Рішення № 138522557, 21.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12052/26

Провадження № 2/761/9764/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Бульбі К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту зі спадкового майна,

в с т а н о в и в :

У березні 2026р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просив суд:

- зняти (скасувати) арешт з усього нерухомого майна, що належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 квітня 2022р., накладений Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14406062 (спеціальний розділ) від 04 травня 2016р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, з примусового виконання постанови Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2001р. по справі № 2-398 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів у розмірі частини, з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22 грудня 2000р. та до його повноліття, було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті якого відкрилася спадщина. До спадкоємців першої черги за законом належать сини померлого: позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черниш Ю.В. з заявами про прийняття спадщини після смерті їх батька. До складу спадкового майна, серед іншого, входить також 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на праві власності.

Однак, спадкоємці за законом не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна за номером (спеціальний розділ) 14406062 від 04 травня 2016р. є обтяження: арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_3 , який був накладений в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5; опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

В досудовому порядку 25 серпня 2025р. відповідачка ОСОБА_2 , як стягувач у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, зверталася до третьої особи із заявою про зняття арешту зі всього нерухомого майна ОСОБА_3 . У відповідь на вказану заяву третя особа листом № 35613/27.10-25 від 01 жовтня 2025р. повідомила, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № НОМЕР_5; 11 серпня 2015р. державним виконавцем Відділу, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла, було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Надати більш детальну інформацію не виявляється можливим, оскільки матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_5 знищені у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання, відповідно до Розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, а тому відділ не в змозі вирішити питання про скасування арешту на майно боржника.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, а арешт на майно спадкодавця, в межах виконавчого провадження, яке перебувало в провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), то з метою захисту своїх прав, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 травня 2026р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 липня 2026р. на адресу суду надійшла заява сторони відповідача про визнання позову, та здійснення подальшого розгляду справи у відсутність сторони відповідача.

21 липня 2026р. на адресу суду надійшла заява сторони позивача про розгляд справи у відсутність сторони позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, наведених у позові.

Третя особа, про час та місце розгляду справи, була повідомлена в установленому законом порядку, свого представника до суду не направила, поважності причин неявки не повідомила, у встановлений судом строк, пояснення на позов третьою особою до суду не подавались.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін та третьої особи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті якого відкрилася спадщина. До спадкоємців першої черги за законом належать сини померлого: позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черниш Ю.В. з заявами про прийняття спадщини після смерті їх батька. До складу спадкового майна, серед іншого, входить також 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на праві власності.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, з примусового виконання постанови Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2001р. по справі № 2-398 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22 грудня 2000р. та до його повноліття, було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що 11 серпня 2015р. державним виконавцем Відділу, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла, було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_2 . Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби (третьої особи) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_5, яке знищено, у зв`язку із закінченням термін їх зберігання, відповідно до розділу ХІ Правил ведення діловодства.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначив, що наявність арешту на спадкове майно спадкодавця, перешкоджає йому, як спадкоємцю першої черги за законом, отримати у встановленому законом поряду свідоцтво про право на спадщину за законом, при цьому в досудовому порядку скасування арешту не можливо, у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, права власника можуть бути обмежені лише у випадках та порядку встановлених законом, а власник має право вимагати усунення перешкод у реалізації ним свого права власності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Таким чином, арешт майна, який передбачено Законом України «Про виконавче провадження», є заходом спрямованим на реальне виконання рішення в межах виконавчого провадження та не може існувати за відсутності відкритого виконавчого провадження.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до частини 2 ст. 3 цього Закону України, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином реєстрація у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень стосовно майна обмежують права власника з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 та 3, ст. 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо спадкодавця ОСОБА_3 , захист прав позивача, як спадкоємця останнього від незаконного та необґрунтованого обмеження у вигляді арештів, а також реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень стосовно майна, на підставі таких арештів, може здійснюватись лишу у загальному порядку на підставі ст. 391 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути як відновлення становища, яке існувало до порушення, так і будь який інший законний та ефективний спосіб захисту.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи обставини справи та визнання позову стороною відповідача, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним способом захисту порушеного права власності, який відновлює становище, яке існувало до порушення, а тому з метою захисту прав позивача слід скасувати арешт з усього нерухомого майна, що належало ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 квітня 2022р., накладений Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14406062 (спеціальний розділ) від 04 травня 2016р.

Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору - 532,48 грн., та підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, шляхом зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути останньому - 532,48 грн., згідно квитанції ID: 0732-8259-5915-8108 від 24 березня 2026р.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 51, 76-82, 89, 137, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 41 Конституції України; ст. ст. 13, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 391, 1216-1218, 1297 ЦК України, ст. ст. 18, 59 Закону України «Про виконавче провадження» , суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 34967593, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110), про зняття арешту зі спадкового майна - задовольнити.

Скасувати арешт з усього нерухомого майна, що належало ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 квітня 2022р., накладений Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14406062 (спеціальний розділ) від 04 травня 2016р.

Сягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору, в розмірі 532 /п`ятсот тридцять дві/ грн. 48 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 , 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 532 /п`ятсот тридцять дві/ грн. 48 коп., згідно квитанції ID: 0732-8259-5915-8108 від 24 березня 2026р.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: