Ухвала суду № 138530058, 23.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер № 741/195/18

Номер провадження 6/741/19/26

УХВАЛА

іменем України

23 липня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року до Носівського районного суду Чернігівської області надійшла указана заява.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .

Заявник зазначає, що на примусовому виконанні перебувало ВП № 57489133 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 741/195/18 від 19 липня 2018 року, яке 29 березня 2019 року державним виконавцем було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу (АТ «КБ «ПриватБанк»).

За умовами договору факторингу оригінал виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався, а згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

У зв`язку з цим ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документа не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовано законодавством України.

Уважав, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлено три роки, але у Перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» вказано про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про затвердження воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ,визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документа пропущеним не вважається.

Просив суд замінити стягувача у виконавчому листі № 741/195/18 від 19 липня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс». Видати товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 741/195/18 від 19 липня 2018 року про стягнення боргу з ОСОБА_2 . Одночасно просив провести розгляд справи без участі представника заявника.

Учасники справи, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Судом встановлено, що заочним рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н, укладеним 02 вересня 2008 року, станом на 15 січня 2018 року в розмірі 26473 грн 11 коп. (а. с. 46-47).

За заявою представника стягувачу ПАТ КБ «ПриватБанк» листом суду від 19 липня 2018 року було направлено копію рішення суду та видано виконавчий лист.

29 березня 2019 року (ВП № 57489133) постановою головного державного виконавця Носівського РВДВС ГТУЮ у Чернігівській області виконавчий лист № 741/195/18, виданий 19 липня 2018 року, у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто стягувачу - АТ КБ «ПриватБанк». Одночасно установлено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29 березня 2022 року (а.с.68, 70).

22 серпня 2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н, укладеним 02 вересня 2008 року з ОСОБА_2 (а.с.61-66, 69).

Заявник стверджує, що за станом на дату укладення Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого на адресу стягувача не надходив, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає (а.с.55, 68).

Надаючи оцінку виниклим правовідносинам, суд зазначає про таке.

Так, за змістом ст. 55 ЦПК України процесуальне правонаступництво наступає у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, (в редакції на дату повернення, надалі Закон № 1404), повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тобто протягом трьох років.

У ч. 5 ст. 12 Закону № 1404 зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону № 1404 стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Верховний Суд у Постанові від 07 травня 2025 року (справа № 755/19644/17) указав, що заміна сторони виконавчого провадження неможлива після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в Постанові 08 лютого 2022 року, у справі №2-7763/10, дійшла висновку, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. (п.127-130),

При цьому, у заяві представник ТОВ «Капіталресурс» не порушує питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім цього, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби» пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України викладено у такій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. З цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків.

Суд звертає особливу увагу, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документу беззаперечно закінчився, що унеможливлює видачу його дубліката відповідно до положень п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, а також вирішення питання про заміну стягувача у вказаному виконавчому листі. Зазначені обставини чітко встановлені п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, не підлягають подвійному тлумаченню та не є обставинами, які підлягають доказуванню в порядку статті 81 ЦПК України.

Заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які спростовували б ці обставини.

Суд зазначає, що за договором факторингу від 22 серпня 2025 року у АТ КБ «ПриватБанк» відсутній обов`язок передати виконавчий лист ТОВ «Капіталресурс», що створює певну юридичну перешкоду для реалізації останнім своїх прав як правонаступника.

До моменту укладення договору факторингу ТОВ «Капіталресурс» мало право з`ясувати про наявність виконавчого листа та стан виконавчого провадження, а відсутність такого з`ясування та відсутність виконавчого документа унеможливлює реалізацію прав вимоги через процедуру виконавчого провадження.

Таким чином, відсутність у заявника виконавчого документа та пропущення строку його пред`явлення унеможливлюють заміну стягувача у виконавчому листі та видачу судом його дубліката.

Окрім цього, варто зауважити, що вчинення дій, спрямованих на набуття права вимог до осіб, за відсутності виконавчих документів та строк пред`явлення до виконання яких закінчився, заявник здійснює на свій розсуд та ризик як вид здійснення підприємницької діяльності. У той же час, сам факт укладення договорів про відступлення права вимоги не є достатньою підставою та не гарантує ухвалення процесуальних рішень на користь заявника.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 55, 81, 260, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у справі № 741/195/18 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Анатолій КРУПИНА