Рішення № 138449706, 23.07.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2765/26

Провадження № 2/288/955/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент -Банк» (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості, в якій вказує, що 31 січня 2026 року відповідач уклала з банком кредитний договір № АВН0СТ155101769864027140, щодо надання останній кредиту в розмірі 20000,00 гривень строком на 36 місяців до 30.01.2029 року зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 гривень. Кредитний договір складається із Заяви клієнта та Графіку погашення кредиту.

Позивач надав відповідачу кредит, ліміт договору 20000,00 гривень на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 30.01.2029 року.

Станом на 10.06.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором склала суму в розмірі 26222,37 гривень, яка складається з: 20000,00 гривень загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 5979,04 гривень загальний залишок заборгованості за процентами.

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг А-Банку.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101769864027140 від 31 січня 2026 року в розмірі 26222 гривні 37 копійок та судові витрати в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позовної заяви додав клопотання, в якому просить справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. /а.с. 7/

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, згідно роздруківки відстеження поштового відправлення «Укрпошти» з якого вбачається, що поштове відправлення вручено одержувачу 11.07.2026 року, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, але без участі сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала Анкету заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», з якої вбачається, що відповідач підтвердила, що дана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, розташованими на сайті банку, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. /а.с. 17 на звороті 18/

Відповідно до Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, ОСОБА_1 далі- клієнт просить відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_1 у UAN та встановити кредитний ліміт. Вид кредиту кредитний ліміт на поточний рахунок. Тип кредиту- кредитування рахунку. Сума кредиту (ліміту) від 1000,00 гривень до 20000,00 гривень. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,4% на місяць. Денна процентна ставка становить 0,06 %. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. У випадку порушення клієнтом чи банком умов договору порушник несе відповідальність передбачену чинним законодавством України. Клієнт підтверджує та погоджується, що до укладення цієї угоди ознайомилась з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за вказаним посиланням в повному обсязі. /а.с. 18 на звороті - 20/

Згідно до Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», передбачена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація. В даному паспорті зазначено, що сума/ліміт кредиту - 200000,00 гривень, строк кредитування 36 місяців, процентна ставка 85% річних, тип процентної ставки фіксована. Пеня у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 гривня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу. Дата надання інформації: 31 січня 2026 року, дана інформація зберігає чинність та є актуальною до 30 січня 2029 року. /а.с. 9/

Як вбачається з Заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101769864027140 від 31 січня 2026 року, ОСОБА_1 надалі клієнт просить надати їй кредит за послугою «Швидка готівка», сума кредиту 20000,00 гривень, строк кредиту 36 місяців, процентна ставка (фіксована) -85% на рік. Розмір щомісячного платежу 1552,39 гривень. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4400005518133589. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 55885,83 гривень. У випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 гривні) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки. При цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу. У випадку порушення клієнтом чи банком умов договору порушник несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір. Отримала їх примірники, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Дана заява підписана відповідачем електронним підписом. /а.с. 10-11/

Згідно до Розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101769864027140 від 31 січня 2026 року, виданого АТ «Акцент Банк», клієнт ОСОБА_1 станом на 10.06.2026 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 26222,37 гривень, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 20000,00 гривень, залишок заборгованості за тілом кредиту 19223,00 гривень, залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 777,00 гривень, загальний залишок заборгованості за процентами 5979,04 гривень, залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 545,07 гривень, залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість 5433,97 гривень, заборгованість за пенею 243,33 гривні. /а.с. 13 на звороті/

Відповідно до меморіального ордеру № TR.52877248.82245.65455 від 31 січня 2026 року, платник: ПАТ «Акцент-Банк», отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: видача кредиту згідно договору № АВН0СТ155101769864027140 від 31 січня 2026 року, сума: 20000,00 гривень. /а.с. 14 на звороті/

Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по кредиту № 20.00.0002972116 від 10 червня 2026 року, клієнт ОСОБА_1 період: 31.01.2026-10.06.2026, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована. /а.с. 15/

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимог статті 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідачем на даний час зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статті 8 вищевказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну фору.

Вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та цивільного законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію /п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»/.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною шостою статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, судом встановлено, що 31 січня 2026 року між ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» було укладено електронний кредитний договір.

В свою чергу, відповідач не надала суду доказів того, що кредитні кошти не отримувала, ними не користувалась або що у неї немає заборгованості за вказаним договором.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе кредитного зобов`язання не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення АТ «Акцент-Банк», в якості кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» щодо стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 25979 гривень 04 копійки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача 243 гривні 33 копійки пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , тобто станом на 31 січня 2026 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, у стягненні неустойки з відповідача на користь позивача необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитним договором від 31 січня 2026 року в розмірі 25979 гривень 04 копійки, обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Згідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2637 гривень 69 копійок (2662 гривні 40 копійок (розмір судових витрат) х 25979 гривень 04 копійки (розмір задоволених позовних вимог) /26222 гривні 37 копійок (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись статтями 207, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610, 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України; суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, на рахунок № НОМЕР_3 , місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11) заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101769864027140 від 31 січня 2026 року в розмірі 25979 гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, на рахунок № НОМЕР_3 , місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11) сплачений судовий збір у розмірі 2637 гривень 69 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник