Рішення № 138490134, 27.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2473/26

Провадження № 2/345/2073/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

27.07.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Миговича О.М., розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № LM306301276 від 07.01.2025 у розмірі 12 444,60 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 07.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити», правонаступником якого є ТОВ «Таліон Плюс», та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № LM306301276, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 3600,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 12 444,60 грн.

21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21/0725-01, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № LM306301276 від 07.01.2025 в розмірі 12 444,60 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3600,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 6864,60 грн, заборгованості за штрафом/пенею в розмірі 1800 грн, заборгованості за комісією у розмірі 180 грн, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із понесеними судовими витратами.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що 07.01.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № LM306301276, згідно із умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити».

Загальний розмір кредиту за цим договором становить 3600,00 грн, який надається 07.01.2025 позичальнику у виді першого траншу за договором. Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу (п.2.2-2.4 договору).

Згідно п.п.7.1-7.2 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 28.01.2025, а саме протягом 21 дня від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначеному за правилами цього договору.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору, в порядку передбаченому п.11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору; кінцева дата повернення кредиту 06.02.2030.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних (п. 8.3 Договору).

За весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 68201,28 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 64601,28 грн та суму кредиту у розмірі 3600,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе 2546,00 % річних.

Згідно п.14.2 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Даний договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором, що зазначено у п.15 договору «Реквізити сторін».

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити» 07.01.2025 о 23:55:32 товариством направлено на мобільний номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор SXYH-7353, який введено останнім 07.01.2025 о 23:55:57.

Згідно із визначеними заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 07.01.2025 умовами, позичальник отримує кредитні кошти у розмірі 3600,00 грн строком на 1836 днів, на банківську картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки ТОВ «Оптимальні кредити» № LM306301276/28072025 від 28.07.2025 на виконання кредитного договору № LM306301276 від 07.01.2025 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, а саме 07.01.2025 перераховано на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 3600,00 грн, ідентифікатор платіжної операції 43628-69691-47054.

Згідно платіжного доручення від 07.01.2025 на рахунок отримувача ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 3600,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору № LM306301276 від 07.01.2025, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ.

З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-260504/101835-БТ від 09.05.2026 слідує, що на ім`я ОСОБА_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . 07.01.2025 на вказаний рахунок був зарахований платіж у сумі 3600,00 грн (а.с.26).

Отже, ТОВ «Оптимальні кредити» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, у свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 12 444,60 грн.

21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №21/0725-01 відповідно до умов якого, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Таліон Плюс», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № LM306301276 від 07.01.2025.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги за договором факторингу №21/0725-01 від 21.07.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 12444,60 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3600 грн, заборгованості за процентами в розмірі 6864,60 грн, заборгованості за неустойкою в розмірі 1800 грн. та заборгованості за комісією 180 грн. Вказане також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 05.03.2025 по 21.07.2025 за кредитним договором № LM306301276 від 07.01.2025.

10.04.2026 відповідачу було надіслано досудову вимогу за № 24520098, в якій ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 про укладення договору факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025 та відступлення для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитним договором № LM306301276 від 07.01.2025 на загальну суму 12 444,60 грн та необхідність її сплати на користь позивача.

Застосовані норми права.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Таким чином, враховуючи викладене вище суд вважає, що відповідач був належним чином ознайомлений із умовами договору № LM306301276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.01.2025.

Перерахування відповідачу коштів підтверджується платіжним дорученням від 07.01.2025 відповідно до якого на рахунок отримувача ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 3600,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору № LM306301276 від 07.01.2025, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Окрім того з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-260504/101835-БТ від 09.05.2026 слідує, що на ім`я ОСОБА_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . 07.01.2025 на вказаний рахунок був зарахований платіж у сумі 3600,00 грн (а.с.26).

Відповідно до частини першої статті 626, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У силу частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язань за договором № LM306301276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.01.2025 року не виконав, кредит не повернув, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, відзиву на позов не подано.

05.03.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №ОК-ТП/25 відповідно до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Оптимальні кредити», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № LM306301276 від 07.01.2025.

21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №21/0725-01 відповідно до умов якого, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Таліон Плюс», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № LM306301276 від 07.01.2025.

За положеннями пункту першого частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набувши статусу нового кредитора у договорі № LM306301276 від 07.01.2025 отримало право пред`явлення грошової вимоги до останнього про погашення заборгованості за цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги за договором факторингу №21/0725-01 від 21.07.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 12444,60 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3600 грн, заборгованості за процентами в розмірі 6864,60 грн, заборгованості за неустойкою в розмірі 1800 грн. та заборгованості за комісією 180 грн.

Враховуючи, що відповідач зобов`язань за договором № LM306301276 від 07.01.2025 не виконує, то позивач має право вимагати від нього повернення коштів отриманих у кредит, а також процентів за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Пунктом 12.3 договору № LM306301276 від 07.01.2025 сторони обумовили нарахування штрафу за порушення грошових зобов`язань.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі№910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафних санкцій, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1800,00 грн слід відмовити.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору № LM306301276 від 07.01.2025, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, та проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 3600,00 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 6864,60 грн., та заборгованості за комісією у розмірі 180 грн, а всього 10 644,60 грн. необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Розподіл судових витрат:

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №22678 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 277,30 грн.

2662,40 грн х 10 644,60 грн. / 12 444,60 грн. = 2 277,30 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Також представник позивача просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Вирішуючи дане питання по суті, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, Акт №367 наданих послуг від 10.04.2026, детальний опис наданих послуг до Акту №367 від 10.04.2026, ордер на надання правничої допомоги.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 8000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн, які підлягають стягненню з відповідача. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу буде достатнім, пропорційним і справедливим, а також не становитиме надмірного тягара для відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 279, 280-284, 289, 354 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) заборгованість за договором № LM306301276 від 07.01.2025 року в сумі 10 644,60 грн., судовий збір у розмірі 2 277,30 грн. та 3000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

У задоволенні решти вимог відмовити.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя