Постанова № 13845215, 26.01.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2011 р.Справа № 2-а-30/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Баязітової Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТМІ»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

11.01.2010 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТМІ»звернувся до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень № 0006242301/0 від 05.10.2009 року, №0006242301/1 від 03.11.2009 року, №0006242301/2 від 07.12.2009 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 101154 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 50577,50 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0007072301/0/2 від 07.12.2009 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 23836,20 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11918,10 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року адміністративний позов ТОВ «ЛІТМІ»задоволено в повному обсязі.

04.10.2010 року представник державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси подав апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі представник державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси зазначає, що ТОВ «ЛІТМІ» в порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість»після отримання податкових накладних, виписаних продавцями в момент виникнення податкових зобовязань, не включило суми ПДВ до складу податкового кредиту належного звітного періоду, а віднесло вказані суми ПДВ за період, який перевірявся. У звязку з вказаним порушенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси правомірно, на думку апелянта, винесено податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість та застосувано до позивача штрафні (фінансові) санкції.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2010 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЛІТМІ».

Сторони по справі в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 31.08.2009 року по 18.09.2009 року державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «ЛІТМІ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 343/23-213/22472099 від 22.09.2009 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси видано податкове повідомлення-рішення № 0006242301/0 від 05.10.2009 року, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 101154 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 50577 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ТОВ «ЛІТМІ» п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «ЛІТМІ»занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 101154 грн., у тому числі за лютий 2008 року в сумі 35199 грн., березень 2008 року 33809 грн., квітень 2008 року 6820 грн., травень 2008 року 25326 грн.

В акті про результати виїзної планової перевірки ТОВ «ЛІТМІ»податковими органами зазначено, що позивачем у період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року завищено податковий кредит на суму 101154 грн. внаслідок неправомірного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту звітного податкового періоду, що перевірявся відповідачем на підставі податкових накладних минулих податкових періодів. В результаті чого занижено зобовязання по податку на додану вартість у сумі 101154 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням № 0006242301/0 від 05.10.2009 року, позивач ТОВ «ЛІТМІ»15.10.2009 року подав скаргу начальнику ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Рішенням державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 02.11.2009 № 44937/10/25-008 вказане повідомлення рішення № 0006242301/0 від 05.10.2009 року залишено без змін, а скарга директора ТОВ «ЛІТМІ»- без задоволення.

12.11.2009 року директор ТОВ «ЛІТМІ»подав скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0006242301/0 від 05.10.2009 року та податкове повідомлення-рішення № 0006242301/1 від 03.11.2009 року до Державної податкової адміністрації в Одеській області

Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 02.12.2009 № 43880/10/25-0007 податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0006242301/0 від 05.10.2009 року (№ 0006242301/1 від 03.11.2009 року) та рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про результати розгляду первинної скарги від 02.11.2009 № 44937/10/25-008 залишено без змін, а скарга директора ТОВ «ЛІТМІ»- без задоволення. Крім того, своїм рішенням ДПА в Одеській області збільшило суму податкового зобовязання з ПДВ на 23836,2 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 11918,1 грн., визначені в податковому повідомленні-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0006242301/0 від 05.10.2009 року. На підставі вказаного рішення ДПА в Одеській області державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси винесено друге податкове повідомлення-рішення № 0007072301/0/2 від 07.12.2009 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 23836,20 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11918,10 грн.

Звертаючись до суду першої інстанції з адміністративним позовом ТОВ «ЛІТМІ»зазначило, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит може вважатися дата отримання податкової накладної, та відмічає, що на законодавчому рівні визначено, що дата виписування податкової накладної та

дата її отримання можуть не співпадати та відповідні події можуть наступити в різних податкових періодах. У звязку з чим позивач вважає, що ним правомірно були віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту у 2008 році на підставі накладних отриманих у 2007 році, та оплачених у 2008 році.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності податкових повідомлень-рішень №0006242301/0 від 05.10.2009 року (№ 0006242301/1 від 03.11.2009 року, № 0006242301/2 від 07.12.2009 року), № 0007072301/0/2 від 07.12.2009 року та задоволення адміністративного позову ТОВ «ЛІТМІ», зважаючи на наступне:

Пунктом 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 вказаного Закону.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають поставці…; - дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця.

В даному випадку першою подією було отримання ТОВ «ЛІТМІ»товару у грудні 2007 році, тому і податкові накладні були виписані у грудні 2007 році.

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для

включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону). Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, вказана норма Закону передбачає можливість віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту саме за звітний податковий період за відсутності податкових накладних, як виняток зазначеного вище порядку.

Слід відмітити, що з договору купівлі-продажу від 12.05.2006 року, укладеного між ТОВ «ЛІТМІ»та ПНПП «УкрПромСкло», та додаткових угод до нього від 30.12.2006р., 05.11.2007р., вбачається, що позивач зобовязаний сплатити на користь ПНПП «УкрПромСкло»суму коштів за кожну поставку товару у строк не пізніше 60 днів з моменту отримання товарної накладної.

В матеріалах справи наявні податкові накладні (а.с. 105-111), датовані груднем 2007 року та товарні накладні, отримані позивачем на виконання договору купівлі-продажу також в грудні 2007 року (а.с. 98-104), які підтверджують поставлення товару. В своєму позові ТОВ «ЛІТМІ»зазначило, що поставлений товар оплачено в лютому та березні 2008 року, у звязку з чим і сформовано податковий кредит на суму 101154 грн. у 2008 році.

Оскільки ТОВ «ЛІТМІ»отримало податкові накладні у момент виникнення податкових зобовязань продавця, тому у позивача виникло право на податковий кредит саме у момент отримання податкових накладних, тобто у грудні 2007 року.

Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.

Таким чином, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Крім того, в процесі розгляду ДПА в Одеській області повторної скарги ТОВ «ЛІТМІ»встановлено, що згідно з додатком 5 Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларації з ПДВ за березень 2008 року у розділі 2 «Податковий кредит»у графі 2 зазначений постачальник ПНВП «Укрпромскло», період виписки накладних грудень 2007 року, обсяг поставки без ПДВ 288226,02 грн., сума ПДВ 57645,2 грн. Враховуючи зазначене ДПА в Одеській області дійшла до висновку про завищення ТОВ «ЛІТМІ»податкового кредиту на 57645,2 грн., а не на 33809 грн., тому усього у перевіреному періоді занижено ПДВ на 124990,2 грн., а не на 101154 грн. як зазначено в акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІТМІ»не дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та неправомірно віднесено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у лютому, березні, квітні, травні 2008 року, у звязку з чим занижено податок на додану вартість всього на суму 124990,2 грн., а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №0006242301/0 від 05.10.2009 року та № 0007072301/0/2 від 07.12.2009 року прийняті обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТМІ»відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.