Рішення № 138538943, 23.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/358/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

За позовом: ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)», код ЄДРПОУ 42823810, вул. Центральна, будинок 9, с. Новий Шлях, Козелецький район, Чернігівська область, 17037

Предмет спору: про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Калінін С. В.;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)», у якому просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)», оформлені протоколом №2 від 28.03.2019 та протоколом від 29.05.2021.

Процесуальні дії у справі.

Разом з позовом позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку позовної давності та клопотання про витребування у відповідача оригіналів протоколу №2 від 28.03.2019 та протоколу від 29.05.2021 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)».

Ухвалою суду від 21.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 12.05.2026 о 10:40 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

07.05.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву та заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

11.05.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив та заперечення на клопотання (заяву) відповідача про застосування строків позовної давності.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 11.05.2026 постановлено підготовче засідання 12.05.2026 проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 12.05.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 12.05.2026 проводилось за відсутності позивача (його представника).

У підготовчому засіданні 12.05.2026 суд прийняв до розгляду відзив відповідача та відповідь позивача на цей відзив, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням.

Також суд прийняв до розгляду заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності та заперечення позивача на цю заяву, які будуть вирішені під час ухвалення рішення у цій справі.

Ухвалою суду від 12.05.2026:

- витребувано у відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)»:

- оригінали протоколів загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» №2 від 28.03.2019 та від 29.05.2021 з додатками;

- копії доказів складення рахунків на оплату внесків та вручення їх позивачу за весь час з моменту створення ОСББ;

- встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду та позивачу, з урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, витребуваних судом документів - доказів складення рахунків на оплату внесків та вручення їх позивачу за весь час з моменту створення ОСББ.

- продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів;

- відкладено підготовче засідання на 26.05.2026 на 11:00;

- повідомлено позивача - ОСОБА_1 про те, що підготовче засідання відбудеться 26.05.2026 об 11:00 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, зал судових засідань № 303;

- викликано відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» у підготовче засідання, яке відбудеться 26.05.2026 об 11:00 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, зал судових засідань № 303. Явку відповідача у це судове засідання визнано обов`язковою.

26.05.2026 у Чернігівському районі Чернігівської області, зокрема у м. Чернігові, о 06:06 було оголошено сигнал «Повітряна тривога», який тривав до 12:24, та повторно о 12:37 - до 14:42.

В п. 9 резолютивної частини ухвали суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2026 суд повідомив сторін про особливості розгляду справи та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу «Повітряна тривога», а саме:

- після надходження сигналу «Повітряна тривога» розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, може не здійснюватися. У такому випадку у судовому засіданні може бути оголошена перерва;

- розгляд справ відбудеться через 20 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, необхідно подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Аналогічний порядок вже є сталим в судовій практиці, оскільки, зважаючи як на частоту повітряних тривог в державі, так і на відмінність їх в різних регіонах, автоматичне відкладення судових засідань у разі їх тривання лише на момент призначеного часу проведення судового засідання на інші дати призведе до затягування судового процесу на необмежений час, що не відповідатиме принципу розумного строку розгляду справ.

Судове засідання з розгляду справи по суті 26.05.2026 розпочалось о 16:40, тобто через 1 годину 58 хвилин після відбою сигналу «Повітряна тривога», що відповідає зазначеному судом в ухвалі від 21.04.2026 порядку.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання 26.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, а також про порядок розгляду справи у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», однак у підготовче засідання не з`явились, будь-яких заяв та клопотань до суду від них не надходило.

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 26.05.2026 проводилось за відсутності сторін (їх представників).

Враховуючи те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» не виконало вимог ухвали суду від 12.05.2026, тобто не виконало свого передбаченого законом обов`язку щодо подання доказів або повідомлення суду про неможливість подати такі докази, суд дійшов висновку про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 640,00 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2026, зокрема:

- стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» в дохід державного бюджету штраф у розмірі 16 640,00 грн;

- повторно витребувано у відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)»:

- оригінали протоколів загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» №2 від 28.03.2019 та від 29.05.2021 з додатками;

- копії доказів складення рахунків на оплату внесків та вручення їх позивачу за весь час з моменту створення ОСББ.

- встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду та позивачу, з урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, витребуваних судом документів - доказів складення рахунків на оплату внесків та вручення їх позивачу за весь час з моменту створення ОСББ, а також для подання до суду оригіналів протоколів загальних зборів (поштою або безпосередньо до канцелярії суду).

- відкладено підготовче засідання на 11.06.2026 на 10:00;

- повідомлено позивача - ОСОБА_1 про те, що підготовче засідання відбудеться 11.06.2026 о 10:00 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, зал судових засідань № 303;

- викликано відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» у підготовче засідання, яке відбудеться 11.06.2026 о 10:00 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру 20, м. Чернігів, зал судових засідань № 306. Явку відповідача у це судове засідання визнано обов`язковою.

31.05.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про скасування ухвали суду від 26.05.2026 в частині накладення штрафу у розмірі 16 640,00 грн, яке отримана судом 01.06.2026.

Ухвалою суду від 03.06.2026:

- відмовлено у задоволені клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» про скасування ухвали суду від 26.05.2026 в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 16 640,00 грн;

- повторно витребувано у відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» оригінали протоколів загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» від 28.03.2019 та від 29.05.2021 з усіма додатками;

- встановлено відповідачу триденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до канцелярії суду витребуваних документів, а їх копій позивачу в порядку ст. 42 ГПК України.

10.06.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав клопотання, у якому просить:

- розглянути справу № 927/358/26 без урахування доказів, які не були надані відповідачем - ОСББ «Новий Шлях (Плюс)», у строки, встановлені ухвалами суду від 12.05.2026, 26.05.2026 та 03.06.2026;

- розглянути справу на основі копій протоколів загальних зборів ОСББ «Новий Шлях (Плюс)» № 2 від 28.03.2019 та від 29.05.2021, які були подані позивачем із позовною заявою;

- вважати, що відсутні додатки до протоколів загальних зборів ОСББ «Новий Шлях (Плюс)» № 2 від 28.03.2019 та від 29.05.2021 у зв`язку з неподанням їх до суду відповідачем;

- відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України визнати встановленою обставину, а саме факт нескладення рахунків на оплату внесків та факт невручення їх позивачу за весь час з моменту створення ОСББ, а також підтвердити факт неознайомлення позивача із наявністю та змістом протоколів загальних зборів ОСББ «Новий Шлях (Плюс)» № 2 від 28.03.2019 та від 29.05.2021 до моменту їх надання до Козелецького районного суду Чернігівської області;

- призначити справу до розгляду по суті без подальшого відкладення у зв`язку з неподанням витребуваних доказів у встановлені судом строки.

У підготовче засідання 11.06.2026 з`явились позивач та представник відповідача.

У підготовчому засіданні 11.06.2026 суд розглянув клопотання позивача від 10.06.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У своєму клопотанні про скасування ухвали про накладення штрафу відповідач щодо виконання ухвали суду про надання доказів, а саме оригіналів протоколів загальних зборів та додатків до них, а також рахунків на оплату комунальних послуг і доказів їх виставлення позивачу, зазначив, що рахунки оформлювалися лише шляхом внесення відповідних записів до журналу, окремі рахунки не виставлялися. У зв`язку з цим суд ухвалою від 03.06.2026 повторно витребував лише оригінали протоколів загальних зборів з усіма додатками.

Суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання позивача, в якому просить відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України визнати встановленою обставину, а саме факт нескладення рахунків на оплату внесків та факт невручення їх позивачу, оскільки, як уже зазначалося, такі рахунки не складалися, не виставлялися та не існують. Тому застосування положень ч. 2 ст. 74 та ст. 80 ГПК України, на які посилається позивач, у даному випадку є неможливим.

У підготовчому засіданні представник відповідача надав суду оригінал протоколу № 2 від 28.03.2019 з переліком співвласників будинку, які брали участь у голосуванні. Також до протоколу додано кошторис доходів і витрат ОСББ на 2019 рік, який є додатком до зазначеного протоколу. Крім того, представник відповідача надав суду оригінал протоколу від 29.05.2021 з додатками, зокрема кошторисами.

Суд з`ясував, що загальний перелік присутніх осіб відсутній, натомість наявні листки опитування співвласників будинку від 29.05.2021. Оскільки зазначені листки є додатками до протоколу та, хоча і не повністю відповідають вимогам щодо оформлення протоколу, містять інформацію про обставини прийняття рішення та осіб, які брали участь у голосуванні, суд долучив їх до матеріалів справи.

Суд прийняв подані представником відповідача оригінали доказів до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

У зв`язку з тим, що протоколи та інші докази, витребувані судом за клопотанням позивача, були подані після закінчення строку на подання відповіді на відзив, позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо цих доказів і викладених у них обставин. Відтак, керуючись ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд надав позивачу дозвіл подати додаткові письмові пояснення щодо зазначених доказів та обставин та встановив п`ятиденний строк для їх подання.

У підготовчому засідання 11.06.2026 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.06.2026 на 10:40.

Ухвалою суду від 11.06.2026 повідомлено сторін про час та місце проведення підготовчого засідання 18.06.2026.

16.06.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі.

У підготовче засідання 18.06.2026 з`явились позивач та представник відповідача.

Суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення позивача, а спір вирішується з їх урахуванням.

У свої додаткових поясненнях позивач, посилаючись на обґрунтовані, на його думку, сумніви стосовно достовірності оригіналів спірних протоколів загальних зборів і їх можливу підробку, просить у випадку встановлення судом факту введення суду в оману щодо фактичних обставин справи - повідомити компетентні органи про ці факти та застосувати заходи, які передбачені чинним законодавством.

Оскільки позивач не надав суду належних доказів на підтвердження підробки підписів на спірних протоколах, зокрема заяв свідків, суд наразі не вбачає достатніх підстав для застосування відповідних процесуальних наслідків. У разі з`явлення у позивача підтверджень чи доказів підробки документів позивач або особа, підпис якої було підроблено, має право звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою, за результатами розгляду якої може бути проведено досудове розслідування. У разі встановлення таких обставин, підтверджених вироком суду, позивач також матиме можливість звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У підготовчому засіданні 18.06.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті на 23.07.2026 на 11:00.

Ухвалою суду від 19.06.2026 викликано сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 23.07.2026.

20.07.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву, у якій просить виправити технічну помилку (описку), допущену у пункті 4 прохальної частини позовної заяви від 16.04.2026 та пункті 5 додаткових письмових пояснень від 16.06.2026, а також в тексті відповідного розділу, замінивши помилково зазначену дату оформлення протоколу « 29 квітня 2021 року» на правильну дату « 29 травня 2021 року».

22.07.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав додаткові письмові пояснення.

У судове засідання 23.07.2026 з`явились позивач та представник відповідача.

У судовому засіданні 23.07.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача про виправлення технічної помилки (описки); додаткові письмові пояснення відповідача; прийняв відмову позивача від заявленого ним клопотання про поновлення строку позовної давності.

У судовому засіданні 23.07.2026 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням норм законодавства при прийнятті цих рішень, що має наслідком їх недійсність.

В обґрунтування наявності підстав для визнання недійсними рішень ОСББ позивач посилається, зокрема, на:

- його не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів співвласників;

- на загальних зборах 28.03.2019 були присутні менш як 50 % співвласників, а за прийняті рішення проголосувала недостатня кількість голосів, що, на думку позивача, суперечить вимогам статуту ОСББ та статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;

- протокол загальних зборів від 29.05.2021 не містить відомостей, які б дозволяли перевірити кількість співвласників, що брали участь у голосуванні, площу належних їм приміщень та кількість голосів кожного співвласника, а також не містить інформації щодо результатів голосування кожного учасника зборів або письмового опитування;

- визначений рішеннями зборів порядок нарахування платежів фактично відповідає оплаті комунальних послуг, а не внескам співвласників на утримання будинку;

- ОСББ не має правових підстав для нарахування та стягнення плати за утримання систем водовідведення, оскільки відповідні інженерні мережі перебувають на балансі Кіптівської сільської ради.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні з таких підстав:

- позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності. Протягом всього часу він знав про прийняті рішення, оскільки отримував рахунки на оплату внесків та мав безперешкодний доступ до інформації про діяльність ОСББ. Жодних поважних причин пропуску строку позивачем не наведено;

- позивач був належним чином повідомлений на момент проведення зборів волевиявлення (листи опитування, загальні оголошення вивішувались на дошках оголошень та під`їздах, за ними виставлялись всі відповідні документи - протоколи). Позивач був відсутній на зборах, представником була його дружина, яка є управлінцем буд. 8 по вул. Героїв України;

- рішення прийняті необхідною кількістю голосів (понад 50 % площі будинку).

Позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та зазначає, що:

- про наявність та зміст рішень загальних зборів, які були оформлені протоколом №2 від 28.03.2019 та протоколом від 29.05.2021, він довідався лише 13.04.2026, коли отримав вказані документи разом із відповіддю на відзив в рамках судової справи № 734/998/26, яка перебуває на розгляді в Козелецькому районному суді Чернігівської області. До цього часу позивач не отримував ані особисто, ані шляхом поштових відправлень жодних повідомлень про проведення загальних зборів, перелік питань порядку денного чи прийняті на них рішення;

- його дружина не є співвласником квартири багатоквартирного будинку, тому не може самостійно брати участь у загальних зборах і приймати участь у голосуванні. Позивач не надавав жодних довіреностей або інших документів на представлення його інтересів перед ОСББ «Новий Шлях (ПЛЮС)» будь-яким третім особам. Таким чином, твердження відповідача щодо представництва інтересів позивача його дружиною під час загальних зборів є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.

- оспорювані рішення прийнятті з порушенням норм законодавства.

У додаткових поясненнях щодо доказів, поданих відповідачем, позивач зазначив таке.

Протокол №2 від 28.03.2019 не містить жодних згадок про наявність додатків, що ставить під сумнів достовірність поданих відповідачем додатків. Перелік співвласників будинку, які брали участь у голосуванні (додаток до протоколу №2 від 28.03.2019), стосується виключно питання №1 - затвердження кошторису ОСББ «Новий Шлях плюс» і не може поширюватися на інші питання порядку денного. Крім того, зі вказаного переліку неможливо встановити, на підставі яких документів здійснювалося голосування, оскільки в ньому відсутні номери договорів, свідоцтв про право власності та свідоцтв про право на спадщину. Аналогічні зауваження стосуються листків опитування співвласників від 29.05.2021: протокол від 29.05.2021 так само не містить згадок про наявність додатків, а сам факт проведення письмового опитування з питань, винесених на голосування, у протоколі не зафіксовано. З огляду на викладене, позивач має обґрунтовані сумніви стосовно достовірності цих документів і їх можливу підробку.

У додаткових письмових поясненнях відповідач зазначив, що дружина позивача - ОСОБА_2 входила до складу ініціативної групи зі створення ОСББ, підписала протокол ініціативної групи від 16.11.2018 та за рішенням установчих зборів від 26.12.2018 була обрана членом правління ОСББ. Отже, вона була обізнана з діяльністю об`єднання та брала безпосередню участь у його створенні й управлінні. Крім того, відповідно до реєстру голосування, доданого до протоколу № 2 від 28.03.2019, ОСОБА_2 особисто брала участь у спірних загальних зборах, голосувала «за» прийняті рішення, що підтверджується її підписом у реєстрі. На думку відповідача, наведені обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_2 зі змістом оскаржуваних рішень та спростовують доводи позивача про відсутність інформації щодо діяльності ОСББ і прийнятих загальними зборами рішень.

Заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав. Загальна площа квартири становить 51,4 кв. м; дата державної реєстрації права власності - 06.09.2011 щодо 1/2 на зазначену квартиру та 05.11.2015 - щодо іншої 1/2 частки квартири.

26.12.2018 загальними зборами власників квартир та/або приміщень багатоквартирних будинків на АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_11, АДРЕСА_8, АДРЕСА_7, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13 (далі - житловий комплекс) прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Новий шлях (плюс)» та затверджено його статут (далі - Статут ОСББ).

15.02.2019 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Новий шлях (плюс)».

Відповідно до п. 4.1, 4.4, 4.5 Статуту ОСББ органами управління об`єднання є, зокрема, збори його членів.

Загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше половини членів об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання.

Порядок скликання та проведення загальних зборів визначений у розділі 5 Статуту ОСББ.

Згідно з п. 5.1, 5.2 Статуту ОСББ чергові загальні збори членів об`єднання скликаються правлінням не рідше ніж 1 раз на рік, як правило по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності об`єднання. Позачергові загальні збори членів об`єднання можуть бути скликані за вимогою членів об`єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від їх загальної кількості або за вимогою ревізійної комісії (ревізора) об`єднання.

Повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення.

Загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 (п`ятидесяти) відсотків членів об`єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об`єднання, які присутні на загальних зборах (п. 5.3 Статуту ОСББ).

Відповідно до п. 5.4 Статуту ОСББ у разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів Правління визначає нову дату і час їх проведення, про що члени об`єднання повідомляються додатково. Нові збори призначаються не раніше 14 днів і не пізніше 30 днів з моменту зборів, що не відбулися, і є чинними, якщо на них присутні не менше 30 відсотків членів об`єднання. На таких зборах рішення приймаються 3/4 голосів присутніх членів об`єднання.

Пунктом 5.5 Статуту ОСББ передбачено, що питання, з яких рішення приймаються загальними зборами кваліфікованою більшістю голосів (3/4 голосів присутніх на зборах членів об`єднання): затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання.

Рішення членів об`єднання може бути прийнято шляхом їх письмового опитування. Порядок проведення письмового опитування затверджується загальними зборами (п. 5.6 Статуту ОСББ).

Рішення, прийняті на загальних зборах, підписуються головою правління та секретарем загальних зборів і підлягають постійному зберіганню (п. 5.7 Статуту ОСББ).

Пунктом 5.9 Статуту ОСББ передбачено, що рішення загальних зборів оприлюднюється. За рішенням зборів воно може бути надане членам об`єднання під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Відповідно до п. 7.1 Статуту ОСББ правління об`єднання складає щорічний кошторис надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і визначає розміри платежів кожного члена об`єднання. Кошторис об`єднання складається до 25 грудня поточного року з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах членів об`єднання.

Член об`єднання має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об`єднання (п. 11.1 Статуту ОСББ).

28.03.2019 були проведені загальні збори співвласників багатоквартирних будинків за вищезазначеними адресами ОСББ «Новий шлях (плюс)», на яких прийнято рішення, оформлене протоколом №2 від 28.03.2019 (далі - Протокол від 28.03.2019).

В Протоколі від 28.03.2019 зазначено: загальна кількість членів ОСББ «Новий шлях (плюс)» (власників квартир та нежитлових приміщень) - 144 особи; присутні власники квартир та нежилих приміщень - 45 осіб з правом голосу, що складає 31,3% співвласників об`єднання; загальні збори правомочні при наявності не менше 30% членів об`єднання, рішення на таких зборах вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало від присутніх (34 особи).

На загальних зборах 28.03.2019 розглядалось питання визначення критеріїв прийняття рішення зборами співвласників багатоквартирного будинку «Новий шлях (плюс)» та вирішено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше 50% чисельності присутніх співвласників об`єднання правомочних зборів (зборів, на яких присутні більше 50% загальної чисельності співвласників багатоквартирного будинку «Новий шлях (плюс»); вести підрахунок голосів присутніх співвласників об`єднання без урахування площі квартир.

В Протоколі від 28.03.2019 зазначено порядок денний:

1) Затвердження кошторису ОСББ «Новий шлях (плюс)» на 2019 рік.

2) Інші питання життєдіяльності об`єднання.

Щодо питання 1 порядку денного «Затвердження кошторису ОСББ «Новий шлях (плюс)» на 2019 рік» прийнято рішення:

- прийняти внески у розмірі: 2,25 грн за 1 кв. м з квартири на утримання будинку та прибудинкової території; 6,61 грн/куб. м або 26,44 грн за 1 людину - внески на утримання мережі водопостачання; 10,70 грн/куб. м або 42,80 грн за 1 людину - внески на утримання мережі водовідведення; тарифи застосувати з 01.05.2019;

- затвердити кошторис об`єднання на 2019 рік.

Підсумки голосування: «за» - 45 осіб; «проти» - 0 осіб; «утримався» - 0 осіб.

Протокол від 28.03.2019 року підписали голова зборів Пархоменко В. Д. та секретар зборів Киричук Л. П.

Відповідач надав відомість щодо розгляду порядку денного зборів від 28.03.2019, згідно з якою участь у голосуванні взяли 45 осіб, а саме:

- АДРЕСА_8 - 10 осіб («за»), загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 581,90 кв. м;

- АДРЕСА_13 - 6 осіб («за»), загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 282,10 кв. м;

- АДРЕСА_3 - 7 осіб («за»), загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 404,2 кв. м;

- АДРЕСА_4 - 3 особи («за»), загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 151,5 кв. м;

- АДРЕСА_9 - 7 осіб («за»), загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 382,90 кв. Співвласником або його представником квартири АДРЕСА_6 у зазначеному будинку зазначена ОСОБА_2 та від імені цієї особи міститься підпис.

- АДРЕСА_11 - 6 осіб («за»), загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 331,85 кв. м;

- АДРЕСА_12 - 2 особи («за»), загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 82,10 кв. м;

- АДРЕСА_7 - 4 особи («за»), загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 208,50 кв. м.

Загальна площа квартири/нежитлового приміщення осіб, які взяли участь у голосуванні, становить 2425,05 кв. м.

Також відповідач надав кошториси доходів та витрат ОСББ «Новий шлях (плюс») на 2019 рік, затверджені загальними зборами ОСББ (протокол №2 від 28.03.2019).

29.05.2021 були проведені загальні збори співвласників багатоквартирних будинків за вищезазначеними адресами ОСББ «Новий шлях (плюс)», на яких прийнято рішення, оформлене протоколом від 29.05.2021 (далі - Протокол від 29.05.2021).

В Протоколі від 29.05.2021 зазначено: загальна кількість співвласників ОСББ - 144 особи; загальна площа усіх квартир, нежитлових приміщень багатоквартирних будинків - 7048,48 кв. м; у голосуванні на загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників 73 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку об`єднання загальною площею 3758,58 кв. м.

В Протоколі від 29.05.2021 зазначено порядок денний:

1) Обрання голови зборів та секретаря зборів.

2) Про зміни розмірів внесків співвласників.

Щодо питання 2 порядку денного «Про зміни розмірів внесків співвласників» прийнято рішення встановити з 01.06.2021 такі розміри внесків власників зі змінами:

- внески на утримання будинку та прибудинкової території - 2,82 грн на місяць за 1 кв. м площі приміщення, що належить співвласникові;

- внески на утримання системи водопостачання - 31,07 грн в місяць за 1 чоловіка, що проживає в квартирі, або 8,63 грн/куб. м для квартири, де встановлений лічильник;

- внески на утримання системи водовідведення - 50,32 грн в місяць за 1 чоловіка, що проживає в квартирі, або 13,98 грн/куб. м для квартири, де встановлений лічильник.

Підсумки голосування: «за» - 58 співвласника, що складає 79% голосів співвласників, присутніх на зборах; «проти» - 9 співвласників, що складає 12% голосів співвласників, присутніх на зборах; «утримався» - 6 співвласників, що складає 8% голосів співвласників, присутніх на зборах.

Протокол від 29.05.2021 року підписали голова зборів Пархоменко В. Д. та секретар зборів Киричук Л. П .

Відповідач надав листки письмового опитування співвласників багатоквартирних будинків, яке проведено 29.05.2021, щодо питання №2 «Про зміни розмірів внесків співвласників», яке було винесено голосування.

Також серед наданих листків опитування міститься листок опитування співвласника багатоквартирного будинку по АДРЕСА_7 - ОСОБА_4 , дата опитування - 09.05.2026.

Оскільки вказаний листок опитування не стосуються проведення спірних зборів, суд не враховує його під час підрахунку кількості голосів.

Згідно з зазначеними листками опитування, проведеного 29.05.2021, за питання №2 порядку денного «Про зміни розмірів внесків співвласників» «за» проголосували співвласники квартир таких будинків:

- АДРЕСА_8 - 19 осіб, загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 986,4 кв. м;

- АДРЕСА_7 - 7 осіб, загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 442,00 кв. м;

- АДРЕСА_11 - 10 осіб, загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 504,52 кв. м;

- АДРЕСА_12 - 6 осіб, загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 233,4 кв. м;

- АДРЕСА_3 - 8 осіб, загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 401,4 кв. м;

- АДРЕСА_13 - 8 осіб, загальна площа квартири/нежитлового приміщення становить 374,2 кв. м.

Усього загальна кількість осіб (співвласників), які взяли участь у письмовому опитуванні, становить 58, а загальна площа квартир/нежитлових приміщень, вказаних у цих листках, - 2941,92 кв. м.

Листків опитування співвласників, які проголосували «проти» або «утримався» суду не надано.

Також позивач надав:

- рішення Новошляхівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 30.03.2004, відповідно до якого в оперативне управління комунального підприємства «Чайка» було передано майно водонапірної системи населеного пункту с. Новий Шлях;

- рішення Кіптівської сільської ради № 1069-35/VII від 18.06.2019, яким передано в управління ОСББ «Новий Шлях (плюс)» технічну та іншу документацію інженерних мереж багатоквартирних будинків, споруду КНС, розташованих в с. новий Шлях Козелецького району;

- лист Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 20.03.2026 року №03-20/382, у якому заначено, що житловий багатоквартирний будинок за адресою АДРЕСА_9 підключений до мереж водопостачання, які станом на даний час обліковуються та перебувають на балансі Кіптівської сільської ради. Дані мережі були передані КП «Чайка» від 30 березня 2004 року. Мережі водопостачання на балансі Кіптівської сільської ради не обліковуються. Комунальне підприємство «Чайка» Кіптівської сільської ради надавало та надає послуги з благоустрою населеного пункту Новий Шлях в межах ділянок комунальної власності сільської ради. Відповідно до рішення Кіптівської сільської ради № 2760 -32/VIIІ «Про затвердження Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях Кіптівської сільської ради», благоустроєм, санітарним очищенням, утриманням в належному стані прилеглої території багатоквартирних житлових будинків в селі Новий Шлях є обов`язком ОСББ «Новий Шлях (плюс)»;

- Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях Кіптівської сільської ради, затверджені рішення Кіптівської сільської ради № 2760 -32/VIIІ від 02.05.2025.

Відповідач надав суду витяги з Журналу обліку нарахувань та сплати внесків щодо ОСОБА_1 , копії прибуткових касових ордерів, квитанції про отримання коштів від ОСОБА_1 .

Оцінка суду.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до змісту частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правовідносини співвласників багатоквартирного будинку регулюються і Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», і Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Приписами статті 1 цього Закону розкрито поняття об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи, створеної власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Термін «співвласники багатоквартирного будинку» вживається законодавцем у розумінні власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції, чинній на момент проведення спірних зборів) встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з частинами 3, 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції, чинній на момент проведення спірних зборів) скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Частина 4 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» (у редакції, чинній на момент проведення спірних зборів) передбачає, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Отже, нормою статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20).

Пунктом 5.2 Статуту ОСББ передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення.

Доказів повідомлення позивача у будь-який спосіб про проведення загальних зборів 28.03.2019 та 29.05.2021 відповідач суду не надав.

Суд зазначає про те, що не усі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, можна поділити на (1) безумовні, тобто такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) достатні, тобто такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

За змістом частини першої статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право, зокрема брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частини перша статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Отже, право співвласника брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, (що охоплює собою, зокрема і право співвласника бути обізнаним про скликання загальних зборів, право брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного), а також право обирати статутні органи об`єднання гарантоване законом.

Суд зазначає про те, що неповідомлення співвласника будинку, в якому створене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, про проведення загальних зборів такого об`єднання в установленому законом та статутом такого об`єднання порядку порушує права співвласника на участь в управлінні об`єднанням, оскільки такий неповідомлений співвласник позбавляється права бути обізнаним про загальні збори, їх проведення, питання порядку денного цих зборів, позбавляється прав на участь та голосування на зборах. При цьому, слід зазначити, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише самим голосуванням; у разі повідомлення співвласник мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 904/3783/21.

Проте сам лише факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Однак, з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Так, зокрема, ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо співвласник, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- обставини існування безумовних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах ні безпосередньо на зборах, ні шляхом письмового опитування, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, прийняті з порушенням порядку голосування.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21, від 11.12.2025 у справі №908/2480/24.

Щодо правомочності загальних зборів.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 908/2085/21 зроблено висновок про те, що Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 вказаного Закону).

Частиною 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Тобто частина 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів.

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно із якими, зокрема, скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень. Тобто за чинної редакції Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» скільки б співвласників не прийшло на загальні збори - загальні збори є правомочними і голосування проводиться (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/4261/16, від 18.04.2023 у справі №916/3278/21).

Водночас, частиною 15 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною 14 цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Отже, у разі якщо кількості голосів присутніх співвласників на загальних зборах недостатньо для прийняття рішення «за» або «проти», встановленої частиною 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Згідно із частиною 16 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Таким чином, з огляду на положення частин 15, 16 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» результати голосування з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування).

Разом з тим, частиною 2 статті 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

Пунктом 5.3 Статуту ОСББ передбачено, що загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 (п`ятидесяти) відсотків членів об`єднання.

Отже, зазначеним пунктом Статуту визначено кворум для визнання зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, в той час як порядок голосування на загальних зборах визначено частинами 14, 15 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», і зазначеними частинами не передбачено кворуму на загальних зборах для прийняття рішень, оскільки як вже було зазначено дане поняття (кворум) було виключено з прийняттям Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

При цьому суд враховує, що статут є локальним нормативним актом, тоді як закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать закону, судам слід керуватися саме нормами закону. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/10463/19, від 16.11.2021 у справі № 912/947/20, від 18.04.2023 у справі № 916//3278/21.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими доводи позивача, що присутність на загальних зборах ОСББ від 28.03.2019 менше 50% від загальної кількості співвласників багатоквартирних будинків, як то визначено Статутом ОСББ, є підставою вважати збори не правомочними та для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ від 28.03.2019 з цієї підстави.

Щодо порядку визначення кількості голосів.

Частинами 12, 13 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Статутом ОСББ не встановлено іншого порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено ч. 12 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а тому кількість голосів кожного співвласника має визначатись пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Щодо необхідної кількості голосів для прийняття рішення загальними зборами про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Як вже зазначав суд, відповідно до частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Разом з тим, частиною 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на який посилається позивач, передбачено, що рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Пунктами 2, 3, 9 ч. 2 ст. 10 зазначеного Закону передбачено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем (п. 2); обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням (п. 3); прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги) (п. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Отже, ч. 6 ст. 10 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не підлягає застосуванню до спірних відносин.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №914/3112/20.

Велика Палата Верховного Суду у п. 8.46 постанови від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначала, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами ч. 14 ст.10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Пунктом 5.5 Статуту ОСББ передбачено, що питання, з яких рішення приймаються загальними зборами кваліфікованою більшістю голосів (3/4 голосів присутніх на зборах членів об`єднання): затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання.

Тобто Статут ОСББ встановлює інший порядок визначення необхідної кількості голосів для прийняття зазначених рішень, ніж передбачений частиною 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а саме 3/4 голосів від кількості членів об`єднання, присутніх на загальних зборах, а не від загальної кількості співвласників.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2025 у справі №916/1294/21, надаючи відповідь на питання чи може статут ОСББ передбачати іншу кількість голосів, необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, ніж ч. 14 ст.10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», вказав, що можливими є такі варіанти визначення кількості голосів, достатньої для ухвалення рішення: (а) якщо в статуті не визначено, що відповідне питання потребує кваліфікованої більшості голосів або взагалі не вказано таке питання, то для його ухвалення достатньо простої більшості голосів від загальної кількості; (б) якщо статутом визначено, що для ухвалення рішення необхідна кваліфікована більшість голосів, то вона має дорівнювати 2/3 від загальної кількості голосів усіх співвласників.

Отже, для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників необхідна кваліфікована більшість голосів, яка може бути іншою, аніж встановлена ч. 14 ст.10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що для того, щоб рішення загальних зборів ОСББ «Новий шлях (плюс») із питань визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників та затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території вважалось таким, що є прийнятим, за нього мають проголосувати співвласники, які у сукупності володіють не менш як двома третинами загальної кількості голосів усіх співвласників.

Щодо достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах 28.03.2019.

В Протоколі від 28.03.2019 зазначено, що загальна кількість членів ОСББ «Новий шлях (плюс)» (власників квартир та нежитлових приміщень) становить 144 особи, а кількість присутніх власників - 45 осіб з правом голосу. При цьому Протокол від 28.03.2019 не містить інформації щодо загальної площі усіх квартир/нежитлових приміщень співвласників багатоквартирних будинків, проте така площа зазначена у іншому Протоколі від 29.05.2021 та становить 7048,48 кв. м.

28.03.2019 на загальних зборах вирішувалося питання про критерії прийняття рішень зборами співвласників багатоквартирного будинку «Новий шлях (плюс)». За результатами розгляду ухвалено вважати рішення прийнятим, якщо за нього проголосувало більше 50% співвласників, присутніх на правомочних зборах (тобто зборах, на яких присутні більше 50% загальної кількості співвласників будинку «Новий шлях (плюс)»), тобто підрахунок голосів здійснюється за кількістю присутніх співвласників без урахування площі належних їм квартир.

Однак відповідно до положень статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, а також кількість голосів, необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, встановлюються у Статуті ОСББ, а не рішенням загальних зборів.

Отже, рішення загальних зборів щодо критеріїв прийняття рішень зборами співвласників багатоквартирного будинку «Новий шлях (плюс)» не відповідає положенням статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а тому не може бути підставою для визначення необхідної кількості голосів для прийняття рішення.

Як встановив суд, за наслідками проведення загальних зборів, оформлених протоколом №2 від 24.10.2021, було вирішено, зокрема, з першого питання порядку денного прийняти внески у розмірі: 2,25 грн за 1 кв. м з квартири на утримання будинку та прибудинкової території; 6,61 грн/куб. м або 26,44 грн за 1 людину - внески на утримання мережі водопостачання; 10,70 грн/куб. м або 42,80 грн за 1 людину - внески на утримання мережі водовідведення; тарифи застосувати з 01.05.2019; затвердити кошторис об`єднання на 2019 рік.

Відповідно до відомості щодо розгляду порядку денного зборів від 28.03.2019 участь у голосуванні взяли 45 осіб, з яких 45 проголосували «за» рішення порядку денного, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2425,05 кв. м.

Разом з тим, у переліку співвласників (представників), які взяли участь у голосуванні, вказана ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_10 , площею 51,4 кв. м.

Проте відповідно до наявних в матеріалах справи документів власником цієї квартири є позивач - ОСОБА_1 , який стверджує, що жодних повноважень на участь у цих зборах ОСОБА_2 не надавав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (стаття 244 Цивільного кодексу України).

Належних доказів на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1 на загальних зборах 28.03.2019 відповідач суду не надав.

Відтак суд вважає не враховувати кількість голосів ОСОБА_2 при підрахунку голосів.

Отже, з першого питання порядку денного зборів «за» проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2373,65 кв. м, тобто 33,68% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, які входять до складу ОСББ. Це, в свою чергу, становить менше двох третин від загальної кількості всіх співвласників.

Кількість голосів щодо питання другого порядку денного - інші питання життєдіяльності об`єднання становить менше 50% загальної кількості голосів, тобто не набрало простої більшості голосів.

При цьому доказів проведення письмового опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах 28.03.2019, відповідач суду не надав.

Таким чином, рішення про визначення розмірів внесків і платежів членів об`єднання та затвердження кошторису ОСББ на 2019 року, а також щодо інших питань життєдіяльності об`єднання не можуть вважатися прийнятими відповідно до ч. 14 ст. 10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Щодо достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах 29.05.2021.

В Протоколі від 29.05.2021 зазначено: загальна кількість співвласників ОСББ - 144 особи; загальна площа усіх квартир, нежитлових приміщень багатоквартирних будинків - 7048,48 кв. м; у голосуванні на загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників 73 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку об`єднання загальною площею 3758,58 кв. м.

За наслідками проведення загальних зборів, оформлених протоколом від 29.05.2021, було вирішено, зокрема, з другого питання порядку денного: встановити з 01.06.2021 такі розміри внесків власників зі змінами: внески на утримання будинку та прибудинкової території - 2,82 грн на місяць за 1 кв. м площі приміщення, що належить співвласникові; внески на утримання системи водопостачання - 31,07 грн в місяць за 1 чоловіка, що проживає в квартирі, або 8,63 грн/куб. м для квартири, де встановлений лічильник; внески на утримання системи водовідведення - 50,32 грн в місяць за 1 чоловіка, що проживає в квартирі, або 13,98 грн/куб. м для квартири, де встановлений лічильник.

В Протоколі від 29.05.2021 зазначено підсумки голосування: «за» - 58 співвласника, що складає 79% голосів співвласників, присутніх на зборах; «проти» - 9 співвласників, що складає 12% голосів співвласників, присутніх на зборах; «утримався» - 6 співвласників, що складає 8% голосів співвласників, присутніх на зборах.

При цьому Протокол від 29.05.2021 не містить інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників, а також результати голосування кожного з них.

Водночас у судовому засіданні 18.06.2026 представник відповідача пояснив, що під час проведення загальних зборів 29.05.2021 секретар зборів вела окремий аркуш, до якого вносила прізвища присутніх співвласників, які, у свою чергу, ставили на ньому підписи під час голосування. При цьому місцезнаходження цього аркуша представнику відповідача невідоме. Листки опитування, за його поясненнями, оформлювалися окремо наступного дня, після чого секретар зборів особисто зверталася до співвласників, які брали участь у зборах та голосували «за», для отримання їхніх підписів у відповідних листках.

Тобто надані відповідачем листки опитування стосуються співвласників, які брали участь у загальних зборах 29.05.2021, а не тих, які не голосували на загальних зборах.

Як встановив суд, усього загальна кількість осіб (співвласників), які взяли участь у письмовому опитуванні, становить 58, а загальна площа квартир/нежитлових приміщень, вказаних у цих листках, - 2941,92 кв. м.

Отже, з другого питання порядку денного зборів «за» проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2941,92 кв. м, тобто 41,74% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, які входять до складу ОСББ, що становить менше двох третин від загальної кількості всіх співвласників.

Таким чином, рішення про визначення розмірів внесків членів об`єднання не може вважатися прийнятим відповідно до ч. 14 ст. 10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Щодо недоліків в оформленні протоколів загальних зборів, на які посилається позивач, зокрема про те, що вони не містять інформації про загальну площу квартир та нежитлових приміщень та інформацію про кожного співвласника (його представника), відсутні номери договорів, свідоцтв про право власності та свідоцтв про право на спадщину.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 звертав увагу на специфіку відносин між співвласниками у ОСББ й, зокрема, зазначав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном.

Так, перелік співвласників та площа належних їм квартир міститься в окремому документі, який є додатком до цього Протоколу від 28.03.2019, а відсутність повної інформації щодо учасника голосування, у тому числі номерів договорів та свідоцтв про право власності, не спростовує наявності у співвласника права голосу на спірних зборах, також не спростовує того, що вказані особи, які голосували, є співвласниками. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Отже, окремі недоліки в оформленні протоколів загальних зборів та результатів голосування не можуть бути підставою для визнання рішення загальних зборів недійсними.

Щодо доводів позивача про те, що визначений рішеннями зборів порядок нарахування платежів фактично відповідає оплаті комунальних послуг, а не внескам співвласників на утримання будинку.

За змістом частини першої статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Частиною 2 статті 12 цього Закону України визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Тобто законодавство надає можливість рішенням зборів співвласників передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2024 у справі №914/2347/23.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для нарахування та стягнення ОСББ плати за утримання системи водопостачання/водовідведення у зв`язку з відсутністю доказів їх утримання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частинами 1, 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, належне утримання внутрішньобудинкових мереж, у тому числі мереж водопостачання та водовідведення, які є спільним майном співвласників багатократних будинків, є обов`язком ОСББ, а тому може встановлювати плату за утримання таких мереж.

Враховуючи те, що питання порядку денного загальних зборів 28.03.2019 та 29.05.2021 не набрали достатньої кількості голосів, необхідної для прийняття рішень, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо позовної давності.

Відповідач заявив про застосування у цій справі наслідків спливу строку позовної давності. Обставинами обізнаності позивача із спірними рішеннями відповідач зазначає про отримання позивачем щомісячно квитанцій на сплату коштів та часткову їх оплату.

Позивач зазначає, що про існування та зміст протоколів №2 від 28.03.2019 та від 29.05.2021 він дізнався лише 13.04.2026, після отримання документів в іншому судовому провадженні № 734/998/26, а до цього моменту він не був обізнаний про прийняття спірних рішень. Щодо доводів відповідача про отримання рахунків і здійснення оплат позивач зазначив, що не отримував від ОСББ жодних квитанцій чи інших документів, які б містили інформацію про оскаржувані рішення загальних зборів або посилання на відповідні протоколи, а також не здійснював оплат, які б свідчили про визнання ним цих рішень або погодження з ними.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. В разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатися про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/248/20.

При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Щодо визначення початку перебігу позовної давності.

У статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначені обов`язки співвласника. За змістом цієї норми співвласник зобов`язаний, зокрема дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Крім того, відповідно до статей 319, 322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує та власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право, зокрема, знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.

Відповідач зазначив, що дружина позивача ОСОБА_2 є управлінцем буд. АДРЕСА_9 , що визнається позивачем. Також відповідно до відомості щодо розгляду порядку денного зборів від 28.03.2019, ОСОБА_2 брала участь у цих зборах та від імені цієї особи міститься підпис за результатами голосування.

Будь-яких доказів на спростування обставин присутності своєї дружини на зборах 28.03.2019, а також неналежності підпису його дружині, позивач суду не надав.

Хоча суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не була повноважним представником позивача на цих зборах, проте їй достеменно було відомо про прийнятті рішення.

При цьому позивач не навів жодних доводів і не надав доказів того, що він не проживав спільно з ОСОБА_2 , не підтримував із нею сімейних відносин чи не спілкувався у спірний період.

З огляду на присутність ОСОБА_2 на зборах 28.03.2019, специфіку її посади, яка передбачає обізнаність із поточною діяльністю ОСББ, проведенням загальних зборів співвласників та розмірами внесків на утримання будинку, а також з огляду на перебування її в шлюбі з позивачем та їх спільне проживання, суд вважає, що про прийняття спірних рішень позивач міг довідатися від своєї дружини в день проведення зборів.

Крім того, позивач міг бути обізнаний зі спірними рішеннями шляхом повідомлення його іншими співвласниками; враховуючи періодичність проведення загальних зборів, позивач мав можливість ознайомитися з рішеннями всіх загальних зборів, на яких він був відсутній.

Натомість позивач не здійснив жодних дій, в результаті яких він мав змогу своєчасно дізнатись про прийняті Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Новий шлях (плюс)» оспорювані рішення.

Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності суд виходить із того, що позивач, як власник нерухомого майна, не був позбавлений можливості з`ясувати розмір внесків, які були затверджені оспорюваними рішеннями Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий шлях (плюс)», тоді як неотримання квитанцій не свідчить про неможливість власника це зробити, оскільки позивач мав діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав та обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 фактично міг знати про прийняття оспорюваних рішень загальних зборів майже з моменту їх прийняття, а саме, з 28.03.2019 та з 29.05.2021, відповідно, і саме з цього часу міг довідатися про своє порушене право.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №916/2767/21.

Разом з тим, суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений Закон України набрав чинності 02.04.2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами та доповненнями) на усій території України з 12.03.2020 встановлено карантин, який з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) неодноразово продовжувався, востаннє до 30.06.2023 року.

Окрім того, відповідно до п.п. 2) п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022 (який набрав чинності 17.03.2022) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Іншими словами, до строку позовної давності додається час, ня який така позовна давність продовжувалась.

В подальшому, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» 3450-IX від 08.11.2023 (який набрав чинності 30.01.2024) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в наступній редакції: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.

З урахуванням викладеного, з 12.03.2020 встановлені в ст. 257 ЦК України строки позовної давності на підставі п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто до 30.06.2023, а з 17.03.2022 такі строки продовжені на підставі п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану») до 30.01.2024, а в подальшому, тобто з 30.01.2024, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» перебіг позовної давності зупиняється на підставі нової редакції п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

04.09.2025 набрав чинності Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Цим Законом виключено з ЦК України п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», а отже поновлено перебіг позовної давності.

Отже, до перебігу строків позовної давності фактично не включається період з 12.03.2020 по 03.09.2025.

В даному випадку строк позовної давності на звернення з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів від 28.03.2019 та від 29.05.2021 розпочав трирічний відлік від дати прийняття цих рішень, тобто 28.03.2019 та 29.05.2021, відповідно.

Відтак трирічний строк позовної давності мав сплинути, відповідно 28.03.2022 та 29.05.2024.

Період з моменту додавання та зупинення строку позовної давності на звернення з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів від 28.03.2019 (12.03.2020) до моменту закінчення трирічного строку позовної давності (28.03.2022) складає 2 роки і 16 днів. Продовжуючи відлік строку позовної давності з 04.09.2025, такий строк спливає 18.08.2026.

Трирічний строк позовної давності на звернення з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів від 29.05.2021 розпочався 04.09.2025 та мав би завершитись 04.09.2028.

Позовна заява була подана через підсистему «Електронний суд» 16.04.2026.

Отже, з урахуванням тривалого періоду дії спеціальних приписів законодавця щодо позовної давності - її продовження на час карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України, та подальшого зупинення перебігу позовної давності на період воєнного стану відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (у редакції Закону №3450-IX) до моменту набрання чинності Законом №4434-IX, - твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строки позовної давності є помилковими.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Отже, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 5324,80 грн.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)», оформлені протоколом №2 від 28.03.2019 та протоколом від 29.05.2021.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий Шлях (Плюс)» (код ЄДРПОУ 42823810, вул. Центральна, будинок 9, с. Новий Шлях, Козелецький район, Чернігівська область, 17037) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 28.07.2026.

Суддя В. В. Шморгун