Ухвала суду № 138507258, 24.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 липня 2026 р.Справа №160/21495/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України в питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України в питань праці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 30 червня 2026 року №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , код ІПН НОМЕР_1 , штрафу в розмірі 259 410, 00 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста десять) грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

22.07.2026 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити дію постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 30 червня 2026 року №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 259 410,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання зазначеної постанови протиправною та її скасування.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що предметом оскарження у даній справі є постанова Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 30.06.2026 №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС, якою до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 259 410,00 грн. Зазначена постанова не втратила чинності та підлягає виконанню у встановленому законом порядку. При цьому відповідно до частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України саме по собі звернення до суду з адміністративним позовом та відкриття провадження у справі не зупиняють дії рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Отже, до моменту ухвалення судового рішення відповідач не позбавлений можливості ініціювати процедуру примусового виконання оскаржуваної постанови. У разі відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу до позивача можуть бути застосовані передбачені законом заходи примусового виконання, зокрема: накладення арешту на банківські рахунки; звернення стягнення на грошові кошти; звернення стягнення на майно; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; застосування інших заходів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Для фізичної особи-підприємця застосування зазначених заходів означатиме істотне обмеження можливості здійснювати як господарську діяльність так і володіти особистим майном. Особливої уваги заслуговує і розмір застосованої фінансової санкції. Сума штрафу становить 259 410,00 грн., що є значною для фізичної особи-підприємця.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, вказаною нормою визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть застосовуватися адміністративними судами.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Суд зазначає, що позивач у справі №160/21495/26 оскаржує постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30 червня 2026 року №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладений штраф в сумі 259410 грн.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до частин 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Таким чином, оскаржувана постанова є виконавчим документом та підлягає виконанню органом державної виконавчої служби у разі несплати суб`єктом господарювання штрафу у встановлений законом строк.

Своєю чергою пунктом 10 Порядку №509 передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Суд зазначає, що питання правомірності оскаржуваної постанови Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 30 червня 2026 року №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС буде вирішено судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи по суті.

Таким чином, у разі встановлення протиправності постанови і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 259410 грн.

Наведене свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 30 червня 2026 року №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, у разі задоволення цього позову, оскільки правові наслідки прийняття оскаржуваної постанови настануть до прийняття рішення судом у даній справі.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 30 червня 2026 року №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30 червня 2026 року №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладено штраф у розмірі 259410 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/21495/26.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/21495/26 - задовольнити.

Зупинити дію постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30 червня 2026 року №1596/Ж5/04/36/07/08/РРО/3518401169/ДПС/ТД-ФС, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладено штраф у розмірі 259410,00 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/21495/26.

Стягувач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Боржник: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (49087, м. Дніпро, пров. Універсальний, буд. 12, код ЄДРПОУ: 44729283).

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова