Ухвала суду № 138507259, 23.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 липня 2026 року Справа №160/8224/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2025 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 року, ухвалено:

- адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не вирішенні питання щодо врахування ОСОБА_2 додаткової вислуги років служби у Збройних силах України та не вирішенні питання щодо здійснення позивачу перерахунку його пенсії з урахуванням додаткової вислуги років за період проходження ним військової служби з 28.02.2022 року по 24.02.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Законом № 2262-ХІІ, а також розділом IV Порядку № 3-1 заяву ОСОБА_2 про перерахунок та виплату пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні;

- у задоволенні іншої частини позову - відмовити.

20.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позивача, в якій просить: «проконтролювати виконання судового рішення (справа №160/8224/25) та вжити заходи до його негайного виконання».

Перевіривши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Щодо частини заяви, в якій позивач просить «проконтролювати виконання судового рішення».

Згідно ч.2 ст.381-1 КАС України, суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем у поданій заяві не зазначено, та з її змісту відсутня можливість встановити, в порядку якої статті КАС України подано вказану заяву.

Так, положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 ст. 383 КАС України визначено, що за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Стаття 249 КАС України визначає, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ч. 1 ст. 249 КАС України).

Отже, постановляння окремої ухвали є наслідком розгляду судом заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Нормами статей 382-383 КАС України виокремлюються такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу у разі невиконання судового рішення (ст.382 КАС України) і визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у разі неналежного виконання судового рішення. (ст.383 КАС України).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 420/5365/19 та від 30 червня 2020 року у справі №0840/2883/18.

При цьому, законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Спеціальних вимог до змісту заяви поданої в порядку ст.382 КАС України процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені ст. 167 КАС України.

Натомість ч.2 ст.383 КАС України передбачає чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача на виконання рішення суду.

Строків для подання заяви на підставі ст. 382 КАС України не встановлено, а тому виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.

У свою чергу статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). При цьому, процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику (ч. 5 ст. 383 КАС України).

Крім того і судові рішення, які приймаються за результатом розгляду питань передбачених ст. 382 та 383 КАС України, є різними. Зокрема розглядаючи заяву в порядку ст. 382 КАС України, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття звіту, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень або встановлення нового строку для подання звіту.

За результатом розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України, суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі ст. 249 КАС України.

Узагальнюючи вказане, суд зазначає, що встановлення статтями 382 - 383 КАС Українирізних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю.

Як зазначалося, законодавцем встановлено не лише відмінні правила подання та розгляду заяв в порядку ст. 382 - 383 КАС України, але й розмежовано повноваження суду щодо прийняття до розгляду цих процесуальних питань, тому їх об`єднання в одній заяві є недопустимим.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі № 556/2081/17.

Щодо частини заяви, в якій позивач просить «вжити заходи до негайного виконання рішення суду по даній справі».

Згідно ч.2 ст.371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

При цьому, згідно п.п. 1 і 2 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Проте, рішенням суду по даній справі відповідача зобов`язано вчинити дії, які не відповідають п.п. 1,2 ч.1 ст.371 КАС України, з огляду на що, підстави для розгляду такої заяви відсутні.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

При цьому, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні відповідати загальним вимогам до форми та змісту, встановленими ч.1 ст.167 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, з огляду на встановлені недоліки форми та змісту заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до заяви процесуальних наслідків, передбачених частиною другою статті 167 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.167, 248 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв