Рішення № 138526352, 19.11.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1395/25

Провадження № 2/202/2229/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 95» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам, трьох процентів річних та інфляційних втрат,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 95» звернулося з позовом, в якому зазначає, що це об?єднання було зареєстроване 15 січня 2019 року.

Відповідно до рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформленого протоколом № 1 від 22 грудня 2018 року, було затверджено щомісячний розмір внеску на утримання та управління будинку в розмірі 5,90 грн/кв.м. від загальної площі квартири або нежитлового приміщення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є співвласниками квартири АДРЕСА_1 площею 43 кв.м, а саме кожному належить по 1/2 частині цієї квартири.

Отже, відповідачі мають нести зобов?язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до своєї частки як співвласника майна.

Відповідачі не виконують свої обов?язки зі сплати внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку» є обов?язковими для всіх співвласників.

За період з квітня 2019 року до листопада 2024 року заборгованість відповідачів перед ОСББ складає 16 257,45 грн.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, через невиконання відповідачами своїх грошових зобов?язань щодо своєчасної оплати внесків на утримання будинку вони зобов?язані сплатити інфляційні втрати в розмірі 6664,53 грн та три проценти річних у сумі 1779,58 грн.

За цих підстав Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 95» просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по внескам та платежам співвласників за період з квітня 2019 року до листопада 2024 року в сумі 16 257,45 грн, три проценти річних у сумі 1 779,58 грн та інфляційні втрати в сумі 6664,53 грн, а усього 24 701,56 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 березня 2025 року у справі було відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До початку розгляду справи представником позивача адвокатом Патикою А.В. була подана заява по зменшення позовних вимог, а саме у зв?язку зі сплатою відповідачем 03 вересня 2025 року заборгованості за внесками просив стягнути з відповідачів три проценти річних у сумі 1779,58 грн та інфляційні втрати в розмірі 6664,53 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн та витрати на правничу допомогу 3500 грн.

В судове засідання представник позивача не з?явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що ОСББ було створено без його участі, про створення ОСББ його не було повідомлено належним чином. Про рішення об`єднання він також не був повідомлений. Своєї згоди на створення ОСББ не надавав. Договір між ним і ОСББ не укладався. Тому вважає, що в нього відсутні зобов?язання перед ОСББ.

Крім того, на думку відповідача, розрахунок заборгованості є необґрунтованим, а покладення на нього трьох процентів річних та інфляційних втрат є безпідставним.

Окрім цього, вважав, що позивачем пропущений трирічний строк позовної давності.

Також просив урахувати, що ним було добровільно сплачено суму заборгованості.

Отже, відповідач просив застосувати позовну давність, частину сплачених ним коштів перенести в рахунок майбутніх платежів, звільнити його від сплати судових витрат або покласти їх в рівних частках на обидві сторони.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково, посилаючись на те, що в наданому позивачем протоколі установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку міститься рішення про затвердження розміру щомісячного внеску, але відсутні строки його сплати.

Крім того, зазначила, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211, введено з 12 березня 2020 року на території України карантин, який закінчився 30 червня 2023 року, і який віднесено до форс-мажорних обставин.

Указом Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено з 24 лютого 2022 року воєнний стан, який також віднесено до форс-мажорних обставин, і який триває дотепер.

Відповідачка звертала увагу, що в період карантину та воєнного стану в неї склалися важкі життєві обставини, вона втратила постійну роботу, не мала можливості виконувати зобов?язання.

Просила врахувати, що відповідачем ОСОБА_2 сплачено заборгованість в розмірі 16 257,45 грн.

Отже, просила зобов?язати позивача перерахувати три проценти річних та інфляційні втрати на суму заборгованості виключно за період з квітня 2019 року до настання обставин непереборної сили, а саме до 12 березня 2020 року (введення карантину), відмовивши в решті вимог позивача.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 загальною площею 43,6 кв.м, а саме кожному з них належить на праві власності по 1/2 частині цієї квартири.

15 січня 2019 року в будинку АДРЕСА_3 було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 95».

Протоколом № 1 установчих зборів від 22.12.2018 року затверджено статут ОСББ «Слобожанський 95».

Відповідно до рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку затверджено щомісячний розмір внеску на утримання та управління будинку в розмірі 5,90 грн за 1 кв.м площі квартири або нежитлового приміщення.

Згідно з пунктом 2 розділу V Статуту співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідачі свої зобов`язання щодо сплати внеску на утримання будинку належним чином не виконували.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість зі сплати внеску на утримання будинку за період з квітня 2019 року до листопада 2024 року склала 16 257,45 грн.

Також судом установлено, що 03.09.2025 відповідачем ОСОБА_2 було сплачено заборгованість за внесками, яка утворилася станом на дату сплати, в розмірі 18 090,93 грн.

Тобто після звернення позивача до суду з цим позовом на час розгляду справи судом заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку за період з квітня 2019 року до листопада 2024 року в розмірі 16 257,45 грн сплачена відповідачем.

Поряді із цим у зв?язку з невиконанням відповідачами своїх зобов?язань позивачем за період з квітня 2019 року до листопада 2024 року нараховано три проценти річних у розмірі 1779,58 грн та інфляційні втрати в розмірі 6664,53 грн.

При вирішенні спору про стягнення вказаних сум суд керується тим, що відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України встановлено обов`язок співвласника брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об?єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об?єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтею 4 цього Закону об?єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов?язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов?язаних з діяльністю об?єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об?єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб?єктів господарювання.

Об?єднання відповідає за своїми зобов?язаннями коштами і майном об?єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 22 цього Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Статтею 17 цього ж Закону визначено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов?язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов?язання незалежно від підстав його виникнення.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов?язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов?язань.

При цьому нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

На відміну від штрафних санкцій, які мають карну природу та застосовуються як засіб впливу на боржника за порушення зобов?язання, три проценти річних від простроченої суми мають компенсаційний характер.

Інфляційні втрати (індексація) спрямовані на відшкодування кредиторові знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. Механізм індексації забезпечує збереження купівельної спроможності грошової суми, що належить кредиторові, на рівні, який був у момент порушення грошового зобов?язання.

За загальним правилом невиконання боржником грошового зобов?язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов?язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов?язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу строку позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020.

Таким чином, у разі закінчення строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З урахуванням наведеного, у зв?язку з дією карантину, а в подальшому воєнного стану строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, на момент звернення позивача до суду з цим позовом не сплив.

Суд також звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

29.12.2023 постановою Кабінету Міністрів України № 1405 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, відповідно до яких установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об?єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Таким чином, з 24.02.2022 було заборонено нарахування та стягнення судом інфляційних втрат, трьох процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену через несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, у тому числі, що проживає у будинках, де створено об?єднання співвласників багатоквартирного будинку, та які розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, територіях можливих бойових дій, активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Водночас у даному випадку предметом позову є стягнення заборгованості за внесками та платежами співвласників багатоквартирного будинку, розташованого в м. Дніпрі, тобто на території, де не ведуться бойові дії. Такі внески не є платою за житлово-комунальні послуги у розумінні вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою прямо визначено, що не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Суд також ураховує і те, що право на отримання кредитором від борджника, який прострочив виконання грошового зобов?язання, боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, визначений Цивільним кодексом України, який як основний акт цивільного законодавства України має вищу силу порівняно з постановами Кабінету Міністрів України (ст. 4 ЦК України) і до якого не вносилися зміни щодо ненарахування інфляційних та процентів за несвоєчасну сплату внесків та інших платежів співласниками багатоквартирного будинку під час карантину чи воєнного стану.

За змістом частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачі доказів на спростування заборгованості за внесками співвласників багатоквартирного будинку або її конкретного розміру не надали. Навпаки сплата боргу за внесками після звернення позивача до суду з цим позовом свідчить про визнання відповідачем свого боргу.

Отже, суд вважає доведеним, що відповідачі належним чином не виконували свої зобов?язання, у зв?язку з чим за період з квітня 2019 року до листопада 2024 року виникла заборгованість перед ОСББ «Слобожанський 95» в розмірі 16 257,45 грн, яка повністю сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд вважає, що у зв?язку з несвоєчасним виконанням відповідачами своїх зобов?язань позивач правомірно звернувся з вимогою про стягнення з відповідачів трьох процентів річних у розмірі 1779,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 6664,53 грн, нарахованих за період з квітня 2019 року до листопада 2024 року.

Твердження відповідачки про неможливість виконання зобов`язань перед ОСББ через карантин та воєнний стан суд не може взяти до уваги, оскільки статтею 617 ЦК України визначені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Так, відповідно до цієї статті особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому випадком визнається обставина, яку не можна було передбачити та попередити; непереборна сила - надзвичаи?на і невідворотна за даних умов подія (ст. 263 ЦК України).

Для визначення обставин форс-мажорними необхідно обов?язкова наявність ряду чинників: непереборність сили, що викликала ці обставини, неможливість контролювати ситуацію, впливати на неї; виникнення перешкоди не могло бути передбачено під час укладення зобов?язання.

Між тим, відповідачкою не надано доказів, що такі обставини як введення в Україні карантину, а в подальшому воєнного стану вплинули на можливість виконання нею своїх зобов`язань перед позивачем.

Суд також відзначає, що відповідно до закону особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, яке сталося внаслідок випадку або непереборної сили (штрафу, пені тощо), а не від самого зобов`язання. Сама по собі відсутність у боржника коштів не звільняє від виконання зобов`язання.

Твердження відповідчів про створення ОСББ без їх участі та згоди, а також не ознайомлення зі строками сплати внесків не звільняють їх від обов`язку сплати внесків до ОСББ, оскільки такий обо?язок установлений законом та відповідне рішення загальних зборів про запровадження внеску та встановлення його розміру не скасоване та недійсним не визнано, а, отже, підлягає виконанню всіма співвласниками незалежно від згоди з таким рішенням.

Ураховуючи вищевикладене, з відповідачів на користь ОСББ «Слобожанський 95» слід стягнути в рівних частках (відповідно до частки у праві спільної часткової власності) три проценти річних у сумі 1779,58 грн та інфляційні втрати в розмірі 6664,53 грн, а саме з кожного 889,79 грн та 3332,27 грн відповідно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 3 статті 142 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

З огляду на те, що основна сума боргу сплачена після пред?явлення позову, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в рівних частках, а саме в розмірі 1514 грн з кожного.

Керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 95» (ЄДРПОУ 42754894, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 95) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам, трьох процентів річних та інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 95» три проценти річних у сумі 889 (вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 79 коп., інфляційні втрати в розмірі 3332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 27 коп., витрати по сплаті судового збору 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 95» три проценти річних у сумі 889 (вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 79 коп., інфляційні втрати в розмірі 3332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 27 коп., витрати по сплаті судового збору 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія Марченко