Рішення № 138469449, 24.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9895/25

н\п 2/490/1258/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

за участі секретаря Шведюк Д.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (позивач, ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідач, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 12 090,40 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 року головуючим суддею у даній справі визначено суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.12.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.03.2026 року розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачами до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останні заперечують проти її задоволення та вважають, що вона не підлягає задоволенню оскільки жодних послуг з постачання теплової енергії та підтриманні теплової температури в місцях загального користування за адресою: АДРЕСА_1 ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» не здійснювало та здійснювати не може, оскільки не існує такої технічної можливості (відсутні прилади розподілювача теплової енергії, не існує відповідних комунікацій). Також відповідачами зазначено, що договору на отримання послуг від позивача між сторонами не укладено.

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №434387468 від 07.07.2025 року нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка) з 13.11.2015 року на підставі договору купівля-продажу нежитлових приміщень, серія та номер 2159.

Відповідно до довідки щодо житлового будинку та нежитлового приміщення споживача, яку складено позивачем, адреса житлового будинку АДРЕСА_3 має: 25% - частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку для спрощеного визначення загально будинкових потреб; 1 718,8 м.кв. загальна опалювальна площа житлових/нежитлових приміщень, підключених до системи централізованого опалення будинку; 655,0 м.кв. загальна площа відключених приміщень у будинку; 34,0 м.кв. загальна площа нежитлових приміщень (відключених), що мають відокремлену адресу: АДРЕСА_2 належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності.

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України зазначено, що ТОВ «Таврія-трейдінг», ідентифікаційний код юридичної особи 31764140, знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Лягіна, 26а/2, засновниками якого є - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради були видані рішення «Про початок опалювального періоду 2022-2023 рр. у житловому фонді та на інших об`єктах м. Миколаєва» №626 від 09.11.2022, «Про початок опалювального періоду 2023-2024 pp. y житловому фонді та на інших об`єктах м. Миколаєва» №1189 від 08.11.2023 року, «Про початок опалювального періоду 2024-2025 pp. y житловому фонді та на інших об`єктах м. Миколаєва» №1870 від 29.10.2024 року. Відповідно до п. 2 резолютивної частини даних рішень, теплопостачальним підприємствам міста, до складу яких входить позивач, починаючи з 09.11.2022 року та відповідно з 01.11.2024 року наказано здійснити пуск котелень для подачі тепла до споживачів м. Миколаєва всіх форм власності. Підключення систем теплопостачання було наказано проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.

Позивач здійснював теплопостачання до будинку за адресою: АДРЕСА_4 в період 2022-2025 років в тому числі і для споживачів ФО ОСОБА_1 , ФО ОСОБА_2 , що підтверджується копіями нарядів на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювального сезону, що також підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №176 від 24.03.2023 року «Про закінчення опалювального періоду 2022-2023» закінчено опалювальний період з 24.03.2023 року ( п.1 рішення).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №513 від 27.03.2024 року «Про закінчення опалювального періоду 2023-2024» закінчено опалювальний період з 28.03.2024 року ( п.1 рішення).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №339 від 24.03.2025 року «Про закінчення опалювального періоду 2024-2025» закінчено опалювальний період з 24.03.2025 року ( п.1 рішення).

В актах надання послуг №6056 від 30.11.2022 року, 31.12.2022 року, 31.01.2023 року, 28.02.2023 року, 31.03.2023 року, 30.04.2023 року, 31.05.2023 року, 30.06.2023 року, 31.07.2023 року, 31.08.2023 року, 30.09.2023 року, 31.10.2023 року, 30.11.2023 року, 31.12.2023 року, 31.01.2024 року, 29.02.2024 року, 31.03.2024 року, 30.04.2024 року, 31.05.2024 року, 30.06.2024 року, 31.07.2024 року, 31.08.2024 року, 30.09.2024 року, 31.10.2024 року, 30.11.2024 року, 31.12.2024 року, 31.01.2025 року, 28.02.2025 року, 31.03.2025 року, 30.04.2025 року зазначено, що відповідно до умов договору №6056 ПрАТ «Миколахївська ТЕЦ» надавало послуги з постачання теплової енергії фізичній особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в продовж періоду з листопада 2022 року по квітень 2025 року включно. За цими актами споживачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виставлено відповідні рахунки, в яких відображено кількість одиниці виміру теплової енергію, тариф нарахування, розмір абонплати та розмір суми до сплати. Так відповідно наданих суду рахунків №6056 та розрахунку суми боргу за теплову енергію витрачену на загально будинкові потреби опалення та абонентське обслуговування ФО ОСОБА_1 , ФО ОСОБА_2 перед ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» за період листопад 2022 року по квітень 2025 року згідно індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії №6056 від 01.11.2022 року та інфляційних витрат станом на 19.11.2025 року становить - 12 090,40грн, з яких: 9 915,19 грн основний борг, 1 458,35 грн інфляційні витрати, та 716,86 грн 3% річних.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» позивач є теплопостачальною організацією, суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).

З матеріалів справи слідує, що відповідачі мають заборгованість за теплопостачання за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року у сумі 12 090 грн 40 коп.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд відхиляє посилання відповідачів на те, що нежитлові приміщення, співвласниками якого є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підключені до централізованого опалення. Також відхиляє посилання останніх на те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують споживання теплової енергії.

З матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про початок опалювального періоду 2022-2023 рр. у житловому фонді та на інших об`єктах м. Миколаєва» №626 від 09.11.2022 та «Про початок опалювального періоду 2023-2024 pp. y житловому фонді та на інших об`єктах м. Миколаєва» №1189 від 08.11.2023 року, «Про початок опалювального періоду 2024-2025 pp. y житловому фонді та на інших об`єктах м. Миколаєва» №1870 від 29.10.2024 року, починаючи з 09.11.2022 року та відповідно з 01.11.2024 року було підключено систему теплопостачання та здійснювалося теплопостачання до будинку за адресою: АДРЕСА_3 в тому числі 26а/2 яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності, в опалювальний період з листопада 2022 року по квітень 2025року.

Також у матеріалах справи наявні докази споживання теплової енергії будинком за адресою: АДРЕСА_3 в тому числі 26а/2, яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності, в опалювальний період з листопада 2022 року по квітень 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову. Доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог не підтверджуються належними та допустими доказами, тому судом до уваги не приймаються.

За такого, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 12 090 грн 40 коп., які слід стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також з відповідачів слід стягнути судовий збір за подачу позову до суду у розмірі 1 514 грн 00 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 12 090 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» судовий збір у розмірі 1 514 грн 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», код ЄДРПОУ 30083966, 54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18;

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ;

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 .

Суддя Л.М. Шолох