Рішення № 138460461, 24.07.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/971/26

2/0187/661/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

Встановив:

25.05.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 893625800 від 20.02.2025 у розмірі 22 464,44 грн, яка складається з 7 900,00 грн заборгованості за тілом, 14 090,44 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Позовна заява подана представником Кукса Кариною Олександрівною, яка діє на підставі довіреності від 06.03.2026.

Позовна заява мотивована тим, що 20.02.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 893625800 на суму 7 900,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. 31.03.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/29. 30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Первісний позикодавець свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку заявник і просить стягнути.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано докази.

03.07.2026 надійшла витребувана інформація.

На офіційну адресу відповідача, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду 17.06.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Судом встановлено, що 20.02.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 893625800 на суму 7 900,00 грн.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора - YEJG.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору, 2.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно п. 2.2 Договору загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 7900 грн 00 коп. (сім тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.). Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк Дисконтного періоду користування складає 3 (три) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

Кінцева дата повернення кредиту 22.03.2030.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

Строк кредитування вказаний в паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 893625800 від 20.02.2025 і становить до 1826 днів (дисконтний період 3 дні з можливістю продовження та поновлення), даний паспорт підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 9786.

Згідно п. 8.5. Договору, розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 474 грн 00 коп. (чотириста сімдесят чотири грн. нуль коп.).

Відповідно до п. 12.3. Договору, за порушення будь-якого з платежів передбачених цим Договором на 14 (чотирнадцять) і більше календарних днів, Кредитодавець має право нарахувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми Кредиту, яка була в користуванні Позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений..

Пунктом 14.2. Договору передбачено, Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Встановлено, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Відповідно до копії платіжного доручення № 0c43d6f1-3a5a-4a55-9f55-8f56a150cc93 від 20.02.2025, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало 7900,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 -XXXX-8484, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 893625800 від 20.02.2025. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Згідно витребуваних доказів у АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» встановлено, що на ім`я відповідача відкрито банківський рахунок та емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку 20.02.2025 о 06:39 було зараховано грошові кошти в сумі 7900 від MONEYVEO SHVYDKA FINANSOVA DOP.

Судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором № 893625800 від 20.02.2025.

Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ЗАБОРГОВАНІСТЬ», заборгованість відповідача за кредитним договором № 893625800 від 20.02.2025 станом на 31.03.2025 становить 15 265,96 грн. , яка складається з 7 900,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 3 019,38 грн. сума заборгованості за відсотками; сума заборгованості по комісії 474,00 грн; 3 950,00 грн сума заборгованості по неустойці.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

31.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ЗАБОРГОВАНІСТЬ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/29.

Відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 893625800 від 20.02.2025.

Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», за кредитним договором № 893625800 від 20.02.2025 станом на 30.09.2025 становить 26 414,44 грн. , яка складається з 7900.00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 14 090,44 грн. сума заборгованості за відсотками; сума заборгованості по комісії 474,00 грн.;. сума заборгованості по неустойці 3 950,00 грн.

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01.

Відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 893625800 від 20.02.2025.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Договором кредитної лінії № 893625800 від 20.02.2025 , становить 26 414,44 грн, яка складається з: 7 900,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14 090,44 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 474,00 грн - заборгованість за комісією; 3 950,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи)

Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Судом встановлено, що за умовами Договору (Публічна частина), передбачено, що відповідно до п. 4.10. ТОВ «КРЕДІПЛЮС» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори .

Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки умови кредитного договору прямо дозволяють відступлення права вимоги, позивач правомірно набув статусу кредитора.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після 30.09.2025.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до «ФК «КРЕДІПЛЮС» а потім до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відбувся на підставі закону та договорів факторингу, оформлених належним правочином і підтверджені документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача обумовлені кошти в розмірі 7 900,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Згідно повідомлення про дострокове розірвання договору відповідача повідомлено про необхідність дострокового погашення заборгованості.

З моменту відправлення такого повідомлення (22.08.2025) право Кредитора на нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України) припинилося.

При цьому суд зазначає, що за змістом статей 6, 627, 629 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними у визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки погоджений сторонами розмір процентів відповідає вимогам статті 1056-1 ЦК України та не перевищує граничних меж, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», суд не вбачає правових підстав для втручання у погоджені умови правочину. Суд враховує, що незгода позичальника з розміром процентів після укладення договору автоматично не спростовує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не свідчить про наявність значного дисбалансу договірних прав та обов`язків, адже умови були прийняті сторонами добровільно під час підписання кредитного договору. Застосування принципу договори повинні виконуватися у цьому випадку є пріоритетним для забезпечення юридичної визначеності.

Таким чином, враховуючи викладене вище, а також факт невиконання вимог кредитного договору відповідачем, погодження останнім з умовами договору (зокрема щодо погодження процентної ставки 0,98% на день, загальна вартість кредиту) суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками слід задовольнити в повному обсязі.

Оскільки відповідач отримав грошові кошти, проте не повернув їх, вимога про стягнення 7 900,00 грн заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками в сумі 14 090,44 грн є законною та обґрунтованою.

Водночас, здійснивши математичний розрахунок і додавши зазначені суми (7900,00 грн + 14 090,44 грн = 21 990,44 грн), суд зазначає, що цей розмір є меншим за загальну суму заборгованості, заявлену позивачем до стягнення. Оскільки позивач у позовних вимогах визначав, що стягненню підлягають саме заборгованість за тілом кредиту та проценти, а арифметично ця сума є меншою за визначену в позові, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 893625800 від 20.02.2025 у розмірі 21 990,44 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 41127 від 22.05.2026.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 98%) таким чином наявні підстави для відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору в сумі 2 609,15 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

Відповідно до статей 133, 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати на правничу допомогу належать до судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. Їх розмір визначається згідно з умовами договору на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026;

додаткову угоду № 25771386549 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026;

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

акт приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02, згідно з яким адвокат виконав такі роботи (надав послуги): вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту - 500,00 грн; підготовка клопотання про витребування інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн; складання позовної заяви - 5 000,00 грн, а всього на загальну суму 7 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим на виконання робіт, та ціною позову.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума у розмірі 7 000,00 грн є надмірною та неспівмірною. Зазначений спір у розумінні статті 19 ЦПК України є малозначним, типовим для справ про стягнення заборгованості за кредитом і не потребував вивчення складних питань права чи значного обсягу доказів. Позовна заява має стандартний характер, а спірні правовідносини врегульовані сталою судовою практикою.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що оцінюючи співмірність витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати до стягнення всю суму, визначену в договорі, якщо вона є очевидно надмірною з огляду на складність справи та обсяг виконаної роботи.

Враховуючи характер спору, складність справи та обсяг фактично наданої адвокатом правничої допомоги, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України зазначені витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 940,00 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 893625800 від 20.02.2025 у розмірі 22 464,44 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят чотири гривень 44 копійок) гривень яка складається з 7 900,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 14 090,44 гривень заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 609,15 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 940,00 гривень, а всього 5 549,15 (п`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень 15 копійок) гривень.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок № НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001.

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 24.07.2026.

Суддя І.М. Соловйов