Рішення № 138494961, 16.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/2371/2026

Справа № 359/14397/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

На початку грудня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 20 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №144192. За яким ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 30589 гривень 00 копійок строком на 365 днів, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,10% річних.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконало своє зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 30589 гривень. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виник борг у розмірі 26099 гривень 63 копійки.

10 жовтня 2024 року згідно умов договору факторингу № 10102024, ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право вимоги за кредитним договором №144192 від 20 червня 2024 року.

Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 26099 гривень 63 копійки, що складається: заборгованості за тілом кредиту 25492 гривні 95 копійок, заборгованості за відсотками 6 гривень 68 копійок, заборгованості за комісією 600 гривень 00 копійок.

2. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача Поляков О. у судове засідання не з`явився, підтримав пред`явлений позов та просив суд його задовольнити у повному обсязі, а розгляд цивільної справи здійснити за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується з довідками ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 20 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №144192. За яким ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 30589 гривень 00 копійок строком на 365 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,10% річних (а.с.117-123).

ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконало своє зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 30589 гривень 00 копійок. Вказана обставина підтверджується довідкою №6 директора ТОВ «ФК «Кредіплюс» № 156/29-01 від 29.01.2025 року (а.с.27-28).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання», гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», а також главою 73 «Факторинг» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що кредитний договір №144192 від 20 червня 2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора 733b6cf8. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Кредіплюс» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач не надав жодного доказу на спростування того, що він не укладав кредитний договір, не отримував та не вводив одноразовий ідентифікатор, не надавав ТОВ «ФК «Кредіплюс» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.

Встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 26099 гривень 63 копійки, що складається: заборгованості за тілом кредиту 25492 гривні 95 копійок, заборгованості за відсотками 6 гривень 68 копійок, заборгованості за комісією 600 гривень 00 копійок (а.с.89).

10 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» уклав з ТОВ «ФК «Ейс» договір факторингу №10102024 (а.с.8-12). За умовами якого сторони домовились про відступлення права вимоги у відповідних реєстрах прав вимоги від ТОВ «ФК «Кредіплюс» до ТОВ «ФК «Ейс». Дана обставина підтверджується платіжною інструкцією, актом приймання-передачі реєстру №3, реєстром прав вимог №3 (а.с.95,98).

У такий спосіб ТОВ «ФК «Ейс» набув прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі кредитного договору № 144192 від 20 червня 2024 року.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 26099 гривень 63 копійки, що складається з заборгованості за основною сумою боргу 25492 гривні 95 копійок, заборгованості за відсотками 6 гривень 68 копійок, заборгованості за комісією 600 гривень 00 копійок.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З платіжної інструкції №29761 від 04 грудня 2025 року (а.с.101) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» сплатило судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок. Позов задоволений, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Соломко О.В. на підставі договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.85-87). Відповідно до п.1 додаткової угоди №25770811582 від 11 вересня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 20 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко і партнери», останній взяв на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 (а.с.84).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг (до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року) ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» понесло витрати на оплату правової допомоги у розмірі 7000 гривень.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» підлягають стягненню також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26099 гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», що розташовується за адресою: 02094, м. Київ, Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Дата складення повного заочного рішення 16 липня 2026 року .

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський