Рішення № 138471302, 24.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Київ справа № 320/25147/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної суми пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю у сумі 352 261,70 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 недоодержану ОСОБА_2 пенсію у зв`язку з його смертю в сумі 352 261,70 грн (триста п`ятдесят дві тисячі двісті шістдесят однієї гривні сімдесят копійок).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". За життя її чоловіка на його користь було прийнято Окружним адміністративним судом м. Києва рішення, які набрали законної сили та відповідно до яких на теперішній час Головним управлінням ПФУ в м. Києві є суми нарахованої та недоодержаної за життя пенсії. Зокрема рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 640/7151/21 (сума нарахованої та недоодержаної за життя пенсії 352 261,70 грн).

26.01.2024 вона звернулася із заявою щодо виплати їй нарахованої та недоодержаної за життя її чоловіка пенсії, однак листом від 30.04.2024 № 1453-15769/Л-02/8-2600/24 відповідачем їй було відмовлено, оскільки питання щодо отримання заборгованості за рішеннями суду повинно вирішуватись в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 (суддя ОСОБА_3 ) позовну заяву залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 (суддя ОСОБА_3 ) відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 № 109-р/ка у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 320/25147/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею, який буде розглядати адміністративну справу № 320/25147/24 визначено Басая О.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято справу до провадження, ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначає, що виплата недоотриманої у зв`язку зі смертю стягувача суми коштів, нарахованої на виконання рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішенням суду.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 640/7151/21 адміністративний позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.11.2020 № ВСЗ/5936, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 8 320,00 грн; оклад за військовим званням - 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 4 900,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) 9 555,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 832,00 грн; кандидат наук (5%) - 416,00 грн; премія (35%) - 2 912,00 грн;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.11.2020 № ВСЗ/5936, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 8 320,00 грн; оклад за військовим званням - 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 4 900,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9 555,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 832,00 грн; кандидат наук (5%) - 416,00 грн; премія (35%) - 2 912,00 грн, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019;

- в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.09.2023.

ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

26.01.2024 позивач звернулася із заявою щодо виплати їй нарахованої та недоодержаної за життя її чоловіка пенсії, однак листом від 30.04.2024 № 1453-15769/Л-02/8-2600/24 відповідачем їй було відмовлено, оскільки виплата недоотриманої у зв`язку зі смертю стягувача суми коштів, нарахованої на виконання рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішенням суду

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд бере до уваги те, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон 2262-XII).

Вказаним Законом № 2262-ХІІ визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Аналізуючи приписи статті 61 Закону № 2262 суд дійшов висновку, що законодавець чітко розмежує осіб, які мають право на отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

До вказаних осіб законодавцем віднесено, по-перше, членів сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (стаття 30 Закону № 2262), по-друге, членів сім`ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника: 1) батьки і дружина (чоловік); 2) члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (частина 3 стаття 1 Закону № 2262).

Відповідно до частин першої, третьої статті 61 Закону України № 2262 суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Порядок № 3-1).

Абзацом 3 пункту 4 Порядку № 3-1 передбачено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Таким чином, суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Суд встановив, що позивач у шестимісячний строк з дня смерті чоловіка звернулася до органу Пенсійного фонду, в якому на обліку перебував її чоловік, із заявою про отримання недоотриманих сум пенсії, що нарахована, але невиплачена на день смерті останнього.

Відповідач же послався на те, що виплата недоотриманої у зв`язку зі смертю стягувача суми коштів, нарахованої на виконання рішення суду, про заміну сторони виконавчого провадження в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішенням суду.

Суд звертає увагу, що вказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 640/7151/21 пенсійний орган зобов`язано не тільки перерахувати пенсію ОСОБА_2 , а і виплатити нараховані суми.

Отже, вказане рішення суду відповідачем не виконано, оскільки нараховані суми пенсії ОСОБА_2 за його життя не виплачені.

Суд зазначає, що саме у випадку невиплати (недоотримання) нарахованої за Законом № 2262 пенсії особі (не має значення, унаслідок чого такі суми були нараховані та не виплачені - за рішенням суду, унаслідок нарахування чи проведеного перерахунку пенсії, тощо), вказаними нормами Закону встановлено порядок виплати таких сум пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера.

В цьому випадку таким членом родини є позивач у справі, яка належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією. Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної суми пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю у сумі 352 261,70 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) недоотриману за життя пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 352 261, 70 (триста п`ятдесят дві тисячі двісті шістдесят одна гривня сімдесят копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.