Рішення № 138463375, 15.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026м. ДніпроСправа № 904/1416/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Соборна, буд.76, код ЄДРПОУ 00178353

про стягнення заборгованості у розмірі 230 685,00грн.

Представники сторін:

від позивача: Блоха Олександр Валентинович, довіреність №1444 від 09.12.2025р.

від відповідача: Лисак Тетяна Георгіївна, довіреність №73-ПУ/АУП/2025 від 30.12.2025р.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничних накладних масу вантажу у розмірі 230 685,00грн., а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 768,22грн.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2026р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

17.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позивну заяву, в якому зазначає, що з метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичні масі комерційний акт має бути в обов`язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів. Залучення інших осіб для підписання комерційного акту не є обов`язком, проте не може замінити наявність обов`язкових підписів. На думку відповідача, в порушення вимог п.10 Правил складання актів, комерційні акти №467004/196 від 24.06.2025р., №467004/201 від 29.06.2025р. та №467004/203 і №467004/204 від 30.06.2025р. не містять підпису начальника вантажного району та працівника станції, який особисто здійснював перевірку, а підписані зі сторони залізниці тільки однією уповноваженою особою це начальником станції Ясінська О.Ю. Доводи позивача про те, що розбіжності у масі спірного вантажу також засвідчені у виписці з книги контрольних зважувань від 24.06.2025р., 29.06.2025р. та 30.06.2025р., відповідач вважає, що їх не потрібно приймати до уваги, так як ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц, яка не пройшла державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України та є внутрішнім документом позивача, що не може спростовувати фактичних обставин, встановлених згідно належних доказів у справі (комерційних актів).

17.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

21.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де вказує, що зазначені комерційні акти оформлені за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, а відтак, є належним доказом по справі. Комерційні акти станцією Кривий Ріг-Головний були складені на під`їзній колії одержувача, адже, як вбачається з розділу Д цих актів, зважування вагонів здійснювалося на вагах одержувача працівниками одержувача. Тобто, перевірка маси вантажу у вагонах здійснювалася на під`їзній колії одержувача при видачі вантажу. Саме тому особи, зазначені в п. 2.2 наказу від 16.05.2025 № 70/ ДС, мали право підпису комерційних актів. Право залізниці складати комерційні акти на під`їзних коліях передбачено п. 4 Правил складання актів, де, зокрема, сказано, що комерційні акти складаються при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватися до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.

Ухвалою суду від 24.04.2026р. здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/1416/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.05.2026 об 12:30год.

У судове засідання з`явились представники обох сторін. В засіданні оголошено перерву до 27.05.02р. о 14:30 год.

27.05.2026р.до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання з`явились представники обох сторін. В засіданні оголошено перерву до 29.06.26р. о 12:30 год.

22.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання з`явились представники обох сторін.

Ухвалою суду від 29.06.2026р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.07.2026 о 11:30год.

У судове засідання з`явились представники обох сторін. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2020р. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" підписало заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 року.

Даною заявою відповідач підтвердив, що в повній мірі ознайомлений з оприлюдненням АТ «Укрзалізниця» на сторінці://uz-cargo.com/ Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничними транспортом станом на день подання цієї заяви, ознайомлений з всією інформацією, необхідною для виконання Договору, та визнає всі умови Договору (п.1).

Згідно з пунктом 2, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" виражає волевиявлення укласти Договір в порядку, встановленому ст.634 Цивільного кодексу України.

13.03.2020р. позивач підписав повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 року (а.с.99, Т.2).

У вищезазначеному повідомленні позивач зазначив, що замовнику присвоєно коди:

- відправника/одержувача: 8887;

- платника 8127810 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

Отже, ПРАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (було приєднано АТ «Українська залізниця» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі Договір).

Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона Перевізника не є орендною платою (п.1.1 Договору).

Пунктом 1.4. договору сторони дійшли згоди, що надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Згідно з п.1.5. договору, Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та п. 9.4. Договору та законодавства.

У пункті 1.6. договору визначено, що Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті https://uz-cargo.uz.gov.ua/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП).

Відповідно до п.7.3. договору, строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті https://uz-cargo.uz.gov.ua/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення Замовника умови Договору застосовуються до відносин з Замовником, які виникли між Сторонами до його укладення та введення в дію (п.12.1.).

У червні 2025 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснило відправлення вагонів № 62313002, 61299780, 61608675, 60726346 (надалі вагони) згідно з накладними № 45635323, 45711132, 45711140, 45743390 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

Після прибуття вагонів на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, на підставі заявок одержувача від 23.06.2025 № 27, від 29.06.2025 № 32 та від 30.06.2025 № 34, було проведено контрольне зважування вантажу. За результатами перевірки встановлено невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у залізничних накладних.

В зв`язку з вищезазначеним у відповідності з ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 „Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року № 334, було складено комерційні акти від 24.06.2025 № 467004/196, від 29.06.2025 № 467004/201, від 30.06.2025 № 467004/203, від 30.06.2025 № 467004/204 (а.с.85-90, Т.1).

Згідно з ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

На підставі вищевикладених обставин та статті 122 Статут, позивачем нарахований штраф у розмірі 230 685,00грн.

З урахуванням вищезазначених обставин, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 230 685,00грн.

Частиною другою статті 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт"),

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями (далі - Статут залізниць України), визначає обов`язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (частина перша статті 908 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (стаття 920 Цивільного кодексу України).

Статут залізниць України (далі - Статут залізниць), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998.

Відповідно до пункту 6 накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Пунктом 24 визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (п.105).

Матеріалами справи підтверджується, що на станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що:

- у вагоні № 62313002 по документу нетто 68 100 кг, тара вагона 22 200 кг, після зважування нетто 67 200 кг, тара по документу 22 200 кг, що менше документа на 900 кг;

- у вагоні № 61299780 по документу нетто 67 500 кг, тара вагона 21 900 кг, після зважування нетто 65 200 кг, тара по документу 21 900 кг, що менше документа на 2 300 кг;

- у вагоні № 61608675 по документу нетто 67 350 кг, тара вагона 23 300 кг, після зважування нетто 66 450 кг, тара по документу 23 300 кг, що менше документа на 900 кг;

- у вагоні № 60726346 по документу нетто 69 600 кг, тара вагона 21 000 кг, після зважування нетто 68 700 кг, тара по документу 21 000 кг, що менше документа на 900 кг.

Технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки №0285 підтверджує, що ваги з заводським №10021, на яких проводилось зважування спірних вагонів повірені (а.с. 114-116, Т.1).

Пунктом 129 встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №914/2339/17 від 05.02.2019р.

В зв`язку з вищезазначеним було складено комерційні акти № 467004/196 від 24.06.2025, № 467004/201 від 29.06.2025, № 467004/203 від 30.06.2025, № 467004/204 від 30.06.2025.

Відповідно до п.10 Правил складання акті (стаття 129 Статуту) (Форми ГУ-22, ГУ-105, ГУ-106, ІНУ-49, ВУ-25М, ВУ-25к), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт № 467004/196 від 24.06.2025 був підписаний ДСЗМ Ясінською О.Ю., агентом ком. Васковська Л.Я., агентом ком. Сабаєва Н.П. та прийомозд ТОВ «Сталь України» Каплун О.О.

Комерційний акт № 467004/201 від 29.06.2025 був підписаний ДСЗМ Ясінською О.Ю., агентом ком. ОСОБА_1 , агентом ком. ОСОБА_2 та прийомозд ТОВ «Сталь України» Каплун О.О.

Окрім того, № 467004/203 від 30.06.2025 та № 467004/204 від 30.06.2025 були підписані ДСЗМ ОСОБА_3 , агентом ком. ОСОБА_1 , агентом ком. Безугла та прийомозд ТОВ «Сталь України» ОСОБА_4 .

На підставі матеріалів справи визначено, що Ясінська О.Ю. є заступником начальника залізничної станції.

Листом Виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" станція Кривий Ріг -Головний за №125 від 06.02.2026р. (а.с.91, Т.1) повідомлено, що згідно штатного розпису у 2025 році по 30.06.2025 по станції Кривий Ріг Головний існувала одиниця посади начальника району (вантажного). Фактично за даною посадою існувала вакансія з 24.09.2024. З створенням опорної станції з 01.07.2025 посада начальника району (вантажного) по станції Кривий Ріг Головний відсутня.

Отже матеріалами справи встановлено, що по станції Кривий Ріг Головний посада начальника району (вантажного) на дату складання комерційного акту була вакантна.

Згідно наказу начальника станції залізничної Кривий Ріг Головний ВП «Служба роботи станції» РФ «Придніпровська залізниця» №70/ДС від 16.05.2025 встановлено перелік працівників станції на право підписання комерційного акту (а.с.92, Т.1). В даному наказі встановлено, що право підпису комерційних актів мають, зокрема при складанні комерційного акта на під`їздній колії ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» станції Східно-Сортувальна (замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)) агенти комерційні: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 .

Отже, комерційні акти підписані уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пунктом 122 визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з пунктом 2.6. Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Як вбачається з накладних, провізна плата за вагони становить 11 571,00грн. Відстань перевезення 264 км.

Позивачем наданих розрахунок штрафу, відповідно до якого сума штрафу становить 230 685,00грн.:

- вагон № 62313002: 11 571,00грн. * 5 = 57 855,00грн.;

- вагон № 61299780: 11 571,00грн. * 5 = 57 855,00грн.;

- вагон № 61608675: 11 571,00грн. * 5 = 57 855,00грн.;

- вагон № 62522719: 11 571,00грн. * 5 = 57 855,00грн.;

Здійснений позивачем розрахунок штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладних є арифметично правильним, відповідно господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, господарський суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданої заяви відповідача зазначає, що відповідно до п. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Проте позивач звернувся з позовними вимогами через кабінет «Електронний суд» лише 19.03.2026р., тобто більше ніж через рік з дати складання спірних комерційних актів, що стали підставою для подання позову, замість 6 місяців.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 Цивільного кодексу України).

Позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову (стаття 137 Статуту залізниць України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Водночас, за приписами частини першої статті 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить три роки.

Аналізуючи вищезазначений пункт договору суд доходить до висновку, що строк позовної давності збільшено до трьох років не лише за вимогами перевізника до замовників, які прямо передбачено у тексті договору, а за всіма вимогами, що випливають з правовідносин сторін договору.

Отже, правовідносини сторін щодо оформлення залізничної накладної на перевезення відбувалися в межах укладеного договору, яким збільшено строк позовної давності до трьох років. Вказаним спростовуються доводи відповідача про нерозповсюдження положень п.7.3. договору на правовідносини, які виникли в даному спорі.

Про порушення позивач дізнався при складанні комерційних актів в червні 2025 року, якими виявлено невідповідність фактичної маси вантажу зазначеній масі вантажу вантажовідправником у відповідній накладній, в той час, як позовна заява подана позивачем до суду через систему "Електронний суд" 19.03.2026.

Враховуючи викладене, звернення позивача до суду відбулось в межах позовної давності, у зв`язку з чим, заява про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 230 685,00грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 768,22грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 768,22грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Соборна, буд.76, код ЄДРПОУ 00178353 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815 штраф за невірно зазначену в залізничних накладних масу вантажу у розмірі 230 685,00грн. (двісті тридцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 00коп.) та судовий збір у розмірі 2 768,22грн. (дві тисячі сімсот шістдесят вісім гривень 22коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.07.2026

Суддя С.П. Панна