Ухвала суду № 138525795, 13.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7877/26 6/760/357/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Усатової І.А.,

при секретарі Омельяненко С.В.,

заявник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, стягувач: Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», боржник: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, -

В С Т А Н О В И В :

19.03.2026 приватний виконавець виконавчого округу місті Києва Корольов М.А. звернувся до суду з поданням, в якому просить суд вирішити питання щодо примусового проникнення до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування подання зазначив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. перебуває зведене виконавче провадження № 75526401 з примусового виконання:

- виконавчого листа № 2-122-10 виданий 28.03.2011 Сватівським районним судом Луганської області, відповідно до якого необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,10 кв.м., житловою - 30,0 кв.м. Загальний розмір вимог, що підлягають сплаті на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» з вартості предмету іпотеки становить 80750,12 доларів США та 35010,76 грн, яка складається з: 72999,86 доларів США - заборгованість за кредитом; 7750,26 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 15281,87 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 19728,89 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 19728,89 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення, провести шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження» з початковою ціною предмету іпотеки на рівні заставної вартості 734000,00 грн (ВП № НОМЕР_2).

- виконавчого листа № 760/97/23, виданий 29.05.2024 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості зі сплати трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 10566 (десять тисяч п`ятсот шістдесят шість) доларів США. Стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір в розмірі 5795,76 грн (ВП № НОМЕР_1).

18.07.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами вжитих виконавцем заходів щодо розшуку майна боржника встановлено, що боржнику належить на праві власності.

Приватним виконавцем неодноразово були здійснені виходи та виклики боржника за адресою: АДРЕСА_1 , але провести виконавчі дії виявилось неможливим, оскільки двері вищевказаної квартири ніхто не відчиняв, а тому рішення щодо стягнення заборгованості не виконується.

У зв`язку з вищевикладеним, звертається до суду з даним поданням.

07.05.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення від представника Публічного акціонерного товариства банку «УКРГАЗБАНК» щодо заяви про примусове проникнення до житла, в яких представник підтримує позицію виконавця та просить задовольнити подання.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Згідно із ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки ст. 439 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. Судове засідання у даному випадку не проводиться.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника-фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку з залученням працівників поліції, вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Згідно ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. Однак, конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Невід`ємною засадою виконавчого провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» є обов`язковість виконання рішення суду, а згідно ст. 18 вказаного закону виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим законом заходи щодо примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

На підтвердження викладеного, до подання про примусове проникнення до житла боржника приватним виконавцем додано: - копії актів приватного виконавця від 31.01.2019, від 06.02.2019, від 28.02.2019, від 15.10.2025, від 13.03.2026 ; копія відповіді на запит від 05.02.2019 № 108-1441 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації; копія відповіді на запит від 16.04.2019 № 1050 до Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації; копія запиту приватного виконавця від 12.06.2020 № 1980 до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб апарату Солом`янської РДА; копії відповідей на запит приватного виконавця на отримання інформації, що становить банківську таємницю від 11.07.2024 № 4646; копія відповіді на запит від 11.07.2024 № 4648 до Головного сервісного центру МВС; копія відповіді на запит від 11.07.2024 № 4649 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; копія відповіді на запит від 11.07.2024 № 4650 до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України; копія відповіді на запит від 11.07.2024 № 4651 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області; копія постанови про арешт коштів боржника від 11.07.2024; копії доказів направлення вимог про надання доступу, постанови про відкриття ВП, доказів направлення вимог на адресу боржника.

Крім того, в матеріалах справи містить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , а також копія договору купівлі - продажу квартири, у відповідності до якого вказана квартира належить боржнику.

Разом з тим, Акти державного виконавця, що підтверджують факт виходу за адресою: АДРЕСА_1 , окрім акту від 31.01.2019, складені в порушення ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» без участі понятих, залучення яких у даному конкретному виправку є обов`язковим, а тому суд не приймає ці докази до уваги.

Суд зазначає, що проникнення до житла боржника є крайнім методом виконання рішення суду та може бути застосованим лише за наявності беззаперечних доказів та підстав, що виконавцем вживались усі методи та заходи виконання рішення суду, які не потребують проникнення до житла боржника та що виконання рішення суду можливо виключно за умови проникнення до житла боржника.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживають: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак, проникнення до житла з метою проведення опису та арешту майна, призведе до порушення права особи на недоторканість свого житла.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій. Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/41727/19-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі за № 678/282/16-ц, право виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань. При цьому, відповідно до діючого законодавства у поданні про примусове проникнення до житла особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність такого майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення.

Суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримати повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій.

Між тим, приватним виконавцем не надано доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином повідомлений про проведення виконавчих дій приватним виконавцем та не надано доказів отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Факт присутності боржника у вказаному жилому приміщенні та створення ним перешкод у проведенні виконавчих дій не виявлено. Доказів того, що у вказаній квартирі знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні саме боржникові, також не надано.

Крім цього, додані до подання акти державного виконавця від 04.02.2019, від 28.02.2019, від 15.10.2025, 13.03.2026 не містять часу здійснення виходу за адресою боржника, що не відключає здійснення такого виходу в робочий час і може бути причиною відсутності боржника у вказаній квартирі.

За наведених обставин суд приходить до висновку про те, що подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_2 не обґрунтоване належним чином, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, стягувач: Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», боржник: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла чи іншого володіння - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня її підписання, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя І.А. Усатова