Рішення № 138526351, 22.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11795/25

Провадження № 2/202/1781/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., представника позивача Кушнеренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Кушнеренко Т.В. звернувся з позовом про визнання права власності на частину домоволодіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

У встановлений строк він прийняв спадщину, яка лишилася після її смерті та складається з частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

Проте постановою нотаріуса від 24 вересня 2025 року відмовлено у видачі йому свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що не надано правовстановлюючі документи на нерухоме майно та відсутні відомості про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За цих підстав позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літера «А-1» житловою площею 59,8 кв.м, а також відповідної частини господарських будівель і споруд, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 14.03.2022 року за №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Отже, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, розташованого в м. Лимані Донецької області, відповідно до статті 30 ЦПК України зазначена справа підсудна Індустріальному районному суду міст Дніпра.

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року у справі відкрите загальне позовне провадження.

Цією ж ухвалою витребувано з Першої уманської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Кушнеренко Т.В., яка приймала участь у режимі відеоконференції, позов підтримала.

Відповідач Лиманська міська рада Донецької області про розгляд справи була повідомлена належним чином, відзив на позов не надала.

Представником відповідача Анацьким С.В. через підсистему «Електронний суд» надана заява про розгляд справи без його участі.

Суд, з?ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 на підставі договору дарування, укладеного 20 червня 1974 року між нею і ОСОБА_3 , посвідченого нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори Формазюк Н.М. та зареєстрованого у реєстрі за № 1400, належала на праві власності 1/2 частина житлового будинку площею 59,8 кв.м. з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_2 на зазначене нерухоме майно було зареєстроване Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов?янська, реєстраційний номер 15401344 (номер запису 1414 в книзі 10 так зазначено у витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 11396305 від 01.08.2006).

Згідно з матеріалами спадкової справи, яка була витребувана судом, після смерті ОСОБА_2 13 лютого 2024 року до Першої уманської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся її син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі його заяви заведена спадкова справа № 42/2024 (номер у спадковому реєстрі 71990962).

Постановою державного нотаріуса Першої уманської державної нотаріальної контори Кравець Г.В. від 24 вересня 2025 року відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 з підстав ненадання правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутності відомостей про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також у постанові нотаріуса зазначено про відсутність відомостей про адресу, за якою була зареєстрована на день своєї смерті ОСОБА_2 , та осіб, які були зареєстровані разом з нею на день її смерті.

Зазначене зумовило позивача звернутися до суду з цим позовом.

При розгляді справи суд керується тим, що згідно з положеннями статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 41 ЦК України 1963 року угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов?язків.

Відповідно до статті 243 ЦК України 1963 року за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Частиною 3 статті 244 ЦК України 1963 року визначено, що до договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 і цього Кодексу (зокрема щодо нотаріального посвідчення).

Суд приймає до уваги, що право власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно, а саме 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , виникло на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 20 червня 1974 року та було зареєстроване відповідно до діючого на той час законодавства Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов?янська.

На підтвердження права власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно позивач надав суду копію договору дарування, копію витягу про реєстрацію права власності, копію інвентаризаційної справи КП БТІ м. Слов?янська.

Суд також ураховує, що позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті свої матері, що підтверджується дослідженими судом матеріалами спадкової справи, згідно з якими інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Відповідачем - Лиманською міською радою, яка представляє інтереси територіальної громади, будь-яких заперечень проти позову ОСОБА_1 не надано.

Отже, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літера «А-1» житловою площею 59,8 кв.м та господарських будівель і споруд, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 (одну другу) частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літера «А-1» житловою площею 59,8 кв.м та господарських будівель і споруд, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія Марченко