Ухвала суду № 138485287, 24.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" липня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/2109/26

Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Сталь» про забезпечення позову у справі за позовом такої особи до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енблекко» про стягнення 1 439 814,02грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Сталь» (далі позивач, ТОВ «Континент Сталь») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енблекко» (далі відповідач, ТОВ «Енблекко») про стягнення 1 439 814,02грн, з яких: 1 345 500грн основний борг; 6 856,52грн 3% річних за період з 04.05.2026 по 10.07.2026; 87 457,50грн пеня за період з 04.05.2026 по 10.07.2026.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки від 17.04.2026 №КС17-04-26/123 (EXW) в частині здійснення поставки оплаченого товару на суму 1 345 500грн та не повернення грошових коштів на вимогу позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2026: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 20.08.2026 о 10:40; визнано явку сторін обов`язковою; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов; роз`яснено відповідачу про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

22.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача ТОВ «Континент Сталь» надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову - у розмірі 1 439 814,02грн.

Заявляючи про застосування заходів до забезпечення позову, позивач вказує, що грошові кошти є платіжним засобом та можуть використовуватися відповідачем у своїй господарській діяльності, а невжиття заходів щодо накладення арешту на відповідні кошти може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Позивач наголошує на тому, що відповідач не подає фінансової звітності до контролюючих органів, що позбавляє позивача встановити фінансовий стан відповідача та немає зареєстрованих транспортних засобів, нерухомого майна, за рахунок яких можна було б виконати рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивача. Окрім того, позивач посилається на те, що фактична діяльність товариства не відповідає основному КВЕД «торгівля паливом», постійну зміну керівників товариства, його місцезнаходження, наявність судових справ щодо повернення передплати, припинення комунікацій з контрагентом.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. В силу ч.2 ст.136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 ГПК України).

З системного аналізу вищевказаних процесуальних норм слідує, що вжиття заходів щодо забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент розгляду справи та подальшого виконання рішення.

Так, законом не визначено перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку оцінює їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17; в постанові Верховного Суду від 11.05.2026 у справі №910/16013/25).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).

Оскільки грошові кошти є засобом платежу і відповідач, здійснюючи господарську діяльність, в будь-який момент може розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, а сума боргу є значною, виконання судового рішення у даній справі, у випадку ухвалення його на користь позивача, може бути суттєво утруднено. При цьому, відповідна обставина право відповідача у будь-який час розпорядитись своїм майном грошовими коштами є очевидною, а тому вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїми коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (такі висновки викладені, зокрема: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, а також у постанові Верховного Суду від 11.05.2026 у справі №910/16013/25).

Інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків) у розумінні ч.1 ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини, зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.05.2026 у справі №910/16013/25).

Враховуючи відповідні висновки Верховного Суду, викладені у вказаних постановах постановах, а також зважаючи на подані позивачем докази, суд вважає, що у даній справі позивачем доведено наявність підстав для застосування відповідного заходу забезпечення позову, а накладення арешту на грошові кошти відповідача у заявленому позивачем розмірі дозволить забезпечити реальне виконати рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідні кошти будуть акумулюватись на рахунку та дозволять уникнути процедури звернення стягнення на майно, у разі їх достатності.

Так, за інформацією, яка надана в листі від 18.06.2026 за вих.№31/33/05/689-аз/10-2026-685-2026 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях за відповідачем не зареєстровані транспортні засоби, а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 09.06.2026 №48086957 відповідач не має у власності нерухомого майна.

Відповідно до повідомлення Головного управління ДПС у Київській області у листі від 22.06.2026 за вих. №35767/6/10-36-04-01-12 відсутня фінансова звітність ТОВ «Енблекко» за 2023-2025 роки в інформаційній системі ДПС України, а, як вбачається з листа Головного управління статистики у Київській області від 22.06.2026 №06.2-13/949-26, фінансову звітність за 2023-2025 роки відповідач не подавав.

Враховуючи предмет спору, а також заявлений захід забезпечення позову - арешт грошових коштів відповідача, встановлені факту відсутності у відповідача транспортних засобів, зареєстрованого нерухомого майна, відсутність даних про фінансовий стан відповідача, дає підстави вважати, що виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову може бути утруднено.

При цьому, обраний захід забезпечення позову є розумним, обґрунтованим та адекватним, адже накладення арешту на грошові кошти відповідача, відповідає обраному способу захисту порушеного права і такий захід може забезпечити фактичне виконання рішення у разі задоволення позову. Вжиття такого заходу забезпечення позову є достатнім і співмірним із заявленими позовними вимогами, адже забезпечить акумулювання коштів та унеможливить розпорядження відповідачем коштами, що йому належать або надійдуть від третіх осіб, до фактичного виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне, вимагати від позивача забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Так, відповідно до ч.1 ст.141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Як визначено ч.2 цієї норми, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом; якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення, як встановлено ч.3 ст.141 ГПК України, визначається судом з урахуванням обставин справи; заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Вимагаючи зустрічне забезпечення, суд виходить з того, що тимчасове вилучення коштів та їх акумулюванні на рахунку з метою виконання ухвали суду про арешт, тимчасово позбавляє відповідача можливості розпоряджатись такими коштами, що може привезти до недостатності вільних обігових коштів у відповідача, необхідності кредитування, тому може спричинити йому збитки у вигляді сплати процентів, комісії, витрат, пов`язаних із оформленням та видачею кредиту. Водночас, у разі встановлення судом, за результатами розгляду даної справи необґрунтованості та безпідставності заявлених позивачем вимог, відповідач матиме можливість компенсувати понесені збитки.

Визначаючи розмір зустрічного забезпечення 107986грн, суд виходить з розміру грошових коштів, на які накладається арешт, середньої процентної ставки банків в Україні при кредитуванні суб`єктів господарської діяльності на строк від 6 місяців у гривнях, середню тривалість розгляду справи відповідної категорії в суді першої та апеляційної інстанції (враховуючи у цей час проміжок часу також час можливого розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у разі оскарження прийнятого рішення та мінімального часу, необхідного для пересилання справи до суду апеляційної інстанції) у сукупності 6 місяців та інші обставини.

Згідно з ч.ч.6-8 ст.141 ГПК України: строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення; особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення; якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Сталь» (вх.№6698 від 22.07.2026) про забезпечення позову.

2. Накласти арешт у сумі 1 439 814,02грн на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Енблекко».

3. Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

4. Ухвала суду є виконавчим документом, за яким є:

- стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Сталь» (ідентифікаційний код 42126934; 08371, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Перегуди, вул. Центральна, буд. 65Б);

- боржником Товариство з обмеженою відповідальністю «Енблекко» (ідентифікаційний код 45137535, 07416, Київська обл., Броварський р-н, с. Погреби, вул. Старе Село, буд. 1-Б).

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Сталь» внести на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (отримувач коштів Господарський суд Київської області; код отримувача - 03499945; реєстраційний рахунок отримувача - UA578201720355269002000014298; банк отримувача - ДКСУ місто Київ) в строк 10 днів з дня вручення даної ухвали зустрічне забезпечення у розмірі 107986грн.

6. Попередити позивача, що в разі не виконання вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення у відповідності до ч.8 ст.141 ГПК України.

7. Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.07.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова