Постанова № 138491307, 20.07.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1702/26

Провадження № 3/930/623/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 148323 від 15.06.2026 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, у якому зазначено, що 15.06.2026 о 15:20 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи батьком неповнолітніх дітей, ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо створення належних умов для їх проживання та виховання. Зокрема, у житловому приміщенні було виявлено безлад, відчувався різкий неприємний запах, речі були розкидані, прибирання тривалий час не проводилося, санітарний та гігієнічний стан житла був незадовільним. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, визнав частково. Пояснив, що не розуміє підстав складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки, на його думку, єдиною причиною стало те, що в будинку не було проведено прибирання. Зазначив, що після зауваження мав намір прибрати житло.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 184 КУпАП, передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - ті самі дії вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати належні умови для її проживання та виховання. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її всебічного розвитку, а батьки несуть відповідальність за створення таких умов.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 148323 від 15.06.2026, актом відвідування сім`ї, актом обстеження умов проживання, фототаблицями до протоколу, копіями свідоцтв про народження семи неповнолітніх дітей, які підтверджують статус ОСОБА_1 як їх батька та покладення на нього передбачених законом обов`язків щодо їх утримання, виховання і забезпечення належних умов проживання, а також постановою суду від 03.02.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

З акту обстеження умов проживання та фототаблиць вбачається, що на момент перевірки житлове приміщення перебувало у незадовільному санітарно-гігієнічному стані: у будинку був безлад, речі розкидані, тривалий час не проводилося прибирання, відчувався різкий неприємний запах, що свідчить про неналежне забезпечення побутових умов для проживання дітей.

Посилання ОСОБА_1 на те, що протокол складено лише через непроведене прибирання, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються сукупністю письмових доказів у справі. При цьому встановлені під час обстеження обставини свідчать не про одноразове порушення порядку в будинку, а про тривалий незадовільний санітарний стан житла, який не забезпечував належних умов для проживання та виховання дітей.

Крім того, суд враховує, що постановою суду від 03.02.2026 ОСОБА_1 вже було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Отже, на момент вчинення інкримінованого правопорушення він протягом року вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за аналогічне порушення, що є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у повторному протягом року ухиленні від виконання передбачених законом обов`язків щодо забезпечення належних умов життя, виховання та розвитку дітей.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд виходить із вимог ст. 23 та ст. 33 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також те, що ОСОБА_1 частково визнав свою вину, однак належних висновків після попереднього притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП не зробив і повторно протягом року допустив порушення обов`язків щодо забезпечення належних умов проживання та виховання дітей.

Обставин, що відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність, судом не встановлено. Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність, також не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення буде накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу передбаченому санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.40-1,184,251,268,280,283,284,289 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немирівський районний суд), не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Алєксєєнко