Ухвала суду № 138495036, 24.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2111/21

Провадження № 2-п/362/3/26

У Х В А Л А

24.07.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2023 року у справі за позовом АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Вказуючи у заяві на те, що 06.02.2023 року Васильківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено заочне рішення у справі № 362/2111/21, яким позовні вимоги АТ «Укрсиббанк» задоволено повністю та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсиббанк» 3 % річних в розмірі 21 580,55 доларів США за період з 16.04.2018 року по 16.04.2021 року. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсиббанк» сплачений судовий збір у розмірі 9 056,80 грн. Відповідач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Стосовно поважності причин неявки та поновлення строку Відповідач не отримував судові повістки та позовну заяву. Поштове відправлення було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що Відповідач не був обізнаний про судовий процес та був позбавлений можливості надати відзив. Про наявність рішення Відповідач дізнався лише 18.11.2025 р.

Позивач обґрунтовує своє право вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_1 , укладено договір про надання споживчого кредиту №11111593000 від 26.01.2007 року, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 195 750,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався повертати наданий кредит щомісяця у терміни та розмірах, встановлених графіком погашення кредиту, але у будь-якому випадку у повному обсязі не пізніше 26.01.2022 року та щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 11,8% річних.

ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином, до суду направив заяву, про розгляд справи без його участі.

Представник АТ «Укрсиббанк» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином, направили заяву в якій зазначили, що рішенням від 06.02.2023 по справі №362/2111/21 позовні вимоги АТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УКРСИББАНК» 3% річних в розмірі 21580,55 доларів США за період з 16.04.2018 року по 16.04.2021 р. та сплачений судовий збір у розмірі 9056,80 грн.

АТ «УКРСИББАНК» повідомляє Васильківський міськрайонний суд Київської області про те що 26.02.2025р. між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено Договір факторингу №286 від 26.02.2025р., згідно умов якого вимоги кредитора за договором про надання кредиту № 11111593000 від 26.01.2007р. та договором поруки №90997 від 26.01.2007р. набуло ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ». Також між банком та товариством укладено Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, отже ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло право вимоги за договором іпотеки. Враховуючи зазначене АТ «УКРСИББАНК» більше не є кредитором та не може виступати позивачем у справі №362/2111/21 за позовом АТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №11111593000 від 26.01.2007р., адже, кредитор у зобов`язанні за договором кредиту №11111593000 від 26.01.2007р. замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи, заяву, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2023 року позовні вимоги АТ «Укрсиббанк» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсиббанк» 3 % річних в розмірі 21 580,55 доларів США за період з 16.04.2018 року по 16.04.2021 року. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсиббанк» сплачений судовий збір у розмірі 9 056,80 грн.(т.1 а.с.129-134).

Відповідно вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що про заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2023 року ОСОБА_1 , дізнався лише 18.11.2025 року.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість поновлення ОСОБА_1 , строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Відповідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Відповідно до п.п. 4, 6 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; перелік доданих до заяви матеріалів. Згідно з ч. 7 вказаної статті до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Згідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.

Як вбачається із відповіді № 1170/02-22 Глевахівської селищної ради від 28.05.2021 року ОСОБА_1 відомості про зареєстроване місця проживання відповідача, відсутні.

Після відкриття провадження у справі, судом було направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження від 07.06.2021 року у справі в спрощеному порядку та повідомлено про розгляд справи, на останню відому адресу відповідачів, (т.1 а.с. 50-52), повістка до суду на ім`я ОСОБА_1 повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1 а.с. 68) у зв`язку із цим суд направив повторно рекомендованим листом ухвалу про відкриття провадження із матеріалами позовної заяви, але до суду знов повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.69) у зв`язку із цим суд вирішив справу за наявними матеріалами справи.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що повідомлення відповідача про слухання справи здійснювалося за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою АДРЕСА_1 . Разом з тим, поштові повідомлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, якщо відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_1 викликався також до суду шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади» (т.1 а.с. 110), а тому з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене стороні належним чином.

Так, з досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , багато разів повідомлявся про відкриття провадження у справі, потім про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду за останньою відомою адресою місця проживання відпоідача: АДРЕСА_1 (а.с. 68-69).

Також, за змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Перевіряючи доводи сторони відповідача про неповідомлення відповідача про розгляд справи суд враховує, що приписами ч.7 п.2 ст.128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичним особам, які не мають статусу підприємців, надсилається за адресою їх місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, але повідомлення відповідача про слухання справи здійснювалося за останнім відомим місцем проживання, а також відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Слід зазначити, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, шляхом направлення на його адресу копії судової повістки та матеріалі позовної заяви. Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту свідчить, що судова повістка не вручена з причин, що не залежать від суду, який в установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії, що у відповідності до вимог ЦПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 15 травня2019 року (справа № 0870/8014/12, провадження № К/9901/6938/19).

Постановою Верховного суду від 22 липня 2021 року у справі № 920/938/20, сформовано висновок, що сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 916/3200/17).

Відповідач в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань до суду не направляв, як і не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами справи.

Згідно матеріалів справи, відповідач не подав відзив на позов, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідач, який був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до норм ч. 11 ст. 128 ЦПК України, не з`явився в судове засідання 06.02.2023 р., про причини неявки суд не повідомив, а мав право скористатися електронним судом, засобами телефонного зв`язку, а відтак судом були дотримані всі процесуальні вимоги для заочного розгляду на підставі наданих позивачем доказів.

В зв`язку з чим, суд не приймає до уваги посилання відповідача про неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, та не направлення матеріалів справи, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права, враховуючи тривалий час розгляду даної справи.

Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення відповідач до заяви про перегляд заочного рішення не приєднано жодного доказу на підтвердження існування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд не дає оцінку доводам, що зазначені в заяві про перегляд заочного рішення, оскільки обставини на які посилається відповідач не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, а фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам і застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заявником не пропущено строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення, оскільки заяву подану в передбачений законом строк.

Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Роз`яснити заявнику, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленим ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.

Керуючись статтями 247, 260, 261, 284-288, 353 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Поновити строк ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2023 року.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Текст ухвали складено 24.07.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко