Ухвала суду № 138446867, 20.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

20 липня 2026 року Справа № 926/2296/25

За заявою Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про зміну способу виконання рішення по справі № 926/2296/25

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

про стягнення коштів в сумі 9 745,00 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Гончар А.Ю.

Представники сторін:

Від заявника Ісопеску К.І.

Від позивача не з`явився.

Від відповідача не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Житомирський обласний центр зайнятості в особі Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про стягнення коштів в сумі 9 745,00 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25 серпня 2025 року задоволено позов; вирішено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь Житомирського обласного центру зайнятості 9 745,00 грн виплаченої допомоги по безробіттю та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішення суду, відповідач оскаржив його Західного апеляційного господарського суду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05 січня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишено без задоволення; рішення Господарського суду Чернівецької області від 25 серпня 2025 року у справі № 926/2296/25 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 25 серпня 2025 року та постанови Західного апеляційного господарського суду від 05 січня 2026 року видано відповідний наказ про примусове виконання рішення від 02 березня 2026 року.

09 липня 2026 року через систему Електронний суд надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про зміну способу виконання рішення.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області зазначає, що у свої заяві Центр зайнятості (стягувач) просить орган казначейської служби здійснити стягнення з Головного управління ПФУ в примусовому порядку.

При цьому, Головне управління ПФУ не укладало з Головним управлінням Казначейства договір на розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також у Головному управлінні Казначейства відсутні реєстраційні та особові рахунки по державному та місцевому бюджетах відкриті на ім`я Головного управління ПФУ.

На переконання заявника, зміна порядку виконання зі стягнення зобов`язання на вчинити певні дії щодо майна є єдиною можливістю дотримання обов`язку виконати чинне судове рішення.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року призначено розгляд заяви про зміну способу виконання рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/2296/25 у судовому засіданні на 20 липня 2026 року.

Позивач та відповідач явку належних представників в судове засідання 20 липня 2026 року не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.

При цьому, 20 липня 2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи з метою підготовки пояснень на заяву Головного управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області.

Представник ГУ Державної казначейської служби у Чернівецькій області у судовому засіданні 20 липня 2026 року залишила розгляд клопотання про відкладення на розсуд суду.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема квитанції № 7888818 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, заява про зміну про зміну способу та порядку виконання судового рішення з додатками доставлена до електронного кабінету відповідача 08 липня 2026 року.

Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 13 липня 2026 року доставлена до електронного кабінету відповідача 14 липня 2026 року.

Відтак, на переконання суду, у ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області було достатньо часу для підготовки пояснень на заяву ГУ Державної казначейської служби у Чернівецькій області.

Крім цього, правова позиція Пенсійного фонду викладена у численних листуваннях між ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та ГУ Державної казначейської служби у Чернівецькій області, які наявні в матеріалах справи.

З огляду на зазначене вище, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки відповідач маючи достатньо часу для подання пояснень, не скористався своїм правом, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Представник заявника у судовому засіданні 20 липня 2026 року підтримала свою заяву про зміну способу виконання рішення та просила її задовольнити.

Розглянувши заяву про зміну способу виконання рішення, заслухавши представника виконавця, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про гарантії виконання рішень, виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно частини 2 статті 6 Закону України Про виконавче провадження, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України Про виконавче провадження, Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

У розумінні зазначеного Порядку, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно пункту 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відтак, оскільки боржником у даній справі є орган ГУ Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, виконання рішення суду про стягнення коштів з державного органу здійснюється саме органами Державної казначейської служби України.

Побідна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 21.07.2021 у справі № 910/6471/19, від 06.11.2023 у справі № 906/624/22, від 19.04.2024 у справі № 925/817/22, від 14.02.2025 у справі № 917/974/23, від 09.12.2021 у справі № 280/1446/19.

Як вбачається з листів ГУ Пенсійного фонду України, останній зазначає, що оскільки відповідач є органом державної влади, наказ Господарського суду Чернівецької області від 02 березня 2026 року у справі № 926/2296/25 підлягає виконанню саме органом Державної казначейської служби України. При цьому, боржник не може виконати рішення суду у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень на відповідні видатки.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пенсійного забезпечення та загальнообов`язкового державного соціального страхування. Маючи статус юридичної особи публічного права, ПФУ діє не як приватний суб`єкт, а як носій владних повноважень, що накладає на нього підвищену відповідальність за дотримання законності. (п. 1 Положення про ПФУ (Постанова КМУ № 280).

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пенсійний фонд України є суб`єктом державного сектору та розпорядником публічних коштів (відповідно до пункту 48 статті 2 Бюджетного кодексу України та частини 1 статті 1 Закону України Про відкритість використання публічних коштів), його обов`язок щодо виконання рішення суду є безумовним.

Суд застосовує практику Європейського суду з прав людини (справи "Кечко проти України» та «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України») саме щодо тих обставин, де було зазначено що орган державної влади не може посилатися на відсутність коштів, бюджетних асигнувань або недоліки внутрішніх процедур (в т.ч. Порядок № 845) як на причину невиконання зобов`язання. Оскільки остаточне судове рішення кореспондується з принципом обов`язковості судового акта, закріпленим у статті 129-1 Конституції України та статті 326 ГПК України.

Крім цього, у постанові від 03 липня 208 року у справі № 910/13057/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що відсутність відкритих рахунків в органах Казначейства не може стати підставою для невиконання судового рішення. Водночас Законом № 4901-VI не передбачено такого винятку щодо поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим чинним законодавством України. Тобто навіть відсутність нормативної регламентації порядку виконання судового рішення за фактичних обставин, що склалися між учасниками спору, зумовлює необхідність встановлення та вжиття заходів, необхідних для виконання судового рішення саме компетентним органом, адже ефективна і законодавчо, і практично організація системи виконання рішень є позитивним обов`язком держави.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частини 4 статті 11 ГПК України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справах "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (рішення ЄСПЛ Войтенко проти України від 29.06.2004).

Відповідно до частини 3 статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи поведінку сторін, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд дійшов висновку задовольнити заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про зміну способу виконання рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/2296/25.

Керуючись статтями 234, 235, 331, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про зміну способу виконання рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/2296/25 задовольнити.

2. Змінити спосіб виконання рішення у справі № 926/2296/22 від 25 серпня 2025 року

- на зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40329345) виплатити на користь Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м. Житомир, вул. Київська, буд. 83, код ЄДРПОУ 03491398, р/р UA658201720355429002007004025, МФО 820172, Банк ДКСУ м. Київ) 9 745,0 грн виплаченої допомоги по безробіттю та судовий збір у розмірі 3 028,0 грн.

3. Виконання рішення Господарського суду Чернівецької у справі № 926/2296/22 від 25 серпня 2025 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано - 23 липня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.

Суддя О.Г. Проскурняк