована шляхом приєднання до Чернігівської районної державної адміністрації.

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області.

Стаття 16 Цивільного кодексу України, як і інші закони, передбачає значну кількість способів захисту. Але це не означає, що позивач може зажадати та вимагати застосування судом їх усіх чи кількох із них одночасно, або застосування будь-якого способу захисту за своїм вибором. Кожен із способів захисту спрямований на досягнення певного правового результату, притаманного лише йому. Тому конкуренції способів захисту законодавчо не передбачено.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що зазвичай суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5, 5.6 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

При цьому зазвичай належний і ефективний спосіб захисту - саме той, який спрямований на саме ті правові наслідки, які захищають право.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Постанови від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 зазначеного Кодексу (негаторний позов).

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 статті 152 ЗК України).

Застосування конкретного способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01 2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02 2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19 зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до відповідача-2 та про відмову у позові до неналежного відповідача-1.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги, що належним відповідачем у даній справі є Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області та судом задоволено позовні вимоги до відповідача-2, сплачений прокуратурою судовий збір у розмірі 7987,20 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача-2.

Керуючись ст. 13, 14, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Позов до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035, код 04061688) задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Городнянської районної державної адміністрації від 10.12.2013 №354 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Дроздовицької сільської ради" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0861, 7421484000:04:000:0836.

3. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0861, площею 5,6787 га.

4. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0836, площею 15,9242 га.

5. У задоволенні позову до Городнянської міської ради Чернігівського району, Чернігівської області (вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський район, Чернігівська область, 15100, код 04061731) відмовити.

6. Стягнути з Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035, код 04061688) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір в сумі 7987,20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 28.07.2026.

Суддя В. В. Шморгун