Ухвала суду № 138454690, 23.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6371/26 Провадження №2/760/13563/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Верганівського Б. І.,

представника позивача Кулачка Т. М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без руху в цивільній справі за позовом Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» в особі представника - адвоката Кулачко Т.М., звернулось до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння.

09 березня 2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 10 березня 2026 року.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 08 квітня 2026 року.

У період з 30 березня 2026 року по 13 квітня 2026 року суддя перебувала у відпустці, тому питання про відкриття провадження суддею не вирішувалось.

Ухвалою від 04 травня 2026 року прийнято позовну заяву Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння, до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено підготовче судове засідання.

09 липня 2026 року та 14 липня 2026 року від представника відповідачів до суду надійшли відзиви на позовну заяву, які зокрема містять у собі вимогу щодо залишення позовної заяви без руху, яка обґрунтована наступним. Позовна вимога є майновою, оскільки Позивач просить витребувати нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . У позовній заяві Позивач визначив ціну позову у розмірі 706 902,26 грн., та сплатив судовий збір у сумі 10 603,54 грн., що математично відповідає 1,5% від заявленої ціни позову. Водночас така ціна не підтверджена звітом суб`єкта оціночної діяльності або іншим належним доказом дійсної/ринкової вартості квартири. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Якщо визначена позивачем ціна позову очевидно не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову неможливо встановити точну ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд. За підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше та не більше меж, визначених законом. Отже, судовий збір має бути розрахований від належної ціни позову, тобто від дійсної/ринкової вартості квартири, а не від бухгалтерської чи залишкової вартості, визначеної самим Позивачем. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2026 у справі № 760/25405/24, провадження № 61-7123ск26, підтверджено необхідність подання доказів вартості квартири у спорі про її витребування. Верховний Суд зазначив, що за відсутності відомостей про вартість спірної квартири неможливо визначити точну ціну позову та відповідний розмір судового збору. Ця позиція має значення і для цієї справи, оскільки Позивач знову визначив ціну позову без належної оцінки ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 . У зв`язку з чим, просив визнати, що Позивач не довів належної ціни позову та сплати судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки ціна позову 706 902,26 грн., не підтверджена належним доказом дійсної/ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 ; врахувати доводи ОСОБА_1 щодо необхідності залишення позовної заяви без руху або застосування інших процесуальних наслідків, передбачених ЦПК України, у зв`язку з неналежним визначенням ціни позову та судового збору.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідачів приймав участь в режимі відеоконференції, клопотання про залишення позовної заяви без руху підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання з`явилась, підтримала позицію свого представника.

Представник позивача в судове засідання з`явився, проти задоволення клопотання представника відповідачів заперечував, вказав, що оскільки позивачем є юридична особа, то ціна позову була визначена балансовою вартістю майна, вказаною у розподільчому балансі, з якої було сплачено судовий збір.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з Розподільчого балансу на 01.10.2024 року, затвердженого Міністром освіти і науки, залишкова вартість квартири АДРЕСА_1 , становить 706,902 тис. грн.

Відповідно до Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 10 603,54 грн.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Судом встановлено, що предметом спору є витребування квартири з незаконного володіння фізичних осіб - відповідачів. Отже, спірне нерухоме майно на момент звернення до суду перебуває у приватній власності фізичних осіб, а тому при визначенні ціни позову підлягають застосуванню положення п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України щодо визначення ціни позову виходячи саме з дійсної вартості такого нерухомого майна.

Посилання представника позивача на те, що позивач є юридичною особою, а тому ціна позову може визначатися балансовою вартістю майна, суд вважає необґрунтованими. Вирішальним для застосування наведеної норми є не статус позивача, а правовий режим спірного майна на момент звернення до суду. Оскільки квартира перебуває у власності фізичних осіб, ціна позову має визначатися її дійсною (ринковою) вартістю.

Наданий позивачем Розподільчий баланс станом на 01 жовтня 2024 року лише підтверджує балансову (залишкову) вартість майна в бухгалтерському обліку позивача, однак не є належним доказом дійсної (ринкової) вартості квартири на момент звернення до суду із цим позовом та не дає можливості встановити реальну ціну позову.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Водночас матеріали справи не містять звіту про оцінку квартири або іншого належного доказу, який би підтверджував її дійсну (ринкову) вартість станом на дату звернення позивача до суду.

Зі змісту ст.ст. 175, 176 ЦПК України вбачається, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.

Враховуючи викладене, у зв`язку із не визначенням дійсної (ринкової) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого позивачем судового збору.

За викладених обставин, позивач має надати докази на підтвердження дійсної вартості квартири АДРЕСА_1 на момент звернення до суду з заявленим позовом та сплатити судовий збір відповідно до реальної ціни позову.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, суддею встановлено, що є підстави для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без руху в цивільній справі за позовом Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити.

Позовну заяву Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжить розгляд справи. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя І. О. Тесленко