Рішення № 138495089, 27.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"27" липня 2026 р. Справа № 363/5985/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27 липня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря судового засідання Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

08.10.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивачка, уточнивши свої вимоги, остаточно просила суд позбавити відповідачку ОСОБА_2 відносно неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 відносно неповнолітньої ОСОБА_5 батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є тіткою неповнолітніх: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 3 вересня 2023 року діти її молодшої сестри відповідачки - ОСОБА_6 , фактично проживають з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка повністю займається утриманням, вихованням та розвитком своїх племінниць. В той час, як відповідачка ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, не приділяє дітям уваги і не займається їх вихованням, поруч з нею діти почувають себе в небезпеці. Батько ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_3 періодично виходить на зв`язок із позивачкою та своєю донькою, іноді допомагає фінансово, проте цієї допомоги не вистачає на задоволення базових потреб дитини. Про свій намір позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, позивачка йому повідомляла та він не заперечував щодо цього, оскільки усвідомлює, що не в змозі забезпечувати доньку та займатися її вихованням і розвитком. ОСОБА_5 навчається в Ровівській гімназії Димерської селищної ради з першого класу. З характеристики із навчального закладу слідує, що ОСОБА_7 проживає з позивачкою протягом останніх двох років, крім того підтверджується і той факт, що мати дівчинки - ОСОБА_2 не з`являється у школі та не цікавиться навчанням доньки. Натомість позивачка постійно на зв`язку з класним керівником та адміністрацією школи, регулярно відвідує батьківські збори. ОСОБА_4 навчається у закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Катюжанський професійний коледж» з 04.09.2023 року за професією «Кухар - офіціант». Характеристикою із закладу освіти підтверджується, що відповідачка ОСОБА_2 не приділяє уваги навчанню та виховання доньки, матеріально не забезпечує, не турбується про її здоров`я, на зв`язок ні з майстром виробничого навчання, ні з керівником групи не виходить. Разом з тим, приділяє увагу навчанню та вихованню ОСОБА_4 саме позивачка. Після звернення до Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради щодо ситуації, яка склалася, спеціалістами Служби було здійснено виїзд за місцем проживання відповідачки, проте вдома її не було. Про дану подію, з метою захисту прав та інтересів дітей, задля встановлення спроможності матері виконувати обов`язки з виховання та догляду за дітьми, Службою було повідомлено КУ «Центр надання соціальних послуг» Димерської селищної ради. За результатами висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_6 від 21.10.2024 року класифіковано як складний випадок, встановлено, що діти проживають понад рік у рідної тітки, а матір не цікавиться життям дітей, рекомендовано взяти дітей на облік СЖО. Відповідно до вказаного акту оцінки потреб сім`ї саме позивачка збирає дітей до навчання, годує, а матір участі в цьому не бере, самі діти не мають бажання спілкуватись з матір`ю, висловлювали небажання жити з нею у зв`язку із психологічним тиском, вони не поважають матір, за спостереженнями відповідачка емоційно не стабільна, має шкірне захворювання, зловживає алкогольними напоями. Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради за №67 від 06.11.2024 року взято на облік Служби у справах дітей та сім`ї дитину ОСОБА_4 , як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах. Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради за №68 від 06.11.2024 року взято на облік Служби у справах дітей та сім`ї дитину ОСОБА_5 , як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах. Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради за №1259 від 25.11.2024 року КЗ «Вишгородський районний територіальний центр соціального обслуговування» сім`ю ОСОБА_8 взято на облік сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставин. Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради за №98 від 12.12.2024 року тимчасово влаштовано неповнолітню ОСОБА_5 до тітки - ОСОБА_1 з 12.12.2024 року по 12.06.2025 року. Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради за №99 від 12.12.2024 року тимчасово влаштовано неповнолітню ОСОБА_4 до тітки - ОСОБА_1 з 12.12.2024 року по 12.06.2025 року. Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради за №259 від 26.05.2025 року затверджено Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх доньки - ОСОБА_5 . Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради за №258 від 26.05.2025 року затверджено Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки - ОСОБА_4 . Все це, на думку позивачки свідчить про ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків. Наразі діти проживають з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачі і надалі продовжують нехтувати своїми батьківськими обов`язками, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.11.2025 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.02.2026 року прийнято відмову позивачки ОСОБА_1 від позовних вимог про позбавлення батьківських прав щодо відповідача ОСОБА_9 , закрито провадження по справі в цій частині, крім того, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та представник третьої особи надали суду заяви, в яких вимоги, викладені в позові підтримали, просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, крім того повідомлялись через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачів.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

27.07.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши надані позивачкою та третьою особою докази, всебічно і повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду цієї справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.01.2008 року та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. Батьками вказані: батько - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З витягу з реєстру територіальної громади №2025/004941059 від 16.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З характеристики, виданої директором ЗП (ПТ) О «Катюжанський професійний коледж» вбачається, що ОСОБА_4 навчається в ЗП (ПТ) О «Катюжанський професійний коледж» з 01.09.2023 року за професією «Кухар-офіціант». За цей період ОСОБА_10 зарекомендувала себе як здібна та дисциплінована студентка, володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. За характером ОСОБА_10 відповідальна та доброзичлива. З іншими студентами в групі має дружні стосунки. У ставленні до старших ввічлива. Пропусків під час занять без поважних причин не має. У спілкуванні з однолітками відкрита та уважна до оточуючих. ОСОБА_10 добросовісно виконує доручення керівника групи та майстра виробничого навчання. Вона дотримується правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, не провокує конфліктних ситуацій. Мати ОСОБА_10 не бере участь у вихованні та навчанні дитини, не виявляє зацікавленості у її успіхах, не відвідує батьківських зборів, не цікавиться поведінкою та соціальною адаптацією дитини. Функції виховання та нагляду за дитиною фактично не виконуються матір`ю. У вживанні спиртних напоїв та наркотичних речових на території закладу помічена не була.

З довідки, виданої заступником директора з НВР за №61 від 07.04.2025 року та довідки від 13.01.2026 року за №5 вбачається, що ОСОБА_4 дійсно навчається в закладі професійної освіти «Катюжанський професійний коледж» з 04.09.2023 року по 30.06.2026 року у групі за №45 за професією «Кухар-офіціант», форма навчання денна, 3 курс.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_5 , що підтверджується корпією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.01.2012 року та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. Батьками вказані: батько - ОСОБА_3 , матір - ОСОБА_8 .

З витягу з реєстру територіальної громади за №2025/004941029 від 16.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З довідки за №2 виданої директором Ровівської гімназії Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області 15.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно навчається у Ровівській гімназії Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області.

З характеристики виданої директором Ровівської гімназії Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області вбачається, що ОСОБА_12 навчається у Ровівській гімназії з першого класу. Зарекомендувала себе дівчинка як дисциплінована учениця. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається дівчинка в повну міру своїх сил. Має змішану пам?ять, добре запам?ятовує учбовий матеріал. Виявляє логічне мислення. На уроках уважна, домашні завдання виконує, допомагає товаришам. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Бере активну участь у громадському житті школи та класу, культмасових заходах та у спортивному житті школи. ОСОБА_7 скромна, стримана, врівноважена, дисциплінована, самостійна учениця. Має друзів, підтримує дружні стосунки з однолітками. За час навчання дівчинки у закладі, мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не цікавилась її досягненнями та не відвідувала батьківські збори. З 2023 року ОСОБА_7 проживає зі своєю тіткою, ОСОБА_1 , яка постійно опікується дитиною. ОСОБА_13 відповідально ставиться до виховання дівчинки, постійно цікавиться її успіхами в навчанні та поведінкою. ОСОБА_7 завжди охайно одягнена, доглянута, забезпечена необхідним шкільним приладдям для навчання. ОСОБА_1 регулярно відвідує батьківські збори, підтримує тісний зв?язок із класним керівником та педагогами, своєчасно реагує на зауваження й рекомендації школи. Взаємини між ОСОБА_14 та Анною доброзичливі, ґрунтуються на взаємоповазі та підтримці .

З довідки за №127/17-23, виданої 10.10.2024 року та довідки за №13/17-23 від 13.01.2026 року Димерської селищної ради вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно фактично проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею проживають її племінниці: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 01.09.2023 року по теперішній час. Діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

З акту оцінки потреб сім`ї/особи проведеного ССДС Димерської с/р 21.10.2024 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживають - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (мати), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (донька), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (донька) та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (рідна тітка дітей). ОСОБА_4 , зі слів тітки, проходить профілактичні обстеження, має декларацію з сімейним лікарем, матір не володіє такою інформацією. На момент оцінки дитина знаходилась на навчанні. Зі слів тітки дитина готує самостійно, оскільки проживає в гуртожитку, всі продукти харчування купує тітка, матір не володіє інформацією щодо харчування доньки. Зі слів тітки дівчина спокійна, врівноважена, має тривожність щодо ситуації з матір`ю та подальшої долі її сестри. Мати не володіє інформацією щодо емоційного стану доньки. Зі слів матері дитина не виявляє бажання спілкуватися з нею та налагоджувати зв`язки. ОСОБА_5 зі слів тітки проходить профілактичні обстеження, має декларацію із сімейним лікарем, мала проблеми з серцем, матір такою інформацією не володіє. Зі слів тітки дитина харчується регулярно, матір не знає чим харчується її донька. Зі слів тітки дівчинка активна, цілеспрямована, але інколи сумує через спосіб життя матері. Зі слів матері дитина врівноважена.

З акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , від 06.03.2024 року вбачається, що житло розміщене на 1-му поверсі одноповерхового будинку, складається з 3-х кімнат, має електропостачання, централізоване водопостачання. В будинку прибрано, тепло, є їжа. В будинку є окремі кімнати для двох дівчат та місце для проведення дозвілля. За вказаною адресою проживають і мають постійне проживання: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Діти частіше залишаються в тітки - ОСОБА_1

16.04.2024 року та 16.10.2024 року виконати обстеження умов проживання не вдалось, оскільки ніхто не відчинив двері, що вбачається з відповідних актів.

З акту обстеження умов проживання від 12.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що діти з матір`ю не проживають (а.с. 39-40).

Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради за №67 від 06.11.2024 року взято неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання своїх обов`язків.

Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради за №68 від 06.11.2024 року взято неповнолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання своїх обов`язків.

Наказами Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради за №99 та за №98 від 12.12.2024 року влаштовано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.12.2024 року по 12.06.2025 року, як дітей, залишених без батьківського піклування до тітки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Димерської селищної ради за №1259 від 25.11.2024 року взято сім`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на облік сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

З висновку оцінки потреб сім`ї, що є додатком за №1 до акту оцінки потреб сім`ї вбачається, що основними ознаками СЖО є зловживання матері спиртними напоями, не виконання батьківських обов`язків, не бажання займатися вихованням дітей, перекладання відповідальності за виховання дітей на рідну сестру. Діти понад рік проживають у рідної тітки, матір не цікавиться життям дітей.

Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради за №258 від 26.05.2025 року затверджено висновок Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради за №259 від 26.05.2025 року затверджено висновок Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно їх неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Висновок Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, що затверджений Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради за №258 від 26.05.2025 року свідчить про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Висновок Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, що затверджений Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради за №259 від 26.05.2025 року свідчить про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З характеристики-відгуку, виданої старостою Димерської селищної ради вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . На даний час ніде не працює, скарг та зауважень на нього не надходило.

З побутової характеристики на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що остання не працює, зловживає алкоголем, життям дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не приймає, веде аморальний спосіб життя, в будинку часто знаходяться невідомі люди. Діти проживають та знаходяться на утриманні її сестри - ОСОБА_1 .

З листа заступника начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області вбачається, що ОСОБА_6 , 1990 року народження, притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст. 184 КУпАП.

З акту обстеження умов проживання від 13.01.2026 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_1 з 01.09.2023 року проживають її племінниці - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , від 22.01.2026 року вбачається, що з громадянкою ОСОБА_2 з 01.09.2023 року по теперішній час фактично не проживають її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 тривалий час не працює, не вживає жодних заходів для працевлаштування, не забезпечує дітей необхідних умовами, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями. Неодноразово фіксувались факти коли за місцем проживання збираються сторонні малознайомі особи, які сильно вживали алкоголь і в присутності дітей. У будинку постійно холодно, опалення відсутнє, діти не були забезпечені повноцінним харчуванням, неодноразово залишались голодні, належний догляд та контроль за станом здоров`я дітей відсутній.

З довідки за №8/17-23 від 22.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , систематично та умисно ухиляється від виконання батьківських обов?язків, щодо дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 тривалий час не працює, не вживає жодних заходів для працевлаштування, не забезпечує дітей необхідними умовами для життя, веде асоціальний та аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями. Неодноразово фіксувалися факти, коли за місцем проживання збиралися сторонні, малознайомі особи, з якими зазначена особа спільно вживала алкоголь, у тому числі в присутності дітей. У будинку постійно холодно, опалення відсутнє, діти не забезпечені повноцінним харчуванням, неодноразово залишалися голодними. Належний догляд, контроль за станом здоров?я та розвитком дітей відсутній. Мати досить часто залишала дітей на тривалий час без догляду одних в неопалюваному приміщенні. Старостатом неодноразово зверталася увага на неналежне виконання батьківських обов?язків, однак будь-які зауваження та рекомендації ігноруються, поведінка не змінюється. Вищезазначені обставини свідчать про стійке, свідоме ухилення від виконання батьківських обов?язків, створення реальної загрози життю, здоров?ю та нормальному розвитку дітей, що є підставою для позбавлення батьківських прав відповідно до вимог чинного законодавства України.

З побутової характеристики за №7 «Б»/17-23 від 22.01.2026 року вбачається ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою АДРЕСА_1 у власному будинку. Має двох дорослих дітей, проживає із сином та виховує двох племінниць: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_1 зарекомендувала себе як законослухняна громадянка, неконфліктна, працьовита, з активною життєвою позицією, ввічлива, добра та товариська. Заяв та скарг, чи будь-яких інших відомостей, що характеризують вказану особу, на адресу Ровівського старостинського округу не надходило.

З побутової характеристики за №6 «Б»/17-23 від 22.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає та зареєстрована в АДРЕСА_2 . Відомості, що характеризують вказану особу: не працює, зловживає алкоголем, життям дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не приймає. В 2024 році була створена комісія зі складу вчителів та старости Ровівського старостинського округу ОСОБА_17 , яка відвідала ОСОБА_2 та виявила, що в будинку непрацююче опалення, ОСОБА_2 знаходилась в нетверезому стані. Зі слів сусідів відомо, що ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, в будинку часто знаходяться невідомі люди. Діти ОСОБА_2 проживають та знаходяться на утриманні її сестри - ОСОБА_1 .

З характеристики-відгуку за №01/18-23 від 21.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_10 в с. Пилява, Вишгородського району Київської області. Зареєстрований та проживає один в АДРЕСА_3 . За даною адресою житловий будинок давно згорів, а він живе у літній кухні. Його донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з ним не проживала і не проживає. ОСОБА_3 на даний час офіційно не працевлаштований. Зловживає спиртними напоями.

З довідки від 12.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 та її племінниці: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходяться на обліку в Катюжанській АЗПСМ та останні два роки всіма медичними питаннями дітей займається ОСОБА_1 .

Так, відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України - сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці .

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Так, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, передбачено п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батьків, так і для дітей (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року, справа за №227/2272/18).

Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 року, справа за №753/2025/19, дійшов висновку про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі за №402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 22.11.2023 року в справі за №320/4384/18, від 19.02.2024 року в справі за №159/2012/23, від 21.02.2024 року в справі за №404/9387/21.

У справі «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року, п.п. 47-49) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Аналізуючи вимоги та положення вищезазначеного законодавства, а також враховуючи, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд визнає, що при вирішенні питань, які стосуються дітей, в тому числі і щодо позбавлення батьківських прав, в першу чергу мають бути враховані інтереси дітей.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 року у справі № 459/3411/18 зазначив, що суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Судом під час розгляду цієї справи встановлено, що відповідачам не чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов`язки щодо їх дітей, в той же час вони не виконують їх належним чином, свідомо нехтують своїми обов`язками батька і матері, не займаються вихованням доньок, не піклуються про їх фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляють до них будь-якої батьківської уваги та турботи, а відтак ухиляються від виконання батьківських обов`язків. У зв`язку з такою поведінкою відповідачів, діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяті на облік дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах із-за ухилення їх батьків від виконання батьківських обов`язків, дівчат влаштовано, як таких що залишені без батьківського піклування до тітки ОСОБА_1 - позивачки по справі, яка вже тривалий час, з 01.09.2023 року, несе відповідальність за їх життя та здоров`я.

Окрім того, доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів також підтверджується висновками Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, в яких зазначено, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків відносно своїх дітей, належним чином не займаються їх вихованням, матеріально не утримують, не цікавляться їх розвитком, життям та здоров`ям, не створюють повноцінних умов для їх проживання, відповідачка зловживає алкогольними напоями.

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов переконливого висновку про необхідність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей.

Окремо суд зауважує, що здійснюючи тлумачення змісту закону під час його застосування до конкретних правовідносин, суд повинен керуватися як завданням судочинства, так і загальними засадами законодавства (принципами регулювання сімейних відносин), якими, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 7 СК України).

Водночас, здійснюючи судове тлумачення норми права, суд не повинен ухвалювати рішення, які б змінювали закон або суперечили йому, не повинен виходи за межі своїх повноважень й не має перетворюватися на творця права (ухвала ЄСПЛ від 27.04.2004 року щодо прийнятності заяви за №65518/01 «Салов проти України»; рішення ЄСПЛ від 29.03.2006 року у справі «Скордіно проти Італії», заява за №36813/97).

Так, виходячи зі змісту ст. 164 СК України, наявність підстав для позбавленням батьківських прав не пов`язується із досягненням дитиною повноліття. У ч. 2 цієї статті зроблено застереження лише щодо позбавлення батьківських прав матері, батька лише у разі досягнення ними повноліття.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 6 СК України).

Дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше (ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

У справі, що розглядається, на день звернення до суду ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ) дитині ОСОБА_4 було 17 років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а повноліття вона досягла - ІНФОРМАЦІЯ_12 , тобто вже після відкриття судом першої інстанції провадження у справі (ухвала про відкриття від 11.11.2025 року).

Суд дійшов переконання, що якщо право на позов існувало на момент звернення до суду, то спір має бути розглянутий по суті, й подальші описані зміни у спірних відносинах не можуть впливати на правовий результат вирішення спору по суті судом.

Подібні ідеї до визначення права на позов реалізовані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2022 року у справі за №361/1017/20, у якій з`ясовувався зміст ч. 2 ст. 110 СК України, а саме зміст такого твердження: «Позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини». Верховний Суд зазначив, що для цього потрібно з`ясувати структуру цивільного процесу (цивільного судочинства). Структурно цивільний процес складають судові провадження, які відповідно мають вертикально інтегруючий характер і визначають інстанційні періоди здійснення правосуддя. У доктрині цивільного процесуального права й доктрині процесуального права переважним є визначення, що стадією цивільного процесу є сукупність процесуальних дій суду, учасників процесу, спрямованих на досягнення певної процесуальної мети. На підставі викладеного Верховний Суд виснував, що за функціональним характером розрізняють, зокрема, такі стадії: пред`явлення позову, відкриття провадження у справі, судовий розгляд тощо. За висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, тлумачення приписів ч. 2 ст. 110 СК України свідчить про те, що вони спрямовані лише на унеможливлення пред`явлення позову про розірвання шлюбу до дружини, яка перебуває у стані вагітності, та протягом одного року після народження дитини, що надає право суду закрити провадження у справі, якщо згадана вимога не була додержана саме на час пред`явлення позову.

У цій справі, суд дійшов переконання, що ст. 165 СК України передбачено можливість вирішення спору про позбавлення батьківських прав навіть після досягнення дитиною повноліття, якщо на момент пред`явлення позову вона була неповнолітньою. Виходячи з граматичного способу тлумачення, у цій нормі права у СК України застосовується термінологія ЦПК України щодо пред`явлення позову (ст. 184 ЦПК України).

Натомість, якби законодавець мав на увазі й іншу стадію цивільного процесу, а саме розгляд справи з ухваленням рішення, то застосовував би інші вжиті граматичні конструкції, за змістом яких би йшлося про стадію ухвалення рішення суду.

Законні очікування розглядаються як елемент правової визначеності. Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, а також їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин. Тому позивач мала законне право на звернення до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її доньки, а також мала легітимні сподівання та всі підстави розраховувати на вирішення спору по суті.

При цьому слід зазначити, що правові наслідки позбавлення батьківських прав поширюються і на правовідносини, які виникають після досягнення дитиною повноліття.

Так, приписами чинного законодавства, яке регулює сімейні правовідносини, зокрема відносини батьків та дітей, визначене коло взаємних прав і обов`язків батьків і дітей.

Вочевидь, переважна кількість батьківських прав та обов`язків стосується дитини до досягнення нею повноліття, проте й після досягнення дитиною повноліття правовий зв`язок між батьками та їхніми дітьми не припиняється, батьківські права продовжують існувати.

Так, права та обов`язки батьків і повнолітньої дитини визначені розділом ІІІ СК України. Зокрема, у ст. ст. 202, 203 СК України, якими передбачено обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, зокрема, шляхом сплати аліментів, та брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 СК України - якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Окремі права зберігаються між батьками та їх дітьми навіть після смерті одного з них і пов`язані зі спадкуванням (книга 6 ЦК України); зокрема, за приписами ст. 1261 ЦК України - батьки віднесені до першої черги спадкоємців за законом у разі смерті їх дітей.

У ч. 3 ст. 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Також СК України надає батькам, які не були позбавлені батьківських прав стосовно своїх дітей, права та обов`язки щодо їх внуків та правнуків, зокрема право на їх виховання та спілкування (ст. 257 СК України), право на утримання та піклування з боку внуків, правнуків (ст. 264 СК України), право на спадкування за законом у порядку другої черги (ст. 1262 ЦК України).

У статті 166 СК України визначені правові наслідки позбавлення батьківських прав. Так, у частині першій наведеної статті передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Зміст наведених законодавчих приписів зумовлює висновок про те, що, досягаючи повноліття, особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком/матір`ю та сином/дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв`язок як батьків та дитини. Це відповідно означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них.

Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов`язки щодо неї, які ґрунтуються на їх кровному спорідненні. Із повноліттям дитини «з`являються» права батьків на утримання з боку повнолітніх сина/дочки та виникають відповідні кореспондуючі їм обов`язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав є спадкоємцями за законом своєї дитини.

Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином/дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та матір, які належно виконували свої обов`язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина/дочки, а також на спадкування за законом.

Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов`язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування в майбутньому, та відповідатиме принципам розумності й справедливості.

На думку суду, факт досягнення дитиною повноліття під час розгляду спору по суті та ухвалення відповідного судового рішення не може впливати на правовий результат вирішення справи судом, оскільки суд має оцінювати у сукупності факти виконання/невиконання батьками своїх обов`язків щодо дитини за період до її повноліття, які й стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття. Досягнення дитиною повноліття під час розгляду цивільної справи судом не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав. Викладений підхід дозволяє, зокрема, запобігти зловживанню відповідачами своїми процесуальними правами шляхом умисного затягування розгляду справи (чекаючи досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку) та уникнути ситуацій, коли внаслідок дій суду через значне навантаження, тимчасову відсутність судді, зміну складу суду, наявність підстав для зупинення провадження у справі, ухвалення судом заочного рішення про позбавлення батьківських прав та подальшого перегляду такого рішення за заявою відповідача зі спливом значного проміжку часу тощо справа не буде розглянута до повноліття дитини. При цьому сформульований підхід до вирішення описаної правової проблеми не обмежує відповідача у доведенні перед судом своїх заперечень проти позову про позбавлення його батьківських прав.

Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі за №185/9339/21 від 29.01.2024 року.

При цьому суд звертає увагу відповідачів на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України - мати, батько, що позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

За змістом ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір у загальному розмірі 3 633,60 грн., тобто по 1 816,80 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, ст.ст. 6, 15, 19, 141, 150, 155, 157, 164, 165, 171 СК України, ч. 1 ст. 12, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 90, 133, 141, 223, 229, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 816,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 816,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення оголошено 27.07.2026 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт серії НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ: 44055588, адреса: Київська обл., Вишгородський р-н, с-ще Димер, вул. Соборна, 19.

Головуюча суддя О.П. Дьоміна