Рішення № 138532863, 27.07.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/523/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Оболонкова Юлія Вікторівна через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №14.08.2025-100002474 від 20 серпня 2025 року у загальному розмірі 18000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 7000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1000,00 грн - заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту; 5000,00 грн - проценти річних, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Також представник позивача просила покласти на відповідачку судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 20 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №14.08.2025-100002474, відповідно до умов якого позичальниці надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 140 днів із датою повернення кредиту 06 січня 2026 року.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію, пов`язану з наданням кредиту, та інші передбачені договором платежі у строки й на умовах, визначених договором. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачкою пропозиції про укладення кредитного договору, заявки на отримання кредиту та відповіді про прийняття пропозиції електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку відповідачки кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн.

Проте відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на 27 лютого 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 18000,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - основний борг; 7000,00 грн - проценти за користування кредитом; 1000,00 грн - комісія, пов`язана з наданням кредиту; 5000,00 грн - проценти річних, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними у матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання (а.с. 19, 22), у судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідачка не подала.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, тобто постановляє заочне рішення.

Суд, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивачки проти заочного вирішення справи та наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши подані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року о 20 год. 00 хв. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №14.08.2025-100002474 кредитної лінії.

Згідно з пунктом 1.1 пропозиції про укладення кредитного договору кредитної лінії (оферти) вона є пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та не є договором приєднання або його частиною у розумінні статті 634 ЦК України чи публічним договором у розумінні статті 633 ЦК України.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 оферти датою набрання нею чинності та датою укладення договору визначено 20 серпня 2025 року, час укладення 20 год. 00 хв.

Згідно з пунктом 2.1 оферти електронний кредитний договір, частиною якого є пропозиція про його укладення, укладається кредитодавцем і позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктом 2.2 оферти визначено, що електронний кредитний договір складається з електронних документів, які містять усі його істотні умови: пропозиції про укладення кредитного договору, розміщеної на вебсайті кредитодавця та в особистому кабінеті позичальника; заявки, сформованої на сайті після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов і їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції, сформованої на сайті та підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим у повідомленні на номер телефону, зазначений під час ідентифікації.

Згідно з пунктом 3.1 оферти за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісію, якщо вона встановлена договором.

Пунктом 3.2 оферти визначено, що кредит надається на придбання товарів, робіт або послуг для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю чи виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктами 3.3.13.3.8 оферти дата надання кредиту, його сума, строк кредитування, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом і графік платежів установлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до заявки кредитного договору №14.08.2025-100002474 дата та час його укладення визначені як 20 серпня 2025 року о 20 год. 00 хв.

Позичальниці надано кредит на таких умовах: дата надання кредиту - 20 серпня 2025 року; сума кредиту - 5000,00 грн; строк кредитування - 140 днів із дати надання кредиту; дата повернення кредиту - 06 січня 2026 року. Продовження строку кредитування передбачалося виключно шляхом укладення додаткового договору за ініціативою позичальниці, однак доказів укладення сторонами такого додаткового договору матеріали справи не містять.

Процентна ставка за договором є фіксованою та незмінною і становить 1% за один день користування кредитом протягом усього строку, на який надано кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшений в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 20% від суми кредиту та дорівнює 1000,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на її розмір у відсотковому значенні, нараховується кредитодавцем та обліковується у день видачі кредиту.

Заявкою передбачено, що протягом строку дії договору тарифи та комісія за фінансовою послугою залишаються незмінними, а кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Денна процентна ставка за договором становить 0,87%, загальні витрати за споживчим кредитом - 6113,69 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 11113,69 грн, а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 7910,03%.

Проценти за користування кредитом розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту або її залишку на кількість днів користування кредитом чи його залишком і на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно з графіком платежів заборгованість підлягала погашенню десятьма платежами у період із 02 вересня 2025 року до 06 січня 2026 року, які включали проценти, комісію та основну суму кредиту. Загальний розмір платежів за графіком становив 11113,69 грн.

Пунктом 15 заявки сторони погодили, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 170000% річних за весь час прострочення відповідно до статті 625 ЦК України. Водночас, якщо розмір таких процентів за один день перевищує 65,00 грн, застосовується спеціальна договірна умова про їх зменшення до 65,00 грн за відповідний день.

З матеріалів справи вбачається, що з метою укладення кредитного договору відповідачка пройшла електронну ідентифікацію, зазначила свої персональні та контактні дані, обрала конкретні умови кредитування, зокрема суму кредиту у розмірі 5000,00 грн та строк користування кредитом 140 днів, а також підтвердила ознайомлення з умовами договору та інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Ідентифікація відповідачки під час укладення договору підтверджується інформацією, отриманою з центрального вузла Системи BankID Національного банку України на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, яка містить відомості про ОСОБА_1 , її реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, зареєстроване місце проживання та дані документа, що посвідчує особу.

Пропозицію про укладення кредитного договору, заявку та відповідь про прийняття пропозиції відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е426, надісланим на вказаний нею фінансовий номер телефону.

У заявці відповідачка зазначила, що розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на наведених умовах, підписуючи його одноразовим ідентифікатором Е426.

У відповіді про прийняття пропозиції відповідачка підтвердила, що однозначно та безумовно приймає пропозицію про укладення кредитного договору, невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №14.08.2025-100002474, з якими вона попередньо ознайомилася.

Подання відповідачкою заявки та вчинення дій, спрямованих на прийняття умов оферти, відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» є акцептом пропозиції про укладення кредитного договору, а підтвердження такого акцепту здійснено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин вважається підписаним у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором і за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір №14.08.2025-100002474 укладено сторонами належним чином, він містить істотні умови договору споживчого кредиту, а волевиявлення відповідачки на його укладення підтверджується поданням заявки, акцептом пропозиції та використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні Платіжні Рішення» вих. №130-0203 від 02 березня 2026 року.

Відповідно до змісту вказаного листа Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні Платіжні Рішення» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, внесене до відповідного реєстру та має ліцензію на надання платіжних послуг.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні Платіжні Рішення» укладено договір про надання послуг із переказу коштів №ФК-П-2024/01-2.

Відповідно до зазначеного договору 20 серпня 2025 року о 20 год. 00 хв. 53 сек. було успішно перераховано на платіжну картку клієнта кошти у розмірі 5000,00 грн. Номер транзакції у системі iPay.ua 838796400, призначення платежу: «Видача за договором кредиту №14.08.2025-100002474».

Указані відомості узгоджуються з умовами кредитного договору, у якому зазначено реквізити належного позичальниці електронного платіжного засобу для надання кредитних коштів: 4149-49XX-XXXX-7419, тобто з карткою, на яку, за інформацією платіжної установи, фактично здійснено перерахування кредитних коштів.

Отже, позивач належним чином довів факт перерахування відповідачці кредитних коштів за кредитним договором №14.08.2025-100002474 у розмірі 5000,00 грн та належне виконання своїх зобов`язань за договором.

Разом із тим у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором відповідачка не виконала.

Як убачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 27 лютого 2026 року за відповідачкою обліковується заборгованість у загальному розмірі 18000,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - основний борг; 7000,00 грн - проценти за користування кредитом; 1000,00 грн - комісія, пов`язана з наданням кредиту; 5000,00 грн - проценти річних, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Проценти за користування кредитом нараховані за період із 20 серпня 2025 року до 06 січня 2026 року включно, тобто в межах погодженого сторонами 140-денного строку кредитування, у розмірі 50,00 грн за кожен день користування кредитом, що загалом становить 7000,00 грн.

Поданий розрахунок заборгованості в частині основного боргу, договірних процентів та комісії відповідачкою не спростований. Альтернативного розрахунку, доказів неправильності визначення цих складових заборгованості, а також доказів їх повного або часткового погашення суду не надано.

Суд враховує, що розмір і порядок нарахування процентів та комісії прямо визначені умовами кредитного договору, заявкою та графіком платежів, з якими відповідачка ознайомилася і які підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до статей 628, 629 ЦК України.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно з частинами першою та третьою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість сторін, оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення формуляра заяви про прийняття пропозиції в електронній формі або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до правочину, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму.

Відповідно до частини першої статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини третьої статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів, розмір і порядок сплати яких визначаються договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника та третіх осіб.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються всі витрати споживача, у тому числі проценти за користування кредитом, комісії кредитодавця та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника і третіх осіб.

Враховуючи, що надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору, ідентифікацію відповідачки, погодження нею істотних умов договору, фактичне перерахування їй кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн, а також наявність непогашеної заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 5000,00 грн основного боргу, 7000,00 грн процентів за користування кредитом та 1000,00 грн комісії, пов`язаної з наданням кредиту.

Щодо заявлених позивачем процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 5000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Пунктом 15 заявки до кредитного договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України. Розмір таких процентів за один день прострочення обмежено сумою 65,00 грн.

Із детального розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом та проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України нараховувалися позивачем окремо. Нарахування процентів річних розпочато 03 вересня 2025 року: до 17 листопада 2025 року включно вони нараховувалися у розмірі 65,00 грн за кожен день прострочення, а 18 листопада 2025 року нараховано 60,00 грн, унаслідок чого їх загальний розмір становив 5000,00 грн.

Отже, заявлені до стягнення 5000,00 грн є не платою за правомірне користування кредитними коштами, а відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченою статтею 625 ЦК України.

Оскільки ці проценти нараховані за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, позовні вимоги в частині їх стягнення задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 13000,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту; 7000,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом; 1000,00 грн заборгованості за комісією, пов`язаною з наданням кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Позовні вимоги заявлено у загальному розмірі 18000,00 грн, з яких судом задоволено 13000,00 грн, що становить 72,22 % від ціни позову. Сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн підтверджується платіжною інструкцією від 02 березня 2026 року.

З огляду на часткове задоволення позову судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2662,40 грн ? 13000,00 грн / 18000,00 грн = 1922,84 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1922,84 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263265, 280284 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 8, 12, 21 Закону України «Про споживче кредитування», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.08.2025-100002474 від 20 серпня 2025 року у загальному розмірі 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 копійок), з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 7000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами; 1000,00 грн - заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1922 (одна тисяча дев`ятсот двадцять дві) гривні 84 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів із дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 29 травня 1997 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.