Рішення № 138490135, 27.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/442/26

Провадження № 2/345/951/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Миговича О.М. розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, а саме просить стягнути з відповідачки 78 121,07 грн. заборгованості за договорами № 4331136 від 30.06.2021, та №100402610 від 22.05.2021, а також 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позов мотивує тим, що 30.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №4331136. Згідно умов Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 5000,00 грн, а позичальник зобов`язалася повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. На виконання умов укладеного договору кредитодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5000,00 грн.

29.11.2021 року було укладено договір №29-11-102 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4734603.

15.02.2023 було укладено договір № 15-02/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4331136.

12.05.2023 було укладено договір № 12-05/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4331136.

02.09.2025 було укладено договір № 02-09/25 (ДФ-КЦ) відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4331136.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4331136. Загальна заборгованість за Договором № 4331136 від 30.06.2021 року становила 33 414,72 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4584,00 грн.; - заборгованість за процентами 27 830,72 грн. заборгованість за комісіями 1000,00 грн.

Окрім того, 22.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено кредитний договір №101590606. Згідно умов Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 4400,00 грн, а позичальник зобов`язалася повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. На виконання умов укладеного договору кредитодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 8000,00 грн.

30.11.2021 було укладено договір № 30-11-65 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100402610.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100402610.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідачки за договором № 100402610. Загальна заборгованість за Договором № 100402610 від 22.05.2021 року становила 44706,35 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6555,00 грн.; - заборгованість за процентами 38 151,35 грн.

Незважаючи на взяті на себе за договорами зобов`язання, відповідачка належним чином не виконує умови договорів, у зв`язку із чим станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за договором № 4331136 становить 33 414,72 грн., а за договором №100402610 44 706,35 грн. Загалом позивач просить стягнути з відповідачки 78 121,07 грн. заборгованості за договорами та судові витрати по справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачці у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

27.04.2026 від представника відповідача поступив відзив на позов, у якому зазначено, що її довірителька не визнає позовні вимоги з наступних підстав. Позивачем не доведено, що саме відповідачка створювала обліковий запис, що саме вона підтверджувала договір, та отримувала кошти. В матеріалах справи відсутній будь-який доказ, який ідентифікує відповідача як сторону договору: відсутній особистий кабінет відповідача, відсутні будь-які технічні логи, не надано доказів ідентифікації особи, відсутні докази використання електронного підпису або одноразового ідентифікатора. Таким чином, факт волевиявлення відповідача на укладення договору не доведений взагалі. Щодо процентної ставки (5% на день), яка передбачена в договорі, вона суперечить принципам справедливості та має ознаки кабальної умови. Нараховані проценти (38151,35 грн) у кілька разів перевищують тіло кредиту. Це є очевидним зловживанням правом.

Окрім того фактично має місце ситуація, коли невстановлені особи використали персональні дані відповідача, кредит оформлено без її відома, кошти перераховано на невідомий рахунок. Це має ознаки шахрайських дій третіх осіб, а не зобов`язань відповідача. Позивач не надав до суду номеру рахунку та підтвердження, що рахунок належить саме відповідачу а також банківських документів. Отже, не доведено навіть факту передачі грошей відповідачу. Наданий позивачем до суду розрахунок не містить алгоритму нарахування, не підтверджений первинними документами. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

30.04.2026 від представника відповідача поступила заява про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Вирішуючи питання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 178, ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Як вбачається зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до поданої заяви Відповідачки про ознайомлення з матеріалами справи від 25.03.2026, відповідачку ознайомлено із справою та надано копію позовної заяви. Суд констатує, що відповідачем пропущено строк подання відзиву на позовну заяву, встановлений судом, однак її представниця просила у заяві від 29.04.2026 про поновлення такого строку, посилаючись на пропущення строку у зв`язку з наданням відповідачу матеріалів справи із запізненням. У даному випадку відзив подано більше ніж через 1 місяць після ознайомлення із матеріалами справи.

Строк подання відзиву у справі - це проміжок часу, протягом якого особа має право подати суду відзив задля викладу заперечення проти позову з метою захисту своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлення строків подання відзиву у справі законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених ЦПК України, певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільно-правових відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в цивільному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників цивільного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Правовий інститут строків подання відзиву у справі не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт знав або не міг не знати, ніщо правдиво йому не заважало подати відзив до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість порушив ці строки. Враховуючи обізнаність відповідачки із матеріалами справи, та часову можливість для підготовки і подання відзиву, вчасне його неподання, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на подання відзиву.

Таким чином відповідачем згідно ч.1 ст. 126 ЦПК України втрачене право на подання відзиву на позовну заяву, а будь яких поважних причин на поновлення такого строку відповідачем не обґрунтовано.

Враховуючи наведене, поданий представником відповідача відзив залишається судом без розгляду.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що 30.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №4331136.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 кредит надається строком на 30 днів з 30.06.2021 по 30.07.2021.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» укладення договору №4331136 відбулося шляхом накладення ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора U81111.

На виконання умов укладеного договору кредитодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією LIQPAY.

Згідно ухвали Калуського міськрайонного суду від 20.05.2026 про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» своїм листом №20.1.0.0/7-260527/112471-БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 та 30.06.2021 відбулося зарахування коштів від Miloan у розмірі 5000,00 грн.

29.11.2021 року було укладено договір №29-11-102 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4331136.

15.02.2023 було укладено договір № 15-02/23 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4331136.

12.05.2023 було укладено договір № 12-05/23 відповідно до якого ТзОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило на користь ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4331136.

02.09.2025 було укладено договір № 02-09/25 (ДФ-КЦ) відповідно до якого ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4331136, що підтверджено реєстром боржників.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення, яке розраховане за період з 30.06.2021 по 28.10.2021 ТОВ «Мілоан», загальна заборгованість за Договором № 4331136 від 30.06.2021 року становить 13474,32 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4584,00 грн.; - заборгованість за процентами 7890,32 грн., заборгованість по комісії 1000,00 грн.

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт капітал» загальна заборгованість за Договором № 4331136 від 30.06.2021 року становить 33 414,72 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4584,00 грн.; - заборгованість за процентами 27830,72 грн., заборгованість за комісіями 1000,00 грн. Аналогічні розрахунки проведені і ТОВ «Дебт форс», ТОВ «Коллект Центр».

Окрім того судом встановлено, що 22.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №100402610.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2400 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 кредит надається строком на 30 днів з 22.05.2021 по 21.06.2021 із нарахуванням процентів за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» укладення договору №100402610 відбулося шляхом накладення ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора F48891.

На виконання умов укладеного договору кредитодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується що підтверджується квитанцією LIQPAY.

Згідно ухвали Калуського міськрайонного суду від 20.05.2026 про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» своїм листом №20.1.0.0/7-260527/112471-БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 та 22/05.2021 відбулося зарахування коштів у розмірі 8000,00 грн.

30.11.2021 року було укладено договір №30-11-65 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №100402610.

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №100402610, що підтверджено реєстром боржників.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення, яке розраховане за період з 22.05.2021 по 26.09.2021 ТОВ «Мілоан», загальна заборгованість за Договором № 100402610 від 22.05.2021 року становить 16 519,85 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6555,00 грн.; - заборгованість за процентами 9964,85 грн.

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт капітал» загальна заборгованість за Договором № 100402610 від 22.05.2021 року становить 44 706,35 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6555,00 грн.; - заборгованість за процентами 38 151,35 грн. Аналогічні розрахунки проведені і ТОВ «Коллект Центр».

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 статті 638 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з наведених положень чинного законодавства та встановлених обставин, зі справи вбачається, що відповідачкою 30.06.2021 року було укладено в електронній формі кредитний договір №4331136 з ТОВ«Мілоан» на суму 5 000 грн. Кошти були переведені на рахунок позичальника у розмірі 5 000 грн.

Окрім того 22.05.2021 відповідачкою укладено кредитний договір №100402610 із ТОВ «Мілоан» на суму 8000,00 грн., які були зараховані на рахунки відповідачки, що стверджено листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0/7-260527/112471-БТ.

Відповідачка отримала кошти за договорами № 4331136 від 30.06.2021, та № 100402610 від 22.05.2021, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договорами, отримані в кредит кошти не повернула.

Як вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення, за Договором № 4331136 від 30.06.2021 відбулася:

- 23.08.2021 сплата комісії за пролонгацію 100 грн, процентів 312,00 грн. та тіла кредиту 208,00 грн;

- 06.09.2021 сплата комісії за пролонгацію 100 грн, процентів 312,00 грн. та тіла кредиту 208,00 грн;

Як вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення, за Договором № 100402610 від 22.05.2021 відбулася:

- 21.06.2021 сплата комісії за пролонгацію 400 грн, процентів 480,00 грн. та тіла кредиту 400,00 грн;

- 29.06.2021 сплата комісії за пролонгацію 760,00 грн, процентів 849,00 грн. та тіла кредиту 760,00 грн;

- 23.08.2021 сплата прострочених процентів у розмірі 500,00 грн;

- 29.08.2021 сплата комісії за пролонгацію 100,00 грн, процентів 383,00 грн. та тіла кредиту 285,00 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Після спливу визначеного договором строку кредитування (зміни строку виконання зобов`язання) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Суд застосовує до спірних правовідносин відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду, яка є релевантною до цієї справи і незмінною.

Виходячи з правового аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії кредитного договору, слід дійти висновку, що вимоги кредитора щодо стягнення процентів за користування кредитом за порушення виконання зобов`язання за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджуються з нормами матеріального права, а відтак не дають підстав для висновку про порушене право кредитора в цій частині вимог.

Так, досліджуючи подані позивачем докази в обґрунтування вимог про стягнення з відповідача заборгованості, зокрема, за договором №4331136 від 30.06.2021 року, перевіривши їх, оцінивши у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, суд виходить з такого.

За пред`явленим позовом кредитором ТОВ «Коллект Центр» сума заборгованості за договором №4331136 від 30.06.2021 становить 33 414,72 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4584,00 грн.; - заборгованість за процентами 27830,72 грн., заборгованість за комісіями 1000,00 грн.

Водночас судом встановлено, що умовами договору №4331136 від 30.06.2021 року, а саме п. 1.3, 1.4 кредит надається строком на 30 днів з 30.06.2021 по 30.07.2021 із нарахуванням процентів за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт капітал» загальна заборгованість за Договором № 4331136 від 30.06.2021 року становить 33 414,72 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4584,00 грн.; - заборгованість за процентами 27830,72 грн., заборгованість за комісіями 1000,00 грн. Аналогічні розрахунки проведені і ТОВ «Дебт форс», ТОВ «Коллект Центр».

Таким чином нарахування процентів здійснювалось більше ніж за 30 днів, що перевищує строк, на який надавався кредит, тоді як доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.

В результаті аналізу вказаних доказів суд, перевіривши розрахунок, встановив наступне.

Відповідно до умов договору розмір нарахованих відсотків має становити 2 250,00 грн за період з 30.06.2021 по 30.07.2021 року, виходячи з розрахунку: 5000 грн (тіло кредиту) х 1,5% (процентна ставка) х 30 днів (строк кредиту).

Вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права, а тому в частині складової вимоги про стягнення заборгованості у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» необхідно відмовити.

Тому в межах заявлених позивачем вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним № 4331136 від 30.06.2021 у розмірі 7 210,00 грн, з яких 4584,00 грн тіло кредиту, 1000 грн. заборгованість за комісією та 1 626,00 грн проценти по кредиту в межах, передбачених договором, за 30 днів.

За таких обставин суд враховує встановлені обставини справи, норми ЦК України, і тому вважає обґрунтованими тільки вимоги стосовно стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та відсотків в межах строку договору.

Що стосується укладеного кредитного договору №100402610 від 22.05.2021, за пред`явленим позовом ТОВ «Коллект Центр» сума заборгованості за цим договором становить 44 706,35 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6555,00 грн.; - заборгованість за процентами 38 151,35 грн.

Водночас судом встановлено, що умовами кредитного договору №100402610 від 22.05.2021 року, а саме п. 1.3, 1.4 кредит надається строком на 30 днів з 22.05.2021 по 21.06.2021 із нарахуванням процентів за ставкою 1 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №100402610 від 22.05.2021, проведеного ТОВ «Мілоан», яке розраховане за період з 05.09.2021 по 24.11.2021, загальна заборгованість за Договором № 101590606 від 05.09.2021 року становить 19 140 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4400,00 грн.; - заборгованість за процентами 14 300,00 грн., заборгованість за комісіями 440,00 грн.

Згідно розрахунку ТОВ «Вердикт капітал» загальна заборгованість за Договором № 100402610 від 22.05.2021 року становить 44 706,35 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6555,00 грн.; - заборгованість за процентами 38 151,35 грн. Аналогічні розрахунки проведені і ТОВ «Коллект Центр».

Таким чином нарахування процентів здійснювалось більше ніж за 30 днів, що перевищує строк, на який надавався кредит, тоді як доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.

В результаті аналізу вказаних доказів суд, перевіривши розрахунок, встановив наступне.

Відповідно до умов договору розмір нарахованих відсотків має становити 2400,00 грн за період з 22.05.2021 по 21.06.2021 року, виходячи з розрахунку: 8000 грн (тіло кредиту) х 1% (процентна ставка) х 30 днів (строк кредиту).

Вимога позивача в частині стягнення заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права, а тому в частині складової вимоги про стягнення заборгованості у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» необхідно відмовити.

Тому в межах заявлених позивачем вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним № 100402610 від 22.05.2021 у розмірі 6 743,00 грн, з яких 6555,00 грн тіло кредиту та 188,00 грн проценти по кредиту в межах, передбачених договором, за 30 днів та з врахуванням суми погашень.

За таких обставин суд враховує встановлені обставини справи, норми ЦК України, і тому вважає обґрунтованими тільки вимоги стосовно стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та відсотків в межах строку договору.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачка істотно порушила умови укладених нею договорів, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредити, і проценти за користування ними, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту в межах заявлених позовних вимог, та процентів за користування коштами у межах строку укладених договорів необхідно задовольнити та стягнути кошти у загальній сумі 13 953,00 грн., в той же час, у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат:

відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. (а.с.17).

Разом із тим, відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2662,40 грн х 13 953,00 грн. / 78 121,07 грн. = 475,52 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: копія договору про надання професійної правничої допомоги від 01.07.2024 року № 01-07/2024, укладеного між ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, заявка на надання юридичної допомоги №952 від 01.12.2025.

Дослідивши надані докази, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, викладені обставини та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог 25 000,00 грн х 13 953,00 грн. / 78 121,07 грн. = 4 465,18 грн, як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 628, 639, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість:

- за договором № 4331136 від 30.06.2021, у розмірі 7 210,00 грн, з яких 4584,00 грн тіло кредиту, 1000 грн. заборгованість за комісією та 1 626,00 проценти по кредиту;

- за договором №100402610 від 22.05.2021 у розмірі 6 743,00 грн, з яких 6555,00 грн тіло кредиту та 188,00 грн проценти по кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 475,52 гривень сплаченого судового збору та 4 465,18 гривень понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: